| Сторінки (1/17): | « | 1 | » |
Серпнева ніч. На вулиці давно вже тихо.
І щемно дихають ще свіжі миті літа.
На горизонті мерехтять ледве помітно
заводу ліхтарі - яскраво, як в столиці.
Вікно. Сусідніх вже не видно.
Я так люблю серпневу нічну тишу.
Десь ти. Я знаю, ще не спиш,
ідеш додому, і в думках щось пишеш.
Собою, наче місяць, освічуєш для мене місто.
Ковток серпневрго повітря - відкриває всесвіт*,
а у зірок усі історії лише про тебе,
і видуманий образ цей усе іще зі мною.
А за вікном легенький аромат любові і турботи,
Скоріш з будинку ... де ти жив колись навпроти...
Остання літня ніч в старому домі.
Всі спогади про тебе я заберу з собою.
* час зупиняє і наповняє простір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2019
Теперь я знаю твое имя.
Ты мой Лирический герой.
Тебя выдумывала мило.
Реальной формы так и не обрел.
Как Казанова, как пляж Навайо,
Ты мой релакс от стоун-массажа,
Ты как философ, суть вскрываешь,
Мое воображение бурлишь и развиваешь.
Я много фантазирую, и это вдохновляет.
Лирический мотив порой так расслабляет.
И сил для покорения вершин дает, когда я сочиняю,
Все остальное идет своим путем,
я просто проживаю.
12.07.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847304
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.09.2019
Я хочу взяти пензлик й фарби
по тілу твому малювати.
Засніжені гірські вершини,
підніжжя у траві, зелені схили.
Я хочу розчинитись в твоїх венах-ріках,
побачити щасливі миті у твоїх зіницях.
Я хочу тебе просто обійняти,
разом на горизонті посидіти, помовчати.
Повільно хвилями до тебе підступати,
ще повільніше, нехотячи, назад тікати.
Тебе як вітер хочу шкірою вдихати,
так хочу зберегти ці відчуття і смакувати.
09.05.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2019
Там, де на скелі викарбувано райске яблуко,
солодкою рікою розлилось бажання.
Де Еверест розпався на частинки,
і їх вершини залило гарячим шоколадом,
де вчора промені в кінці тунеля мерехтіли,
в оазі сплять два виснажених тіла.
Таємний затишок для них. Там склали крила.
Від галасу...в безлюдну тишу...на мить... втекли вони.
Блаженно так!!! "Мить зупинись навіки",
ваганнями не сполошити би солодкий сон,
і бліки від ранкової роси техесенько шепочуть:
"тримай, тримай, не відпусти"... так близько...в унісон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843223
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.07.2019
Шкода десятків недописаних віршів
і сотні тих, які вже не згадати,
без тебе їх не допишу,
з тобою- я щаслива, не хочеться писати.
Ти стільки всього мені дав!
А я неможу принципи перебороти,
альтернативи так і не знайшла,
чим ще зігріти твою душу.
Так, я наївна і смішна...
по вуха "вляпатись" не обирала,
напевно, в Бога заслужила я,
Це Дар, що вчить. Його не видаляють.
Не знаю я Вселенського сценарію,
не мала я взірця для "подражания",
небуло прикладів, моделей поведінки,
я відчувала щиро, тільки тому безглузді мої вчинки.
Ти був і є моїм натхненням,
ТИ промінь, який Сонце не могло дати.
Прокинулась лише на мить,
і так не хочу знов засинати.
Дозовані тобою писані вірші,
у очі вже не заглядаєш,
моїх ти точно не боїшся!!!
тоді чого свої ховаєш?
Радій, тобі нема чого втрачати.
Ти вільний птах і можеш де захочеш політати.
Собі ж тепер я не належу,
мою свободу обов'язки обмежують.
Скажи, тобі вже хтось казав,
що ти багато хочеш?!
І душу, й серце, і всі думки забрав,
що ще тобі потрібно? плоті ?!
Так важко компроміс знайти,
коли усі шляхи невдалі,
коли по тим же граблям ходим,
траву топчем, кола мотаєм...
Втомилась - ні, мені твоя присутність в радість.
ти просто будь! собою будь!
і не суди мене,
шкода, що тільки в принципах моїх мене ти знаєш!!!
09.04.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2019
У моїм серці є іскра,
як не крути - вона твоя...
Твоя стихія це - вода,
але з октановим числом
що наближається до ста.
Неможу загасити цю іскру,
хоча тушу, тушу, боюсь, що
тільки більше розпалю...
Ти за структурою -пальне!!!
Достатньо ближче підійти,
як весь мій весвіт спалахне.
Візьму ключі від свого серця,
(раз про ключі хтось нагадав),
закрию дома розум свій,
щоб нам не заважав...
і в котре я на пошуки піду
той 3-й елемент шукати,
те що бракує для вогню.
Зустріну... Пройду чи підійду?
Дозволю доторкнутися
чи як завжди втечу?
Та розум мій упертий,
крізь шпарку з дому утече,
наздожене мене швиденько
і не дізнається тіло моє,
як медовий напій по венам тече,
язики полум'яні його обпікають,
до самих глибин, до дна проникають,
яскраво між сотнею клітин блукають,
як двоє насолоджуються повільно,
не поспішають,
очищають себе вогнем,
і весь світ їх чекає.
все що зайве до тла прогорає,
весь тягар, увесь біль і усе що картає.....
.......
Ні...... я вже знаю - втечу.....
і ти також тікай...
бо той попіл, що залишиться після,
для нас не буде схожий на Рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832190
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2019
Коли стоїш на роздоріжжі,
коли ти 50/50,
коли вагаєшся
чи залишитися на піку
чи може у підніжжя поблукать,
коли з собою яро діалог ведеш
і течія тебе от-от кудись знесе,
останній пазл в картину не збирається,
і посередній результат не радує тебе,
коли не знаєш чи наступна хвиля
тебе накриє чи на гребні піднесе,
вагаєшся, що краще: коротша стежка,
чи краще повернути на шосе,
на терезАх горизонтальна лінія,
гадання і шамани - безглуздо усе це...
Так от, якщо себе ти точно знаєш
і чесно відповідь собі даєш про все.
Тоді не варто хвилюватись,
1% для тебе вирішить усе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019
проби інтерпретації
Skylar Grey "So many questions"
Завжди уникали одини одного
боялись бути нав'язливими,
напевно тому виглялали байдужими
ти ж знаєш, такими не були й не будемо ми.
Здається це було рік назад.
Два слова в телефоні,
завжди короткі фрази,
недовгі, схвильовані розмови.
Такі близькі, такі далекі,
самі собі в пріорітеті.
про себе тільки пам'ятаємо,
пишатись чим? сама не знаю я.
Так багато питань,
стільки несказаних слів,
і я повторюю собі, що
за сотнями стін легше без почуттів.
Час здається розчинився,
і ми застрягли в невагомості,
шансів багато, усі повні умовностей.
життя ж одне, мчить в моїй свідомості.
Послухали пісказки серця,
зробили абсолютно навпаки,
чи правильно? однаково ...
лишились в самоті.
https://youtu.be/eZku7yyALbc
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2019
Я все ще памятаю день, що спалахнув тобою
і пам'ятаю час, коли ти був самим собою.
це було ще до того, як я тебе почула.
і вже тоді усе пророкувало чудо.
Початок літа, сонячна погода,
в очах твоїх, приємна прохолода.
Так, наче тінь моя, відлуння серця мого,
відтоді у душі живе тепло і насолода.
Яскраво жонглював словами,
дивився, як на недосяжну зірку,
запалював мене вогнями,
і медом годував, так солодко і гірко.
Ніхто крім тебе, так не зміг подати
все те, від чого жінка може і розтати.
Вогонь, емоції, свою увагу,
В твої тенетах було легко заблукати.
Можливо ми...лише заблудші душі.
можливо, промисл небес
з'єднати тих кому потрібна
корзина сповнена чудес.
І навіть дивні і незвичні факти,
не вплинули на ставлення моє,
бо те що всередині - не стесати,
воно як є - то є, зі снігом не пройде.
Хотіли просто ватру розпалити,
і грітись під шатром потрібних слів.
Цікаво, налякалися пожежі?
чи очі виїв нудний дим?
Залишили невтіленими речі,
які забули зовсім в метушні.
Посмакувати каву "в 3-й ночі",
поговорити вдосталь від душі.
Кожний із нас в своїх турботах,
у кожного свій шлях, свій гріх,
та я радію з того, що ти навчив
мене любити без зайвих втіх.
Напевно, ти здогадуєшся, Друже,
що ти мені потрібен не для них...
не для розваг, вистав чи подарунків,
і не для феєричних справ твоїх ....
Єдине, що сказати тобі хочу,
на піку сніжної, безслівної зими...
Насправді... ти мені потрібен дуже ...
і ти мені потрібен... для душі.
21.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2019
Легенька передмова до циклу...
Лети (Ле+Ти) - це як стріла у східній філософії, яка асоціюється з якимось посилом, бажанням... її запускають, натягуючи тятеву, приклавши всі зусилля... а тоді відпускають... а далі всесвіт сам допомагає цій стрілі, цьому посилу, цьому бажанню дійти до цілі...
В цій збірці усі вірші "з посилом", з теплотою, з частинкою душі, які дуже хочеться передати саме як посил енергії , і я точно знаю, що вони влучать в саме "яблучко" і нехай ціллю цього теплого посилу буде знання і радість того, що є хтось, хто думає про нас, переживає за нас, хто нас відчуває, хто може завжди вислухати, надати життєвих сил і любити справжньою безумовною любов'ю.
Ты спросишь, кто я для тебя?
Я кнопка перезагрузки до нуля.
Я новый день, я новый лист.
Я та, что изменила твой плейлист.
Ступенька, мост или трамплин
к вершинам новым, в новый мир.
И виртуозно раскрутив сюжет,
я красками наполню жизни пируэт.
Я с радосьтю украшу будни,
и с легкостью зажгу глаза.
Ведь если присмотрется,
флирт з жинью - это про меня. ;)
Я затаюсь в твоих висках,
начну шептать о чудесах.
Решительно, заботливо, любя,
хоть медленно, но излечу тебя.
Создам надежный амулет
из позитива, легкости, без бед.
Закрою окна от метели.
Ты аромат любви почувствуй в теле.
Открой себя, смотри сквозь стены,
забудь все прошлые потери.
Начни с начала, в новом месте,
новом дне, и интерестном деле.
Построй свой собственный ашрам,
займи себе места в партере.
Попробуй, оглянись по сторонам,
смени детали в интерьере.
Есть те, кто искренне оценит
твоего нутро и сильного плече.
Здоровый смысл подскажет,
а сердце знает все.
Ну а пока, делюсь с тобой
своим теплом ...и крепко обнимаю.
Так наши чувства ощущаю я.
Другого не узнаем.
Прими меня такой как есть,
я не из тех, кто предает и ранит,
и между строк сумей прочесть,
что искренность свою я не скрываю.
А десять-двадцать лет спустя,
когда в судьбе все сложится не зря...
закрой глаза... спроси себя...
А кем же ты был для меня ???
21.07.18
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819952
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.01.2019
It really was or it was not?
This lump of energy ... it was SO hot.
аnd I am eager to confess
it happened suddenly and unawares.
You are so strange you are bizarre
you are so queer and quite singular.
It's getting so hard to resist
your deep blue eyes at midnight mist.
But now I'm so exhausted to fight back.
Let's talk and everything becomes correct.
Who needs this damned battlefield
if we are not a heroеs upon it.
It look's for me like elaborate trial
I want to find my vector in abyssal*.
Return composure, a peace of mind.
You just create! I leave you my admire!
If you withstand please stop me now
cause it might END too abnormal.
We both can get under а shоt.
So what? ...Will we? Or we will not! **
____________
* безодня
**to talk
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794656
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.06.2018
Ось Я. На межі думок, на краю долі.
Переді мною світ як на долоні
і повні груди почуттів.
Шукаю тут в безодні того, хто б всіх їх розділив.
І от, залишилось зробити крок на зустріч.
Так важко перейти собі поставлену межу.
Невпевнено роблЮ рух у безодню...
і не взлітаю, а швидше - каменем униз лечу.
Я думала, що маю білі крила, та просто падала униз.
І думала мене ти там - внизу, зустрінеш.
А, ні. Підняла голову, а на верху сюрприз (((
Наівна! Вірю в чудеса! І там тебе також нема.
А в голові ледь чутно вловлюю слова...
О, Боже! Скажи мені, де я тепер, чому одна?
Чому хоробрість моя нікудИ не привела?
Знов у собі. Навколо тиша і я своїм емоціям раба.
Спустошені усі думки, і холод відчуваю навкруги.
Залишилось задати декілька питань собі.
Ти ж так хотіла побувати в гостях у самоти!
Як відчуття, рідненька? Сподобалось тобі?
Навіщо сколихнув усі нейрони в глибині?
Банально хочеться згадати "спалені мости".
Тепер ти - хоч і знайомий, за хвилину опинився у Тайзі.
Все, досить! Треба зупинитись! Забути! Вибиратись з діри!
Помилку усвідомила, вона була простою:
не треба бути першою, а краще ЗА тобою?
Лишається ночами безкінечними мовчати в пустоту,
Сказати правду не насмілюсь! Не зможу! Не скажу!
Все, що уява моя так довго малювала,
розвіялося як туман чи дим...пропало.
Прощатись важко з мріями, уявним ідеалом.
Вертаюсь до буденності, з великим арсеналом.
Слова, всі ці оманливі слова... Для мене важливіші дії,
запал, енергія, іскра в людині.
І хочеться повторювати всім віднині:
Слова - лише слова, все світло - всередині!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2018
Квітневий сніг із ароматом Рrada чи Сhanel
мене наповнив до країв, розбурхав кров, зачарував як Менестрель.
І зупинився Час, і Янгол крильми обімає...
Стою, немов в Раю, між тисяч пелюсток духмяних.
Я відчуваю смак квітучої весни,
цей вітер подих ніжності мені дарує,
сонце своїм промінням теплим пестить,
небо блакиттю годує...
Ось тут під вишнею усе здається дріб'язковим.
І день, і тиждень й рік нехай собі ідуть по колу.
Життя сюрпризами своїми хай дивує,
а я милуюся квітневим снігом ... і він мене лікує.
Стояла б вічно так - на роздоріжжі часу.
На право - щастя, на ліво - біль, невдачі.
А я залишуся тут і розірву коловорот,
нажму на паузу, візьму увесь джекпот....
...
Сховаюсь у гілкАх, немов від зливи,
між пелюсток отих стокрилих.
І розчинюся в них я майже до краплини...
Та щоб довершити усе, мені бракує лиш тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.04.2018
Ти моя фантазія про тепле літо.
Від тебе відчуваю легкий бриз.
Мене ти за секунду можеш розігріти.
Ти літню зливу у спекотний день приніс.
Я твої промені палкі у серці затаїла.
У скриньку поскладала кожний твій "привіт".
Я спрагла бачити твій погляд щирий
і відчувати запахи твої п'янкі.
Твої слова дають мені натхнення.
Твоя енергія запалює мене.
По мому тілу пролітає дикий вітер,
коли іскристий погляд знов пронизує мене.
Ти випромінюєш вогонь і небезпеку.
Весь стриманий, а у душі твоїй шалений буревій.
Твоє розбите серце любов'ю хочу я зцілити.
Надати сил і стимулу іти до своїх мрій.
Вражаюча твоя харизма гіпнотизує все.
Загадки і шаради чарують всю мене.
Лиш ти рятуєш від рутини життя моє просте
і кольорово вмить стає, коли ти просто є.
Тут фізика і хімія сплелись у дивний джаз.
Яскравий спалах світла...й туманом накриває нас.
Магніта два, хто мінус, а хто плюс?
але допоки різні ми - працює цей союз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786710
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2018
Мне не пятнадцать
и чувства эти знакомы мне давно.
А их истории болезни я спрятала в шкафу на дно.
И все они...хоть тяжело, но были излечимы...
Симптомы явны...дрож, сердцебиение,
потеря апетита, несвойственное поведение.
В об'екте страсти видно только позитив.
"-А что с гормонами?...Все ясно - повышен дофамин..."
Озвучивать диагноз боюсь я вслух.
Обсессии период пережить сложней всех мук,
он длится по статистике не дольше пяти лет.
И нет надежды на приобритенный имунитет.
Боюсь я только острых осложнений,
таких как жар и чувство наслажденья.
Прикосновений робких, встечных взглядов.
хочу остановится, но серце в ейфории говорит: "не надо"
Так хочется забытся в новом измерении,
когда живеш на грани илюзии и бурного воображенья.
И ни одно лекарство для забытия не помогает.
Я думаю вы согласитесь - так бывает.
И выход для лечения один - забыть,
стереть из памяти и профиль удалить,
Уйти со сцены, выключить огни, разрезать нить,
чтоб все последствия предотвратить.
Ведь надо как-то пережить всю эту ломку.
То чувство, когда ты полностью счастлив...
но знаешь- это не надолго.
...а кто-то тоже заболел... тебя забыв
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785190
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.03.2018
Просыпаюсь... в голове моей лишь ты.
Безжалостно запутал мои мысли и мечты.
И в планах на сегодня тоже ТЫ...
Ищу лиш место где тебя могу найти.
Пустыня, дюны, пробую нащупать дно.
Но я летаю... и в голове красивое кино.
В весенних лужах вижу солнце, красоту,
а на лице моем июль и я в твоем плену.
На память знаю все твои стихи
и музыка твоя мне сносит крышу.
Зеленоглазой рыжей захотелось стать
но есть десяток "но", которых не нарушу.
Не помню, кто же из друзей сказал мне,
что музыка великий антидепресант.
Но для меня она скорее афродизиак,
А ты - искусный музыкант.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785012
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.03.2018
Сон у двері не заходить,
Все блукає навкруги.
Я Його очима ловлю,
Він мовчить у темноті.
Я в думках малюю стежки,
Добудовую мости,
Але все це недоречно,
Бо живу у іншому житті.
Довгі ночі безкінечні
Не виходять з голови
Руки, очі, Його плечі.
Та усе це не мені.
Моє щастя дуже близько
спить на відстані руки
і незнає, хто й для чого
сплутав думки і всі сни.
Ох, ті сни, я б в них пірнула
Не на вічно, лиш на мить.
Скоштувала б солод дикий,
Загорнулась у блакить,
Потонула, відключилась,
Насолоджувалась, грілась,
Все навколо б сповільнилось...
Не будіть - я лиш зігрілась.
Сни підступні і лукаві
вони тягнуть і зовуть,
як ті мавки у тенета,
з яких душу не вернуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2018