Анна Рябота

Сторінки (1/4):  « 1»

Тільки б зрозуміти

Він  уходить  щоб  прийти,
Палить  щоб  собі  забутись,
Він  шукає  щоб  знайти,
Та  від  гіркоти  замкнутись.
Він  щодня  в  її  очах
Біль  читає  і  кохання-
Ходять  наче  на  ножах
Та  чекають  це  зізнання.  
Сором  й  страх  у  їх  серцях  ,
Пристрасть  мов  іскра  палає,
Щастя  їхнє  не  в  грошах,
А  лиш  знати  що  кохає.  
Разом  ладні  пережити  
Всі  невзгоди  та  поразки-
Дай  лиш  серцю  зрозуміти
Що  правдива  цяя  казка.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2018


Чом не можна без вагань

Цигарки  і  прохолода,
Ще  й  ця  кава  обпікає,
Ти  скажи  чому  негода
Вальс  зимовий  швидко  грає?
Чом  тут  снігу  по  коліно?
Та  холодний  він  і  мокрий,
Чом  летить  мов  мить  година,
Забираючи  в  нас  спокій?
Чом  ці  люди  так  тривожні?
Чом  їх  нерви  не  стійкі?
Ти  скажи  чому  не  можна,  
Щоб  літали  уночі?
Щоб  всі  крила  розпахнули,
Щоб  надія  ожила,
Щоб  те  бажане  відчули,
Щоб  душа  своє  знайшла.  
Так  багато  запитань,
Та  лиш  відповідь  не  мають:
Чом  не  можна  без  вагань,
Що  в  житті  нам  заважають?д

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796067
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.06.2018


Мрія-полетіти в вирій

Пробач  мене  за  цю  любов  болючу,
Що  опіків  дала  немов  вогонь.
Терзаю  душу  я  свою  і  мучу,
Але  якщо  потрібна  -  то  боронь
Від  лиха,  зла,  дурних  думок,
Від  недовіри  і  незнання,
Моя  хвороба  ,  як  порок,
А  назва  їй  це  є  кохання.
Так  швидко  мить  летить  з  тобою,
І  так  стрімкий  потік  хвилин,
Я  за  тобой  піду  горою,
Піду  я  проти  днів,  годин.
Ти  не  дивись,  що  невеличка,
Душа  ж  моя  -  бездонна  грань,
А  замість  серця  полуничка,  
що  найсолодша  в  ніч  кохань.
Мені  лиш  знати,  що  потрібна,
Уваги  трохи  і  турботи,
Що  найдорожча  я  і  рідна,
Що  у  житті  нема  скорботи.
Я  дівчина  це  потребую,
Я  та,  що  з  місяцем  зросла,
Я  в  серденьку  своїм  карбую
Усе  чим  дихає  душа.
Людина  настрою  і  втіхи,
Я  маю  крила  зза  спини,
Мої  думки  так  лунко  тихі,
І  дзонять  мрії  всі  мої.
Я  можу  відлетіти  в  небо,
Поринувши  з  птахами,
Воно  мені  так  палко  треба,
Та  обривають  крила  брами.
Мої  крила  кохання  розправляє-
Він  той  про  кого  я  так  мрію,
Лиш  знати  що  мене  кохає
Для  мрії  полетіти  в  вирій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2018


Весна

Це  та  пора,  коли  цвітуть  тюльпани,  
Це  та  пора,  що  крила  розправля,
Для  почуттів  в  цей  час  немає  грані-
Тоді  ж  душа  і  серденько  літа.
Можливо,  це  звичайна  зміна  року,
Природи  загадка,  малесенький  секрет,
Але  не  тягне  мене  зараз  до  уроку:
Цих  синонімів,  метафор  і  сонет.
Моя  душа  співає  із  птахами
І  сяє  промінцями  сонечка  вона,
Які  там  можуть  бути  орфограми  ,
Коли  в  душі  і  в  голові  весна?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2018