| Сторінки (6/600): | « | 1 2 3 4 5 6 | » |
Сопілка Леля трелі розливає.
В легенду йде лілова сон-трава.
І спляче серце в щасті оживає,
Яріє, мов веселчина брова.
По краплі спека капає з тарелі.
Хмільна черемха – перша етуаль.
Старих дубів премудрість вийшла з келій
І шпателем кладеться на туаль.
У парках шаленіють менестрелі,
Звільнивши іскру Божу з окуття.
Знімають білі вельони морелі –
Хай торжествує на землі життя!
Етуаль—зірка, знаменитість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2020
Моє мальвенятко, відкіль ти з’явилось
Й ховаєшся за попелястий штахетик?
Стремтіло-злякалось: це яв чи наснилось?-
Й листочками звилось в зелений букетик.
Тебе нам плекати не буде мороки:
Купатиме дощ, забавлятиме вітер.
Пусте, що до мальв збайдужіли. Нівроку,
Красу захистять парасолями квіти.
Словесні багатства— у скринях народних.
Все наше: і ветхі зовсім, і новіші.
Давнішнє, віджиле стає згодом модним.
Слов’ята, ідіть до людей. Сміливіше!
Кричіть, бешкетуйте, радійте і плачте.
Вдягайтесь у крила, ходіть в повнім зрості.
Загоюйте рани на серці гарячім.
Й уніч до поетів навідуйтесь в гості.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2020
Весна тепла́ вділила по крихтині
Й, вернувшись за калиновий місток,
Підхмар’я вільге сушить на ряднині
Під шум роїння збурених думок.
Чому знов у людей іде все дриґом?
А стільки-бо докладено старань.
Поквітила, поцвічила до шмиґи,
По келишку піднесла сподівань?..
В лісах декор нових дереворитів,
Стострунно окликається етер…
О, обезумілі Ромео і Джульєтти,
Ви також стали б іншими тепер?
До шмиги — як слід, до ладу, до речі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2020
Вертайтесь, спомини мої, у сни,
Та обирайте не тривожні — добрі,
Бо ті від поля сиві ясени,
Що підпирають синьодзвонний обрій,
Садив татусь далекої весни.
Вертайтесь, спомини мої, у сни,
Де малювала по пилюжнім плесі
Галузкою квітки й гілки сосни,
І журавлів, що синє небо креслять.
А світ здававсь широким, не тісним.
Вертайтесь, спомини мої, у сни,
Де вся рідня жива… й тому щаслива,
Де маму з батьком кликали лани,
Й бабуся в хаті Господа просила,
Ніколи щоб не знали ми війни.
Вертайтесь, спомини мої, у сни,
Та обирайте не тривожні — добрі.
Хай голоси почую в них рясні,
І зрання дзвін відра, й квиління корби,
І незабутні мамині пісні.
Вертайтесь, спомини мої, у сни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.04.2020
Гучніш забили промені у дзвони.
Відлуння відкликає обрій з крес,
І сірі шиби вікон, з ночі сонні,
Вітають день зіницями небес.
Бентежних душ тонкі озвались струни.
У них гармонія – єдиний смисл.
Стриножує приблудні мислі струмінь
Й вимушує лягти на чистий лист.
Кривавлять маками поля багаті,
Уздовж стежок – барвінкові хрести…
Суттєво вміти в себе убирати
Лише відтінки світла й доброти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872805
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.04.2020
Торкнулась думки подихом імпреза.
У серці розпогодилось: весна.
Чому ж спокою не дає береза,
Її відрада нинішня смутна?
Заплетені косиці у дрібушки,
Прокинулась в бруньках жага життя…
Чому ж на окоренку шерхлі смужки
У мене викликають співчуття?
По ко́му носить увесь вік плерези
(Знов невеселі хлинули думки
Й пригнічують розсудливість, тверезість) —
Невже сліди байдужої руки
Отої, що живе кромсає лезом,
Віддавшись ненаситності у бран?..
Стоїть вся забинтована береза,
І крапле сік у дзбан із її ран.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2020
Вервечкою рожеві сни передсвітань
Майнули тихою молитвою до сходу.
Угору пнеться рання по́зелень клечань,
Нового дня круті здіймає Всесвіт сходи.
До обрію льонів квітує Божий лан.
Зір заспокоєння шукає в ясносині.
Пополотнілий, в землю втупився тимпан,
Як ми над прірвою йдемо по волосині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2020
Квітує квітень в небі синьо,
Гаптує сонячні шляхи.
Лелек не видно із чужини —
Невже злякалися птахи?
Невже здалека бачать пустку
У селах завше гомінких
І в снах своїх не чують хрусту
Попід ногами трав п’янких?
Не сниться їм в ставку водиця
У течії журливих хвиль,
Той журавель коло криниці,
Що у відрі лиш бачить синь?
Старе не мариться гніздечко
Поблизу шопи на стовпі
Й мовчать мелодії в сердечках,
Як зрине в пам’яті в них спів
В підліску ви́вільги й вільшанки,
В гаю — розливів солов’їв
Чи в висі променів чеканку,
Де кожен з них кохання стрів?..
Квітує квітень в небі синьо,
Гаптує сонячні шляхи.
Вертайтесь, бусли, в Україну,
Бо ріднокрай—святе святих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2020
Заблукали зорі у пустельній тиші,
І з дороги збився місяць-одноріг.
Ліхтарі в шерезі ніч під ноги кришать
Й підгортають крихти до узбіч доріг.
Все довкіл завмерло в бе́зміру обіймах,
І гальмують миті свій шалений біг.
По одному сліпнуть вікон дальніх більма,
Іншим допікає клопотів обліг.
Біглий промінь фар вистрибнув на лутку,
Хвиля-дві – й прогнала темені стіна.
Ні зорі, ні пташки; небо тоне в смутку.
Спочиває в тиші уночі весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870332
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.04.2020
Весна, наче жінка вагітна, мінлива:
В туманних, томливих тривогах й грайлива,
То криється в кокон, то прагне уваги,
То може сама нам додати наснаги.
А мозок в неспокою дужих обіймах,
У зведеннях МОЗу, вістях й кінофільмах.
На столику кава всякчас з кардамоном —
Втім очі нащупують «Декамерона».
Весна заглядає благально у вікна:
Краса непомічена ви́квітне й зникне.
Ще гра не скінчилась в гусарську рулетку,
Та дух недосяжний, поети й поетки.
Кладу на стелаж сповідання Бокаччо.
Не варто весні дорікати, одначе.
Впадати у відчай нам якось не личить,
Тож з вікон усотуймо світу величчя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2020
На овиді ще грає заграва.
Семиструнно веселка бринить,
І батави хрущів гул мулькавий
Надвечірньої тиші рве нить.
Осипається схилок. Пелюстя
На верхів’ях догасне, дахах.
Знов минуле відбилося в люстрі,
Щоб в незбутніх наснитися снах.
Полонить щораз погляд заграва,
Де збігаються рейки в одну.
В ніч закоханий вечір лукаво
Розгортає парчі пелену.
Вітрик з ватри розвіює попіл,
Сизокрапельно росить моріг.
На цнотливому аркуші — докір,
Бо ще віршем не став переліг.
22.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2020
Відпливають на захід хмарин бригантини,
Лопотять ластівки хустинками їм вслід.
Розгублю́ куль тривог в синизні́ палантинів,
А вітрила займуть безкінечний цей сплін.
Он вони безтурботно мандрують, вальяжно.
Людські пристрасті їх не бентежать, а втім,
Їм земля - мов мурашник у світі безмежжя,
Але смисл існування є також у нім…
Два веселики в небі ведуть каруселі.
Чепури́ться весна — хоч з лиця пий росу.
Яскраві́ють щодня на шовках акварелі…
Ви ж помітили всі сьогорічну красу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.03.2020
Мої мрії — в’янучі квіти
І під льодом літа малюнок.
Не торкає сонячний квітень,
Пізня осінь мало хвилює.
Не мої безсмертники мертві —
З-за межі не жду забаганок.
За плечима меркне опертя,
Та під вечір вийду на ґанок.
Як учора, полем терновим
Розійшлося зірок без ліку.
Відживу я віршами знову,
Поки ніч не сплющить повіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2020
Покидайте, лелеки, чужі небосхили.
Вас крильми зазивають карпатські смереки.
Виглядають навшпиньки. Доріг не згубили?
Між шовкових шляхів ще блукає ваш клекіт?
Виглядає птахів над байраком калина
І весільне змережує по́тайки вбрання.
Може, їх спокусила привітна гостина?
Осоружне й лелекам втомливе скитання.
Розганяє задумливість з бо́розен поле:
Чорногузи весну принесу́ть із собою —
І розгла́дяться зморшки, і ви́щезне кволість,
Підведу́ться вздовж засіви хлібним розвоєм…
Прабатькі́вська земля вас чекає, лелеки,
Сиротиною квилять на слупах гніздечка.
Переситить молочно-кісейна далекість —
То дослу́хайтесь поклику власних сердечок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.03.2020
Свого ярма гірчив ще післясмак,
А вже людські пригублював страждання.
Його зоря над небосхилом — знак
Насущності відроджень сподівання.
Воістинно народний, бо народ
Вістив його «неложними» вустами:
Пора панів возвати до чеснот
І привести сучасників до тями.
Хотів Тарас побачить, далебі,
Нову, в «рожевім крині» Україну.
Та ми якісь безвольні і слабі
І гріш ціна політиканів вчину.
Ті, що ненарожде́нними були,
Як земляків вчив мудрості «Посланням»,
Нам в хату понаносили хули…
Край приректи жадають на заклання…
Та й досі в нас традиції нема
Гордитись рідним, свого не зрікатись.
І за байдужість, й незнання
сама
Історія нас пробує скарати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867573
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.03.2020
Повір, що неважливе нам твоє
Походження, сподвижнику-поете.
Вкраїна-мати у твоїм досьє —
Хай кане решта таємниць у Лету.
Завжди був добрим до простих людей,
Покривджених охоплював любов’ю.
Прити́снув би сиріт всіх до грудей,
Гасив свій зір дитячою журбою.
«Слепая», «Відьма», «Наймичка», «Сова» —
Незгойні муки матері, кріпачки.
І тріумфує покритка-вдова,
Коли на Січ синок йде одиначки.
А жінка із малятком на руках —
Немов мадонна, чиста і прекрасна.
І зріли мрії у хатках в садках,
Що в діточок ще буде доля щасна.
І що колись оновиться земля,
Всі супостати пощезають в хлані...
Вито́чок за витком — і знов петля,
Й вождів ми вкотре ловим на обмані.
Які слова ти б підібрав тепер,
Щоб змалювати матір Україну?
Над нами посміявся, мов Гомер,
Чи кляв за правом люблячого сина?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867366
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 08.03.2020
Окремішньо від доль хитросплетінь
На острівку— любов-анахоретка.
А ми безжурно та без озарінь
Із іншими несли здобутків метки.
Зневажена, сама пішла у скит
І для обох молила в неба щастя.
Вивчала смуток наш до ком і титл,
Серця прохала їй відкрити навстіж…
Сахалися її. «Мовчи, завмри!» —
Кричали душі, викриті невмисне.
Вуста шептали змучено: «Помри» —
Вона й пішла, мовчазністю пречиста.
Були ти, я, й окремішньо вона —
Любов-дарунок, через край чутлива,
Й безмовність наша, сплутана в думках
По-зрадницьки тремтливих і фальшивих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2020
І що ти скажеш тій пустунці,
Первінці, любленій всіма.
Відкрила вічка кожній бруньці —
А що як вернеться зима?
Звабливо вчора спокушала
Кленка із стрижкою «під нуль».
Ревнивець-явір, гарний, чвалий,
Був сам не свій і вивчив туль.
Метля́ збудила, й той ворушить
Крильцятком— у моїй руці,
А сонце, не діждавшись тушу,
Скотило промінь по щоці.
Щоби уникнути сентенцій,
Весна улещує жінок,
Бо чутно запахи есенцій
В саду й на клумбах між квіток.
Туль - це комплекси вправ, що складаються з основних атакуючих та захисних дій, що виконуються в логічно обґрунтованої послідовності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2020
Чому в цім світі був один,
В дорозі честі – пілігрим? —
Кохав…
Кохав, атож.
Любитель рому і сиґар.
Трактир… театри… і бунтар…
Бали… і гість вельмож.
«Вродлива Ганна» і княжна,
Актриса Катя… що ж, дарма —
Лишилась гіркота.
Вінець — Ликера Полусмак…
Терзала чом – вже й не личак?
Призналась: сліпота.
Йому ж хотілося у юнь,
Ще не білила скроні лунь…
Довкіл — жінок бомонд.
Хто ж він, панич, колись кріпак?
Сам не сказав би позаяк —
Цей хіпстер, в моді сноб.
Шептались поруч: дивина,
В укладі світськім — новина,
А жінку звав
«свята».
За вік кохавши не одну,
Свою найбільшу таїну
Забрав він у світа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866717
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 02.03.2020
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою
Т.Шевченко
Забутий Богом край чужинний, за Уралом…
Безлюдний степ, і болота́ наводять сум.
Іде з казарми конфірмований нетяга
Навстріч вечірній зіроньці, в безсмертя дум.
Тут на чужому небі — зірка з України.
Солдат Тарас вітає гостоньку свою.
Вісти, кажи про край далекий й про раїни,
І про сади вишневі — тугу хай згою.
Такий же буйний батько наш, Дніпро-Славута?
Не утомився він котити хвилі в даль
І воду позичає райдузі напнутій?
Ревучий,чи тебе побачу ще, гай-гай…
Якби ж Бог дав мені малої благодаті:
Хатиночку поставить над сами́м Дніпром.
Довкола ще б садок-райочок насаджати,
Я б з лю́бою сім’єю щастя там знайшов…
І мовчки зірка в небі слухала Тараса,
Бо про майбутнє знала більше ніж Кобзар:
Про підступ, спліт заангажованого панства
І в спину зрадників-перевертнів удар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866437
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.02.2020
Не можна утомитися красою
Закошланих хмарин у фіолеті
З обрамою шафранно-золотою —
Величним вельми витвором естета.
Прикована блаженним супокоєм,
Наповнюю я серце благодаттю.
Рясна роса ввижається святою,
Торкання вітру — ручками маляти.
А там, за небокраєм, за межею,
Сорочки рвуть на собі буревії
Й у лоно висі в’їлися іржею…
Довкола люта троща лихо сіє…
На терезах природи — помста, свища
Та дивовижна свя́точна красивість, —
Зітхнув , струснувши хмару, місячище
І покотився в паралелі сиві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866044
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2020
Не обпікай мене багрянцем,
Не наступай на тінь мою —
За нею я до тебе йду,
Байдужа до мікабри танцю.
Дрібна клітина в твоїм тілі —
Усе ж окремий мікросвіт,
Мов баобаба шовкоцвіт,
Що вранці завше попеліє.
Шляхи щедротно — по відрізку,
А в небі зорі — як зерно,
Ретельно зібране в рядно.
Не впало в руки ані ріски.
Глядиш, щербино, з верховини
Й мовчиш. Пильнуєш свій гарман
Чи терпиш болі свіжих ран —
Тож не бентежить сум людини?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865696
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2020
На відстані руки спинився схилок.
В проталині горішній жар заграви.
Зосталось що --шматок? огарок? змилок?
Померхле дзеркало в мутній оправі.
Його торкнеться доля п’ятірнею,
Сліди зоставить й лінії рельєфів.
Сягнула, скаже, свого апогею--
Був вал дев’ятий і підводні рифи.
Був чорно-білий сон, а снив він барвно.
Красу збираєш досі по крупинці.
На заході щораз вбачаєш ранок
І любиш з ним побути наодинці…
Рукою відведи у ніч заграву--
І небо спалахне від зір Стожарів.
Сам Шлях Чумацький кине переправу
До вічних ритмів Всесвіту ударів
Й гармонії у граї золотавім…
І не позбудешся довіку чарів,
Котрих боїшся і якими мариш--
Отих, що лишаться на схилку згарищ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2020
Завертілось веретено
В невидимчиних руках,
І спішать нитки нестримно
Заплестися у струмках.
Білосніж сирцю кужелі
Розтає в нас на очах.
У проталинах – синь стелі,
Й гнів в ній лютого зачах.
Молоді дощі охочі
Жартувати хоч би з ким:
То лоскочуть, поторочі,
То бурчак уздовж доточать,
Стоголосо сміючись.
Що з тобою знов, людино?
Посміхнися хоч весні!
На життя поглянь орлино,
Бо воно в нас ексклюзивне,
Та ще й час у нас тісний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864489
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 11.02.2020
Позаду амбразури дзотів,
підкорені вершини мрій.
Життя одеж міняє крій
й найвищої бажає ноти.
Шляхи ж вертають від зеніту.
Обіч – надгризений граніт
ще досі тягне, мов магніт.
Ми ж мусим біль зубний терпіти.
Тож що пізнали неофіти?
Не склалось з Богом сугозвуч,
не візьмем й істин голіруч--
фіаско нам дано терпіти.
Щодня з пустого у порожнє…
А сенс, а смисл тоді у чім?
Щоб врешті-решт знайти ключі
до власної душі, а може,
допоки не замкнулось коло,
себе віддати пізнанню
і кожному радіти дню,
й життю не зрадити ніколи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863930
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 06.02.2020
Ти мені подаруй троянди рожеві,
Промінясті, мов ранку літнього гребінь,
Наче лебедів крила в східному небі,
Що летять до озер, де зраджені меви.
Хай роситься на квітах вода кришталева,
А сувої ховають снів павутину.
Я торкнусь їх очима, в згадки порину,
А вони немов щедрі світла розливи.
Ти мені подаруй троянди рожеві,
Без усяких оказій візьми й подаруй,
Слів чужих привітань надарма не готуй,
Бо однак вони будуть штучні й дешеві.
Без надуманих слів просто так подаруй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2020
Як гірко плаче в лютому зима…
Весна на світ з’явилась передчасно.
Зіп’ялась й тупцяє «Ні, я сама
І маю бачення на вчасність власне».
Із аплікацій викладає день:
То сонце, то вже хмара хмурить брови.
А ми стомились врешті-решт упень,
Бо вже й з дощем й морозом колобродить.
Спинись, маля завзяте, схаменись,
Не все тобі без знань і вмінь під силу.
Вона ж услід: «Віджиле, стережись,
Обійдусь без повчань з твоїм курсивом».
І голови тріщать від тиску змін.
Весна ж в’юнка по-своєму правує.
Уже святе поставила на кін,
Але поради й настанови всує.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863693
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.02.2020
Червоним сніг був -- зарево багряним
На небі схиленім й від жаху п’яним.
Дощем свинцевим ворог бив заклято
По мужніх неоперених орлятах.
Їх віра й гідність підняли до бою,
Щоб захистити найсвятіше — волю.
Під синьо-жовтим українським стягом
На вірність склали як один присягу.
Герої падали, вмирали… Вічність
Закарбувала день кривавий січня,
Студентів ймення, юних гімназистів,
Й на олтарі офіру — душі чисті…
А двадцять сім із них терпіли муки.
В катівнях нелюдів сердець тих стукіт…
Згорьована Вкраїна голосила.
Згорбатилась Аскольдова могила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863397
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.02.2020
Півмісяць холодним кришталиком
Киває мені й не перечить,
І легітним вкутує шаликом
Лавандовий вечір.
Прикована дивним предтечею
Нічниця зродилася з глею.
Десь обрій сховався від кречетів--
Йде Всесвіт межею.
Ховаю обличчя у присмерку,
Угадую в прийшлім минуле.
Таким же розписане почерком…
Чому не забулось?
Зимовий надвечір лавандою
Засіяв у спомин дорогу.
Я в нім залишилася бранкою —
Без слів й епілогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.01.2020
Квітка до квітки, листок до листочка —
Мама дочці́ вишиває сорочку.
Хрестить їй долю нитками до ночі,
Губи молитву до Бога шепочуть…
Вишила синім волошки зірчасті
І завиток виноградний – на щастя.
Тишу годинник розгойдує в хаті,
Вже й виколихує маки червчаті.
Усміх матусин майнув по обличчі:
--Квіти усі тобі, донечко, личать.
Ніжність дівоча – в біленьких ромашках,
Їх посере́дині вишию, пташко.
Дивиться літо з сорочки на матір,
Ллє з квіточок густі пахощі м’яти.
Білу виши́ванку гладять долоні:
--Хай оберегом буде твоїм, доню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2020
Реакція на ухвалення Радою
нових законів, у тому числі й
закону про освіту
Замовкли оркестри і скинуто маски
з пихи й славолюбства, як банери,-- вбік.
І знов наступили в розставлені пастки —
втрапляли вовік в них — й утратили лік.
Розвісивши вуха, вслухались в «сократів»,
і вірили сліпо в новітніх месій.
Стрясалась земля від пустих горлохватів,
а світ дивувався з таких чудасій.
Ментальна незрячість? Байдужість, бездумність,
зомбоване «рішать, як завжди, без нас»?
І наче досвідчені в горі, й розумні,
а тлумим в собі безнадійності спазм.
Міцніє зелена вкраїнська еліта,
нові демагоги лякають щодня.
Які ще «реформи» чекають до літа
і доки дошкульне прийдеться терпіти:
«…а кожен народ гідний свого вождя…»?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861854
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.01.2020
Вздовж кружала води
Плавав лебідь
й грудьми
Розбивав оскілки на плесі.
У непроглядь пірнав--
Кригу грів і ламав,
Тяг крило по сизім атласі.
Із густих бережин
І слізливих льодин
Прикликав свою лебедицю:
--Ти зі мною отут
Ще хоч трохи побудь,
Прихились — хай літо насниться.
І пливли по воді,
Як в роки молоді,--
Дивувались люди з обочі.
Студінь тіло колов--
Додала сил любов,
Лише сум овіяв їм очі.
По кружалу води,
Оминувши льоди,
Лебеділа пара на річці.
Якщо б’ються серця,
То разом до кінця.
А якщо…
то вже наодинці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2020
А за вікном січневий водевіль:
Учора плач, сьогодні заметіль
Кужіль пряде – не видно й світу.
І біла біль, розкидана суціль,
Й вир новизни підхопить мимовіль —
І прощавай, журо за літом.
Звисає із галузок бахрома.
Мороз вночі малює крадькома
Сад Снігової королеви.
Картинно вмить білішає пітьма--
І крук лихий летить кричма
Й зникає в ледь прозорім мреві…
А за вікном січневий водевіль--
Гримить мороз то в бубен, то в таріль,
І вітер надимає щоки.
Маґльована, м’яка постеля піль
Завії накликає звідусіль,
Щоб прилягли з дороги поки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2020
Упали стяги дня. Уздовж і вшир
Розплився вечір сірою габою.
Блідий найперший місячний пунктир
Торкнувсь несміло димного сувою.
На попелі заграви – сон-трава,
Земля весь день в обіймах у Морфея.
Зима — глухоніма, і див бігма,
Лиш в небі зір ріденьких галерея.
Спиняю погляд ні на чім й гублю,
І холодно-моро́зно без морозу.
Твоє запі́знене: «Тебе люблю»
Озвалося в мені осіннім блюзом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=860252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2020
Святкових привітань рожевих зір обійми...
Очима доторкнусь до споминів серпанку.
Поки в ліловім небі зірниця з вістю зійде,
Різдвяник багріє, мов сонце на світанку.
В домашній затишок простягне руки-квіти,
Святвечір з підвіконня прохатиме до хати.
Свій погляд добрий, наймиліший в цілім світі
Ще за життя для нас лишила в ньому мати.
Чи срібна заметіль з морозом творять казку,
Чи захмелілий дощ гойдається на вітті,
В феєрії Різдва є вічне щось, незгасне…
А в нім – зворушлива краса в рожевоквітті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859549
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2019
В печері темрява густа
І свічечка палає,
А для Марії небеса
Леліють вже лілеї,
Бо найясніша із зірок
Зійшла над Вифлеємом,
Три мудреці і пастушок
До ясел йдуть за нею.
Підносять Йсусові дари,
Вклоняються низенько.
Ясніше свічечка горить,
Маля колише ненька.
--Люлі-люлі, моє дитя,
Поспи у сповиточку,
Завбачна доленька твоя,
Мій цвіте, мій синочку!
І пригорнула до грудей,
Всміхнулася дитяті.
--Він буде Спасом всіх людей,--
Радіють янголята.
Із неба стежка простяглась
До ясел в Вифлеємі.
Ясна провістила зоря
Святе народження Царя
В Пречистої Марії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2019
На самім дні старенької шкатулки
Лежать під дощиком із фо́льги кульки
І гу́мовий, потертий часом, дід:
В правиці він тримає збіжжя сніп
(Останні жмутки жита із обжинків),
У лівій — ладна плетена сніжинка —
Він той, котрий пильнує славно рід,
Щоб за́вжди в хаті були лад і хліб.
Звичайна річ, хоч раритетна наче,
Однак торкає за живе найпаче.
З часів дитячих дідух-оберіг
Сьогодні натякнув, що рік вже збіг,
Нове святе Різдво прийде до хати--
Його б зі справжнім ді́духом вітати,
З своєї ниви зібраних колось,
Що влітку щирим сонцем налилось,
Що увібрало в себе пам’ять роду,
А не було даниною лиш моді,
Що пам’ятає прадідівський дух
І працю предків, й міцність потерух…
Якраз до свят при вході в супермаркет
Розставить ді́духів з села квіткарка,
І зіб’ється довкола неї гурт,
Мене, я знаю, не підхопить нурт…
Бо дідух особливий з поля роду:
Зернини в ньому-- з генетичним кодом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858934
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2019
Збентежені ви, певне, шановані поетки,
Що я нітрохи не надихаю вас на злети?
Як славлять весноньку, авжеж, --ді́вчина, кокетка,
Котра міняє чи не щодня сукенки й светри.
Про осінь пишете — то, немовби пані пишну,
Ви завше хвалите у метафоричних шатах.
Для вас бабуся я. Мій кожух хоча й розкішний,
На нім й узимку сям-там лиснітимуться лати.
Всупріч законам, я все ж таки змінила імідж,
І в стилі ню перед вами сміло дефілюю,
Ви сподівались на максі чи хоча б на міді?
Тож до сучасних бабусь терпимо апелюю.
Хіба недавно жіноцтво у поважнім віці
Тату носило чи, може, джинси рвані, шорти?
В спідниці й плаття вдягались всі: міські й з провінцій.
Не ймете віри? Розгляньте ці сімейні фото!
А все ж, щоб поберегти таки оту цнотливість,
Перевдягнуся у ве́льми гарне і прозоре.
Безсніжна гама-- недоосмислена чарівність…
Знайдіть, поетки, нових епітетів узори!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858804
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.12.2019
(Кракову)
Старосвітська нечитана казка
Заманила мене в лабіринт--
Фантастична реальність у масці
Чи покинутий віхами ринг?
Золоте надвечір’я, святкове…
У жупані святий Миколай...
Килимок незимово-квітковий
Дивний грудень в траві розіслав…
Тут минулим співає бруківка
Під колесами кінних карет
Й цокотять шепеляво підківки
У кута́сах гнідих коненят…
І трубач із костельної вежі
Програє й обриває хейнал,
З висоти оглядає він межі
Й при потребі подасть свій сигнал…
Різномов’я наплив звідусюди,
І доречний весь той каламбур:
Від тепліні очей велелюддя
Посвітлішали й лики скульптур…
Старосвітська нечитана казко,
Ти реальність направду чи в масці?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858301
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.12.2019
Сніжини перші, переспілі,
Вдягли довкілля в чисте, біле--
Одразу станув синій сум.
Обм’як сарказм й сатира терна —
Бо вже в футля́рах, в сховку, пера —
Йому бальзамом білий шум.
Букет з гілок у крихтах піни,
Рубіни кетяг горобини
На зиму дивляться з вікна.
Їм би в омріяні години,
Вікно лишити та гардини
Й під ґвалт завії засинать…
Лелека з гіпсу на подвір’ї
Убрався вмить у сніжне пір’я —
В житті буває ще й не так,
Бо хтось таки чекав на краще —
Не лінюхи ж ми, не ледащо —
Із нами щось не те однак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857637
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.12.2019
Знову до себе кличуть Карпати
Явою сплину древніх бовванів,
Їхніх укритих коцом пенатів--
Із тонкорунних білих туманів.
Шпилі смерек і в ню падолисті
Сніг заглазурив до невпізнання.
Сонце в міжгір’ї вибрало місце
Й з’явиться вдень, мов фата-моргана.
У кептарі вдяглись полонини,
Гріються-плещуть ріки студені.
Тут пам’ятають досі ялини
Пісню гуцула й зраджену Ксеню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857458
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2019
Не нарікай, не нарікай,
Що вже не тих пісень душа співає
І солов’ї давно замовкли в гаю,
Й не котить хвиль назад ріка.
Часу́ за плин не дорікай,
Що стрімко твоя юність промайнула
Й найголовніше у житті минуло —
Його без жалю відпускай.
Нікому теж не докоряй,
Що мрії заповітні не здійснились,--
Вони ж леліялись й ночами снились —
Ти їх, як скарб, оберігай.
Себе даремно не картай,
Що згаяно однісіньку можливість,
Що швидко ціль утратила звабливість,
А шлях до неї пам’ятай.
Хвилини з пам’яті стирай,
Що карбували біль твій і образи,
Даруй сам милосердя й слів оази
І білий цвіт душі плекай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856452
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2019
Не зрісся ранок ще з недовгим днем--
Старенькі йдуть шнурочком до «Калини»,
Стають під стінку мовчки і лишень
Пильнують чергу й довгі їм хвилини.
Не чутно ні зітхань, ні нарікань,
Нія́ковість ховають смутні очі,
Снаги давно забракло для змагань,
Нестатки і хвороби сили точать.
Заворушились люди, в зали глиб
Поринули швидкою течією:
То виставляють … соціальний хліб –
Всю ніч жили подією тією.
За миті дві його уже нема,
Десь швидко щезла і людей вервечка.
Куди ж йдемо багато літ сліпма?
Мовчить майбутнє наше, ні словечка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855780
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.11.2019
Веселий сміх сумної казки
Розлігся про́ливнем-дощем.
В затишшя гримають кістяшки
Нудним і завченим кліше.
Напруга, натиск два дні поспіль
І тьмуща стріл в асфальтний щит.
Ослаблий, врешті стеле постіль--
На ній вкладається блакить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855523
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.11.2019
Живих квіток, не мертву ікебану
Прошу, прийдешність, презентуй мені,
Бо лункодзвонним кришталем на балах
Ще рано загордитися зимі.
Пошлю прохання воскови́м вже листом,
Отим, що сумом пахне біля ніг,
З вітрами, розполоханими містом,--
Нехай заграють у тривожний ріг.
І, назбиравши повну пригорщ мжиці,
В калюжу гляне осінь й на листа,
Й інстинктами бувалої тигриці
Нас подивує-- вже не золота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855031
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.11.2019
Зачарованим у небо
Лишив ліловий вечір шлейф,
І ніч лягла неквапно в дрейф.
Понад безликістю химер
Повис тонкий прозорий флер.
Горішній сад. Суцвіття зір.
І ластить душу кашемір.
Вінчає німбом дивовиж
Й величність ця не знає меж.
А ти один під світом тим —
І рідним, і зовсім чужим.
Чарує невідомість та,
Бо ж в неї зоряні вуста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2019
Минає день, минає ніч...
Ми ще не стрілись віч-на-віч,
Себе від мене не ховай,
Відкрий обличчя, гюльчатай.
Даруєш двійки день при дні--
Мабуть, не байдужа тобі.
Геть паранджу, прошу, зривай,
Відкрий же личко, гюльчатай.
Чи клацни зозла хоч на смайл,
І покажи на мій провал.
Цікавість моя через край —
Відкрий же личко, гюльчатай…
Аматор, може, й аксакал--
Покритикуй на весь загал
І правотою мене вдар--
Пиши, нарешті, коментар!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2019
Там за селом, у балці, на долині,
Побіля плавнів у два кроки клині
Граційні верби посхиляли вітця:
Чи б’ється серце в батьковій криничці?
В спокійно-тихім, мудрім жебонінні
Сповіщення про вічне і нетлінне.
Речитатив праматінка землиця
Нашіптує йому -- задля годиться.
Колись приплентач, перекотиполе
Дрібне зернятко тут зронило кволе.
Спасла невдатного жива водичка--
Вже й запашіла яблучками дичка.
Коли ж зими затихнуть схлипи й зойки,
Гойдне віть яблуневу стиха сойка.
--Брунькує провесінь,--стріпочуть крильця. --
А ти живісіньке, моє джерельце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2019
Під вальс осінній падолисту
Клен кучерявий літом снить.
Із сірих вікон неба чиста
У вічі дивиться блакить.
Не нарікай на темну долю —
Полонить душу сліпота.
Від неї просишся на волю,
А там від втрати пустота.
Не каламуть джерельце щастя,
Цінуй той скарб, що Бог дає:
До повноти буття причастя,
І радість в тім, що ти в нім є.
Більш не журись, що падолистом
День черговий йде в небуття,
Такий-бо задум сценариста--
Безсумний шлях без вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2019
Осіннє щастя--скромне та покірне,
У павутинні зміряних доріг.
За все сповна заплачено комірним,
І човен щогли зігнуті зберіг.
Осіннє щастя-- тихе та тверезе,
Усього встигло розпізнати суть,
І виболіли, зблякли антитези,
Дні котяться за днями, наче ртуть.
Осіннє щастя, мудро-ваговите,--
Розкошування спізнаним життям.
Всі горизонти начебто відкриті--
Незвичності спиняє відчуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2019
Спинися, осене, отямся,
Гаси багаття, стримуй шал,
Бо ж з небесами порівнявся
І бе́зуму розбурхав шквал.
Чому ковшами сиплеш зорі
Галактик кленів палахких?
Із ким вступила нині в зговір--
Й беріз червінців дзвін не стих?
Серцями лип стежки встеляєш
Й сама утоптуєш в багно.
Розсерджена, дощем жбурляєш
Й туману сушиш полотно.
Ти йдеш --й слизькі сліди метафор
Змітає день і чорна голь
Й злітають ввись рожевим птахом,
Сягають всесвіту долонь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853250
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2019
Білявовія, ніжна, мов пір’їна,
Гойдалася на вітрі так дитинно.
Сни стерегла їй нянечка діброва,
Водила в ніч зірниця злотоброва.
--Ш-ша,- колискова випліталась пісня
Й совині крики відганяла злісні.
Отак зростала квітка — і розквітла —
Тоненька, як струна, й душею світла.
Вдивлялась в небо мрійно —і секрети
З’явились в неї й з уст злітало: «Де ти?»
Ждала ромена з сині горизонту,
А деревій тримав над нею зонтик...
Та нелегкі шляхи жадання щастя —
Услід за ним іде нещастя часто.
В гадках брела дібровою дівчина:
--Ще любить чи не любить наречений?
Глянь: на шляху їй грається ромашка.
Зірвала —й вмить, мов пух з криляток пташки,
Лягало долі по однім пелюстку…
Де врунилось життя, лишилась пустка.
Десь у блаватнім соколинім небі
Душа ромашки протремтіла в невідь
І бачить звідти дівчину пригожу,
Що на ромашках до сих пір ворожить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.10.2019
Вже не кажу тобі «люблю»,
Не кажеш ти мені «кохаю»,
Але чудово, певна, знаєш,
Що в Бога щиро я молю,
Щоб першим гін не смів пройти
(Хоча думки сумні відводжу)--
Я просто дихати не зможу,
Якщо не будеш поруч ти.
Не говори про почуття--
Я впізнаю їх у мовчанні,
Як бережливо на світанні
Поправиш ковдру на плечах.
Вже не освідчуйся мені,
А, як завжди, гости уранці
Зеленим чаєм в філіжанці —
Й хай буде в нас так день при дні.
І в наш знаменний світлий день
Даруй букет троянд вогненних,
Що сам ти виплекав для мене…
Благаю, прошу: будь лишень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852082
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.10.2019
Горда красуня, пишна панянка,
Чорні очиська… Ти ж не циганка?
Чи ворожбитка-- листям гадаєш,
Кинеш додолу — скажеш, не втаїш?
Пустиш туман зухвало ув очі,
Скажеш про те лиш, що сама хочеш.
Я ж тебе знаю без наворожок:
Осені часто між себе схожі.
Ручкою візьмеш зборки спідниці,
Підеш запально у крутаниці.
Одіж барвиста, ярі моністи…
--Де ви, вітри, музики-троїсти?
--Це не останній, осене, вихід,--
Вітер озветься з-за дуба стиха. —
Шквалу даремно ти у нас молиш:
Як загуляєш, лишишся гола.
Тінь твоя стане врешті тобою,
Край чарівний озветься чужбою.
Привиди листь манитимуть в зиму,
Будеш приземна, наче ожина.
Зараз красуня: диво-панянка,
Не ворожбитка і не циганка.
Ти сяйна осінь, вправна майстриня.
Дбай лиш про посаг та повні скрині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2019
Із крил, уже притомлених і збитих,
Дощі струсили з висі журавлі
На лист оцей, самотністю розбитий--
Єдиний він, заплутаний в гіллі.
Колись бував віч-на-віч із грозою,
Зефірам сильні груди підставляв,
Вмивався першим зимною росою,
Із ясним сонцем приятелював…
Не гається та осінь і глумиться:
То милість явить, то розпалить гнів.
Листку печаль довічною здається,
Бо жар його не вижарів, не стлів.
Він ще б потягся до скупого світла--
Не клич, нудьго на жалібній землі,
До штовханів сліпих брутальних мітел
Й до каруселі вітряної в млі.
Якщо ж.., то на багряні клумби впасти
Та загубитися поміж завій.
Там у сльоту наметом стати птаству,
Надійним парасолем-- в суховій.
Як пощастить, то стане він натхненням
Чи ностальгією в чиїсь душі…
Однак не хоче бути полоненим
Поміж лахміть гілляччя, в комашні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.10.2019
Взяло розбіг спекотне літо,
Й надворі слалась благодать.
Цвіли каштани білоквіто,
А пух з тополь став опадать.
У магазині людно, гамір,
І тіснота о цій порі.
На стелажах, як завше, вибір:
Цукерки, тістечка, зефір.
До ласощів зібралась черга--
Щось кожен знайде до смаку,
Бо тут й кондитерів шедеври —
Не всяк мине красу таку.
Та от підходить до прилавка
Охайний літній чоловік,
І простягає він готівку,
А сам відводить погляд вбік.
Прохає--шепче продавчині:
--Дешеве печиво мені б.
--Хіба кружок чи два «Марії»
За ваші копійки дрібні.
Кладе в долоню три кружечки,
До каси сипле мідяки.
Йому купила б хліба, гречки…
За ним -- його вже й слід простиг.
Минуло літо, а картина
Ця з голови ніяк не йде:
Крамниця, печиво, й мужчина
Ховає очі від людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851428
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2019
Я кличу ніч, свою розраду.
Я кличу ніч в свою печаль,
Бо не осудить і не зрадить,
Й не повторятиме «як жаль…»
Укрий же чорною габою
І від людей, й розчарувань.
Я говоритиму з тобою
Відверто, начеб увостань.
Тебе чекаю, світлозора,
Серед утомливих думок,
Поки кладеш свої узори
На тло чиїхось мрій разок.
Моя ти подруго неспішна,
Зцілителько незцілих ран,
Неправедній й не зовсім грішній,
Як по живім провести грань?
Я кличу ніч, свою розраду.
Я кличу ніч в свою печаль.
Не дай убити зорі градом,
Дай відцвісти їм до світань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850370
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2019
Біжить, біжить по камені
швидка вода,
Хвостами б’є і падає
хвиль череда.
З тісних темниць збігаються
стрічки струмків,
В ріку гірську вливаються,
долають стрим.
Куштує обрій вранішній
на смак дими —
Готовлять гори бануші,
будз та гриби?
Посвята в древнє таїнство —
уділ смерек,
Стоять незрушно, гаються
чатують смерк.
В долонях заколисана,
в опіці гір,
Синить краса неписана —
це ж Синевир.
А тиша, тиша мелеться,
питлює млин,
І спокій м’яко стелеться
під часоплин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850051
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.10.2019
В солодкім смутку напівсоння
Напівоголений садок
Останнє листя з жалем ронить
У стоси втрачених казок.
Вже не купає верховіття
В холоднім небі голубім--
Шепоче спрагло: не дай спити
Скажений шквал без берегів.
Недобре гляне в бронзі хмара,
Безмовність стиснула вуста
Й позір укинула в дзеркала--
Густа свинцева пустота…
Рої сперечливих «чому так?»
В глобальне збилося «чому?»
Спектакль,завіса. Звісно ж, пастка.
І все я згідливо прийму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849377
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2019
Троянди-ружі-рожі--
Нектарні бризки божі,
Розгорточки травневі,
Гордливі королеви,
Повік безгрішно-чисті,
Оброшено – перлисті--
Шпичасте чарування,
Що зроджує кохання.
З них краплі сльози трушу,
Вдихаю їхню душу--
Тендітні і недужі,
Зганяють з серця стужу.
У мить відцвіту вроди--
Немов богині горді,
Собі під ноги густо
Розстелюють пелюстя.
Троянди-ружі-рожі,
В зіркатій пачці гожі,
У сні під дзвони тиші
Красу шипами пишуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.09.2019
Це ж вечір стукає ночі у двері:
--Як не перечиш, зайду на хвилину.
Бач, час короткий мій -- як в ефемерів,--
Труждався тяжко, мов раб на галері…
Старію, кажеш, моя господине?
Вморились зорі, теж хочуть спочинку,
І байдуже їм, що в сутіні сфера.
Поглянув з вікон: --Гей, місяцю, синку!
Зірвав для кого біленьку цю кринку?
В ту ж мить палка показалась Венера.
ЕФЕМЕ́РИ, ів, мн. (одн. ефемер, а, чол.). Однорічні рослини, що перев. ростуть у степах та пустелях, з коротким вегетаційним періодом.
Крин—лілія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848331
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2019
Дивується вітер: --Овва! Чудеса!
Де ділася піль колосиста краса?
Учора під небом довгенько гасав
Й пристав я надмірно,.. й обжинки проспав…
Хутенько пробігся вітрець по стерні.
--Я згоден, що суть у добірнім зерні,
Та млосно-безбарвно землі на парні
Без гриви густої — відомо й мені.
Із стерня змайструю лункі сопілки,
Дмухну що є сили у них залюбки--
Аж дзвони сипнуть на сріблясті сітки,
Що вкрили серпанком берізки ростки.
Гультяйко гудками дощі замовляв,
Щоб вільно задихала знову земля,
П’янким петрикором пахтіла рілля —
Лискуча,
жива
і масна, начеб лярд.
Петрикор (англ. Petrichor) — це запах землі після дощу.
Берізка – один з видів бур’яну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847511
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.09.2019
Мелодії літа на лодіях
Відчалили без проводжання.
Від дуба розбіглися жолуді,
«Хто дальше» почавши змагання.
І сонця рух швидшає з полудня--
Стрімке жнивування втомило--
Спахне десь на заході полум’ям,
Й надвечір прокурить кадило.
Листки затрусилися з остраху,
Що падати їм хоч-не-хочеш.
Години несуться без продиху
Від днів у ласкавіші ночі.
Вже осінь зайшла з хризантемами,
Як пані шляхетна, у гості,
Й встеляє шляхи гобеленами,
Де клени стоять манекенами
І ждуть дефіле на помості.
Кадило--однорічна трав'яниста рослина, квітки якої розкриваються вночі й сильно, приємно пахнуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846826
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.09.2019
Та сама верба, зчарована зіллям,
Заклякла обіч зміїстої річки.
Тонесенька, в білім, мов у весільнім,
З’явилася звідкись юна берізка…
Не знаю, чи їй багатства Психеї
Також обіцяв хтось з неба дістати,
І думав він, звісно, тільки про неї,
Як лицар-ідальго про Дульсінею,
Й вплітав у признання власні цитати…
Чи, може, долоню склавши човенцем,
Він відблиски зір збирав на гладіні.
А ті, мов в’юни, грайливо-- між пальці,
Бо ж знають за смертних більше бувальці--
Закохані хвильні й надто наївні.
Та сама верба, зчарована зіллям,
Й берізка побіля — як дві сестриці.
Святкує коханий срібне весілля,
Моро́зно в душі,… але це дрібниці.
Астероїд Психея-- унікальний об'єкт в нашій Сонячній системі, оцінюється в 10 000 квадрильйонів доларів США. Вся світова економіка варта близько 74 трильйонів доларів. Видобуток матеріалів з цього астероїда змінить роботу всієї економіки Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846727
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2019
Вже літо ключем закурликало,
Утоптує стежечку осені.
За ним відлетіли канікули,
Уклавши емоції стосами.
Віддихує сонце приморене,
Голубить квітки оченятами,
А школа, мов вдруге народжена,
Знов стрінеться із школяратами.
Знов дошки засіються цифрами
І дат зійдуть сходи запишнені ,
Знов вірші похваляться римами
Й у грі м’яч підстрибне залишений.
Заждались кімнати зашторені,
Таблиці Дмитра Менделєєва,
Вершини наук невпокорені,
Життя вдосконалення формули.
Стрічає нас вересом вересень,
До знань кличе дзвоник школяриків.
Готує свої осінь дайджести…
А в небі прощання журавликів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846148
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2019
Струменить, мов світло, на світанків крила,
Мрій-оман торкнулась, неначебто троянд.
Долетіла неба, хмари столочила
Й у блакить вернулась барвінкових гірлянд.
Та ураз заграла барвами веселки--
Й перевесло спало зі сплячих почувань,
Розлилася сміхом, й тугою весталки,
І щемливим болем, і солодом зітхань.
Кольорують ноти феєричну вічність,
Й невидимка-сила несе в безмеж країв,
Де живе свобода, і її величність
Відкриває досі неходжені плаї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=846120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2019
Прийми вітання, Україно,
І жмуток щирих побажань:
Хай приголубить голубино
Господь усю твою родину
І вбереже від зазіхань
Сусідів, ласих до чужого,
Хай захистить від всього злого
Й сприяє здійсненню жадань.
З війни хай стріне мати сина,
Обніме ді́точок татусь,
Шанує влада сиротину,
Чий батько у бою загинув,
А обіцяв же: « Повернусь…»
А хтось чекає із чужини
Своїх кровинок на гостину,
А там тримає міцно мус…
Іще я зичу процвітання
І рішень ключових проблем:
Реформ прискорювати темп,
Економічного зростання,
Народин геніїв нових
Та менше дзвонарів пустих...
Заждались миру ми наста́ння...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845975
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.08.2019
Обнімає вечір милу ніч за плечі.
Завірянь-освідчень підійшла пора.
Усміхались зорі зірко, по-дитячи,
І гадали, ясні, що це лише гра.
Дарував він шалі, стрази й діаманти,
Обіцяв покласти Всесвіт їй до ніг.
Зачитав Петрарку, Аліг’єрі Данте--
Взяти ж за дружину заріктись не міг.
Не забогарадять станси і канцони,
Все, що їй віддав і те, що ще віддасть.
Фаталізм приречень, грані заборони…
Не уп’ються щастям-- створять двоє щасть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.08.2019
Раненько хтось ласкавою рукою
Розгладив хмари в синіх небесах.
А серпень, й сам не знаючи що коїть,
Каштанам цвіт малює в післячас.
Вони ж у камуфляжах на дозорі,
Бо осінь напролом сюди гряде.
Свічок слабеньке світло, аж прозоре,
Несміло блимом стежечку пряде.
Трава прижухла дише подощів’ям.
Клубки доріг розмотують стрижі.
Лелечі очі зваблює безмір’я,
їм сіють смуток з листя вітражі.
Запахла осінь у моїй світлиці--
І я з вікна дивлюсь під небокрай:
Отам згрібають сіно у копиці,
Джерельце чистить пастушок криниці…
Запитують в сусідів про куницю, —
Мабуть, з’єднає долі коровай.
Заздравицю прийматиме весь край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845461
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.08.2019
(рефлексія)
В білих кросівках і джинсових шортах
Серпень обжинків веде моніторинг.
Зліва лежить преохаписта скирта--
Фермер пшеницю зібрав, мабуть, вчора.
Поруч шеренгою йдуть агрегати.
Видно, за яром не скі́нчилось жниво.
Зо дві години пройде-- і багатий
Хтось урожай буде мати із ниви.
Сонце у піч підливає ще лою.
Соняхи мліють на синьому фоні,
Жайвір злетів над його головою--
Серпень красу всю знімає смартфоном.
Джип величезний спиняється побіч--
Й трепет проймає вмить соняшне листя.
Крики рослинок волають про поміч.
Аж посивіли чуби золотисті.
Зерня молочні, ще зовсім маленькі,
Разом припали до ніжного лона.
Туга в тільцях забилась слабеньких —
Знають напевне: не прийде підмога.
Знов гвинтокрил продзижчить понад ними,
Пізно вночі їх умиє під душем.
Днів десь за три вони стануть старими…
Вирок себе ждати довго не змусить.
Серпень вернувся у затишок хати,
Випивши кави, завис у фейсбуці.
Серпик, коса, грабельки і лопати?
Лайкнув упевнено «іннам» й науці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844943
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 13.08.2019
У чаті суперечка--
і висновок один:
стрибати можна в гречку,
але, на жаль, не всім.
Не дивно сильній статі
свій завести гарем,
та, Боже збав, дівчатам —
кістки їм перетрем.
А щоб ваш збити ґонор,
я приклад наведу
(і ні при чім тут гумор).
Так от про що веду.
У Кременці про Бону
розказують плітки:
король взяв за дружину--
все й сталось навпаки.
З Флоренції принцеса
(хоч воду пий з лиця)
до любощів так ласа,
як песик до млинця.
У Кракові, столиці,
замешкав Сигізмунд,
тож в замковій світлиці
узяв княгиню блуд.
Красуня Бона Сфорца
тримала свій гарем,
побачить красня хлопця--
в покій свій забере.
Щоб врода не марніла,
пішла на договір,
що їй--- прекрасне тіло,
а душу… сатані.
У тиші вечоровій,
як гори всі мовчать,
купалася у крові
незайманих дівчат.
Княгиня спокуша́ла
ще й праведних ченців,
та не дістало жало
пречесніших отців.
Наказ як помста: шкуру
щоб здерли з них живцем
й сплели місток на мурах--
і дехто вірить в це!
Не знаю, чи то правда,
чи то одна з казок,
та з Трансільванським Владом
родинний був зв’язок.
Отож, наші мужчини,
не лоскотіть пиху,
поводьтесь з нами чинно:
в нас рівність на шляху.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2019
Вже й світанок бринить на околиці ночі
Й запливає неспішно, підхоплений таллю.
У вертепі прига́док одна, під вуаллю,
Без пожертви вертатись в обитель не хоче.
Той поми́сливий погляд, мов запах сандала…
Помовчімо ж обоє в моєму захресті.
Розгубились тоді на двох доль перехресті,
А що ли́шишся ти-- жодна з них ще не знала.
Нас квітчали літа й привели в пізню осінь--
А вона обвінчала обох сивиною.
Падолистовий порух, душа --мов весною…
Коронована я--не зринай більше. Досить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2019
А хтось кепкує з пейзажиста:
Мовляв, йому бракує хисту.
Де іскра, пломінь, влучність слова,
І символічність загадкова?
Де та промовиста крилатість,
Що визначає творів вартість,
Де модна асоціативність?
Не вірші це, а примітивність!
Нові моделі словотвірні?
Про них забули? Неймовірно!
Тоді пишіть легкі пейзажі--
Поет-мастак ще щось підкаже…
Чи хтось кепкує із черниці,
Що опускає в діл очиці,
Жадає самоти у скиті,
Хоча незвідане не спите?
А пейзажист іде до світу,
Шукає у красі просвіту,
Свою покине шкаралущу,
Бо бачить душу в ній живущу,
Яка страждає, в смутку плаче,
Сміється слізно і щебече,
Вночі накриє оксамитом,
Грозою з’явиться з візитом…
Не дорікайте пейзажисту,
Що він забув про дань врочисту,
В красу залюблений направду,
Шукає захист в ній відрадний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844495
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2019
Під сі́нню каштанів й павловній
відбиток малої долоні,
принцеси, палаци й хатини,
метелик на трав ніжних лоні,
хмарки у блакитнім полоні,
верткі між хлібами стежини.
В клітинках мозаїки бруку
натхнені уявою руки
малюють кім’я́хи калині,
карпатські задимлені гори,
човенця хоробрі на морі,
ледь видні ключі журавлині.
У парку в замріях алея--
не в бо́зна-яких емпіреях:
в них татко вернувся зі сходу,
втішається донею й сином,
бо ж сам у критичну годину
пішов боронити свободу…
Під сінню каштанів й павловній
про мрії дітей безборонні,--
родинам всім жити у мирі,
щоб люди стрічались лиш щирі,
в добро не утратити віри, —
малюнки вістять на бетоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844464
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.08.2019
Сховалося сонце у маках червоних.
Тихцем надвечір’я заходить в кімнату,
І спокій затишний благає заслону
В бордових гардин із відливом брунатним.
Сполохано мечеться промінь захожий,
Із шиби-- на креденс, межи порцеляну.
Там солодко пахне варенням із рожі
Й заледве відчутним настоєм рум’яну.
Суєтність, турботи… Впав погляд на джезву.
Вже й кава парує міцна в філіжанці…
Надворі птахів захлинулась перезва
І вітер завмер у забутому танці.
Поволі згасає заграва на прузі,
Цвіркун наостанок сюрчить серенади.
Вполонює світ мить химер та ілюзій,
Оголює вечір таємні принади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844167
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2019
Осипається літо листочками вишні.
Ще б тепла трошки спити зі смаком колишнім.
Жаль, слова недоспілі, зарано розвиті,
Вже давно посивілі й дочасно зужиті.
Підкрадається осінь посушно й дощами
І офіру возносить дрібним й фетишами.
Осипаються днини-- й летять, мов лелеки,
Я прямую за тінню, і в’я́лить не спека….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843670
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2019
Прохопилася ніч --смугла панночка
--Чи ж я гарна, --спитала люстерочка.
Вся в свічаді краса чарівниченьки,
Та розгледить не всяк чорне личенько.
Від очей таїть барви під ковдрою.
Незнадли́ва, а бачиться гордою.
Гребінцем чеше коси на ґаночку
Й колискову курниче співаночку.
Сіють спокій довкіл вірні вершені,
Засвітились зірки дальні першими,
Одноокий сяйнув із-за обрію:
--Твоїм пажем, вір, стану хоробрим я.
Човен в місяця мірно гойдається,
Сунуть хмари – об бік розбиваються.
Він же сяйвом сріблить хвилям гребені
І землею, щедротний, не гребує.
Простеляє коханій доріженьку:
--Хай ступають по золоті ніженьки.
Ластовиння зірок непогашене,
Врода чиста твоя, не прикрашена!
Все живе знемоглось сном-дрімотою.
З ві́кон місяць ввижавсь теракотою.
Недосяжні сплять мрії й заманливі
В своїм раї крихкім і оманливім.
Вершень—синонім до слова «вершник».
Теракота--випалена кольорова високоякісна гончарна глина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2019
Сліди Наталки стихли на помості.
Десь розчинились в зимах і системах.
Ми більш не при́йдемо до неї в гості,
Й вона не вийде на цю клубну сцену.
Не чутно нині Лисенка і вальсів,
У за́світ відійшли сільські актори.
Вони учили не втрачати шансів
І праці віддаватися до змори.
В нудьзі за театралами із поля,
За плачем вдаваним й веселим сміхом,
За впертістю Наталки і Стодолі
Рипить поміст, неначе стогне лихо.
Вороння будить клубні шиби криком,
В’ють гнізда й виють на піддашші сови.
Клуб скніє. Зиркають примари з вікон,
Щоб мурмотіти з мороком й багровим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.07.2019
Подалі відкладаю ті моменти,
котрі рішити, певно, не під силу,
бо музиканти ми — не диригенти
на цій землі, а отже, не всесильні.
Я намагаюсь жити, просто жити,
й, прокинувшись із першою зорею,
цей неймовірний світ наш полюбити
в гармонії з божественним Орфеєм.
Люблю ледь-ледь пробуджені світанки
і мерехтіння зірок серед ночі,
сріблясті соло іволги й вільшанки,
й як ключ лелечий восени клекоче.
Люблю сади у сукнях наречених
і краплі волошкові в спілім житі,
окрай ставка вербиченьки смиренні,
густі отави, стразами овиті…
Так мимохіть приходить розуміння,
що цінувати кожну мить готова,--
тож , хвилювання сповнена й натхнення,
щодня зі світом прагну я розмови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.07.2019
Соромливо калина прикривається листям,
а як прийде година, скине все, крім намиста.
Із-під вій зазоріє погляд в мрії дівочі,
але даль зчужиніє-- хтось її все ж зурочив.
Дожидає сердешна у зеленій суконці,
і лякає прийдешнє, де утомлене сонце.
Теплоту літо в лунки розкладає наосліп.
Відішле його в клунках чорнобривцева осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842655
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.07.2019
Шовками ніч весняна огортає,
А соловейко в гаю не стихає.
Своїй коханій він виводить трелі,
Погойдує на парослі-орелі.
Про що співаєш, соловейку любий?
Про те, як вірно солов’їху любиш,
Про злагоду та мир в сім’ї пташиній
І що краса довкруж – одній-єдиній?
Затихли у гаю дзвінкі оркестри,
Не стихне лиш вокальний спів маестро.
Скотилися у ніч сяйні перлини,
А пісня солов’я ще й з тиші рине.
У грудях птаха крильцями тріпоче,
Мов вирватись з сільця на волю хоче.
Стривожену притримую рукою —
Таке бува розкішною весною,
Як солов’ї з світання аж до ночі
Знайти собі не можуть супокою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2019
Вправляння мізків, вихиляси,
Й нових цяцянок кусні ласі:
Низькі тарифи, газ дешевий,
На хліб всім стане, сало й пиво.
Подяка за коротку пам’ять
Й за те, що не про все всі тямлять.
Вони ж нам вірні до загуби…
На те граблі лиш щирять зуби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841899
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.07.2019
У корону вклало сонце на ніч косу
І востаннє з ложа на світ білий косить,
Скостенілі плечі розправляють тіні
Й зусібіч зринають під дашок склепіння.
У гаю перезва. Оклики Купайла.
Червоніє грива буйного багаття.
Понесли в долонях хвилі долям тайни
Від дівчат, що мріють про весільні плаття.
Відпливли віночки в місячному сяйві.
Свічечки між квітів —в купелі зірниці.
Розтулила очі ніч трояндам чайним
Й розгулялась боса по м’якій костриці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841086
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2019
У краях далеких — океани, пальми,
Обрізають хвилі яхти, кораблі,
Дні блакитноокі, вечори печальні
Невблаганно швидко скінчують пробіг.
Вдома ж підростають пломенисті мальви,
Хлюпає з чарунок пінистий нектар.
Дні зеленоокі. Зореквіт сусальний,
Як сріблястоликий зайде у вівтар.
Ми бредем з тобою по шовкових травах.
Ґрона росянисті — мов богемське скло.
Ноги не лоскоче нам заморський гравій,
Все ж удома ліпше, як би не було.
Де родила мати, та земля нам мила.
В ній коріння роду паростю живе.
Обігріє в негідь, зцілить неміч в крилах,
Голосом журавки в снах з чужини зве.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840260
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 28.06.2019
Заснув ставок. Здається, і не дише.
Крильми метелик-хіпі захват пише.
Старенькі верби, зовсім посивілі,
Розшукують даремно долі хвилі,
Однак, вродливиць дивних бачать лише.
Рогіз в циліндрі чистім-- ні пушинки —
В «завмри» загрався. Може, на квітинки
Він задивився білого латаття
Або калюжниць у жовтеньких платтях…
Я ж спомини збираю по крупинках.
Новий місток підставив дужу спину,
Мене відводить на вузьку стежину.
Ти щезла, стокілометрова втомо,
Бо я удома. Знову в себе вдома.
Душею й серцем врешті-решт спочину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2019
Умилась ніч туманом наостанок,
За посторонки тягнуть півні ранок.
Прибрав шатро понад землею Всесвіт
Й ховає разом з зорями у безвість.
До неба трави підняли долоні,
Вже й очі протирають квіти сонні…
Сплило й червоне жариво на прузі,
Бліда ж зірниця мов завмерла в тузі,
З небес німотно дивиться-- не блимне--
На розсвітання прохолодно-димне…
Тривожиться за когось і не гасне,
Готова вмить до ніг його припасти…
Щось стримало незриме, потаємне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838369
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.06.2019
Неквапно дні-мандрівники
На захід йдуть в негоду.
Каштани гасять он свічки
Й дають всі шанси плоду.
Про що замислилися дні,
Хіба вгадаєш думи,
Що подобріли в напівсні
На островах-заблудах?
На обрій кожен підіймав
М’яки́ш набухлий сонця,
А дощ мокрінь все доливав,
Забувши розмір порцій.
Зелено вруняться жита,
Здіймає списа колос.
Назад оглянулось життя,
Луни учувши голос.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2019
По безмірно-бездонному морі
Покотилося сонце в круїз,
Й традиційна регата за обрій
Почалась під весняний каприз.
І побачать хмарини держави
Кращі тої, що рідною зву.
Та лиш їй я співатиму славу,
Тій землі, де вродилась й живу.
Іншим ліпше ведеться народам:
У комфорті, достатку, без війн.
Прикувала мене тиха врода
І тримає в заруці навік.
Хоч століття у замкнутім колі,
З перших кроків люблю я усе ж
Сині очі волошок у полі,
Придорожні свічками тополі —
Й почуття це не відає меж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.05.2019
Розцвіли небеса незабудками,
Росяниста парча сонцеграє.
Розлетілись бажання голубками
Й залишилися за виднокраєм.
Розливається сонце озерцями —
Міріади блистять на стави́ську.
Плачуть верби в режимі інерції,
До води нахиляючись низько.
Ледь гойдається чайка на промені,
Виглядаючи в ки́п’яті здобич.
Викликаю без успіху спомини,
Супокій окликаю на поміч.
Я знаходжусь по той бік реальності,
Де зникає буденність спесива.
Хоч просте тут усе до банальності,
Я щаслива в тім сні… Я щаслива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834491
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2019
Один хід—й певний «мат».
Я іду з барикад
І себе повертаю собі.
Десь оглянусь назад--
Ще лунає розкат,
Не затих нами програний бій.
Хтось кричить з перехресть,
Щоб поставить там хрест,
Бо коритися долі пора.
Не пройшли нині тест,
Захистити б хоч честь…
А насупроти ждане «ура!»
Не чекає нас час,
І порив не погас …
Що ж, хай вщухне в криївці душі.
Зерно визріє сперш,
Щоб не втратити сенс
І навік не завмерти в глуші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833893
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2019
В міксті з фальші й гротеску
Й шумовинні емоцій
Блякнуть в тінь арабески
Й кануть в бистрім потоці
Днів весняно-рубіжних
З безліччю пропозицій:
Від черемх білосніжних
До суцвіття форзицій,
Від поразок й безчестя
До олімпу верхів’я
Й мрій незбутніх пришестя,
І до кліщів зневір’я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833012
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2019
Зітхнув збентежений Тарас.
Таке знайоме все до болю:
Царем звойований Кавказ,
Сябри самі ідуть в неволю.
Хатки біленькі у садках
Десь в стороні від магістралей.
Й блукає сам Кобзар в гадках,
Що буде із народом далі.
Аж чує гул гучних сирен.
Що сталось в Києві так рано?
З-поміж каштанових чуприн
Усе відразу й не розглянеш…
Та люд довкола гомонить:
То сам слуга народу їде!
--Так ось кому тепер щастить,
Не вірив я, що правда зійде.
І я колись біля дверей
Чекав наказів Енгельгардта.
Сікли на стайні. А тепер
Все навпаки--змішались карти.
Настав для слуг щасливий час —
Авто, кортежі, охорона…
Чому ж раніш знущались з нас?
Чом не щастило на патрона?
…Стоїть замислившись Тарас,
Таки утямити не може,
Ким є сьогодні кожен з нас,
І на вельмож чом слуги схожі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832417
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.04.2019
Тук-тук,--кує підкови дятел,
Бо в мандри звуть віки діброву.
Димить над видноколом факел
Й багрить дубам кущасті брови.
Весна вчуває трепет лона
Життєплодющої планети,
Земні сповідує канони
Й насправді зна її секрети.
Вже й вись відімкнуто птахами,
Рясніють зграйки чорним просом.
А ми… що діється із нами?
Блукаєм знову «між двох сосен»?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832131
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2019
Ти справжня українка, люба доцю,
У тій святковій вишитій сорочці.
Придбаємо ще стрічку чи віночок —
Флешмоби ти прикрасиш чи таночки.
На жаль, віночок із шовкових квітів,
Ще не наткало килимів нам літо.
У зіллі -- захист, так вважали предки
Й передавали мудрість цю нащадкам.
Для дівчинки, що мала лиш три рочки,
З рум’янку і барвінку був віночок.
Ще уплітали чорнобривців пару,
І незабутків синяву безхмарну.
Чотирирічній-- вишень й яблунь віття,
Знак найніжнішої любові в світі.
Нема вірнішого, як серце мами--
Вона із дітьми днями і ночами.
В шість рочків – додавали мак й волошки,
У сім-- уже віночок більшав трошки.
Дванадцять квіток у вінку дівчини:
Любисток й ружі, мальви і калина,
І скромна, мужня врода деревію,
Й пучечок гілочок гінкого хмелю…
Цвіте в нас оберегом кожна квітка.
Їх, доню моя, назбираєм влітку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830960
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2019
Вона вбігла стрімко, холерично,
Озираючись нервово на всі боки.
На мольберті грубо, схематично
Провела пунктиром перші свої кроки.
Прогриміли гучно ранні грози,
Пробудила обнадієне довкілля,
А тоді накрила всіх морозом
Й заховалася, сконфужена, в підпілля.
Не на жарт стривожилися ранки
І вуалі сірі витягли зі сховку.
Всяк готовий замінить вдяганку,
Та прийдеться жити під її диктовку.
І земля-- середньовічний панцир,
На тепло надії канули у Лету.
Може, має в шафі ще якісь скелети
Й піднесе їх згодом в двоєдушнім танці?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830726
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.03.2019
Ти спустилась з небес опівночі,
Пізня музо моя норовлива,
Бо наснагою втішити хочеш
І освятиш чуттів рясну зливу?
Відкладу недочитану книгу,
Доп’ю чай охололо-забутий.
Древні ямби, шикуйтеся в рими,
Путівці вибирайте розкуті.
По-жіночому м’яко пройдімось
Між рядків ненаписаних віршів.
З слів нехитрих щось путнє сплетімо
І для мудрих розставимо верші.
Опочинку ти в дактилях прагнеш,
Чи то пак, вабить, надить співучість?
До світанку, я певна, устигнеш…
Та вчуваю твою нерішучість…
Кажеш, інші зовсім в тебе плани,
Забрела у мій дім мимоходом…
Віршарі твої друзі-- титани,
А до мене прийдеш, може, згодом.
Я ж то думала, що опівночі,
Пізня музо моя норовлива,
Ти наснагою втішити хочеш
І освятиш чуттів рясну зливу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.03.2019
У двір заходить ніч-черниця,
Лишивши втому в росах споришів.
Спадає з невідь сиза мжиця
На порошню, що день нам залишив.
Сховався місяць білолиций
У мичку льону барви бузини.
Вода солодка у криниці
Студенно дзвоном срібним з дна дзвенить.
Єдина, кліпнувши, зірниця
Спустилася до дзеркала води,
Бо там живе всесвітня таємниця,
Чому ж щодня приходить всяк сюди?
Стара вже вишенька крекоче
Замшілої цямрини поблизу́.
Про себе листячком шепоче,
Змахнувши краплю, мов журну сльозу,
Бо пам’ятає: молодою
Її колись мій батько посадив,
Солодкою поїв водою,
Викохував роками і годив.
Тепер-от часто вишні сниться,
Намисто пишне й довге-- до землі,
Й зіниця зоряна криниці
Сплакне за тим, хто викопав її.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829274
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2019
В кімнаті пахне хлібом і свічками.
Між книгами у шафі діалог,
Пришитий до життя і доль стіжками
Нитками переплетених епох.
Бурхливі злети, пристрасті, падіння,
Страждання, відчай, плач зі сторінок…
Любов розвіяна, нечуване спасіння…
Очима фрази терті до дірок.
Їх гомін чують із портретів предки,
Пізнавши мудрість за життя на смак.
Ви, персонажі, лиш маріонетки,
Хоч завше переймався вами всяк.
…Мені тут пахне хлібом і свічками,
І незбагненне щось притягує сюди.
Мовчать світлини, вінчані стрічками.
На спогади оперлись книг ряди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828703
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.03.2019
Блакить мигтить блідим опалом.
Приспавши провесняний сон,
Сніги прирікши на поталу,
Зима втекла за горизонт.
Мов на фарфоровій тарілці,
З’явився ранній ренесанс:
Життя брунькується на гілці,
Співає радість у ягілці,
Покинув вчасно декаданс.
Душа ясніє первоцвітом,
Бо сонцем дихає сповна.
Й любов ще запанує світом,
Не бути смутку важким гнітом,
Й незгод впаде глуха стіна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828437
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2019
Вітальні листівки від тата й родини,
Листи у конвертах, малесенький хрестик…
Іконка від мами-- свята Валентина,--
Віночок весільний, мій перший наперсток…
Бабусин пожовклий старий молитовник.
Поміж сторінок -- дві закладки з газети.
Читала вона, як приходила втома
І сили душевні просили зціляти.
Торкаюсь його –й чую ласку бабусі,
Її милосердя, любов всеосяжну.
А ввечері завжди у небо дивлюся:
Вона десь отам, де всевладна безмежність…
Де світяться також усю ніч лампадки--
Й від того мені і спокійно, і мирно…
Реліквія та, що лишилась на згадку,--
Зв’язок поколінь, тому й цінна безмірно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827912
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019