Gull

Сторінки (1/4):  « 1»

Пробач

Минають  дні,  минуть  й  роки...
Та  не  забуду  мить,  коли  зустрівся  ти!

Красиво  так  все  починалось
Для  нас  дружбою  це  називалось!
І  вже  давно  ми  перейшли  межу,
Ось  про  кохання  я  тобі  пишу...

Так  хочеться  з  тобою  завжди  поруч  бути!
Твій  погляд,  поцілунок-  нізащо  не  забути.
І  іноді  ввісні  тебе  я  обіймаю,
І  ввечері,  і  вранці  щоразу  промовляю:
"Боже,  якби  ти  знав,  як  сильно  я  його  кохаю!"
І  знову  зустрічі  з  тобою  уникаю...

Долею,  мабуть,  нам  не  судилось  разом  бути.
Чому  ж  так  важко-  не  можу  я  збагнути.
І  так  не  хочеться  тебе  втрачати
Знаю,  буду  все  тобі  прощати.
Прошу  і  ти  мене  прости-
За  все  прости  і  відпусти...

Тобі  я  болю  не  хочу  завдавати
Щасливого  життя  я  хочу  побажати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775395
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2018


Душа

Зима  дощами  поливає
Й  куди  поділось  те  тепло!?
А  серце  тебе  сильно  кохає,
Поруч  з  тобою  так  добре  було...

Мене  все  дуще  огортає  страх
Над  нами  небо  посіріло
Зникла  усмішка  на  моїх  вустах,
Мабуть,  надовго  задощило.

До  тебе  лине  любов'ю  сповнена  душа
І  швидко  попрощаємось  з  зимою
Коли  рука  береться  до  вірша,
Нехай  життя  наповниться  весною...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2018


Серце

Оце  тепер  життя  настало,
Чи  то  мене  таке  спіткало?!
Усюди  зараз  підлість  та  брехня,
А  де  ж  те  людське  співчуття!?

На  обман  я  повелася  вже  не  раз,
Не  обійшлося,  звичайно,  без  образ,
Але  людям  довіряти  я  не  перестала
І  по  можливості  усім  допомагала...

А  деякі  у  відповідь  мені
Пускали  моє  серце,  наче,  по  стерні
Рани  з  часом  знову  заживали
І  після  себе  лиш    сліди  позалишали...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2018


Серце

Оце  тепер  життя  настало,
Чи  то  мене  таке  спіткало?!
Усюди  зараз  підлість  та  брехня,
А  де  ж  те  людське  співчуття!?

На  обман  я  повелася  вже  не  раз,
Не  обійшлося,  звичайно,  без  образ,
Але  людям  довіряти  я  не  перестала
І  по  можливості  усім  допомагала...

А  деякі  у  відповідь  мені
Пускали  моє  серце,  наче,  по  стерні
Рани  з  часом  знову  заживали
І  після  себе  лиш    сліди  позалишали...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2018