Михайло Чир

Сторінки (2/165):  « 1 2 »

Тані присвячую…

Хай  прийдуть  до  тебе  доля,
Щастя,  віра  і  любов.
Мов  ромашка  серед  поля
Ти  колись  розквітнеш  знов.
Мов  ромашка  серед  поля,  мов  ромашка  серед  поля,  мов  ромашка  серед  поля
Ти  колись  розквітнеш  знов.

Сонце  вигляне  з  –  за  хмари
В  день  похмурий,  що  настав.
Прилетять  небесні  чари
Лиш  до  тебе  неспроста.
Прилетять  небесні  чари,  прилетять  небесні  чари,  прилетять  небесні  чари
Лиш  до  тебе  неспроста.

І  усмішка  хай  засяє
На  цілованих  устах.
Тож  найкращого  бажаєм
В  непрожитих  ще  літах.
Тож  найкращого  бажаєм,  тож  найкращого  бажаєм,  тож  найкращого  бажаєм
В  непрожитих  ще  літах

І  сніжинка  в  день  зимовий  
Хай  не  плаче  по  весні.
Сни  насняться  кольорові,
Мрії  прийдуть  неземні.
Сни  насняться  кольорові,сни  насняться  кольорові,  сни  насняться  кольорові
Мрії  прийдуть  неземні.

Щоб  колись  ще  їм  здійснитись,
В  лузі  квітам  розцвісти.
У  добрі  життя  прожити
І  з  любов’ю  поруч  йти.          
У  добрі  життя  прожити,  у  добрі  життя  прожити,  у  добрі  життя  прожити
І  з  любов’ю  поруч  йти.          
                                                                                                           
 18.02.2018  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2020


Веселкою зійди за небокрай…

*  *  *
Веселкою  зійди  за  небокрай
Чи  сонечком  у  чистих  літніх  росах.
І  все,  що  десь  забулося,  згадай.
Як  квіти  ті,  що  вплетені  у  коси.

Що  відцвіли  мов  молодість  з  літами,
Сріблястим  інієм  їх  час  припорошив.
Де  подих  щастя  витає  там  над  нами
У  тих  літах,  що  кожен  з  нас  прожив.

Спливе  у  далечінь  опалий  лист  з  водою,
Тієї  осені  неоцінима  дань.
Там  на  стежині  долі  зустрілись  ми  з  тобою,
Із  далини  минулого  ти  майбутнє  глянь.

Нераз  ще  яблуні  розквітнуть  у  саду,
Нераз  ще  квіти  у  лузі  забуяють.
Не  згубиться  стежина  де  я  до  тебе  йду,
Все  збудеться  колись,  якщо  серця  кохають.
15.05.2019(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867867
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2020


Хотів би жити лиш для вас…

*  *  *
Хотів  би  жити  лиш  для  вас,
Якщо  там  зверху  є  потреба,
Як  доля  виділить  ще  час
І  благодатним  буде  небо.

Ще  встиг  би  дух  перевести
В  забігу  тім  на  іншім  колі,
Щоб  те  загублене  знайти,
Не  взяти,  випросити  в  долі.

Вже  час  не  той,  щоб  вимагати,
Час  ультиматумів  минув.
Хотів  одного  побажати,
Щоб  кожен  з  вас  щасливим  був.
29.03.2012(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2019


Не крає серце далечінь…

*  *  *
Не  крає  серце  далечінь
У  те  минуле,  що  зникає.
Нам  залишається  лиш  тінь
Від  журавлів,  що  відлітають.

В  блідому  мареві  літа
Втрачають  контури  розмиті.
Все,  що  минулось,  неспроста,
Все,  що  прийде,  треба  прожити.

Віра,  надія  і  любов,
Мов  смолоскип  для  мрій  грядущих.
Мабуть  наш  час  ще  не  прийшов,
Щоб  принести  нам  хліб  насущний.

25.10.2009(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851032
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2019


Я вглядуюсь в небо та бачу тебе…

*  *  *
Я  вглядуюсь  в  небо  та  бачу  тебе
У  білій  хмаринці,  що  он  там  пропливає.
А  небо  високе  й  усе  голубе,
А  отій  висоті  кінця  краю  немає.

Берізкою  ніжною  наснилась  мені,
Голівку  у  задумі  униз  похилила.
Віддав  би  багатства  усі  неземні
Та  доля  по  –  іншому  все  учинила.

Вже  серце  не  плаче,  воно  лиш  щемить,
А  сльози  упали  осіннім  дощем.
Так  хочеться  вірити,  що  прийде  та  мить,
Усе,  що  минуло,  повернеться  ще.

Розквітлою  квіткою  ти  прийдеш  весною,
Тим  дощиком  теплим,  щоб  усе  окропити.
Й  літа  всі  найкращі  ти  поряд  зі  мною
Й  не  зможе  ніщо  нас  обох  розлучити.

9.10.2014р.(Михайло  Чир  із  збірки  "Коханій"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2019


З багатства мови виберу слова…

*  *  *
З  багатства  мови  виберу  слова,
Що  землю  славлять,  як  матір  і  дитину.
Щоб  лиш  вона,  як  квітка  розцвіла
І  в  серці  кожного  вона  була  єдина.

Моя  земля,  де  я  прийшов  у  світ.
Моя  земля,  де  я  зумів  зростати.
Моя  земля,  де  я  на  схилі  літ,
За  все  прожите  зміг  шану  їй  віддати.

Нехай  садами  земля  ця  зацвіте
І  під  веселкою,  щоб  нивам  колоситись.
Я  вдячний  долі  буду  лиш  за  те,
Що  дала  шанс  на  цій  землі  прожити.

21.12.2009  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2019


Я часто бачу тебе в снах…

*  *  *
Я  часто  бачу  тебе  в  снах
Де  літо  Боже  не  весна
І  джміль  над  квіткою  кружляє.
Від  сонця  трави  посивіли,
А  в  небі  грози  відшуміли,
Одна  веселка  лиш  там  сяє.

Спливуть  літа,  минуть  літа
І  ніби  казка  вже  не  та,
Що  нас  навіки  поєднала.
Десь  наші  мрії  заблукали,
Де  ми  так  щиро  покохали,
Де  літ  зозуля  накувала.

А  сон  у  часі  теж  минає,
А  що  там  в  іншому  чекає
І  де  ж  ту  відповідь  знайти.
Життя,  мов  лист,  колись  опаде,
Як  прийде  осінь  з  листопадом
У  сні  побачити  не  встиг.

25.07.2017р.(Михайло  Чир  із  збірки"Коханій")

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2019


Де вербів ряд і два каштани…

*  *  *

Де  вербів  ряд  і  два  каштани,
Дорога  вгору  поміж  сад,
Де  цвіт  акації  духмяний
І  в  небо  в’ється  виноград,

Де  дім  відчинених  дверей
Лиш  для  добра  й  людської  ласки,
Де  зустрічаємо  гостей
І  кожне  свято  ніби  казка,

Де  щирий  щебет  дітвори
Ціле  заповнює  подвір’я,
Де  в  час  вечірньої  пори
Нам  усміхається  сузір’я.

Там  я  живу,  там  ми  живемо,
В  любові,  радості,  журбі.
Усе,  що  треба,  перейдемо,
Все  ж  залишаємо  тобі

Нащадку  наш.  Десь  у  майбутнім,
Коли  весна  прийде  до  літа,
Згадай  і  ти  дні  незабутні,
Що  нам  прийшлося  пережити.

3.06.2006(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832435
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2019


Літав лелека над гніздечком…

*  *  *
Літав  лелека  над  гніздечком
І  все  оглянув,  що  покинув.
Ставок  і  поле  недалечко,
Радів  життю,  що  не  загинув,

У  тій  дорозі,  що  додому,
У  тих  краях,  де  зимував.
Й  щасливий  був,  що  не  одному
В  гніздо  оте,  що  збудував,

У  рідний  край  свій  повернутись
Тільки  удвох.  Щоб  доля  дала
Лелечим  мріям  отут  збутись
І,  щоб  весна  їм  дарувала

Лелечий  клекіт  у  гніздечку,
Що  кличе  всіх  в  одну  родину.
Літав  лелека  недалечко,
Може  й  так  мріяв  в  ту  хвилину.

20.03.2005(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2019


Я щось втрачав, щось не зберіг…

*  *  *

Я  щось  втрачав,  щось  не  зберіг.
Та  був  у  мене  оберіг,
Ота  моя  любов  до  тебе.
Через  роки  до  тебе  йти
І  те  у  серці  зберегти,
Що  доля  дала  нам  і  небо.

Якби  не  ти,  квіти  б  зів’яли,
Які  ми  в  полі  не  зірвали,
Нехай  ще  довго  там  цвітуть.
Нехай  когось  ще  привітають,
Якщо  хтось  щиро  покохає,
Коли  удвох  любов  знайдуть.

І  може  б  вечір  не  настав,
І  соловейко  не  співав,
Якщо  би  там  тебе  не  було.
Та  Бог  мені  тебе  послав,
Щоб  я  тебе  одну  кохав,
Щоб  не  даремно  все  минуло.

23.05.2004р.(Михайло  Чир  
із  збірки  "Коханій")

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2019


Багато в тім житті прийшлося поблукати…

*  *  *
Багато  в  тім  житті  прийшлося  поблукати,
Та  я  додому  йшов,  на  рідний  той  поріг,
Хоч  крихту  щастя  зміг  я  відшукати,
Бо  не  прийти  сюди  я  просто  вже  не  міг.

І  все,  що  я  шукав,  це  було  лиш  для  тебе,  
І  квітку  цю,  що  в  полі  я  знайшов,
Вона  така,  як  колір  неба,
Коли  вечірнє  сонце  вже  зайшло.

Я  все  життя  когось  і  щось  шукаю,
Не  все,  що  хочеться,  ти  зможеш  віднайти,
До  глибини  душі,  як  в  юності,  кохаю,
Все  ту  ж  одну,  з  якою  я  на  ти.
18.03.2002р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2019


Не в травах шовкових…

*  *  *
Не  в  травах  шовкових,
В  зелених  дібровах,
Шукав  я  ці  квіти  для  тебе.
В  високому  житі
Росою  умиті
Такі  лише  кольору  неба.

Їх  сонечко  гріє,
Їх  вітер  леліяв,
Рясні  їх  дощі  поливали.
Дарую  ці  квіти,
Щоб  щастю  радіти,
За  все,  що  так  щиро  кохали.

А  весни  минають,
Літа  не  чекають,
Ще  квіти  розквітнуть  не  раз.
За  тими  літами,
Щоб  ми  пам’ятали,
Як  квіти  всміхались  до  нас.
29.05.13  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2019


Кружляли сніжинки у небі зимовім…

*  *  *
Кружляли  сніжинки  у  небі  зимовім,
Земля  їх  стрічала  у  білій  обнові.
У  білім  кожусі,  у  чоботях  білих,
Із  неба  сніжинки  летіли,  летіли.

І  ковдрою  білою  землю  вкривали,
А  що  їх  чекає  сніжинки  не  знали.
А  їм  би  з  морозом  отут  зустрічатись
І  сонцю  зимовому  щиро  всміхатись.

Та  сонце  весняне  уже  виглядає,
Сніжинка  та  плаче  чи  може  ридає.
І  плинуть  сльозинки  до  річки,  до  моря,
Хтось  з  радості  плаче,  а  хтось  тільки  з  горя.

Минеться  весна,  потім  літо  і  осінь,
І  зиму  у  гості  хтось  знову  попросить.
І  знову  сніжинка  у  небі  кружляє,
А  що  буде  завтра  ніхто  з  нас  не  знає.

20.02.2011(Михайло  Чир

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821721
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2019


Я так боюся втратити тебе…

*  *  *
Я  так  боюся  втратити  тебе,
Бо  ніби  світ  в  тобі  зійшовся  клином.
Без  тебе  небо  не  буде  голубе,
Не  заспіває  соловейко  на  калині.

І  те,  що  було  білим,  почорніє
І  сад  старий  уже  не  зацвіте.
Може  трава  колись  зазеленіє,
Та  я  не  хочу  й  мріяти  про  те.

Твоя  любов  до  мене  ще  щось  значить,
Як  і  колись,  в  отих  роках  забутих.
Може  й  згрішу,  хай  Бог  мені  пробачить,
Молитись  стану,  тебе,  щоб  повернути.
24-26.01.2007  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2019


Зима не літо й не весна…

*  *  *

Зима  не  літо  й  не  весна,
Тому  ці  квіти  тільки  білі.
І  дня  такого  більш  нема,
Якби  ми  з  вами  не  хотіли.

Якщо  в  житті  лиш  тільки  осінь,
Хай  буде  рання,  а  не  пізня.
В  молитві  Господа  попросим,
Щоб  те  життя  було,  як  пісня.

Не  все  ще  снігом  замело,
Хай  душі  ваші  зігріває.
Родинне  щастя  і  тепло,
Ми  щиро  вам  того  бажаєм.

24.01.2005р.  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019


Тебе дружиною назвав. .

*  *  *
Тебе  дружиною  назвав
На  цілий  вік,  що  доля  дала.
І  лиш  тебе  одну  кохав,
Щоб  ти  мов  квітка  розквітала.

Одна  єдина  на  весь  світ
Із  ніжним  запахом  лілеї.
Не  опаде  у  серці  цвіт
З  тієї  квітоньки  моєї.

Через  літа,  багато  літ,
Лише  волосся  посріблиться.
Коли  оновиться  наш  рід,
Заграє  в  джерелі  водиця

Тої  цілющої  води
Життєву  спрагу  утопити.
Ми  ще  повернемось  сюди,
Що  не  змогли,  те  долюбити

Чи  те  майбутнє,  чи  минуле,
Себе  у  правнуках  впізнати,
Щоб  ти  завжди  такою  була,
Котру  я  зміг  так  покохати.

29.07.2014р.  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019


Протопчи стежину босими ногами…

*  *  *

Протопчи  стежину  босими  ногами,
Щоб  у  полі  чистім  залишити  слід.
Хай  оця  стежина  все  веде  до  мами,
Чи  надворі  літо,  чи  іде  десь  сніг.

Нехай  не  зупинять  ні  дощі,  ні  зливи,
Ні  морози  люті,  страшні  сніговії.
Хай  тебе  зустріне  матінка  щаслива
І  усе  розквітне  на  її  подвір’ї.

Матері  вклонися,  пригорнись  до  серця,
І  сльоза  умиє  мамине  лице.
Та  щаслива  зустріч  нехай  не  минеться,
Вічно  долі  будеш  вдячний  і  за  це.

Матері  старіють,  діти  виростають,
У  великім  світі  губляться  сліди.
І  у  чистім  полі  стежка  заростає,
Чи  може  зимою  заметуть  сніги.

Та  весна  надійде,  сніг  навкруг  розстане,
Втрачену  стежину  важко  віднайти.
Все  самотнім  будеш,  як  мами  не  стане,
Як  її  покличуть  в  вічність  відійти.

Хай  не  заростає  стежина  до  мами,
Куди  б  тільки  доля  не  сказала  йти.
Хай  її  усмішка  завжди  буде  з  нами,
Пронеси  з  собою  через  всі  світи.

22.12.2002р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820840
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2019


Лиш погляну в вікно…

*  *  *

Лиш  погляну  в  вікно,  
бачу  образ  її,
Де  у  яблунь  старих  
віття  вниз  похилилось.  
Білим  птахом  вона
там  сидить  на  гіллі,
Від  прожитих  років
вона  мабуть  втомилась.

А  надворі  зима.
А  надворі  сніги.

А  у  мами  в  саду  
завжди  пахло  весною.
А  у  мами  в  саду  
вічно  мальви  цвіли,
Щоб  у  тому  житті  
не  зостатись  одною.

А  у  маминих  снах
вічно  діти  живуть…
В  яблуневім  саду
знову  цвіт  опадає.
Так  вже  суджено  їм.
Матері  вічно  ждуть.
Навіть  в  вимірі  іншім,
як  від  нас  відлітають.

30.01.2005р.  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2019


В вечірніх сутінках надходить час вечері…

*  *  *

В  вечірніх  сутінках  надходить  час  вечері,
Пора  й  зорі  на  небі  вже  сходити.
Йде  коляда,  не  стукає  у  двері,
А  лиш  в  серця,  щоб  Богу  помолитись.

Просити  в  Бога  ласки  на  землі,
Щоб  рік  новий  у  згоді  нам  прожити.
За  ту  святу  вечерю  на  столі,
Щоб  ми  змогли  з  ріднею  розділити.

Уся  сім’я  зібралась  за  столом
І  Дух  Святий  над  ним  тепер  витає.
І  хай  би  так  завжди  у  всіх  було,
У  час  такий  ми  щиро  так  бажаєм.

Бо  Божий  син  родився,  у  ту  мить
На  небі  зірка  ясна  засвітила.
І  ангел  пастушків  там  сповістить:
“Пречиста  Діва  сина  породила.

Ідіть  в  вертеп  і  там  його  шукайте,
Сповитий,  в  яслах,  Божий  Син  заснув.
З  Різдвом  Христовим  всіх  навкруг  вітайте,
Бо  він  усім  нам  віру  повернув.”

Різдвяні  свята  ходять  по  землі,
Щоб  веселились  всі  і  святкували.
Щоби  завжди  чи  в  місті,  чи  в  селі,
Про  цю  подію  вічно  пам’ятали.

24  –  29.12.2002р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820097
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2019


Я не радію снігові, як діти…

*  *  *
Я  не  радію  снігові,  як  діти,
Це  лишній  клопіт  на  голову  мою.
Прийшла  зима,  тут  нікуди  подітись,
Тепер  вона  диктує  волю  нам  свою.

Та  з  першим  снігом  Новий  рік  до  нас,
Щоб  світлим  днем  усіх  тут  привітати,
Прийшов,  бо  вже  настав  той  час,
Щоб  радість  йшла  від  хати  і  до  хати.

Прийде  вертеп,  звіншує  з  колядою,
З  Святим  Різдвом,  щоб  всі  достатки  мали.
В  здоров’ї,  радості,  та  не  з  журбою,
Щоб  року  іншого  щасливо  дочекали.

А  сніг  пухкий,  немов  та  біла  вата,
Вкриває  все:  кущі,  дерева,  хати.
Вона  зима,  вона  невинувата,
Що  білим  все  тут  має  виглядати.

В  кожній  порі  завжди  щось  є  своє,
Може  і  тут  щось  добре  відшукаю.
У  році  тім  зима  лиш  настає,
Ще  не  радію,  тільки  усміхаюсь.

2.01.2004р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2019


Хай Рік Новий прийде на Ваш поріг…

*  *  *

Хай  Рік  Новий  прийде  на  Ваш  поріг,
З  святим  Різдвом  і  тою  колядою.
Хай  чистим  буде,  мов  той  білий  сніг,
Що  землю  вкрив  своєю  пеленою.

Все,  що  було,  лишіть  року  старому,
Всі  негаразди  хай  бере  з  собою.
Все,  що  буде,  бажайте  ви  Новому,
І  все  найкраще  зустріньте  Ви  з  любов’ю.

Здоров’я  Вам  з  роси  й  води,
Достатку  в  хаті  і  на  полі.
Щасливі  будьте  Ви  завжди
І  усміхніться  за  це  долі.

Що  Рік  Новий  прийшов  до  Вас,
Щоб  вас  так  радо  привітати.
Щоб  через  рік,  у  цей  же  час,
Змогли  наступного  діждати.

22  –  23.12.2002р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819283
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2018


З Новим Роком!

*  *  *

З  Новим  Роком!  З  Новим  щастям!
Нехай  цей  рік  багатим  вдасться
На  друзів,  рідних  і  знайомих,
Щоб  була  радість  в  вашім  домі.

Добро,  щоб  двері  відчиняло,
Щоб  було  місця  там  замало
Для  друзів,  рідних  і  знайомих.
Щоб  мир  і  спокій  в  вашім  домі

Був  на  роки,  на  все  життя,
Щоб  вас  минало  забуття
На  друзів,  рідних  і  знайомих,
То  ж  з  Новим  Роком  в  вашім  домі!

21.12.2006(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2018


О, Святий Миколай…

Для  Юлії.

О,  Святий  Миколай,
Чемно  руки  складаю,  
Ти  мене  пригадай,
Я  так  прошу,  благаю,

Чи  я  вранці  встаю,
Чи  у  вечір  лягаю,
Я  Тебе  лиш  молю,
О,  святий  Миколаю.

Дай  здоров’я  усім,
І  батьків  не  минай,  
Приходи  у  наш  дім,
О,  Святий  Миколай,

Божу  щедрість  свою,
Ти  батькам  передай,
Я  Тебе  так  люблю,
О,  Святий  Миколай.

12-13.12.2003р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.12.2018


Я бачив зиму…

*  *  *

Я  бачив  зиму.  Десь  у  сні
Падав  пухнастий  білий  сніг,
Зима  усіх  причарувала.
Сніжинки  падали  в  долоні,
Та  не  були  чомусь  холодні,
Бо  ми  теплом  їх  зігрівали.

І  нас  лиш  двоє.  Я  і  ти.
Над  нами  зоряні  світи.
Та  десь  за  хмарами  сховались.
Немов  зірки,  сніжинки  білі
Із  тих  небес  до  нас  летіли,
І  в  ніжнім  танці  тут  кружляли.

Та  хто  таке  у  світі  носить,
Зірки,  заплетені  у  коси,
Лиш  тільки  ти,  моя  ти  ладо.
За  всі  багатства  в  тому  світі
Ніхто  не  зможе  це  купити,
Що  нам  земля  дарує  радо.

Вона  була,  хоч  навіть  мить,
Хай  раз  в  житті  хоч  прилетить,
Воно  ж  вартує,  щоб  так  жити.
Скінчиться  сон,  розтане  сніг,
Чи  й  сам  повірю  я  весні,
Що  зміг  тебе  так  полюбити.

09.01.2005р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2018


Надходить вечір тихий, зимовий…

*  *  *
Надходить  вечір  тихий,  зимовий,
Мороз,  що  зміг,  давно  усе  скував.
А  в  чистім  небі  місяць  молодий
Із-поміж  зір  на  землю  споглядав.

В  вечірніх  сутінках  усе  таке  казкове,
І  іній  кожну  гілку  встиг  покрити,
Я  приходити  в  казку  й  взавтра  буду  знову,
Щоби  у  ній  лишень  тебе  зустріти.

Ти  пригорнись  до  мене  моя  мила,
Замерзлі  руки  подихом  зігрію.
Щоб  та  зима  вже  нас  не  розлучила,
І,  щоб  у  серці  залишалася  надія.

Що  казка  ця  лише  для  двох  сердець,
Хіба,  що  місяць  нам  ще  посміхнеться.
В  усіх  казках  щасливим  є  кінець,
Але  хай  ця  ніколи  не  минеться.

11.12.2002р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2018


Стежину снігом замітає…

*  *  *
Стежину  снігом  замітає,
Що  заблукала  у  полях.
Чи  хтось  мене  ще  там  чекає
Де  отчий  край,  моя  земля.

Стоїть  у  задумі  хатина,
Старенькі  вікна  мовчки  плачуть.
Схилила  голову  калина,
Мов  цвітом  вкрилася  неначе.

Лиш  тільки  кетяги  червоні
Мов  кров  пролита  пломеніють.
І  в  сніговія  у  полоні
Про  день  прийдешній  ніби  мріють.
16.11.2016  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2018


Піду я росами….

*  *  *
Піду  я  росами
Ногами  босими
І  квітку  ніжну  в  лузі  віднайду.
Де  ми  стрічалися  
І  не  побралися,
Чи  то  на  долю  нам  чи  на  біду.

Зорею  ясною
Ще  не  погаслою
Мов  в  небі  місяця  мене  стрічай.
Прилину  мрією
В  серці  надією
Тільки  кохання  ти  не  забувай.

Ранковим  сонечком  
Гляну  в  віконечко
Уста  твої,  щоб  ніжно  цілувати.
Хай  добре  збудеться
Лихе  загубиться.
Щоби  у  щасті  долю  зустрічати.

Те,  що  не  збулося,
Щоб  не  забулося,
Хай  мрія  квіткою  ще  зацвіте.
Як  в  сонця  ласкою
Хай  стане  казкою
У  нашій  долі  весілля  золоте.

25.06.2018  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018


Хтось спить у хатинці….

*  *  *
Хтось  спить  у  хатинці,  а  мишка  в  норі,
Де  ж  спати  сніжинці  в  холодній  порі.
В  саду  де  дерева  похмурі  стоять
Чи  в  темному  лісі  вітри  де  шумлять.

Чи  в  чистому  полі  засне  одинока,
А  поле  велике,  а  поле  широке,
А  вітер  на  крилах  у  полі  гуляє,
Ніде  тій  сніжинці  спокою  немає.

Ще  втомиться  вітер  й  засне  на  хвилинку,
То  я  порятую  маленьку  сніжинку.
Отут  на  ялинці,  що  світлом  засяє,
Маленька  сніжинка  нехай  спочиває.

Собака  у  будку  забрався  на  мить,
А  котик  на  пічці  розлігся  та  спить.
Дитя  біля  мами  своєї  заснуло,
Без  свят  Новорічних,  як  сумно  би  було.

25.12.2013  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817122
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2018


Якщо нікого не любив…

*  *  *
Якщо  нікого  не  любив,
То  ти  не  жив,  а  існував.
Бог  світ  й  на  те  створив,
Щоб  ти  її  ще  тут  пізнав.

Любов,  як  пісня,  без  кінця,
Якщо  така  колись  знайдеться,
Вона  постукає  в  серця
І  там  луною  одізветься.

Ми  тільки  пишемо  слова,
Уста  ж  мелодії  шукають.
І  двом  з’єднатися  пора
І  лиш  тоді,  коли  кохають.

Коли  загадують  зорю,
Що  їм  на  щастя  впасти  має.
Коли  знайдуть  весну  свою,
Що  білим  цвітом  розквітає.

Коли  й  сніжинка  не  остудить
Оті  гарячі  почуття.
Тоді  вона  твоєю  буде,
Тільки  одна,  на  все  життя.

4.04.2004р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2018


Кує зозуля у гаю…

*  *  *
Кує  зозуля  у  гаю,
Свої  й  чужі  роки  рахує.
У  тобі  юність  впізнаю
І  голос  твій  знайомий  чую.

Давно  спливли  наші  літа,
Їх  вже  назад  не  повернути.
Та  й  ти  тепер  уже  не  та,
Котру  не  можу  я  забути.

Той  блиск  в  замріяних  очах,
Отой  рум’янець  на  обличчі
І  довгі  коси  по  плечах,
Таку  із  юності  покличу.

Дай  Боже  те  усе  згадати,
Щоб  пережите  не  забути,
Щоб  так,  як  в  юності  кохати,
І,  як  тоді,  щасливим  бути.

16.05.2004р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817010
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2018


Настане день, як вечір цей мине…

Настане  день,  як  вечір  цей  мине,  
Тоді  поглянь  ти  в  небо  голубе.
Хай  промінь  сонця  в  очі  загляне,
І  все  з  думок  погане  відійде.

Кохання  не  минулось,  ти  повір,
За  все  тоді  будь  вдячна  солов’ю.
Тобі  одній  серед  мільярдів  зір,
Скажу  це  ніжне  слово,  що  люблю.

23.06.2002р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2018


Русяві коси по плечах….

*  *  *
Русяві  коси  по  плечах,
Лице-ікона  в  божім  храмі.
Тиха  печаль  в  твоїх  очах,
В  дівочім  серці  знову  рана.

Розлука  юне  серце  крає
І  де  вже  ліки  ці  дістати.
Бо  милий  твій  за  небокраєм,
Тобі  зосталось  лиш  чекати.

І  квіти  ті  знову  зів’януть,
Що  ти  весною  посадила,
Як  осінь  у  вікно  загляне,
Моя  голубко  сизокрила.

Дівочий  вік  –  дівоча  кара,
І  хай  вже  доля  усміхнеться.
Щасливий  той  в  кого  є  пара,
Нещасний,  -  в  кого  не  знайдеться.
9.06.2003р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2018


Ще вчора стежина…

*  *  *
Ще  вчора  стежина
Садочком  петляла,
Там  осінь  невинна
З  листочком  кружляла.

Лиш  ранок  настане
І  світ  увесь  білий.
Куди  лиш  не  глянеш,
Летіли,  летіли

Із  неба  сніжинки.
Десь  сонце  сховалось
За  білі  хмаринки
І,  щоб  все  збувалось,

Завмри  на  хвилинку
Отам  на  світлині.
Ми  нову  стежинку  
Протопчемо  нині.
13.01.2014(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814681
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2018


Знов повернули час назад…

*  *  *
Знов  повернули  час  назад,
Не  в  літо,  в  зиму  повернули.
Надворі  плаче  листопад,
Ніби  про  нього  тут  забули.

Ще  лист  останній  не  опав,
Про  щось  ще  з  вітром  там  шепоче.
Чи  просто  час  ще  не  настав,
Чи  опадати  ще  не  хоче.

Вітри  ще  хмари  принесуть,
Дощі  з  снігами  закружляють,
Дерева  лист  свій  віддадуть,
На  тій  землі  хай  спочиває.

27.10.13  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814680
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2018


Чи сплю, не бачу і не чую…

*  *  *
Чи  сплю,  не  бачу  і  не  чую,
Чи  у  туманах  заблудив.
Як  осінь  фарбами  малює
Усе  навкруг,  це  диво  з  див.

Ще  ніби  вчора  лист  зелений
Про  щось  із  вітром  шепотів.
Опав  і  тулиться  до  мене,
Ніби  зігрітися  хотів.

Мабуть  важкі  ті  шати  золоті,
Що  щедра  осінь  кожному  вділила.
Живі  й  зелені  там  на  висоті,
В  багатстві  кольорів  тут  на  землі  спочили.

Ще  поки  молоді  ми  маримо  світами
І  щось  незвершене  ми  мріємо  звершити.
Та  час  безжально  познущається  над  нами
І,  що  минуло,  вже  не  воскресити.

Мов  дні  прожиті  листя  позбираю  ,
Щоб  мертвою  красою  ще  й  помилуватись.
Живу,  надіюсь,  вірю  і  чекаю,
Що  ще  не  все  я  встиг  у  осені  спитатись.

12-20.10.2004  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2018


То йщов не дощ, то падала роса…

*  *  *  
То  йщов  не  дощ,  то  падала  роса,
На  трави  осені,  від  сонця  пожовтілі.
Минулось  літо  й  зблідла  та  краса,
Минулась  молодість,  хоч  того  й  не  хотіли.

Ось  перший  лист  із  дерева  злетить,
Прийде  пора  впаде  і  лист  останній.
Як  час  минув.А  нам  здається  мить.
Як  признавались  одне  одному  в  коханні.

З  найкращих  квітів  букет  би  я  зробив,
Лише  для  тебе,  мила,  назбираю.
Лиш  знаєш  ти,  як  я  тебе  любив,
Лиш  знаю  я  ,  як  я  тебе  кохаю.

5.09.2007(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2018


Читаю писане колись…

Читаю  писане  колись,
Рахунок  може  не  в  роках,
Що  буревієм  пронеслись
Й  дощами  випали  на  шлях,

Що  мав  пройти.  Але  не  зміг.
Словами  правив,  як  веслом,
Та  в  очі  град,  а  може  й  сніг,
Куди  ж  той  човен  занесло.

В  страху  чи  в  соромі  мовчав
Тоді,  коли  кричати  треба.
В  душі  ту  муку  відчував,
Чому  ж  та  доля  ніби  зебра.

То  білі  полоси,  то  чорні,
Як  ніби  більше  фарб  немає.
То  приласкає,  то  пригорне,
Та  дуже  часто  забуває.

З  словами  йду  на  компроміс,
В  мовчанні  також  правда  є.
Ще  лиш  будується  той  міст,
Що  вділить  кожному  своє.

4.08.2010  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2018


Вже пахне осінню, грибами…

Вже  пахне  осінню,  грибами,
Плодами  стиглими  в  саду.
Вузькою  стежкою  до  мами
Немов  у  юність  я  іду.

Вернутись  хочеться  в  минуле,
У  тепле  літо  чи  весну.
Й  згадати  все,  що  вже  забулось,
Й  мене  давно  лишає  сну.

Та  дощик  стежку  перебіг,
Сльозами  впав  на  стиглі  трави.
Та  повернутись  я  не  зміг
Й  ні  перед  ким  я  не  лукавив.

30.08.2010  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2018


А дим туманом стелиться…

*  *  *
А  дим  туманом  стелиться,
Мабуть  буде  хурделиця,
Опалим  листом  осінь  замітає.
Так  хочеться  ще  літа
Та  золотом  покрита
Лиш  літо  бабине  та  осінь  зустрічає.

У  павутинні  білім,
Немов  там  випав  іній,
У  сивих  травах  осінь  заблукає.
А  в  небі  голубому
Кудись  летять  із  дому
І  там  за  обрієм  десь  журавлі  зникають.

Ще  прийде  час  вертатись,
Щоб  весну  зустрічати
І  прошене  у  гості  ще  завітає  літо.
І  знову  лист  опаде,
І  там  за  листопадом
Згадається  усе,  що  було  пережито.
9.10.2014(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2018


Таких, як ти, на світі більш немає…

*  *  *
Таких,  як  ти,  на  світі  більш  немає,
Таких,  як  я,  хоч  греблю  там  гати.
Таку,  як  ти,  лиш  раз  в  житті  стрічаєш,
Як  доля  шанс  лиш  дасть  таку  в  житті  знайти.

Така,  як  ти,  мов  зірка  в  небі  ясна,
Мов  сонячний  промінчик  в  день  негожий.
Чарівна  квітка,  духм’яна  і  прекрасна,
В  краплиночці  роси  на  діамант  ти  схожа.

І  райдуга  малює  образ  твій,
Дзвінкий  струмок  твої  слова  шепоче.
Краса  небес  на  грішній  тій  землі,
Не  в  сні,  а  наяву,  я  бачити  лиш  хочу.  
17.02.2012(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2018


Круги малюю на воді…

*  *  *
Круги  малюю  на  воді,
Вони  завжди  чомусь  зникають.
Та  з  ким  пізнаєшся  в  біді,
Того  в  добрі  теж  не  минають.

Веселку  в  небі  малював
Та  сонце  в  хмари  заховалось.
Як  друга  ти  в  біді  пізнав,
Щоб  і  в  добрі  тобі  згадалось.

Хмаринка  в  небі  заблукала
Чи  може  вітер  десь  заснув.
Хай  би  біда  тебе  минала,
А  друг  завжди,  щоб  поряд  був.
10.10.2014(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2018


До слів старих нових додав…

*  *  *
До  слів  старих  нових  додав,
Ще  й  кілька  нот  так  на  додачу.
В  десятку  кращих  вже  попав
Й  звучить  ефір,  а  це  щось  значить.

Земля  багата  на  таланти
(Й  на  безталання,  скажу,  те  ж).
Бо  ті  так  звані  «домінанти»
І  в  совісті  не  мають  меж.

Чи  композитори  померли
Й  поети  втратили  натхнення,
Тому  й  звучать  в  ефірі  «перли»,
Ще  поки  їм  не  дали  ймення.

Бо  гріх  знущатись  над  народом
В  кого  така  співуча  мова.
Згадати  б  їм  звідкіль  же  родом
І  чи  закладена  основа,

Що  з  молоком  отим  прийшла,
Як  мати  до  грудей  горнула.
Чи  в  душі  і  серця  ввійшла,
Чи  на  шляху  десь  обминула.

Плоду  не  буде  з  пустоцвіту,
Лиш  тільки  вид,  щоб  прикраситись.
Що  ж  ви  понесете  для  світу,
Як  не  змогли  свого  навчитись.

Як  кажуть  гріш  тому  ціна,
Хоч  ще  якусь  там  вартість  має.
Хай  буде  пісня  не  одна,
Хай  нашу  землю  прославляє.

Через  роки,  а  то  й  століття,
Нащадки  б  наші  їх  згадали.
Немов  те  калинове  віття
Пісні  ті  душу  звеселяли.
15.11.2015  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2018


В золотої осені золота попросимо…

*  *  *
В  золотої  осені  золота  попросимо
І  осипле  листячком  стежку  у  саду.
В  золотої  осені  дощі  впадуть  росами
Й  дні,  що  вже  збулися,  у  минуле  йдуть.

Сонце  визирає,  вітер  хмари  гонить
В  золотої  осені  прямо  до  зими.
Стоїть  сад  у  задумі,  лист  останній  зронить,
А  листки,  мов  діти,  туляться  вони

На  отій  стежині,  що  в  саду  блукає,
До  землі  сирої,  щоб  їх  прийняла.
Пори  золотої  осінь  лиш  шукає,
Та  усе  минеться,  яка  б  не  була.
15.11.2015  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813090
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2018


Моя земля. Мій рідний краю…

 *  *
Ніби  й  весна.  Вітер  холодний,
А  я  на  літо  все  голодний,
Душа  аж  проситься  тепла.
Воно  ,  мабуть,  ще  там  далеко,
Звідкіль  ще  прилетять  лелеки,
Щоб  ти  красою  розцвіла

Моя  земля.  Мій  рідний  краю,
Бо  в  світі  кращого  немає
Ніж  наша  славна  Україна.
Де  квіти  в  коси  заквітчана,
Мов  до  вінця  калина  вбрана,
Ти  неповторна  і  єдина.

Тебе  не  можна  не  любити,
Тебе  одну  благословити,
Весь  вік  молитися  за  тебе.
Навіки  волю,  щоб  здобула
Й  на  всі  часи  щаслива  була
Веселкою  під  мирним  небом.

Ще  в  нашім  краї  буде  літо,
Нам  лиш  би  весну  пережити,
Тепло  ще  вітер  принесе.
Ще  в  небі  сонце  усміхнеться,
Добро  з  бідою  розминеться,
Щоб  не  забути  нам  про  це.
4.03.2015(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813089
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 08.11.2018


Я так тебе кохав…

*  *  *
Я  так  тебе  кохав,
Я  так  тебе  чекав,
А  ти  все  розквітала  ніби  квітка.
Роса  на  пелюстках,
Сльозинка  на  очах,
У  синє  небо  закохана  лебідка.

Згадати  б  не  забути,
Все,  що  було,  збагнути,
З  минулого  в  майбутнє  перейти.
А  в  небі  ніби  в  морі  ,
Нам  усміхались  зорі,
Навіки  нам  любов  цю  зберегти.

Хоч  осінь  не  весна,
Нехай  цвіте  вона,
Не  пелюстки,  листки  вже  опадуть.
Та  я  тебе  кохаю,
Як  і  колись  чекаю,
Під  вишнею  у  нашому  саду.

29.08.2005  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2018


Сріблястої в долоні…

*  *  *
Сріблястої  в  долоні
Я  зачерпну  водиці,
Умию  свої  скроні,
Бо  ніби  так  годиться.

Десь  за  літами  літо
Одне  ще  проминуло.
І  те,  що  пережито,
На  осінь  повернуло.

Опаде  лист  зелений,
Опаде  й  пожовтілий.
Не  вернуться  до  мене
Літа,  що  відлетіли.

27.09.2005(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806561
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.09.2018


Краплинка за краплинкою…

*  *  *  
Краплинка  за  краплинкою
І  знову  дощик  йде.
Маленькою  росинкою
На  травку  він  впаде.

І  дивною  перлиною
На  сонечку  засяє.
Та  сонце  за  хмариною
Сховалось  і...  немає.

6.09.2007  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803888
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2018


Не треба осені благати…

*  *  *
Не  треба  осені  благати,  
Бо  ще  накличеш  тут  зими,
Де  снігом  буде  замітати.
Нехай  зустрінуться  вони

У  свій  же  визначений  час.
Як  кажуть  :  «  Кожному  своє.»
І  не  спитає  ніхто  нас
Чому  зозуля  не  кує,

Пташка  на  гілочці  замовкла,
А  вітер  хмари  розриває.
Пшениця  в  полі  вже  пожовкла,
Колос  голівоньку  схиляє.

Хай  буде  літо  серед  літа,
Ну,  а  зима,  серед  зими.
Й  не  треба  нам  за  тим  тужити,
Бо  ще  зустрінуться  вони.

14.07.13  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803886
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2018


Ой настало літо…

*  *  *
Ой  настало  літо
Дощиком  прибито,
Градом  потолочено,
Тим,  що  б’є  у  очі  нам.

І  теплом  обмежене,
Мов  зима  збережена.
Сонце  в  хмарах  сховано,
Що  ж  нам  приготовлено.

Буде,  що  бажали  ми,
З  щедрими  врожаями.
Колосок  налиється
Й  до  землі  похилиться.

Бур’яни  засіються
Де,  поля  видніються,
Маками  багряними,
Такого  не  ждали  ми.

Хай  все  переміниться,
Дощ  із  хмари  виллється.
Сонечко  засяє
Влітку  так  буває.
14  –  15.06.2012(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2018


Мені про тебе літо шепотіло…

*  *  *
Мені  про  тебе  літо  шепотіло,
У  буйних  травах  в  лузі  розцвіло.
Не  сталось  так,  як  того  нам  хотілось,
Та  щось  таки  у  тім  житті  збулось.

Минуть  літа,  мов  дощ  мине  з  грозою,
Де  грому  відгомін  стихає  в  небесах.
На  перехресті  тім  зустрілись  ми  з  тобою,
Де  нас  чекав  не  пройдений  ще  шлях.

За  літом  осінь  в  туманах  заблукає,
Мов  сум  осінній  багряний  лист  впаде.
А  доля  нас  на  тім  шляху  чекає
І  щастя  нас  на  тім  шляху  знайде.  
11-28.07.2016  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799891
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2018


Згадай мене, як в небі сонце ясне…

*  *  *
Згадай  мене,  як  в  небі  сонце  ясне
Й  хмаринка  в  даль  незвідану  спішить.
Згадай  й  тоді,  як  день  прожитий  згасне
І  в  темнім  небі  зоря  замерехтить.

Згадай  мене,  коли  будеш  щаслива,
Згадай,  як  біль  у  грудях  защемить.
Коли  в  полях  відколосила  нива
І  жайвір  крильцями  уже  не  тріпотить.

Згадай  мене,  як  землю  снігом  вкриє
І  лютий  холод  душу  там  скує.
Згадай  й  тоді,  коли  ще  серце  мріє
І  щастя,  що  прийде,  воно  твоє.

Згадай  мене,  коли  весна  настане,
Весняним  дощиком  сніжинка  та  заплаче.
Й  промінчик  сонця  у  садок  загляне
І  після  сну  усе  воскресне  наче.

Згадай  мене,  не  прошу  й  не  благаю,
Перед  любов’ю  на  коліна  встану.
Усе  життя  тебе  одну  кохаю
Мов  істину  з  небес  оту  останню.
15.08.2016(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2018


Те все було давно…

*  *  *
Те  все  було  давно,
Час  історію  знов  перепише.
Миготить  ніби  кадри  в  кіно
Те  минуле,  що  нас  не  залишить.

Як  стогнала  земля  від  прибулих  тих  знайд-яничарів.
Як  палали  пшеничні  поля
І  залишився  слід  лиш  кривавий.

Як  кайдани  кували  на  нас,
Не  лиш  руки,  серця  полонити.
Та  в  житті  так  буває  не  раз,
Лише  час  зможе  всіх  розсудити.

І  корона  нарешті  впаде,
Хто  хотів  панувати  над  світом.
Довгождана  та  воля  прийде
І  розквітне  небаченим  цвітом.

Вставай,  Україно,  з  колін,
Час  настав  новий  світ  будувати
І  складемо  низенький  уклін,
Хто  за  тебе  в  борні  був  завзятим.

Час  рівняє  могили,
Час  загубить  і  їх  імена.
В  інший  світ  відійшли,  щоб  ми  жили
І  любов  залишилась  земна.

Стяги  в  небі  нехай  майорать
Над  землею,  що  волю  здобула.
І  пісні,  мов  лелеки,  летять
До  небес,  звідки  воля  прибула.
7-11.08.2016  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2018


Сам удома

*  *  *
Сам  удома.  Як  в  кіно.
Усі  розбіглися  давно,
Петра  й  Павла  пішли  шукати.
Ще  може  вернуться  до  хати,
Бо  після  пошуків  таких,
Когось  може  звести  на  гріх.

Піде  в  село,  туди  між  люди,  
Тоді  й  дорогу  ще  забуде,
Або  щось  знайде  по  дорозі,
Що  й  не  впізнають  на  порозі.
Такий  вже  час,  все  може  статись,
Коли  не  в  міру  тут  набратись,

Забути  й  те,  що  було  свято.
Та  було  так  всього  багато,
То  настає  така  спокуса,
Якщо  не  з’їсть,  то  хоч  надкусить.
А  тут  ще  треба  все  запити,
Бо  гріх  усе  тут  залишити.

Бо  завтра  може  й  не  позвуть,
А  на  дорогу  щось  дадуть.
То  „на  коня”  треба  додати,
Ще  довго  будуть  наливати,
Бо  ”за  здоров’я”  давно  пили.
Його  й  нема,  його  пропили.

До  огорожі  лиш  дійти,
То  ми  тихцем  попід  плоти,
Нам  би  до  хати  лиш  дібратись.
Хтось  буде  вдома  розважатись,
А  ще  співати,  як  захоче,
То  є  концерт  десь  на  пів  ночі.

Потім  засне  й  засне  село.
А  в  завтра,  ніби  й  не  було,
Ні  свята  тут,  ні  після  свята.
Ну  й  що,  що  випили  багато,  
Вони  там  ставили,  я  пив.
Яку  там  совість  загубив?

То  просто  шапка  десь  пропала,
Собаки  ще  штани  порвали,
Та  то  все  діло  наживне.
Хай  тільки  знов  позвуть  мене,
Могло  ж  там  ще  щось  залишитись,
Так  би  хотілось  похмелитись.

Не  голова,  а  старий  жбан,
Кум  не  Петро,  лише  Іван?
То  де  ж  я  вчора  святкував
І  хто  ж  у  чарку  наливав?
Та  ніби  вчора  було  свято,
Я  зранку  йшов  Петра  вітати,

А  як  там  було,  не  згадаю,
Піду  і  ще  раз  привітаю.
Три  дні  до  того  й  після  тоже,
Від  тих  гостей  ізбав  нас  Боже.

12.07.2004р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799060
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.07.2018


Знайди мене


У  мирській  суєті,  якщо  десь  загублюсь,
Чи  то  доля  вже  так  пожартує,
У  безмежні  світи  я  тоді  подивлюсь,
Де  все  зорі  і  бачать  і  чують.

Я  попрошу  зорю,  щоб  тебе  віднайти,
Чи  промінчиком  звістку  послати.
Із  безмежжя  шляхів,  щоб  могла  тільки  ти,
Ту  єдину  стежину  шукати.

В  чистім  полі  шукай  і  в  дрімучому  лісі,
На  високій  горі  і  у  морі  бурхливім.
Чи  у  тихім  селі,  чи  у  шумному  місті,
Тільки  ти  відшукай  і  ми  будем  щасливі.

Якщо  любиш  -  шукай,  якщо  віриш  -  знайдеш,
Не  завжди  легко  щастя  приходить.
Нехай  щастя  тоді  наше  буде  без  меж,
Як  те  небо  безкрайнє,  коли  сонце  заходить.

Якщо  поряд  іти,  то  по  нашій  стежині,
Коли  двоє  –  одне,  тоді  нам  не  згубитись,
Якщо  мрії  й  думки,  і  бажання  єдині,
То  не  зможе  ніщо  нас  обох  розлучити.

8  –  10.09.2002р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2018


Ще буде все , лиш липа розквітає…

*  *  *

Ще  буде  все  ,  лиш  липа  розквітає,
Духмяний  ранок  купається  в  холодних  росах.
Що  в  серці  народилося  ніколи  не  зникає
І  не  зів’яне,  мов  трави  у  покосах.

Ще  буде  все,  лиш  вірити  в  це  треба,
Коли  здається,  що  вже  й  межі  немає.
Настане  день  і  це  прийде  до  тебе,
Спрагла  земля  завжди  дощу  чекає.

Ще  буде  все,  вже  й  липа  відцвіла,
Минулося,  забулося,  з  вітрами  відлетіло.
Й  не  кожна  мрія  у  житті  збулась
І  було  щось  не  так,  якби  тобі  хотілось.

Ще  буде  все,  ти  долі  усміхнись,
За  кожну  мить,  за  кожний  день  прожитий.
Дай  мріям  крила,  щоби  злетіли  в  вись
І  волю  серцю,  щоби  змогло  любити.

22.06.2008  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2018


Проста картина, як завжди…

*  *  *
Проста  картина,  як  завжди,
Там  бар,  чарчина  й  два  зяті.
Й  від  недопитої  води
Й  розмови  лиш  про  тещі  ті.

«Я  свою  тещу  поважаю
І  тільки  мамою  зову.»
Лиш  другу  чарку  наливає,
А  тут  вже  й  теща  наяву.

«Куди  ж  ви,  мамо,  спішите
Й  велосипед  з  собою  взяли?»  
«На  цвинтар»-  буркнула  на  те
Й  натиснула  на  педалі.

«А  хто  ж  назад  його  притягне?»  -
Зять  тещу  лагідно  спитав.
Себе  подати  кращим  прагнемо,
А  не,  щоб  інший  нас  подав.

18.08.2008  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798686
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.07.2018


Багато втратив та не все…

*  *  *
Багато  втратив  та  не  все,
А  що  придбав,  то  не  злічити.
Не  головне  для  мене  це,
Лиш,  як  зумів  життя  прожити.

Сам  прокурор  і  сам  суддя,
І  адвокатів  не  наймав.
А  термін  мій,  то  все  життя,
Яке  було  чи  яке  мав.

Хвилини  щастя  в  день  похмурий  –
Усмішка  сонця  із  –  за  хмар.
Я  не  грішу,  вони  теж  були,
Як  нагорода  й  Божий  дар.

Не  завжди  світ  був  кольоровий,
Та  й  в  чорно-білому  форматі
Я  вірив  в  долю  й  був  готовий,
Яка  вже  є  і  ту  сприйняти.
7-8.09.2011  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2018


Мої вірші – моя молитва…

*  *  *
Мої  вірші  –  моя  молитва,
І  не  клинок,  що  б’є  у  груди,
Й  не  кожна  фраза  гостра  бритва,
А  так  все  вірилось,  що  буде.

Молитва  щира  не  була,
Не  досягла  глибин  душі.
Хоч  й  не  бажав  нікому  зла,
Та  щось  шептало  :  «Ти  пиши,

Хоч  може  бути  це  й  невміло,
Бо  досвід  з  часом  лиш  приходить.
Щоб  лиш  надія  там  жевріла,
Що  з  слів,  тих  зерен,  добро  сходить.»

Не,  знаю,  будуть  ще  жнива,
Щоб  урожай  з  цього  зібрати.
Молитва  ж  щирою  була,
Щоб  я  зумів  щось  тут  сказати.
6.09.2011(Михайло  Чир)
(  День  народження  мами)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797166
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2018


Життя мов музика придумана для нас…

*  *  *
Життя  мов  музика  придумана  для  нас
І  нам  лиш  інструмент  для  себе  підібрати.
І  може  фальш  в  оркестрі  прозвучить  не  раз,
Надія  кращого  бажає  дочекатись.

Усе  розписано  мов  ноти  в  тій  октаві,
Хто  унизу,  а  хто  на  верх  збереться.
Біда  лиш  в  тім  хто  зверху  отам  править,
А  в  час  прийдешній  хай  усе  минеться.

Життя  не  вічне,  музика  в  віках,
Нехай  звучить,  як  пісня  солов’їна.
І  щастя  не  тремтить  мов  пташка  у  руках
Й  легкою  буде  доля,  як  пір’їна.

Нехай  у  парусах  маленький  вітерець
І  човен  свою  гавань  віднайде.
І  нового  початок,  не  кінець,
У  день  останній  хай  до  нас  прийде.
18  –  21.06.2012  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795715
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2018


То був лиш травень, тільки травень…

*  *  *
То  був  лиш  травень,  тільки  травень,
Коли  сади  милують  квітом.
Де  роси  падали  у  трави,
Була  весна,  но  ще  не  літо.

Віття  розквітлої  калини
Ніби  з  струмка  напитись  хочуть.
Я  так  чекав  такої  днини,
Тобі,  щоб  глянути  у  очі.

Й  навік  у  них,  щоб  потонути,
У  тихій  гавані  любові.
Не  можу  цього  я  забути,
Хоч  й  сни  не  сняться  кольорові.

6.05.2012  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2018


А день який не пам’ятаю…

*  *  *
А  день  який  не  пам’ятаю,
Колись  давно  була  неділя.
Ранкове  сонечко  стрічаю,
Шукаю  в  лузі  це  чар  –  зілля,

Щоби  напитись  до  нестями
Відвару  з  трав  тих  незабутніх.
Щоб  загубитись  між  літами
Тепер  чи  може  у  майбутнім.

Чи  у  минуле  повернутись,
В  літа,  де  щастя  вирувало.
Від  всіх  проблем,  щоби  забутись,
Та,  мабуть,  зілля  того  мало.

Чи  може  я  не  то  збирав,
Чи  в  час  не  той,  в  не  ту  годину.
Не  зупинився  час,  не  став,
На  крилах  в  далечінь  полинув.

23.05.2011  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794506
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2018


Мабуть я ноги тут сходив колись…

*  *  *
Мабуть  я  ноги  тут  сходив  колись,
Тепер  болять  і  ради  не  шукаю.
Як  і  тоді  стежки  ведуть  мене  кудись,
Я  знову  йду,  але  куди  не  знаю.

Мабуть  я  сльози  виплакав  колись
І  їх  нема,  а  може  і  не  треба.
Десь  там  за  хмарами  ота  блакитна  вись,
А  дощиком  заплаче  сіре  небо.

Я,  мабуть,  друзів  розгубив  колись,
Чи  в  виборі  їх  просто  помилився.
Чому  дороги  наші  розійшлись,
Чому  для  дружби  висохла  криниця.

Мабуть  в  житті  недолюбив  колись,
Чи  та  любов  нещирою  була.
Те,  що  було,  на  хвильку  повернись,
Будь  доле  щедрою  лиш  тільки  для  добра.

Десь  там  у  сумнівах  сховалася  зневіра,
Теперішнім  минуле  збираюсь  осудити.
Де  взяти  сил,  щоб  в  дійсність  я  повірив
Й  десь  в  прийдешньому  ще  захотілось  жити.

21.05.2006  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2018


Ти білим голубом злетів в височину…

*  *  *
Ти  білим  голубом  злетів  в  височину,
Аж  ген  під  хмари,  що  дощами  плачуть.
На  тій  землі  шукав  її  одну,
Та  не  знайшов,  хай  Бог  тобі  пробачить.

Що  зелен  лист  із  вітром  шепотить,
Червоні  маки  в  полі  відцвітають,
А  ти  все  ждеш  оту  щасливу  мить,
Та  лиш  роки  чомусь  швидко  минають.

Все  поряд  йти  удвох,  та  не  зустрітись,
І  долі  різні  в  єдину  не  злились,
Щоб  щастям  тим  зміг  з  нею  поділитись,
Мов  ті  птахи,  що  в  небо  піднялись.

9.07.2003р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794361
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2018


Тобі одній ці квіти я приніс…

*      *      *  

Тобі  одній  ці  квіти  я  приніс,
І  кожна  з  них,  кохана,  лиш  для  тебе.
Ще  спить  в  снігах  отам  казковий  ліс
Й  веселка  ще  не  сяє  в  синім  небі.

І  проліски  десь  там  в  снігах  тремтять,
Від  холоду  і  вітру  зимового,
А  наші  дні  немов  птахи  летять
І  кожний  рік  ми  ждемо  дня  такого.

В  цей  березневий  день  нехай  все  розквітає,
Усмішки  на  обличчях,  а  квіти  у  гаю.
Мої  два  перстені  цифра  ця  єднає,
І  я  тебе,  мов  квітку,  впізнаю.

На  перекір  рокам,  нехай  вона  не  в’яне,
Як  в  юності  далекій  хай  ніжно  так  цвіте.
На  образ  твій  я  вже  молитись  стану
Й  на  квітку  цю,  що  там  в  снігах  росте.

Той  день  мине,  усе  переминеться,
Та  завжди  будь  такою,  як  в  мріях  ти  була.
І  ніжна  квітка  сонцю  усміхнеться,
Коли  весни  діждеться  і  тепла.

Щаслива  будь  у  тім  житті,  що  є,
Добро  твій  дім  ніколи  не  покине.
І  Бог  з  роками  хай  здоров’я  додає,
І  діти,  як  птахи,  завжди  додому  линуть.

Я  знаю,  що  так  є.  Я  вірю,  що  так  буде.
Сніги  зійдуть,  щоб  знов  колись  прийти.
Літа  минуть,  але  не  все  забудеш,
Як  квіти  ті  ,  що  зміг  я  принести.
 2-6.03.03  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2018


Село після свята щоразу багате…

*  *  *
Село  після  свята  щоразу  багате,
Щоб  бар  був  відкритий,  то  завжди  в  нас  свято.
То  носять,  то  водять,  кого  і  везуть,
Велика  то  радість,  як  самі  прийдуть.

І  правлять  „вечірню”  не  в  церкві,  а  в  хаті,
Запас  словниковий  настільки  багатий,
Тих  слів  не  знайти,  щоби  де  не  шукати,
То  тільки  сусідів  так  можна  лякати.

А  там  до  повстання  рукою  подати,
Тому  для  розрядки  втікають  із  хати.
Коли  на  плацдармі  вже  спокій  настане,
То  підуть  в  розвідку,  яка  все  огляне.

А  вранці  вже  наступ,  та  з  іншого  боку.
То  армія  встане,  візьметься  за  боки.
І  „утренню”  править,  щоб  чуло  село,
Без  наших  жінок,  якби  скучно  було.

А  день  розпочати,  яка  тут  охота,
Ну  хоч  би  сто  грам,  а  це  так  для  польоту.
А  після  обід,  треба  й  щось  для  обіду
І  буде,  як  вчора.  Не  прийду,  а  приїду.

8-9.03.2005  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793149
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.05.2018


Давай присядемо на березі ріки…

*  *  *
Давай  присядемо  на  березі  ріки,
Щоб  милуватися  прозорою  водою.
Немов  вода  біжать  наші  роки,
Усе  найкраще  забираючи  з  собою.

З  дитячих  мрій  те  вічне  джерело
Ще  виграє,  як  в  сиву  давнину.
І  скільки  б  близьких  в  мене  не  було,
А  я  все  згадую  тебе  чогось  одну.

Старенькі  верби,  віттям  над  водою,
Гойдаються  під  пісню  колискову.
Мов  зачарований  милуюся  тобою,
Живу  надією,  що  усміхнешся  знов.

І  образ  твій  у  дзеркалі  води,
Хай  не  зникає  разом  з  течією.
Як  згадка  юності  ти  приходи  сюди,
Щоби  навік  зостатися  моєю.  
25.03.2003р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2018


Про що не згадую – писав…

*  *  *
Про  що  не  згадую  –  писав,
Чи  тої  пам’яті  так  мало.
Як  вітер  в  травах  заблукав
Й  роса  на  сонці  вигравала.

То  було  іншою  весною,
Котра  давно  вже  відцвіла.
Де  ми  зустрілися  з  тобою,
Яка  ж  красива  ти  була.

Знайти  би  квітку  й  порівняти,
Яка  лиш  тільки  розквітає.
Найбільше  щастя,  то  кохати,
Того,  що  серце  забажає.

Прийшла  весна,  щоб  відбутись,
Бо  час  спливає  лиш  до  літа.
Як  нам  у  юність  повернутись,
В  ту,  що  серпанком  оповита.

Щоб  доля  дала  шанс  зустрітись
Й  за  руки  взявши,  провела
На  ту  стежину  де  нам  жити,
А  ти,  щоб  квіткою  цвіла

Через  усі  літа  прийдешні,
Як  іній  скроні  посріблить.
Чи  лиш  згадаю  все  нарешті
Чи  то  лиш  буде  тільки  мить.

Що  лиш  було  чи  не  відбулось,
Чи  десь  там  в  мріях  залишилось.
І  скільки  б  весен  не  минуло,
Одна  назавжди  залишилась.
30.05.2015  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2018


Може про осінь щось напишу…

*  *  *
Може  про  осінь  щось  напишу,
Про  ті  дощі,  що  вчора  впали.
Для  чогось  в  пам’яті  залишу,
Щоб  ще  колись  усе  згадали.

Та  пам’ять  в  літо  повертає,
Усе,  що  мріяли  й  збулося.
Де  вітер  прапор  розвіває
Й  лунає  дзвін  різноголоссям.

Слова  молитви  на  могилі
Нас  повертають  у  минуле.
Чого  забути  ми  не  в  силі
Й  не  дай  нам  Боже,  щоб  забули,

Про  тих,  хто  в  вічність  відійшли,
Що  недаремно  кров  пролита.
Вони  героями  були,
Нехай  могила  тоне  в  квітах,

На  згадку  нам,  що  ми  тут  є,
На  тій  землі  зостались  жити.
Де  хрест,  мов  пам’ять,  постає,
Де  люд  іде  тим  шляхом  битим.

В  журбі  тут  голову  схиліть,
Щоб  лихоліття  не  вернулось.
І  небо  очі  підійміть,
Для  нас,  щоб  сонце  усміхнулось.

Й  на  тій  землі  ще  буде  свято,
З  росою  згинуть  вороги.
На  води  наш  Дніпро  багатий
Й  не  роз’єднають  береги

Народ,  що  крізь  віки  пройшов,
З  часів  Русі  чи  України.
На  герць  нас  ворог  кличе  знов
Й  ми  будем  битись  до  загину.

Не  знати  час  який  гряде,
Та  після  літа  осінь  буде.
І  перший  лист  з  дерев  впаде
Й  після  дощу  погода  буде.

Може  про  осінь  щось  напишу
Та  пам’ять  в  літо  повертає.
Щось  на  папері  тут  залишу,  
Якщо  не  я,  то  хтось  згадає.
21.09.2015(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2018


Боже, нас збережи…

*      *      *
Боже,  нас  збережи
Й  не  діли  неподільне.
На  землі  тій,  хто  жив,
Лише  горді  і  вільні.

І  народ  не  скорити,
Що  віки  всі  пройшов.
Нам  державу  творити,
Як  основу  з  основ.

І  зметемо  з  дороги
Всю  загарбницьку  рать.
На  Дніпрових  порогах
 Стяги  хай  майорать.

Й  древній  Львів  заквітчають
Синьо  –  жовті  знамена.
Схід  і  Захід  єднають
Всі,  що  вірять,  численно.

Бо  це  наша  земля,
Наша  мова  і  пісня.
Сумний  клич  журавля,            
Щоб  вертатись  опісля.

Чи  калина  в  саду,
Чи  в  степу  край  дороги.
Я  до  тебе  прийду,
Я  вернусь  на  пороги

В  отчий  дім,  у  хатину,
Де  рідня  вся  чекає.
Збережім  Україну
Кожен  хай  пам’ятає.
                                             16.01.2015  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2018


Це тільки вступ чи передмова…

*  *  *  
Це  тільки  вступ  чи  передмова
Для  тих  рядків,  що  написав.
Чи  вийде  з  читачем  розмова
У  кого  б  правди  запитав.

Не  просто  так  на  суд  віддати
Ще  не  розквітлих  вінок  мрій.
Й  чи  буде  це  ще  хтось  читати
Й  прийме  до  серця  ніби  свій

Кожен  рядок  чи  кожне  слово,
На  струнах  серця,  щоб  заграло.
Тобі  вклоняюсь,  рідна  мово,
Бо  тільки  з  тебе  все  почалось.  
23.06.2015  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792895
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.05.2018


Різнобарв’я…

*  *  *
Оса  осі  усе  сказала,
Коли  до  груші  прилітала.
«Не  груша  то,  одна  краса»-
Прошепотіла  та  оса.

Шпаки  шпаківню  готували,
То  малювали,  прикрашали,
Бо  те  мале  ще  шпаченя,
Тепер  іде  на  навчання.

В  гніздечку  любе  ластів’ятко,
Чи  хлопченя  чи  то  дівчатко,
Звідси  виглядує  у  світ:
«Усім  привіт,усім  привіт.»

Горобчик  виглянув  з  гніздечка:
«А  до  землі  вже  недалечко,
Чи  встигну  крила  я  розкласти,
Якщо  прийдеться  звідси  впасти.»

«Корову  пасти  є  кому,
Щоби  не  мукала  все  –  Му!»
Онука  дід  усе  питає,
Тай  сам  корову  завертає.

Шпаки  засіли  на  дротах,
Немов  би  ноти  на  листках.
Та  ноти  ті  і  не  звучали,
Птахи  ж  у  небо  позлітали.

Лисицю  лис  зустрів  у  лісі,
Ще  й  лисеняток  на  узліссі..
Вона  ж  голодною  була
Й  додому  півника  несла.

Кажуть,  що  гуси  Рим  спасли,
Ще  й  гусеняток  привели.
Та  гуси  інше  щось  гелгочуть,
Як  зголодніють  й  їсти  хочуть.

Корівка  травку  там  скубе,
Не  чути  тут  ні:  «  бе»,  ні:»  ме».
Бо  козенятко  із  телятком
Чекають  вдома  маму  з  татком.

Дятел  по  дереву  все  стукав,
То  ж  голова  болить,  не  руки.
А  груша  листячком  шепоче:
«Хай  прилетить,  якщо  захоче.»
29.08.2015  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792756
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2018


Різнобарв’я

*  *  *
Оса  осі  усе  сказала,
Коли  до  груші  прилітала.
«Не  груша  то,  одна  краса»-
Прошепотіла  та  оса.

Шпаки  шпаківню  готували,
То  малювали,  прикрашали,
Бо  те  мале  ще  шпаченя,
Тепер  іде  на  навчання.

В  гніздечку  любе  ластів’ятко,
Чи  хлопченя  чи  то  дівчатко,
Звідси  виглядує  у  світ:
«Усім  привіт,усім  привіт.»

Горобчик  виглянув  з  гніздечка:
«А  до  землі  вже  недалечко,
Чи  встигну  крила  я  розкласти,
Якщо  прийдеться  звідси  впасти.»

«Корову  пасти  є  кому,
Щоби  не  мукала  все  –  Му!»
Онука  дід  усе  питає,
Тай  сам  корову  завертає.

Шпаки  засіли  на  дротах,
Немов  би  ноти  на  листках.
Та  ноти  ті  і  не  звучали,
Птахи  ж  у  небо  позлітали.

Лисицю  лис  зустрів  у  лісі,
Ще  й  лисеняток  на  узліссі..
Вона  ж  голодною  була
Й  додому  півника  несла.

Кажуть,  що  гуси  Рим  спасли,
Ще  й  гусеняток  привели.
Та  гуси  інше  щось  гелгочуть,
Як  зголодніють  й  їсти  хочуть.

Корівка  травку  там  скубе,
Не  чути  тут  ні:  «  бе»,  ні:»  ме».
Бо  козенятко  із  телятком
Чекають  вдома  маму  з  татком.

Дятел  по  дереву  все  стукав,
То  ж  голова  болить,  не  руки.
А  груша  листячком  шепоче:
«Хай  прилетить,  якщо  захоче.»
29.08.2015  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792755
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 22.05.2018


Тим, хто не повернувся з війни, присвячую.

*  *  *
Я  ще  вернусь  до  тебе,  мамо,
Як  війни  –  грози  відшумлять.
Стрічай  мене  ти  вранці  –  рано,
Як  квітом  вкриється  земля.

Як  лист  зелений  затремтить
Чи  то  від  вітру  зашепоче.
Значить  прийшла  жадана  мить,
Я  так  повірити  в  це  хочу.

Чекай  мов  дощика  у  спеку
Чи  ніби  сонця  у  негоду.
Я  повернусь  з  країв  далеких,
Де  захищав  волю  народу.

Земля  розквітне  і  не  раз,
Де  квіти  виростуть  й  зів’януть.
Та  не  повернеться  той  час
Й  боліти  рани  перестануть.

Лише  на  серці  та  одна,  
Що  кров’ю  вмиється  й  сльозами.
Чекає  матінка  сумна  
В  безмежнім  світі,  що  над  нами.
26.02.15(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792754
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.05.2018


Різнобарв’я

*  *  *
Оса  осі  усе  сказала,
Коли  до  груші  прилітала.
«Не  груша  то,  одна  краса»-
Прошепотіла  та  оса.

Шпаки  шпаківню  готували,
То  малювали,  прикрашали,
Бо  те  мале  ще  шпаченя,
Тепер  іде  на  навчання.

В  гніздечку  любе  ластів’ятко,
Чи  хлопченя  чи  то  дівчатко,
Звідси  виглядує  у  світ:
«Усім  привіт,усім  привіт.»

Горобчик  виглянув  з  гніздечка:
«А  до  землі  вже  недалечко,
Чи  встигну  крила  я  розкласти,
Якщо  прийдеться  звідси  впасти.»

«Корову  пасти  є  кому,
Щоби  не  мукала  все  –  Му!»
Онука  дід  усе  питає,
Тай  сам  корову  завертає.

Шпаки  засіли  на  дротах,
Немов  би  ноти  на  листках.
Та  ноти  ті  і  не  звучали,
Птахи  ж  у  небо  позлітали.

Лисицю  лис  зустрів  у  лісі,
Ще  й  лисеняток  на  узліссі..
Вона  ж  голодною  була
Й  додому  півника  несла.

Кажуть,  що  гуси  Рим  спасли,
Ще  й  гусеняток  привели.
Та  гуси  інше  щось  гелгочуть,
Як  зголодніють  й  їсти  хочуть.

Корівка  травку  там  скубе,
Не  чути  тут  ні:  «  бе»,  ні:»  ме».
Бо  козенятко  із  телятком
Чекають  вдома  маму  з  татком.

Дятел  по  дереву  все  стукав,
То  ж  голова  болить,  не  руки.
А  груша  листячком  шепоче:
«Хай  прилетить,  якщо  захоче.»
29.08.2015  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792753
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 22.05.2018


Так мало дня, щоби життя прожити…

*  *  *

Так  мало  дня,  щоби  життя  прожити
Від  сходу  сонця  й  першої  зорі.
І  тільки  мить  тебе,  щоб  полюбити,
Коли  ж  вона  прийде  й  в  якій  порі.

В  холоднім  небі  сніжинки  закружляють,
Чи  ніжним  цвітом  сад  лиш  зацвіте.
У  полі  маки  голівоньки  схиляють,
Чи  землю  вкриє  листя  золоте.

Не  від  пори  любов  нас  зустрічає,
Не  від  вітрів.  На  крилах  лиш  летить.
Лише  на  мить  те  серце  запалає
І  цілий  вік  в  тім  полум’ї  горить.

28.10.13(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2018


Я вибирав з віршів найкращі…

*  *  *

Я  вибирав  з  віршів  найкращі,
(Бо  так  порадили  мені.)
Вони  ж  просилися  нещасні
І  щиро  кланялись  мені:

«Не  віддавай,  ти,  нас  між  люди,
Бо  там  загубимось  й  загинем.
Ніколи  краще  там  не  буде,
Ти  ж  зрозуміти  це  повинен.»

Та  я  не  вірив,  сумнівався
Й  широкий  шлях  для  їх  стелив.
Й  радів,  що  часу  лиш  діждався,
Що  в  світ  їм  двері  відчинив.

Немов  птахи  ті  із  гніздечка
В  високе  небо  розправте  крила.
Й  нехай  загубиться  вуздечка,
Що  стільки  літ  вас  тут  томила.

Я  відпускаю  вас  усіх,
Лиш  тільки  в  пам’яті  зостаньтесь.
Колись  проститься  і  цей  гріх,
На  мене  ви  з  небес  тих  згляньтесь.

1.12.13(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.05.2018


Я думав мати стала біля хати…

*  *  *
Я  думав  мати  стала  біля  хати
І  свої  білі  коси  розплела.
А  то  лиш  вишня  весну  зустрічати,
Мов  наречена,  у  фаті  прийшла.

І  на  весілля  запрошує  гостей
Чи  то  від  вітру  голову  схилила.
І  пелюстками,  наче  снігом,  замете
Отой  горбок,  де  мамина  могила.

У  скронях  біль,  на  скронях  сивина,
На  вишню,  мов  на  маму,  помолюсь.
І  грає  з  вітром  ота  краса  земна,
Тільки  не  знає,  як  я  її  люблю.

5.-6.05.2006(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792176
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2018


То не сніг торішній…

*  *  *

То  не  сніг  торішній
Випав  на  біду.
Розквітає  вишня
В  нашому  саду.

Наречена  ніжна
Голову  схилила.
Ой  чого  так  пізно
Милого  зустріла.

Вітер,  то  мій  милий,
Лине  над  лісами.
Був  би  він  щасливий,
Був  би  він  коханий.

Не  блукай  в  дорозі,
Вітре  весняний.
Гине  на  морозі
Цвіт  коханий  твій.

То  не  сніг  торішній
Випав  на  біду.
Відцвітає  вишня  
В  нашому  саду.

29.04  –  10.05.2007(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2018


У вирі боротьби за кращу долю…

*  *  *

У  вирі  боротьби  за  кращу  долю,
Хай  музи  спів,  як  заклик,  прозвучить.
Вставай  з  колін,  здобудеш  собі  волю,
Вона  прийшла  ота  прекрасна  мить.

Ти  не  мовчи,  бо  довго  й  так  мовчали,
Нехай  луною  голос  одізветься.
Ми  лише  правду,  як  зброю,  в  руки  взяли
Й  любов  земну  від  серця  і  до  серця.

Нам  жити  тут,  дітей  і  хліб  ростити,
Ми  правнуки  отих,  що  козаками  звались.
І  недаремно  кров  колись  була  пролита,
Щоб  в  те,  що  віримо,  сказати  не  боялись.

В  нас  є  ще  шанс  рабами,  щоб  не  стати,
Там,  на  майдані,  згуртуймося  в  єдине.
Вона  у  нас  одна,  мов  рідна  мати,
Зроби  усе,  щоб  була  Україна.

24.11.2004  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2018


Ти пам’ятаєш, літо гомоніло…

*  *  *
Ти  пам’ятаєш,  літо  гомоніло,
Дзвінкими  грозами  за  обрій  в  даль  плило.
А  нам  в  душі  тоді  тепла  хотілось
І  те  омріяне  щоби  колись  збулось.

Ти  пам’ятаєш,  маки  відцвітали,
У  тих  житах  де  нива  колосилась.
Де  на  ромашках  щастя  нагадали,
Там  де  трава  у  лузі  похилилась.

Ти  пам’ятаєш,  зозуля  накувала,
Там  у  гаю  прийдешніх  літ  багато.
Одну  стежину,  щоб  доля  відшукала,
На  тих  шляхах  де  завжди  буде  свято.

Ти  пам’ятаєш,  сонечко  всміхнулось,
У  тій  веселці  барвами  заграло.
Може  й  не  все  у  тім  житті  відбулось,
Лише  не  все  у  тім  житті  згадалось.
19.06.2017(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2018


Усе це станеться чи ні…

*  *  *  
Усе  це  станеться  чи  ні,
Чи  просто  так  собі  гадаю,
Коли  минуться  дні  земні
Й  душа  бажатиме  до  раю.

Бо  пекло  було  на  землі,
Були  часи,  що  так  здавалось.
Сказати  все  немає  слів,
Хоча  із  них  все  починалось.

То  може  слово  хтось  промовить,
Що  жив  такий  і  щось  писав.
Мені  це  буде  однаково,
Бо  я  в  житті  цього  чекав.

Усе  минається  мов  в  сні,
Ще  й  чорно  -  білому  форматі.
Наївний  мріяв  про  пісні,
Коли  вірші  почав  писати.

Та  все  земне,  то  не  небесне,
Лиш  мрії  світлі  мов  кришталь.  
Нехай  краплинка  хоч  воскресне,
Бо  в  тім  житті  я  не  коваль.

Бо  не  іскрилася  та  криця,
Щоб  гострий  меч  з  неї  скувати.
Чи  може  висохла  криниця
Води  цілющої.  Набрати

Та  й  окропити  все,  що  є.
Те,  що  було  і  те,  що  буде.
Пиши  і  думай  про  своє,
Як  і  чуже,  його  забудуть.

7.07.2007  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2018


Птахи в небо летять, зорі падають вниз…

*  *  *

Птахи  в  небо  летять,  зорі  падають  вниз,
А  прожиті  літа  –  це  лиш  ті,  що  минули.
Щастя  в  мріях  твоїх,  хоч  і  всі  не  збулись,
В  лабіринті  життя  може  ви  розминулись.

Цвітом  грає  весна,  щоб  колись  відцвісти,
Як  настане  пора,  щоби  знов  повторитись.
А  прожиті  літа  –  це  лиш  шлях  до  мети
І  надія  на  те,  щоби  мріям  здійснитись.

А  прожиті  літа  –  це  розлука  й  печаль,
Що  найкращого  вже  ми  не  в  змозі  вернути.
Це  глибоко  у  серці  прихований  жаль,
Навіть  розум  чомусь  це  не  може  збагнути.

Відшумить,  відгримить  над  полями  гроза
І  у  синьому  небі  нам  веселка  заграє.
А  прожиті  літа,  чи  ти  „проти”,  чи  „за”,
Мов  у  вирій  птахи,  що  без  нас  відлітають.

5-7.04.2006  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791658
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2018


Не проклинаю долі, яка є…

*  *  *
Не  проклинаю  долі,  яка  є
І  тій,  що  була,  оди  не  співаю.
Вона  ж  бо  вділить  кожному  своє
І  щось  змінити  хисту  я  не  маю.

Не  хочеться  плисти  по  течії,
Ну,  а  навпроти,  вона  уже  все  зносить.
Й  за  все,  що  було,  пробачу  я  її,
Мов  дощику,  що  спраглу  землю  зросить.

Одне  життя  один  лиш  раз  прожити
І  в  книзі  тій  давно  хтось  записав.
І  думку  цю  не  гріх  є  повторити,
Щоб  не  забути  знову  б  прочитав.

Долю  одну  надвоє  не  ділити,
Вона  твоя  єдина  й  неповторна.
У  гамі  кольорів  їй  довго  ще  світитись,
Щоб  була  веселкова,  а  не  чорна.

7.07.2014(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2018


Ви дайте шанс й перо напише…

*  *  *  
Ви  дайте  шанс  й  перо  напише,
Як  вітер  гілкою  колише
Й  листок  із  дерева  опав.
Про  гіркі  сльози  матерів,  
Ніхто  ж  вмирати  не  хотів,
А  в  полі  там  боєць  лежав.

В  очах  застигла  неба  синь,
Земля  лиш  мати,  а  він  син,
Прийме  його  лиш  на  віки.
В  степу  залишиться  могила,
А  мати  з  горя  похилилась
Немов  калина  край  ріки.
15.09.2014  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2018


Сказати б щось нове…

*  *  *
Сказати  б  щось  нове.  Не  знаю.
Збрехати  б  щось,  також  не  вмію.
Чого  від  долі  ще  чекаю
Вже  стільки  літ,  не  розумію.

Земля  по  колу,  я  й  собі,
Всі  пори  року  зустрічаю.
І  навіть  двадцять  п’ять  годин  в  добі
На  це  даремно  витрачаю.

Змиритися  не  можу  з  тим,
Що  не  живу,  лиш  час  вбиваю.
Що  все  відійде  разом  з  ним
І  зникне  там  за  небокраєм.

В  думках  чи  мріях  заблукав,
Що  буде  завтра  ще  не  знаю.
Мабуть  ще  всього  не  сказав,
Може  й  знайду,  я  ще  шукаю.

7.07.  –  12.07.13  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790864
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.05.2018


Стигнуть вишні в саду…

*  *  *
Стигнуть  вишні  в  саду
Ніби  кольору  крові.
Де  ж  тебе  я  знайду,  
Щоб  зізнатись  в  любові.

То  ж  в  минулім  було,
Вишня  лиш  розквітала.
Нас  кохання  знайшло,
Ти  ж  мені  не  призналась.

В  літо  все  перейшло,
Мов  весни  не  бувало.
День  дарує  тепло,
А  для  серця  все  мало.

Літо  теж  промине,
Лист  вишневий  опаде.
Чи  кохаєш  мене,
Бо  ж  прийдуть  снігопади.

Стужа  землю  скує,
Білий  сніг  закружляє.
Хай  кохання  моє
Лиш  тебе  зігріває.

Знов  розквітнуть  сади,
А  в  них  ягоди  кольору  вишні.
Любов  була  завжди
Й  не  кажи,  що  вона  вже  колишня.  
4.07.13  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2018


Великий мрійник, схаменись…

*  *  *
Великий  мрійник,  схаменись!
На  твердь  земну  ступи  ногами.
Не  все  земне  відійде  ввись,
Не  вічні  й  ті,  що  тут  над  нами.

Збирай  земне,  що  не  згубилось,
З  зерна  добірного  зросло,
І  не  кажи,  що  не  судилось,
Чи  буде  все,  чи  вже  було.

А  мріям  весни  зустрічати,
Чи  першу  квітку,  перший  спів.
І  дня  не  судного  чекати,
Лиш  щастя  те,  яке  хотів.

28-29.02.2012(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.05.2018


Живу надією завжди…

*  *  *
Живу  надією  завжди
І  в  мріях  в  хмарах  не  літаю.
Без  них,  мов  риба,  без  води,
Коли  ріка  пересихає.

Я  хочу  мріяти  і  жити
І  хрест  цей  суджений  нести.
Тебе  одну  лишень  любити,
Як,  не  зумію,  то  прости.

Сплету  із  мрій  вінок  барвистий
І  хай  пливе  собі  з  водою.
Може  вона,  мов  роси,  чиста,
Вернеться  тихою  журбою.

Щось  вже  було,  та  не  збулось,
Щось  ще  буде,  лиш  би  діждатись.
В  житті  чомусь  так  повелося
Одне  знайти,  інше  втрачати.

Із  далини  надію  кличу,
Як  тихий  сум  душу  огорне.
Знов  журавлі  в  небі  курличуть,
Не  все,  що  біле,  стане  чорним.

29.08.-  18.09.2004(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2018


Живу й не знаю де впаду…

*  *  *

Живу  й  не  знаю  де  впаду,
Якщо  вже  й  так,  чи  зможу  встати.
Чи  з  тих  колін  ще  підведусь,
Щоб  знову  йти  і  не  вертатись.

В  минуле  те,  що  вже  минуло,
В  струмок  той  двічі  не  ввійти.
Там  десь  майбутнє  промайнуло,
То  може  спробую  дійти.

По  тій  дорозі,  що  не  в  квітах,
А  в  гострих  каменях,  в  терні.
Бо  й  сам  не  знаю  скільки  жити
І  що  ще  суджено  мені.

Ніхто  не  знає,  де  й  коли,
А  може  й  нам  не  треба  знати.
Як  на  вершину  до  скали,
Нам  треба  йти,  не  зупинятись.

Там  в  піднебессі  голубім,
Там  вище  хмар,  де  сонце  сяє.
Усе  належить  лиш  тобі,
Хай  доля  дасть  усе,  що  має.

2.02.2004р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2018


За кожний день колись я відповім…

*  *  *
За  кожний  день  колись  я  відповім
І  перед  совістю  і  може  й  перед  Богом.
Чи  встиг  знайти  хоч  краплю  правди  в  нім,
Як  зупинився  він  перед  моїм  порогом.

Чи  з  першим  променем  його  я  привітав,
Чи  Господа  благав,  щоб  він  щасливим  був.
Трудився  на  землі  чи  в  небесах  літав,
Чи  пригадаю  все,  чи  може  щось  забув.

Так  день  за  днем  усе  спливе  в  минуле
І  сонце  висушить  оті  ранкові  роси.
Життя,  мов  блискавка  у  небі,  промайнуло,
І  дощ,  мов  сум,  сльозами  землю  зросить.

Земля  воскресне  й  знову  зацвіте,
Усіма  барвами  з  поміж  усіх  світів.
Мов  снігом  білим  цвітом  замете,
Оту  стежину,  що  я  пройти  хотів.

Стомилось  сонце  за  довгий  день  весняний,
Його  й  забрало,  щоб  взавтра  знов  прийти.
Минеться  ніч  і  знову  прийде  ранок,
Мені  й  за  нього  відповідь  нести.

20.05.2004р.(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790310
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2018


Я йду й натхнення йде за мною…

*  *  *
Я  йду  й  натхнення  йде  за  мною,
Прямо  на  п’ятки  наступає.
Лиш  зупинився  я  ногою
Й  глянув  –  вже  його  немає.

То  й  не  покличу  ,  бо  не  знаю
І  де  воно  ,  куди  пішло.
Чи  в  поле  піду  пошукаю,
Чи  скажу  знов  :  «Не  повезло».

Чи  може  просто  дальше  йти
Там,  попереду  паровоза.
Щоб  не  прийшлось  серед  ріки:
«Приїхали!  І  злазьте  з  воза!»

У  тім  житті  все  може  бути,
Що  буде  завтра  теж  не  знаєш.
І  як  натхнення  повернути
Хіба  у  долі  запитаєш.
11.07.2012(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2018


О, це далеко не „Кобзар”….

*  *  *

О,  це  далеко  не  „Кобзар”
І  не  написаний  в  неволі.
Кожен  рядок  –  це  серця  жар
І  хоч  за  це  я  вдячний  долі.

Що  десь  знайшла  мені  стежину,
Чи  за  собою  повела,
Щоб  десь  зустрів  її  єдину
І,  щоб  щасливою  була.

Я  вже  й  не  знаю,  то  так  сталось,
Зберу  слова,  щоб  щось  сказати.
Добро  зі  злом  отут  змагалось
І  знаю  я,  де  маю  встати.

В  душі,  щоб  Бога  не  гнівити,
За  кожне  слово  помолюсь.
Хай  справедливим  буде  критик,
Тоді  і  я  не  загублюсь.

1.11.2005  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790149
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2018


Для Юлії


«Нема  на  світі  України,
Немає  другого  Дніпра».
А  я  до  неї  в  мріях  лину,
Щоби  щасливою  була,

Моя  земля,  моя  родина.
Така,  як  вимріяв  Тарас.
Цвіла,  щоб  мова  солов’їна
І  промовляючи  до  нас,

Тим  віщим  словом  з  давнини,
Забути  в  нас  немає  права,
Чиї  ми  дочки  і  сини,
Чи  зберегли  отую  славу,

Кров’ю  здобуту  у  боях,
За  нашу  вистраждану  волю.
Йдемо  вперед,  торуєм  шлях,
Щоби  здобути  кращу  долю.

25.02.2009(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789990
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2018


Чи то в житті не раз я помилявся…

*  *  *
Чи  то  в  житті  не  раз  я  помилявся,
Що  чорне  білим  примарилось  мені.
Знайти  себе  в  тім  світі  намагався,
Щоб  слід  залишити  на  тій  святій  землі.

Шукав  загублене  оте  примарне  щастя,
Ліпив  із  того,  що  Бог  в  долоні  дав.
Та  крався  сумнів  чи  щось  із  того  вдасться,
Щоб  те  не  пізнане  я  сам  колись  пізнав.

Залишу  в  спокої  оті  невтрачені  надії,
Прожитий  день  назад  не  повернути.
Блукають  в  небесах  ті  нерозквітлі  мрії,
А  все,  що  пережито,  не  можу  я  забути.

Не  з  квітів  зірваних  сплету  вінок  для  долі,
А  з  днів  й  років  ,  яким  би  ще  цвісти.
Мов  ті  пшениці  ще  колоситись  в  полі,
Непройдену  стежину,  щоб  до  кінця  пройти.

Й  десь  там  за  обрієм  де  журавлі  курличуть,
Де  осінь  пізня  прямує  до  зими,
В  безмежну  даль  я  долю  ту  покличу
Із  Богом  даної  розквітлої  весни.

23.05.2017(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789986
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2018


Щось би зліпив чи написав…

*  *  *
Щось  би  зліпив  чи  написав,
Та  хтось  у  мене  час  забрав
Й  не  хоче  вперто  так  віддати.
Мені  й  не  треба  так  багато,
Якусь  там  хвильку  чи  то  мить,
Коли  так  дуже  закортить.

Коли  щось  в  пам’яті  зринає
І  те  минуле  там  чекає,
І  ніби  кличе  повернутись,
І  щось  згадати  призабуте,
Не  для  когось  це,  лиш  для  себе.
Завжди  у  чомусь  є  потреба,

Не  для  грошей  це,  а  ні  слави,
Хай  не  попутає  лукавий.
Лиш  добрим  словом,  щирим  серцем,
Я  зачерпну  води  відерце
З  тої  бездонної  криниці,
Що  звати  рідною  годиться.

Із  тої  мови,  що  кохаю,
Що  з  нею  сонце  зустрічаю
І  місяць  в  небі  і  ясні  зорі,
Хай  тільки  слово  хтось  промовить,
Хтось  в  сивих  скронях  чи  дитя.
Бо  слово  кожне  –  це  життя.

Був  час  для  нього  народитись,
У  мові  тій  життя  прожити,
Померти  тут  чи  стати  вічним.
То  я  хоч  слово  возвеличу,
Не  загублю,  мов  Каїн  душу.
Тому  і  час  шукати  мушу.

Якщо  не  в  день,  то  в  пізній  вечір
Складу  проблеми  всі  за  плечі,
Хай  підождуть,  не  все  так  зразу.
Я  краще  слово  якесь  скажу
Чи  десь  запишу  на  листочку,
Сховаю  в  тихому  куточку,

Нехай  поспить.  Бо  ще  не  час,
Щоб  розпинали  разом  нас.
Нехай  змужніє,  підросте,
На  ноги  встане.  І  про  те,
Що  я  колись  не  зміг  сказати
І  так  багато  в  житті  втратив,

Воно  промовить  за  обох
І  хай  за  все  простить  нам  Бог,
Що  може  десь  й  колись  згрішили.
Щось  після  себе  залишили.
Для  тих,  хто  прийде  після  нас,
Хай  кожний  знайде  там  свій  час.

19.10.2005  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2018


Не цвіти калино…

*  *  *
Не  цвіти  калино  
Під  моїм  вікном,
Ти  не  плач,  дівчино,
Щоб  там  не  було.

Будуть  весни  інші  
У  наших  краях.
Прилетять  сни  віщі,
Але  в  них  не  я.

На  розлогім  гіллі
Птах  гніздечко  в’є.
Гуляє  весілля,  
Жаль,  що  не  моє.

Розцвіла  калина
Ніби  цвітом  вкрилась.
У  фаті  дівчина
Знов  мені  наснилась.

12.05.2011(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2018


Старенька хатина – сирітка убога…

*  *  *  
Старенька  хатина  –  сирітка  убога,
Ніхто  не  ступає  на  отчий  поріг.
Усі  розійшлися,  мов  в  полі  дороги,
І  ніби  ніхто  повернутись  не  зміг.

Немає  вже  тих,  хто  її  збудував,
Прожив  тут  життя  і  де  діти  зростали.
Хто  сонячні  ранки  і  зорю  зустрічав,
І  Богу  молився,  щоб  горя  не  знали.

Стоїть  беззахисна  під  вітром  й  дощем,
А  стіни,  мов  в  ранах,  лиш  тільки  без  крові.
Чи  прийде  сюди  хтось  поглянути  ще,
Щоб  потім  колись  розібрати  на  дрова.

Їх  немало  таких  у  покинутих  селах,
Покоління  нове  щастя  в  місті  шукає,
Тут  буяло  життя  і  сумне,  і  веселе
Й  тут  колиски  життя  сама  сутність  зникає.

18.03.2007  (Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2018


Будьте коханими…

*  *  *
Будьте  коханими,
Будьте  щасливими,
Будьте  ви  паннами,
Будьте  красивими.

З  сонечком  ясним  
Ви  розквітайте,
З  світом  прекрасним
Ви  завітайте.

Хто  вас  так  любить,
Хто  про  вас  мріє,
Хто  вас  голубить,
Мов  квітку  надії.

Хто  жити  не  може
Без  вас  ні  хвилини.
Прости  за  все,  Боже,
Бо  хто  тут  не  винен.

За  довгі  розлуки,
Недоспані  ночі,
Душевні  ці  муки
Й  заплакані  очі.

Щебет  дитячий
І  доля  багата,
Хай  вам  віддячить,
Щоб  розквітати

Ніжною  квіткою,
З  моря  перлиною,
Тільки  лебідкою  
З  любов’ю  невинною.

Будьте  коханими,
Будьте  щасливими,
В  часі  безхмарному,
Скільки  б  не  жили  ми.

13.03.2007(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2018


Я би віршами говорив…

     *        *        *
Я  би  віршами  говорив
І  рота  би  не  закривав.
Чи  зрозуміють  мій  порив,
Чи  хтось  би  дурнем  не  назвав.

Покрутить  пальцем  біля  вуха,
Та  ще  й  рукою  в  слід  покаже.
«Знайди  дурнішого,  щоб  слухав!»-
Ще  й  на  додаток  мені  скаже.

 Тому  й  мовчу,  щоб  не  впізнали,
Колись  й  десь  вигляну  з-за  спини.
І  щоб  такого  не  казали,
Мене  це,  мабуть,  не  зупинить.

Що  зможу  викладу  отут,
Папір  все  стерпить,  як  ніколи.
Колись  під  пилом  це  знайдуть
Й  за  мене  слово  заговорить.

         16.02.2011(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788686
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2018


Старенькою рядниною…

                                                                         *        *        *
Старенькою  рядниною
Не  спину,  душу  б  вкрив.
Коли  разом  з  родиною
Усе  би  пережив.

Похилою  билинкою
Загублений  в  світах,
Чи  полетиш  пір’їнкою
На  тих  семи  вітрах.

Чи  у  безмежнім  небі
Самотнім  птахом  став.
Завжди  в  рідні  потреба,
Чого  б  хто  не  казав.

                 10.01.2011(Михайло  Чир)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788685
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2018