chagalka

Сторінки (1/15):  « 1»

Наречена Зима.

Ось,  прокинулась,  схаменулася,
В  люстро  глянула,  одягнулася
В  нову  сукню,  з  снiжинок  зiткану,
Бiлим  писану  на  блакитному.

Зашарiлась  вона  калиною,
Пiдчорнилася  горобиною,
Закрутилася  завiрухою,  
В  вальсi  лебiддю-вiдчайдухою.

Заснiжилася,  засвiтилася,
I,  святкова  така,  причаiлася,
Бо,  уже  на  весь  Cвiт  оголошено,
Що,  Христа  до  Йордану  запрошено.

Незалежно  вiд  нашого  ставлення,
Скоро  свято  -  Святе  Богоявлення.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=771669
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2018


Подяка Минулому Року


Я  дякую  тобі,  Минулий  Рік!
За  те,  що  я  живу  та  бачу  сонце.
За  те,  що  душу  ти  мою  беріг,
Коли  страхів  було  уже  по  вінця.
За  те,  що  діти  в  радості  живуть,
Онуки  вчаться  мову  пізнавати,
За  те,  що  друзі  спокій  бережуть,
Та,  ніколи  без  діла  сумувати.
За  те,  що  є  в  кишені  й  на  столі,
За  те,  що  мрії  сповнюють  свідомість,
За  те,  що  обминають  люди  злі,
А  коло  друзів  шириться  натомість.
За  те,  що  здатна  бачити  красу,
Де  інший  бачить,  начебто,  розруху.
За  ту  Любов,  що  до  Життя  несу,
Обходячи  реальність  ту,  бездуху.
Я  дякую,  та,  може  й  не  за  все,
Бо,  може  ще  чогось  не  розумію.
Майбутність  Перемогу  принесе.
І  я  вже  з  того  приводу  радію.
Я  дякую,  подяка  це  моя,
Та  в  мене  є  лише  одне  бажання:
Нехай  усі  так  думають,  як  я  –
Країна  вийде  з  кризи  до  світання!
30.12.2017р.  Чабанова  Галина.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2017


Божьей Любви огонь

Каждое  слово  -  ложь,
Будто-бы  в  сердце  нож,
Жизни  цена  -  ноль,
Жгучая,  острая  боль.

Вышла  наружу  ***  
Наша,  земная  грязь.
Трудно  дышать,  знобит,
Только  сознание  спит.

В  едком  угаре  летим
Сквозь  нескончаемость  зим,
В  танце  страстей  земных
Кружится  смерти  вихрь.

Но,  поднимается  вдруг  
Чистой  молитвы  дух,
Вырвав  из  плена  сердца,
Верные  до  конца.

Слезы,  как  дождь  упадут,
Сердце  -  прозрачный  пруд.
И  отражает  он
Божьей  любви  огонь.
́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767297
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.12.2017


Иди на паперть

Суетою  мирской  задавлены,
Не  свободы,  рабства  просящие,
Вместо  храма  -  в  душах  развалины,
В  преисподнюю  уводящие.

Огалтело  кидаясь  в  поиски
Золотого  тельца  и  сладостей
Затоптали  вы  божий  промысел,
И  сердца  вы  лишили  радости.

Не  услышали  голос  совести,  
Что  устами  Христа  взывал
Уходящая  жизнь  на  поезде
Покидает  земной  вокзал.

Что  ж  вы  плачете,  и  цепляетесь
За  обрывки  мирского  хаоса?
Неужели  не  догадаетесь
Хоть  в  конце,  хоть  теперь  покаяться?

Принесите  Христу  покаяние,
Созерцая  телесный  крах  -
Он  поднимет  из  стен  разваленных
Души  грешные  на  руках.
́

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767296
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 21.12.2017


Перенародження

Пробач!  Лечу!  В  безмежнiй  далинi,
Як  вранiшнiй  туман  з  очей  зникаю.
Невидима  в  безкрайньому  вiкнi,
Як  загадка,  яку  не  вiдгадаєш.

А  ти  смiшний,  хотiв  мене  збагнути.
I  як  ти  мiг  до  мене  досягти?
Я  зовсiм  iнша,  так  i  має  бути,
Я  маю  крила  i  ширяю  в  висотi.

Дивись:  як  тлiн  розпалися  кайдани,
I  я  тепер  у  радостi  живу.
Перепливаю  безбережнi  океани,
Безмежний  степ  я  бачу  наяву.

Пробач,  лечу!  У  нез*ясованiй  красi  
Передi  мною  небо  i  земля.
Багато  в  Свiтi  можу  осягти,  
Бо  зовсiм  iнша  -  народилась  Я!  

Н.С.Теплова  (переклад  chagalka)


 ́Прости,  лечу!  В  дали  необозримой,
Как  утренний  туман,  исчезну  я,
Невидима  очам,  для  чувств  непостижима,
Как  темная  загадка  бытия.

Твои  смешны  ничтожные  усилья,
Тебе  нельзя  достигнуть  до  меня:
Я  легче  воздуха,  я  получила  крылья,
Теперь  совсем  другая  я.

Смотри:  как  тлен,  мои  распались  цепи,
Мне  радостный  отныне  жребий  дан,  -
Я  беспредельные  теперь  увижу  степи,
Я  преплыву  безбрежный  океан.

Прости,  лечу!  В  красе  неизъяснимой
Передо  мной  и  небо,  и  земля;
И  в  мире  многое  мне  стало  постижимо,  -
Теперь  совсем  другая  я.

1835

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2017


Слово

О!  Якби  слово  вогняне  
Одержав  я  вiд  музи  в  подарунок!
Я  б  ним  нанiс  тавро  ганьбне
На  злiсть  та  хибу  людям  у  рятунок.

Я  б  всiх  пiдняв  на  бiй  з  пiтьмою,
Я  б  стяг  надii  розгорнув,  
I  в  свiт  би  пiснею  живою
Порив  до  iстини  вдихнув.

Яким  би  смiхом  я  смiявся!
Якi  б  я  сльози  проливав!  
I  знову  б  над  Землею  знявся
Святий,  забутий  iдеал.

Свiт  би  прокинувся,  злякався,  
I,  як  злочинець  затремтiв,
На  те,  що  було  оглядався,
I  вирок  вiдтягнуть  хотiв.

I  в  цiм  напруженнiм  мовчаннi  
Мiй  голос  громом  би  гремiв,  
Вогнем  обурення  лунав  би,  
Сльозою  правди  продзвенiв.

Не  маю  я  такого  слова,
Мiй  тихий  голос  та  слабкий,
Душа  до  боротьби  готова,
Але  немае  сили  в  нiй.

У  грудях  марнii  ридання  -  
Свiдомicть  не  знайшла  зв,язок.
В  устах  -  болюче  запитання  -  
Хто  я?
-  Я  -раб,  а  не  пророк........

С.Я.Надсон(переклад  chagalka)  

О,  если  б  огненное  слово
Я  в  дар  от  музы  получил,
Как  беспощадно  б,  как  сурово
Порок  и  злобу  я  клеймил!
Я  б  поднял  всех  на  бой  со  тьмою,
Я  б  знамя  света  развернул
И  в  мир  бы  песнею  живою
Стремленье  к  истине  вдохнул!
Каким  бы  смехом  я  смеялся,
Какой  слезой  бы  прожигал!..
Опять  бы  над  землей  поднялся
Святой,  забытый  идеал.
Мир  испугался  б  и  проснулся,
И,  как  преступник,  задрожал,
И  на  былое  оглянулся,
И  робко  приговора  ждал!..
И  в  этом  гробовом  молчаньи
Гремел  бы  смелый  голос  мой,
Звуча  огнем  негодованья,
Звеня  правдивою  слезой!..

Мне  не  дано  такого  слова...
Бессилен  слабый  голос  мой,
Моя  душа  к  борьбе  готова,
Но  нет  в  ней  силы  молодой...
В  груди  -  бесплодное  рыданье,
В  устах  -  мучительный  упрек,
И  давит  сердце  мне  сознанье,
Что  я  -  я  раб,  а  не  пророк!



адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767144
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.12.2017


Запретная любовь.

Я  хотела  бы  стать  невидимкой,
Чтобы  видеть  меня  ты  не  мог.
Превратиться  хотела  бы  в  дымку,
Или  травкою  лечь  возле  ног.

Или  птичкой  в  окно  постучаться,
Или  бабочкой  сесть  на  плечо,
Чтоб  не  смог  ты  тогда  догадаться,  
Отчего  так  в  груди  горячо.

Чтоб  тебе  и  во  сне  не  приснилось,
Что  я  рядом,  тобою  дышу,
Чтоб  и  в  мыслях  не  появилось  то,
Что  в  сердце  своем  я  ношу.

Стала  б  ветром  попутным  в  дороге,
И  снежинкой  припала  к  пальто,
Превратилась  бы  в  тень  я  в  итоге,
И  об  этом  не  знал  бы  никто.......

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766876
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2017


Я посмотрю на все иначе

Я  не  пойду  искать  страну,
где  жители  живут  богаче,
А  трону  тонкую  струну,
И  посмотрю  на  все  иначе.

И  вдруг,  откроется  глазам  
Святое  жизни  откровенье  -
Не  по  векам,  не  по  годам,
Ее  считают  по  мгновеньям.

Теперь  не  жду  благих  времен,
Приемлю  все,  что  мне  дается.
Среди  совсем  простых  имен  
Не  признанных  не  остается.

Не  упрекну  ни  одного
Растения  за  скудность  тени,
Но,  перед  зеленью  его  
Я  тихо  встану  на  колени.

Не  напоить  Земли  росой,
Но  чистая,  она  умоет,
Хоть  и  не  блещешь  красотой,
В  любви  признаться  все  же  стоит.

Ведь  в  том  вся  суть,
Чтобы  понять,
Усвоить  тонкие  основы  -  
Что  есть  принять  и  все  отдать,
Чтоб  нищим  оказаться  снова.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766874
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 19.12.2017


Пам*яті голодомору

Сідаю  до  столу,  а  перед  очима
Та  розповідь  батька,  що  спать  не  дає:
На  скошенім  полі  голодний  хлопчина,
І  вершник  нагайкою  хлопчика  б*є.

До  чого  жорстокість?  У  чому  провина?
Сльоза  на  очах  і  тремтить  голосок.
Не  красти,  а  їсти  хотіла  дитина,
Піднявши  з  землі  роковий  колосок.

Той  хлопчик  –  мій  батько,  та  Богові  дяка,
Що  діда  навчив  дременути  з  села.
З  села  потікали  коти  та  собаки,
А  більша  частина  людей  полягла.

Не  можна.  Це  грішно  із  пам*яті  стерти.
Як  батька  згадаю,  так  серце  болить.
Це  –  підлість.  Це  –  гріх.  Геноцид  був  відвертий,
Тому  на  віконечку  свічка  горить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766671
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.12.2017


Патріотичне

Оживає  в  менi,  оживає
Щось,  до  болю  знайоме  Моє  
А  в  душi  то  сопiлка  заграє,
А  то  бубон  настирливо  б'є.

Оживає  в  менi,  оживає
Степ  широкий,  шевченкiвський  гай,
Та  кобзар  свою  пiсню  співає
I  бринить  на  зорi  небокрай.

Оживають  далекii  скiфи,
I  дарують  менi  Пектораль,
Натомість  забуваю  про  мiфи,
Трансформую  у  Радiсть  печаль.

Оживають  козаки  та  сiчi,
Оживає  Сiрко  та  Мамай,
Розумiю,  що  це  вже  довiчно  –  
Оживає  в  менi  Рiдний  край.

В  серцi  пiсня  луна  солов'їна,
Та  рядкуються  в  рими  слова.
Оживає  в  менi  Батькiвщина,
Україна  в  менi  ожива!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766670
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.12.2017


Дачний мотив

Похмурий  день,  вiнiлова  розвага,
Осiнньо-лiтнiй  терпкий  аромат,
Останнiй  дотик  лiта,  сонця  жага,
Але,  нема  його,  є  листопад.
Камiн,  глiнтвейн,  та  щирий  поцiлунок,
Як,  визрiвший  на  сонцi  виноград.
Життя  iде  пiд  якiсний  гатунок,
Дарма,  що  вiк  не  вернеш  вже  назад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2017


Йдемо на каву

А  ми  з  тобою  знову  йдем  на  каву.
Надворі  дощ,  мелодія  сумна.
А  ми  залишимо  нудні  домашні  справи,
Бо,  біля  тебе  я  п*янію  без  вина.
В  твоїх  очах  я  бачу  синє  небо,
Сама,  як  сонечко  весняне  виграєш,
І  в  зиму  люту  тепло  біля  тебе,
З  любов*ю  в  серці,  люба,  ти  живеш.
Душа  навиворіт  –  беззахисна  дитина,
Але  не  бійся,  захист  є  всякчас:
Як  щирі  вчинки  здійснює  людина  ,
Бог  бумерангом  захищає  нас.
Отож,  вдягайся,  ми  йдемо  на  каву,
Нехай  туман,  і  дощ,  і  листопад,
Зустрінемось,  віддавши  Богу  славу
Щасливі  вдвічі  вернемось  назад.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2017


Сповідь

Яка  чудова,  світла  ніч,  
На  небі  місяць  ясно  світить
Мене  цікавить,  власна  річ,
Як  мені  далі  жити  в  світі.
Скажи  но,  ніченько,  скажи,
Для  чого  зорі  оті  сяють?
І  хто  мене  заворожив,
Невже  вони  про  те  не  знають?
Якби  вони  розповіли,
Куди  моє  серденько  лине,
Або  за  руку  відвели,  
Як  необачливу  дитину.
Яка  чудова,  тепла  ніч,
Довкола  зорі  ясні  сяють,
Неначе  з  Богом  віч-на-віч
Мене  на  сповідь  визивають.
О  Боже,  що  скажу  тобі?
У  чому  я  тобі  признаюсь?
Я  і  у  щасті  і  в  журбі  
Сама  собою  залишаюсь.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2017


Сльози очищення

Нiяке  життя  не  проходить  
Без  сумнiвiв  та  без  невдач.
Хай  розпач  до  слiз  не  доводить,  
На  радощах  краще  заплач.

Хай  сльози  впадуть  незбагненнi,  
Як  чиста  у  полi  роса,
I  прийде  до  тебе  натхнення,
Розквiтне  душевна  краса.

Як  чисте  джерело  розлийся  
Любов,ю  сердечних  глибин,
В  життi  одного  тiльки  бiйся  -  
Спокуси  пiдступних  хвилин.

Вона  пiдповзає  неждано,
I  очi  заслiпить  на  мить,  
Та  воля  твоя  невблаганна  
Хай  зiрко  тебе  боронить.

I  кожне  надмiрне  хотiння  
Знехтуй,  пiднiмися  над  ним.
Потрiбно  багато  сумлiння,
Щоб  мiдний  та  став  золотим.

І  тiльки  коли  без  вагання  
Ти  серце  своє  вiддаєш,
Вiдкриється  Вiчнiсть  безкрайня  -  
Прямою  дорогою  йдеш.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766386
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.12.2017


Надія, Віра, та Любов

Коли  покинула  надія,
То  поверни  її  скоріш.
Вона  веде  тебе  до  Мрії,
Отож,  печалі  ти  облиш.

Кохай  її,  як  рідну  доню
І  народи  їй  двох  сестер,
І  попроси,  щоб  ті  солоні  
Та  згірклі  сльози  Бог  утер.

Одну  сестру  назви  Любов’ю,
Вона  свята  та  може  все.
Любов  до  всіх,  а  не  по  крові,
Вона  у  світі  над  усе.

Хай  друга  Вірою  назветься,
Без  неї  також  не  життя,
Той,  хто  без  віри  зостається  
Любов  не  втямить  до  пуття.

Отож,  як  сльози  ллються  градом,  
Чекай  –  душа  розквітне  знов,
Бо,  ́  назавжди  з  тобою  рядом  
Надія,  Віра  та  Любов.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.12.2017