| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Ти в темряві чужий,
Ідеш наосліп в прірву.
Скажи, мій друг байдужий,
Звідки береш стільки резерву?
Крок за кроком,
Поглинає тебе пустота.
Чи думав ти, що колись тобі це вийде боком?
Коли самотність заполонить до тла...
І твоя надмірна простота,
Була прийнята за високомірність,
Саме тому, ти зараз серед болота,
Що вибрав сам, як стабільність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757673
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.10.2017