Romario_77

Сторінки (1/12):  « 1»

A small poem in English

Where  Am  I?
Maybe  I  died?
I  never  forget
About  all  bad
I  probably  must
But  something  doesn't  get
Please  God  tell  me  advice
Give  me  some  light!
I  would  take  all  the  best
But  always  struggled  in  the  past!
I  need  force  for  the  move!
And  I  reach  on  the  moon!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785881
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.04.2018


My thinking about life

We  all  were  born  for  some  mission.  Some  people  don't  imagine  what  they  could  do.
Just  need  never  stopped!  If  you  "fall"  it's  normal  all  human  always  "fall",  
but  generally  a  difference  between  strong  people  and  weak  it's  what  they  will  do  after  fail.  You  will  fail  again  and  again.  You  must  be  perceived  this  and  it  shouldn't  break  you!  Good  advice,  you  have  to  draw  conclusions  from  each
failure.  In  general,  it's  a  simple  phrase  all  you  knew  it,  but  far  not  everyone  remembers  it  at  the  right  moment.  You  are  unique  and  inimitable!Always
remember  it!  Even  if  you  feel  that  all  against  you.  You  need  to  find  power  in  yourself  to  continue  your  way!  Our  force  begins  in  our  heads.In  the  understanding
that  we  are  capable  of  everything!  Believe  in  God,  in  yourself,  never  stop,  take  care  of  your  loved  ones  and  always  remember  that  all  be  fine!    

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784309
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2018


"Голодні роки"

Чи  пам'ятаєте  Ви?  Голодні  роки.
Коли  люди  вмирали,немов  "убогі  скоти".
А  тепер  вже  жирують  ситі  животи.
Мажорам  не  зрозуміти  голодні  роти.
Вони  розбавлені  долею,їх  душа  кам'яна!
І  не  знають  вони  істинного  щастя.
Краще  бути  убогим  і  голодним  з  іскрою  в  душі.
Ніж  багатим  з  каменем  у  серці.
Наші  предки  вмирали  через  жорстоку  владу,
а  тепер  люди  вмирають  через  шмаль  і  водку.
Життя  коротке...задумайтесь  люди.
Не  встигнеш  оглянутись  як  прийде  смерть  з  косою.
І  запитає  -  Чи  був  ти  доброю  душою?
Чи  ділився  ти  з  бідним  хлібом  і  водою?
Тоді  ти  зрозумієш,  що  твоє  життя  було  морально  бідне  та  убоге,
і  не  залишив  ти  після  себе  зовсім  нічого!

Страшно...ох  як  страшно  бідним  бути.
Нікому  б  не  бажав  справжній  голод  відчути!
Коли  ти  хочеш  не  багато,лише  кусочок  булки.
А  люди  тебе  не  замічають,як  від  сигарет  окурки.
Коли  немає  сили  шукати  кращого  життя.
Ти  руку  простягаєш  у  пошуках  добра!
І  не  потрібно  багато,лише  щоб  чиясь  рука
простягнулась  й  віддала  трішки  тепла.
Та  люди  жорстокі,  вони  не  бачать  бідняка
в  якого  крім  коробки  іншого  житла  нема.
І  звичною  всім  стала  картина  проста.
Коли  у  центрі  міста  сидить  бабуся  стара,
коли  по  підвалам  тиняється  дитяча  басота.
А  крутим  мажорам  до  них  діла  нема.
Такі  люди  не  знають,  що  таке  біда.
Лише  думають  про  достаток  свого  живота...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=777895
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 19.02.2018


Куди ведуть наші дороги ?

Куди  ведуть  наші  дороги  ?  
Переплетенні,  тернистим  шляхом  зведені  так,
 ніби  проживаєи  ми  все  це  другий  раз.
І  даний  зверху  не  один  нам  знак,але  не  замічаєм  ми  їх,
ігноруєм  і  знову  й  знову  помилки  ми  повторяєм.
Йти  по  "одній  дорозі"  нам  не  цікаво,йти  по  "вузькій"  нам  тісно,
 а  "широка"  рано  чи  пізно  в  глухий  кут  нас  заганяє.
Так  буває  ми  розганяємось,наш  "екіпаж"  не  зупинити!
Якби  ти  не  старався  та  своє  серце  тобі  вдасться  обманути!
Потрібно  зібрати  всі  сили  в  кулак  і  продовжити  творити.
Творити  історію,  ту  яку  не  напишать  в  книжках    і  не  оспівають  в  піснях.
Жити  так,  ніби  кожен  день  останній  і  не  оглядатись  назад.
Минуле  як  болото,  затримаєшся  і  воно  тебе  затягує.
Отравляє  твою  душу,наче  лезом  проводять  по  тільки  зажившим  ранам.
Курс  тільки  вперед  на  зустріч  зіркам,  оминаючи  всі  перешкоди  і  балансуючи  як  декабрист  на  висоті,  ми  зможем  всього  досягти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773959
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.01.2018


Make your decision!

You'll  know  you've  made  the  right  decision  when  there  is  peace  in  your  heart.
Stop  listening  to  what  the  world  says  you  should  do.Start  listening  to  your  own  heart.
There  are  only  a  few  people  in  this  world  who  will  stay  completely  true  to  you,and  you  should  be  one  of  them.
Listen  to  your  own  voice,your  own  soul,too  many  people  listen  to  the  noise  of  the  world,instead  of  themselves.
Deep  inside,you  know  what  you  want,let  no  one  decide  that  for  you.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768662
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2017


"Човен життя"

Кожний  день  ми  встаєм  в  своєму  човні  пливем.
Комусь  плисти  вже  стало  нестерпно,палюче  сонце
його  обпікає,сильний  вітер  з  курсу  збиває.
Безумовно  не  просто  весь  час  триматись  на  плаву,
крізь    шторм  проходити  при  цьому  оберігати
від  усього  чорного  душу  свою.
Під  час  шторму  чи  бурі  коли  вже  ледве  пливеш
ще  голодні  стерв’ятники  налітають.
На  твою  душу  їм  звісно  начхати,  їм  би  лише  
кусочок  плоті  твоєї  урвати.
Відбившись  від  цих  тварів  і  шторм  вже  пройшов.
Здавалось  би  все  вже  чудово,навіть  сонце  на  обрій  зійшло.
І  світить  так  гарно,  але  чомусь  вже  не  зігріває,
сил  у  нашого  штурмана  залишилось  зовсім  мало
Але  голос  всередині  йому  підсказує  не  стій  на  місці,а  далі  пливи.
Борись  до  кінця,себе  в  руки  візьми,на  повні  легені  вдихни!
На  цьому  човні  ти  один  і  ніхто  тобі  не  допоможе!
Ті  човни  які  будуть  пропливати,добра  ти  від  них  не  чекай!
Їхня  ціль  буде  лише  з  курсу  тебе  збивати..
Але  Всевишній  тебе  в  біді  не  кине!
Тому  ти  в  нього  всім  серцем  вір  і  молись,вір  і  молись!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763339
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2017


"Ціна слова"

Якби  кожне  слово  мало  свою  ціну.Тоді  б  вже  люди  думали,
що  сказати,перебирали  годинами  десятки,сотні  слів  і  фраз.
Вертаючись  з  роботи  всі  мовчки  б  сиділи..в  голові  у  кожного  так  багато  думок..
осуд,брехня,наклепи..Кожен  розуміє  що  за  сказане  повинен  платити,тому  давить
в  собі  всі  ці  чорні  думки.
Тягуча  тишина  накрила    б  цілі  міста.Тягуча  тишина,мов  натягнута  струна.
Почали  б  вже  всі  вибирати  конструктивні  слова!Можливо  б  перестали  ранити  один  одного  залишаючи  в  душі  криваві  рани,немов  від  ножа!
Реально  скільки  ж  болі  може  принести  слово  близької  тобі  людини.
Необдумані,сказані  у  вирі  емоцій,але  тим  не  менше  нікому  від  цього  вже  легше  не  стане.
Вибір  зроблений,ціна  заплачена.
Ціна  ця  виходить  за  рамки  грошів..жалюгідних,брудних  папірчиків  за  які  люди  готові  
занепастити  власну  честь,потонути  в  брехні,зрадити  всіх  створивши  свій  власний  жалюгідний  світ,в  якому  так  зручно  їм  всім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763105
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2017


"В погоні за щастям"

 В  погоні  за  ілюзіорним  щастям.
 Важливо  не  пропустити  те  що  маєш  тут  і  зараз..
Здоров'я  рідних  і  близьких  сприймаєм  як  даність.
В  цей  час  як  ми  мріємо  про  простору  квартиру  і  дорогу  машину,
смертельно  хворий  хлопчик  простягаючи  свою  ручку,каже  
мамі  -  "не  плач!все  буде  добре,от  побачиш".
Можливо  хтось  мріє  про  те  що  у  нас  вже  є.
А  ми  своєю  невдячністю  самі  себе  проклинаємо.
Чуже  щастя  проживаємо,але  самі  того  не  знаєм.
Все  нас  так  нервує,крім  самих  себе  мало  що  хвилює.
Так  непомітно  час  минає.як  пісок  крізь  пальці  витікає..
Щоб  побачити  те  наскільки  ми  не  вдячні,потрібно  зробити  крок  назад!
опуститись  до  рівня  тих  для  кого  ковток  чистої  води  за  щастя.
Кому  за  радість  нормально  поїсти,хто  просить  для  рідних  здоров'я.
Молючи  Бога  і  благаючи  про  ще  один  прожитий  день  для  них..
Поки  ми  думаємо,  що  щастя  це  щось  велике,воно  прямо  в  нас  "перед  носом"..
Швидко  пролітає  і  тільки  холод  собі  залишає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763102
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2017


"Вогонь у серцях"

Давайте  «розпалимо  вогонь»,
вогонь  у  наших  серцях…
Який  завжди  буде  палати  і  показувати
нам    вірний  шлях.Звісно  за  п’ять  хвилин  
його  не  «розпалиш»,досить  цих  наївних  думок
Над  цим  процесом  потрібно  як  «віл  пахати»,
всього  себе  віддати.
Без  наснаги  і  правильних  пріоритетів  в  житті  
важко  буде  хорошого  результату  осягнути..
Вони  як  брат  і  сестра  цих  два  щойно  перелічених
показника  ще  плюс  віра  в  краще  буття.
Нам  потрібно  разом  триматись,у  важкі  моменти
один    від  одного  не  відвертатись.
Кожен  день  тримаючи  витягнутою  для  всіх  руку  допомоги
будь    певен  який  би  не  був  зараз  «прогнивший  світ»  коли  будеш  «падати»  ти  –  хтось  тебе  обов’язково  та  й  «зловить»..
В  цьому  і  є  напевно  смисл  нашого  тут  життя,взаємодопомога!
Ми  повинні  всі  стати,  яу  одна  велика  дружня  сім’я!
Не  просто  буде  «зруйнувати  ці  стіни»  що  так  довго  ми  
всі  «мурували».
Через  маленьку  шпаринку  один  на  одного  споглядали.
Потрібно  почати  з  елементарних  речей.
Побільше  посміхатись  всім  навкруги,не  бути  байдужим!
Бачучи  стареньку  яка  не  в  змозі  дорогу  на  зелене  самостійно
перейти,  просто  підійти  і  їй  допомогти!
Будь  добрий  і  вагітній  жінці  в  маршрутці  ти  візьми  й  уступи!
Не  пожалій  декілька  гривеньі  голодаючому  булочку  купи!
Роблячи  ці  всі  вчинки  прості,ви  побачите  як  «стіни  рухнуть»
і  проб’ються  промені  світла  у  вашій  душі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762939
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.11.2017


"Життя як будинок"

Життя  як  великий  будинок;
Новий  день  це  окрема  кімната.
В  одній  так  ошатно  і  чисто,все  
розложено  по  своїм  місцям.
Пишний  стіл  є  накритийі  наколо  так  
багато  рідних  і  близьких  людей.
Все  так  гарно  проходить  і  не  хочеться
щоб  час  цей  пройшов..
Але  вечір  приходить,всі  розходяться
і  ти  також  повинен  іти..
Двері  закрились  і  попереду  довгий,
темний  коридор..
Розвиднілось,сонце  зійшло  і  ти  
вже  у  новій  кімнаті..
На  цей  раз  не  така  вона  чиста  і  не
видно  там  пишного  столу..
Ще  й  до  того  оглянувшись  навколо  
розумієш  що  в  ній  ти  зовсім  один.
Час  ніби  зупинився  і  серце  виривається  
з  грудей..Ще  й  до  того  на  стінах  ти  бачиш  картини
картини  ці  сірі  безбарвні.
Атмосфера  в  кімнаті  спалює  твою  
Віру  в  краще  до  тла..таки  дотягнув  до  ранку
І  вже  нова  кімната,новий  світанок
Що  дарує  віру,надію  й  наснагу  в  краще  життя
З  кожною  новою  кімнатою  розумієш  що  вона  
неповторна  і  вже  завтра  тобі  до  неї  знову  не  увійти!
Двері  зачиняться  і  ключа  тобі  до  них  ніяк  не  знайти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2017


Правда життя

Надія  завжди  є,вона  ніколи  не  помре!
Але  з  кожним  днем  все  важче  її  в  серці  зберігати
Від  втоми  так  часто  хочеться  на  все  наплювати.
Але  опам’ятавшись  знову  в  строю  
Далі  свої  обладунки  і  меч  в  далеку  дорогу  беру
Так  просто  здатись  ми  права  не  маємо
Тільки  це  їм  і  треба,цього  вони  і  чекають.
Жадним  пронизливим  поглядом  на  тебе  з  усіх  сторін  споглядають
Перед  ними  тільки  даш  слабину  і  миттєво  опинишся
На  їхньому  кривавому  балу.
На  це  все  без  емоцій  і  дій  я  не  можу  вже  більше  споглядати
На  самотік  життя  відпускати.
Коли  зграя  вовків  на  ягня  нападає.
До  крові  і  плоті  його  роздирає  а  пастух  бездієвий
На  це  збоку  спокійно  споглядає
Така  правда  життя,але  як  не  крути  вона  була
 і  буде  в  кожного  своя
Гнітюча  правда  одного  безкомпромісно  поставить
Перед  фактом,другого  ж  поволі  доведе  до  інфаркту,
Третього  в  глухий  кут  заведе  там  його  залишить  
З  кучою  запитань  і  просто  піде...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762831
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2017


Коли нема куди відступати!

Коли  не  маєш  куди  назад  відступати.
Коли  ще  крок  назад  і  тебе  будуть  по  частинам  збирати.
Ти  оступився  і  для  всіх  ти  ніхто!  
Довіру  в  борг  вже  не  взяти!
Скільки  можна  себе  так  бездарно  на  всі  ці  дрібниці  витрачати?
Через  цих  всіх  «суддів  з  купленими  дипломами»  віру  в  себе  втрачати.
Вони  самі  нічого  в  цьому  житті  не  добившись  пробують  
тебе  на  саме  дно  увігнати..
Ну  що  ж  чекайте  відповіді  я  вже  втомився  мовчати..
Чаша  переповниться  і  вже  буде  пізно  тікати..
Кожен  день  стараєшся  бути  позитивним,
всім  частинку  себе  подарувати,а  взамін  
отримуєш  кучу  «лайна»..і  як  після  цього  бути  
спокійним  і  продовжувати  посміхатись..?
Можливо  хтось  мені  скаже  формулу  правильного  життя?
Багато  думає  що  знає,але  навряд  чи  хтось  захоче  на  себе
таку  відповідальність  взяти!
Набагато  ж  легше  зі  сторони  тикати  пальцем  і  всіх  обмовляти..
Така  позиція  точно  до  добра  не  доведе!
Рано  чи  пізно  совість  свою  частку  в  тебе  таки  забере!
Прийде  вона  не  очікувано,ти  навіть  не  встигнеш  з  болі  закричати!
Коли  совість  почне  твою  свідомість  на  дрібні  атоми  розривати..
Але  знаєте  якби  мені  важко  не  було  продовжуйте  весь  цей  бруд  в  мене  кидати.
Ваші  злі  язики  дають  мені  наснагу  не  зупинятись!
Хто  ні  разу  не  падав,той  не  зможе  навіть  на  одне  коліно  піднятись!
Я  вже  падав  не  один  раз  і  все  одно  продовжую  вставати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2017