Yulia Shubs

Сторінки (1/1):  « 1»

Патріот України

22  грудня  2015  року  загинув  мій  однокласник  Кудрявцев  Володимир  Миколайович.  Він  народився  5  вересня  1994  року.  Всього  21  рік  доля  відвела  для  нього  на  цій  землі.  І,  знаєте,  даром  Вова  не  прожив...  Стільки  спогадів...  А  скільки  в  цих  спогадах  болю!!!  Як  згадаю  наше  дитинство...які  ми  з  ним  були  і  друзі,  і  "колеги",  і  "два  сапога  пара"...  Хто  згадає,  обов'язково  промайне  посмішка  на  обличчі...Він  був  дуже  хорошим,  веселим,  міг  вигадати  що  завгодно,  щоб  люди,  які  були  поряд,  не  сумували...  А  ще  він  був  патріотом  і  загинув  ГЕРОЄМ!!!!
Ти  в  наших  душах  житимеш  навіки!  
Ти  назавжди  залишишся  в  серцях!
У  нашій  пам'яті  ти  будеш  вічно  жити!
З'являтимешся  лиш  у  снах...
ПАТРІОТ  УКРАЇНИ  
Україна  моя  вже  два  роки  в  огні,
Ні  на  мить  не  вщухають  ворожі  гармати...
На  кордоні  життя  українські  сини!
За  наш  мир  і  свободу  ідуть  воювати...

Знову  ненависть  ллється  почорнілим  дощем,
Знову  сльози  і  біль  від  утрати!!!
"Друже,  встань!  Підведись!  Не  пожив  ти  іще!"-  
Чути  десь  вдалині,  як  благають  солдати...

Як  товариша  свого  несуть  на  руках
І  не  бачать  землі  під  ногами,
Крок  тяжкий,  видно  сльози  бринять  у  очах,
Чути  тихі  слова:"Моя  мамо!

Моя  мамо,  я  тут,  а  його  вже  нема!
І  душа  вже  літає  над  нами.
Знову  сина  чийогось  забрала  війна,
Лиш  не  плач,  прошу  тебе  я,  мамо!

Ще  найтяжче  для  нас-  материнська  сльоза.
Ви  моліться  за  нас,  не  ридайте
І  не  буде  страшна  нам  ніяка  гроза,
А  про  них  добрим  словом  згадайте!"

Помолився  солдат  і  на  землю  присів,
Що  чекала  його  побратима...
Не  лунатиме  вже  його  сміх,  його  спів,
Його  домом  вже  є  домовина...

Не  підтримає  він  свого  друга  в  біді,
Не  зустрінеться  вже  із  братами  
І  не  скаже  уже  він  ні  одній  сестрі
"Я  приїхав!  Я  тут!  Я  вже  з  вами!"

Не  навчить  свого  сина  Україну  любить
І  зростать,  як  і  сам,  патріотом,
Бо  пройшовши  війну,  вже  було  б  чому  вчить!
І  в  душі,  і  на  серці  скорбота!

Страх!  Щоб  мати  ховала  дитя!
Що  боровся  за  нашу  свободу.
Та  хтось  правду  шукає,  а  хтось-  каяття,
А  ВОНИ  би  за  нас  і  в  вогонь,  і  у  воду!  

Ну  а  хто  відповість?  Хто  заплатить  за  смерть?
Зовсім  юного,  сильного  духом  солдата...
В  одну  мить  все  скінчилось,  пішло  шкереберть
І  за  волю  страшная  розплата!!!!!!!
28.01.2016  Юлія  Шуба

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792506
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.05.2018