Alina Kim

Сторінки (1/44):  « 1»

Облака

***
Облака  –  как  мазки  неугаданной  кисти  
Да  по  синим  холстам  на  подрамнике  неба…  
Холодны  и  прозрачны,  чисты  и  лучисты,  
Из  далёких  миров  –  тех,  где  ты  ещё  не  был.  
Из  далёких  миров,  где,  юна  и  невинна,  
Ожидает  любовь…  Робок  взгляд  и  отважен…
Знает  тайну  она,  где  твоя  половина,  
Знают  и  облака  –  только…  вряд  ли  расскажут.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023


Кленове. Пам`яті Сергія Гусака


Жовте  жовтневе  листя  
Сиплеться  з  юних  кленів,  
Падають  роси  чисті  
В  ранок,  іще  зелений.  

Точиться  шум  кленовий  
Трунком  гірким  до  неба.
Згадуйте  –  у  любові,  
Плакати  лиш  не  треба.  

Згадуй  мене,  мій  тату  –    
Більше  нема    розлуки:  
Клени  шумлять    листато,  
Тягнуть  до  неба  руки.  

Згадуй  мене  ти,  мамо  –    
Лину  у  сни  до  тебе…  
Поряд  я,  тут  так  само,  
Тільки  під  іншим  небом.  

Згадуй  мене,  кохана,  
Тільки  без  сліз  і  болю  –  
Ранок  новий  настане,  
Щастя  у  нім  доволі.  

Клени  шумлять  прощально,  
Клени  шумлять  безсонно,  
Далі  синіють  дальні,  
Крила  несуть  невтомні.  

Може,  колись  вернуся…  
Птахом.  Дощем.  Чи  цвітом.  
Чи  на  нічнім  обрусі  
Леготом-сном  привітним,  

Тішитимусь  натхненно  
Світом  у  зір  намисті…  
Сиплеться  з  юних  кленів  
Жовте  жовтневе  листя.  

28.09.2021

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2023


У грудні так далеко до тюльпанів…

[b]У  грудні  так  далеко  до  тюльпанів  
І  до  конвалій  –  навіть  до  підсніжників…
У  грудні  сутінки  вечірні  ранні
І  ранки,  повні  крижаної    ніжності…  

У  грудні  серце  згадує  про  літо,
І  б’ється  птахом,  і  до  сонця  проситься,  
І  сіє  квіти,  і  плекає  жито  –  
І  кличе,  кличе,  кличе  в  зорі  росяні.  

А    квіти  –  то  кохання  ніжні  очі,
А  жито  –  то  життя,  коханням    мічене,  
А  зорі  –  то  краса  його  пророча,  
Що  відкриває  людям    двері  Вічності.  [/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2017


Пахне дим…



[b]Пахне  дим  –  і  пахнуть  хризантеми,
Скинув  сад  стоколірну  сорочку…
Осінь  пише  твір  на  вільну  тему
На  шерхатих  аркушах-листочках.
 
Пахне  дим  –  живуть  сумні  багаття  
Там,  де  вмерли  літні  поривання,  
Там,  де  осінь  у  рудому  шматті  
Пише  твір  під  зорями  до  рання.  
 
Пахне  дим…  Гіркий,  як  та  розлука,  
Як  прощання  довге  і  болюче.  
Осінь  пише  твір.  А  дощик  стука,
Зазира  –  чи  не    впустила  ручку?[/b]

19.11.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761249
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.11.2017


Безсилий, тане день…

***

Безмірний  день.  Безколірний  пейзаж.

І  гілля  вишень,  виведене  тушшю
На  шпальтах  вікон.  Зимно…  Зимно,  аж

Лист-подорожник  поморозив  вушка.

***
А  листопад,  у  висохлім  зіллі,

Що  вже  забуло  літнє  повнокров’я,
І  в  ароматах  чорної  ріллі
Пливе,  гойдаючись  на  вітровім  крилі,

Прийнявши  і  безптиччя,  і  безмов’я.

***
Безбарвний  світ.  Безсилий,  тане  день.

І  лиш  на  заході  червоно-жовта  смуга  –  
У  кольорі  червневих  черешень…
І  відголоски,  блискітки  пісень
Звучать  уламками  напучень  і  прощень,

Бо  вже  не  треба  недруга.  Та  й  друга.

***
Безсилий,  тане  день…

12.11.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760064
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2017


Розцвітає весняний ранок…

[b]Розцвітає  весняний  ранок,
Рум’яніє  срібляста  мла,
І  колише  духмяний  серпанок
Над  конваліями    бджола.
З-під  крила  прозорої  хмарки
Лине  жайворонка  привіт…
На  листівки    життя  клеїть  марки
Розімлілий  від  щасті  світ.[/b]

[i]05.04.2016[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759081
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.11.2017


А трави соками налиті чистими…

[b]А  трави  соками  налиті  чистими,
Конвалій  дзвонами  гудуть  гаї  ,
В  росі  веселками  світанки    світяться,
Мережки  сонячні  плетуть  свої.
Буяють  росяні  бузкові  китиці,
Під  небом  ластівка  -    жива  стріла,  
А  трави,  соками  налиті,  нітяться,
Мандрує  квітами,  дзвенить  бджола.
Весною  радісні  й  душею  чисті  ми,
Весною  мріємо  лиш  про  дива,
А  трави,  соками  налиті  істини,
Таємні    шепчуть  нам    квітки-слова…    [/b]

[i]06.05.2016[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2017


Я вже все запитала у серпня…

[b]Я  вже  все  запитала  у  серпня.
Вже  обпали  запилені  зорі,
І  душа  моя  більше  не  терпне,
Проводжаючи  ночі  прозорі.

Більше  серпень  нічого  не  скаже.
Та  й  не  треба.  Все  ясно.  Без  слова.
На  слова-бо  я  більше  не  важу.
Просто  літа  чекатиму.  Знову.[/b]

[i]08.08.2016[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2017


Медові рядочки осені…

[b]***Стікає  з  липи  медом  жовтизна:  
Он  на  отаві  золота  калюжка.
Дзвінкого  жовтня  напнута  струна.  
У  небі  місяць  –  як  відерця  дужка.  

Стікає  з  липи  медом  падолист,  
Солодкий  вечір  розквіта  рожево,  
І  жовтень,  як  утомлений  артист,  
Мелодію  виводить  міражеву.  

Стікає  з  липи  медом  світ  і  час…
Ще  прийдуть  листопади,  грудні  й  січні,  
І  осінь  знову  буде    –  після  нас.
Як  цей  солодкий  вечір,  ми  –  не  вічні…
[/b]
21.10.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2017


Птах іще неба просить…

[b]***Осінь  мрячить,  
Осінь  ячить  
Птаха  чорного  криком,  
Листям  цвіте…  
Все  то  пусте:  
Птах  той  у  ночі  зникне.  
Я  не  про  те,  
Ні,  не  про  те  –  
Це  ж  бо  не  перша  осінь…  
Падає  лист…  
В  тому  і  зміст  –    
Птах  іще  неба  просить.
Осінь  сумна.
Плаче  струна.
В  крику  птаха  –  розпука.
Буде  зима…
Тиша  німа.
Тиша.  Лиш  серце  –  стука…[/b]

29.10.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757782
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2017


Ескіз. Осінній дуб

[b]***Бурштинове  марево  кленів
І  глоду  червоні  торочки…
І  тільки  наш  дуб  ще  зелений,
В  розхристаній  літній  сорочці.

А  жолуді  вже  дозрівають,
Готові  упасти  в  долоні…
Дрімають  тумани…  Світає.
А  дуб  іще  в  літнім  безсонні.[/b]

29.10.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757780
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.10.2017


Ой, високе небо над селом…

[b]Небо  у  віконці,  ластівка  під  сонцем,
Соняшник  у  шибку  загляда,
І    спливає  літо,  в  яблуках  і  квітах,
І  тече  крізь  пальці,  як  вода.

Ось  уже  і  серпень,  і  отави,  й  стерні,
Розчерком  з-під  хмари  —  журавлі.
Айстри  пурпурові,  наче  краплі  крові,
Запеклись  у  літа  на  чолі.

І  снуються  мрії,  і  туман  сивіє,
Пахне  сіно  теплим  молоком.
Недалеко  осінь,  в  небі  чиста  просинь  —  
Ой,  високе  небо  над  селом!
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757309
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.10.2017


Між селом і сонцем - журавлі…

[b]Між  селом  і  сонцем  —  журавлі,
Наче  низка  дорогих  коралів.
Срібло  крапель  грає  на  веслі,
І  сміються  на  городі  мальви.

Акварельне  сонце  у  воді,
Синь  і  зелень,  і  лілові  айстри,
Павутинка  срібна  в  бороді
У  старого  дуба  —  у  чугайстра.

Пахне  серпень  медом  золотим,
Полинами  й  вітром,  і  неначе
Яблуневим,  радісним,  густим
Духом  сонця  —  вільним  і  гарячим.

Догоряє  літо,  доцвіта,
В  серпні  ходять  хмари  проти  вітру,
А  у  сни  вже  проситься  сльота
І  багряна  осені  палітра...

О  серпневі  нетривожні  сни,  
Вас  ще  буде  —  теплих  і  щасливих...
Журавлям  з  майбутньої  весни
Ще  летіти  —  між  зірки  і    зливи.
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017


Ти - моє тяжіння земне…

[b]Ти  —  моє  тяжіння  земне,
І  довіку  любов  не  мине,
Хай  ніколи  не  знайдеш  мене,
Я  —  твоє  тяжіння  земне.

Хай  летять,  як  на  крилах,  літа,
Хай,  як  вишня,  життя  відцвіта.
А  душа  моя  в  мене  пита:
«Де  любов  заблукала  ота?»

Не  вмістити  життя  до  вірша,
Є  і  в  поля,  і  в  серця  межа,
І  питає  у  тебе  душа:
«Чом  літа  невблаганні  спішать?»

Ти  —  моє  тяжіння  земне,
І  довіку  любов  не  мине...
Може,  все  ж  таки  знайдеш  мене?
Я  ж  —  твоє  тяжіння  земне.

То  знайди  мене,  чуєш,  знайди!
До  зорі,  до  землі,  до  води,
До  глибин  і  до  далей  іди,  
Та  знайди!  Заклинаю  —  знайди!

Ти  —  знайди...  

Знайди...                                                            
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2017


Устали окна и глаза закрыли…

[b]Устали  окна  и  глаза  закрыли,
Бессилен  здесь  малиновый  закат,
А  тополя  друг  друга  отлюбили,
И  нету  листьев.  Нет  пути  назад.
Отринув  солнца  свет,  уснули  окна,
И  мутны  стёкла,    ставни  холодны,
А  тополя  сплетают  серый  кокон
Из  сумрака  закатной  тишины.
Ведь  тополя  друг  друга  отлюбили,
И  нет  печали  –  только  полумрак,
И  растворяется  в  осенней  звёздной  пыли
Последних  птиц  летящий  прочь  косяк.
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757144
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2017


Вокруг луны кольцо из радуги…

[b]Вокруг  луны  кольцо  из  радуги,
Венок  из  призрачных  лучей
Похолодало  в  мире.  Надо  бы
Ненужный  вечер  и  ничей
Нам  превратить
                     в  наш  тайный  праздник,
В  свечей  горячих  торжество...
И  несудьбу,  и  в  чувствах  разность
Мы  примем.

Только  и  всего.
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757142
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2017


Давай с тобой писать стихи…

[b]Давай  с  тобой  писать  стихи
О  лунных  блёстках  меж  листвою,
И  хороши  или  плохи
Они  пусть  будут,  но  с  тобою
Мы  помолчим  под  шорох  строк,
Под  звоны  рифм  и  плеск  созвучий,
И  пусть  сочится  сквозь  листок
Луны  полупрозрачный  лучик…
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757141
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2017


Там, де вересень…

[b]Там,  де  вересень  бродить  травами,
гнані  зрадою  і  слізьми,
і  чужими  словами  лукавими,
розійшлися  навіки  ми.

І  неначе  сумні  подорожні,
крок  по  кроку,  улад  —  невлад
потяглись  мої  дні  порожні
через  жовтень  у  листопад.

І  немає  ні  гадки,  ні  мрії,
і  ніхто  не  гукнув:  вже  не  жди!
І  у  сивій  грудневій  завії
загубилися  наші  сліди...
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2017


Вже відсміявся вересень плодами…

[b]***Вже  відсміявся  вересень  плодами
І  плаче  жовтень  журавлям  услід,
І  б’ється  вітер  у  холодні  рами,
Січе  дощем  об  скла  віконний  лід.
Заплутались  туману  сиві  пасма
В  прозорих  кронах  серед  мокрих  віт.
Кружля  листок...  спалахує...  і  гасне...
Чи  був?
                 Чи  жив?  
                                       Чи  де  лишився  слід?..[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757004
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2017


У вересня - напівпрозорі крони…

[b]***У  вересня  —  напівпрозорі  крони,
Жовтавий  цвіт  і  гіркуватий  дим,
Сльота  —  і  сонце  ранком  напівсонним,
І  паморозь,  і  призабутий  грім...

                                         *          *          *
Застигли  айстри,  як  терпке  прощання,
І  літо  відлітає  за  гусьми...
Як  я  люблю  оце  напівчекання
І  напівстрах  —  передчуття  зими![/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757003
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2017


Голубые катрены кварталов…

[b]Голубые  катрены  кварталов
Соберите  в  поэму  города.
Их  же  в  прошлом  осталось  немало  –  
Тех,  что  были  так  сердцу  дороги.
Там    любовью  всё  было  мечено:
Каждый  шаг  тротуарною  стынью,  
Голос  тихий  и  взгляд  доверчивый,
Окна  светлые  в  вечер  предзимний,
Вьюга,  белая    полуночница,
Что  была  ноябрю  –    да  не  в  тему.
Может,  поздно…  Но  очень  хочется
Знать,  дописана  ли  та  поэма…
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756805
рубрика: Поезія, Городская (урбанистическая) поезия
дата поступления 23.10.2017


Серой горлицей…

[b]Серой  горлицей,  черным  вороном,
Кем  явился  ты  в  мир  –  всё  равно.
Улетят  на  четыре  стороны
Предсказанья  судьбы-домино.
Розлетяться,  как  перья  по  ветру,
Все  надежды,  желанья,  мечты.
Расставаний  бледные  постеры
Как  афишки,  листать  будешь  ты…[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756804
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2017


Клёны цвета шафрана…

[b]Клёны  цвета  шафрана
Фонарями  вдоль  улиц…  

Не  звони  мне  так  рано,  
Я  ещё  не  проснулась.
Не  звони  мне  с  рассветом,
Не  хочу  оправданий,
Мне  ль  сейчас  до  привета?
Сон  ли,  явь  -  я  на  грани.
И  звонок  телефонный  –  
Мне  ненужная  милость.
Нет  на  свете  закона,
Чтоб  уснуло,  забылось
То,  что  сказано  всуе.
Явь  -  слезою  солёной…

Красит  осень,  целуя,
В  цвет  шафрановый  клёны.[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756802
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2017


Заметіль

       [b]  Заметіль,  заметіль,  заметіль!..
         Небо  —  решето,
                                       й  сипле  відтіль
         По  сусіках  наметений
                                       і  лягає  заметами
         Білий  сніг,  наче  біла  постіль.

         В  сні-чеканні  застигла  земля,
         А  над  нею  
                                             вітрище  гуля,
         Покривалами  білими
                                             грає,  наче  вітрилами
           Заблукалого  в  шторм  корабля.  


         Заметілі  немає  кінця...
         День  короткий
                                                 спадає  з  лиця,
         І  далеко  до  маю,
                                                 і  ніхто  ще  не  знає,
         Чим  зима  закінчиться  оця.            
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756463
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2017


…Щоб осягнути Вічність на межі

[b]Туманна  осінь...  Бездоганна  осінь
Квилить  дощами  і  кричить  гусьми,  
І  лист  різьблений  садом  вихор  носить...
І  ми  —  не  ми...  І  ми  —  уже  не  ми...

І  я  —  не  я...  Бо  що  я  —  без  любові?
Де  берег  мій  і  де  моя  межа?
У  вересня  світанки  кольорові
Бреду  одна,  сама  собі  чужа.

Де  ти?  Поклич!  Озвися  із  туману.
Мене  сюди  розлука  привела...
Хай  буде  день.  Нехай  зоря  устане
Й  від  смутку  хай  залишиться  зола.

Де  ти?  Озвися!  Серце  заблукало,
І  холодно,  так  холодно  душі.
Моя  любов...  Тебе  було    замало,
Щоб  осягнути  Вічність  на  межі.  
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2017


Ялино!

[b]***Ялино…  Ялино…  Я  –  лину  
Над  темно-зеленим  простором,  
Над  хвої  стоколірним  морем,  
Крізь  запах  живиці  і  тліну,  
Напоєна  світлом  прозорим,  
І  бачу  бурштинові  зорі.

Ялино…  Я  –  лину…  Хвилина  
Польоту  –  у  вік  довжиною,  
І  птахи,  зустрівшись  зі  мною,  
Забудуть,  що  в  лузі  калина  
Їх  жде  золотою  весною,  
Вони,  як  і  я  –  в  неспокої.  

Я  –  лину…  Хвилина…  Ялино,  
А  ти  –  як  свіча,  що  під  небом  
Палає  смарагдом…  Нам  треба  
Землі  і  небес.    На  коліна  
Ялино,  я  стану,  й  до  тебе  
 Зверну  своє  слово  і  треби.

Я  –  лину.  Ялино…  Ялино…[/b]

[i]21.10.2017[/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2017


Пустите ветер в дом…

[b]Пустите  ветер  в  дом  легко,  как  птицу,
Когда  он  к  вам  крылом  в  окно  стучится,
Не  сомневаясь  в  том,  что  шаг  рискован  –  
И  неприкаян  он,  и  не  прикован.

Пустите  ветер  в  дом  –  откройте  двери,
Ведь  будет  вам  потом  во  что  поверить,
Ведь  будет  вам  светло,  легко,  летяще
Подумать  о  простом  и  настоящем.

Пустите  ветер  в  дом  промокшей  птицей,
Не  верьте,  что  при  том  беда  случится:
Мы  в  снах  добро  и  зло  себе  рисуем…
Он  неприкаян  и  непредсказуем!

Пустите  ветер  в  дом  –  так  стало  нужно:
Вон  провода  о  том  гудят  натужно.
Между  добром  и  злом  мосты  мостите,
Пустите  ветер  в  дом,  скорей  пустите!

Пусть  на  дворе  темно,  не  бойтесь  стужи,
Пустите  ветер  в  дом  –  он  ждёт  снаружи.
И  будь  что  будь  на  том  и  этом  свете,
Пустите  ветер  в  дом,  пустите  ветер.

Пустите  ветер  в  дом  –  пусть  тронет  шторы,
Заплещутся  окон  меж  них  озёра.
Пустите  ветер  в  дом,  он  гасит  свечи  –  
Так  звёзды  за  окном  увидеть  легче.

Пустите  ветер  в  дом,  он  станет  тише,
В  плаще  и  под  зонтом  войдёт  под  крышу  –  
Стучался  только  вот,  ломился  даже  –  
И,  как  продрогший  кот,  у  печки  ляжет.

Пусть  отдохнёт  в  тепле,  где  разговоры,
Где  угольки  в  золе  погаснут  скоро
Под  мерный  стук  часов,  под  стон  ненастья…
Пустите  ветер  в  дом  –  и  будет  счастье.
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756176
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.10.2017


Оранжевое на синем

[b]Хрустальная  витрина  января:
В  ней  синий  снег  и  зарево  заката.
Наверное,  придуман  был  не  зря
Поток  времён,  излившийся  когда-то…

Вы  улыбнитесь  солнца  янтарю:
Его  лучи  -    оранжевые  нити  –  
И    заходите  в  лавку  к  январю,
И  что-нибудь  …  хоть  что-нибудь    купите!

Купите  синий  царственный  покой,
Кусочек  хоть    –  он  нужен  почему-то,
До  времени  пусть  будет  под  рукой
В  шкатулке  ледяного  перламутра.

Купите  кружева  оранжевых  лучей
Полоску  яркую,  чтоб  угол  свой  украсить,
Иначе  дом  останется  -  ничей
И  праздник  вечно  будет  вам  не  в  празник.

Тут  радость  так  оранжево-нежна,
И  чистый  снег  сияньем  синим  брызнет.
Вы  спросите:  а  какова  цена?
Да  что  цена…  Всего    кусочок  жизни![/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756173
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.10.2017


Бабочка - маленький ангел

[b]Бабочка  –  маленький  ангел,
Крылышки  из  перламутра,
Будь  предсказанием  Ванги
В  брызгах  румяного  утра.

Будь  предсказанием  лета
С  радугой  вместо  косынки,
Лета,  что  в  сонце  одето,
В  травы,  в  листву  и  в  росинки.

Вспышкой  счастливого  чуда,
Звуком  нескрипнувшей  двери
Вдруг  появись  ниоткуда  –  
Я  в  предсказанье  поверю.

Будь  моей  маленькой  Вангой,
Ты  мне  нужна  почему-то,
Бабочка  –  ласковый  ангел
В  платьице  из  перламутра.[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756172
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.10.2017


Білі тугі покривала…

***
Білі  тугі  покривала  —  
Білі,  ні  сліду,  ні  риски  —  
Стелить  під  небом  застиглим
Січень  студений  і  сонний.
В  чорнім  безлистім    галуззі
Вітер  заплутався  з  ночі.
Тиша  під  небом  застиглим,
Тиша  дзвінка  і  холодна.
Січень  —  він  білий  і  чорний:
Білі  його  покривала,
Чорна  під  небом  застиглим
У  ополонці  вода...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756007
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.10.2017


Сонце мамине…

* * *

Сонце  золотого  нарциса

Прохолодне  й  духмяне
Далека-близька  зірка
На  юній  квітневій  клумбі  
Серед  шаблистих  пагонів
Серед  пухнастих  бджіл
Під  прозорою  хмариною
Як  під  легкою  парасолею
Таємниці-невтайни
Світить  з  глибин  весняного  світу
Горить  вабливим  сяєвом
Дитинства
Якого  вже  ніколи  не  повернути

Ніжне  мамине  сонечко…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=756006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2017


Вересень

[b]А  вже  листок  у  мене  на  вікні  
Притиснувся  до  скла  в  тонкій  печалі:  
Йому  далекі  гуси  накричали  
Сумні  слова  поміж  вітри  сумні.  

Сумні  слова…  Холодні  вечори,  
Прозорий  парк  в  молочному  тумані,  
Нудні  дощі  і    приморозки  ранні.  
І  зорі,  що  не  гаснуть  до  пори,  

І  зорі…  Древні  свічі  небуття,  
Огні  осінні  вічної  спіралі  –  
Тієї,  що  у  радості  й  печалі  
Дарує  світу  білому  життя.

Дарує  світу  рінь,  і  суть,  і  хист,  
Цвітіння  трав  –    і  тих  гусей  ячання,  
Що  накричали  осінь…  І  мовчання.  
І  вересень.  І  на  віконці  лист…    [/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755849
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.10.2017


Ой, тихо, тихо…

Ой,  тихо,  тихо,
На  світі  тихо,
Розтали  звуки
Плачу  і  сміху,
Не  чути  співу,
Не  квилить  лихо,
На  світі  тихо,
Над  світом  тихо.

Горить,  як  ватра,  
Над  світом  місяць,
Тремтять  узори
Сузір’їв-китиць  –  
Як  вишиванка,
Небесний  ситець…
Горить-палає
Над  світом  місяць.

Цю  ніч  вдихаєш
На  повні  груди  –  
Такої  тиші  
Вже  більш  не  буде!
Які    ми  з  вами
Щасливі,  люди…
Вдихнімо  ж  тишу
На  повні  груди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755848
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.10.2017


Депресивне

Замовкли  безголосі  солов’ї,
І  вітер  вмер,  безглуздий  і  байдужий,  
Пішла  гроза,  в  її  брудні  калюжі
Скидають  оком  небеса  недужі  –  
Вони  бліді,  як  почуття  твої.

Бліді,  безсилі,  змерзлі  почуття  –  
Як  голі  віти,  що  скорились  вітру,
А  він  умер…  Лишилася  палітра
Безбарвних  фарб.  Солоні  сльози  витри.
Любові  вже  немає  вороття.

Так,  вороття  любові  вже  нема.
Грядущий  ранок  не  міняє  суті.
На  травах  роси,  як  краплини  ртуті,
І  в  солов’їв  серця  і  крила  скуті,
І  без  любові  білий  світ  –  тюрма…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2017


В мені бринить сонет…

[b]***В  мені  бринить  сонет...
В  нім  плаче  біла  вишня
І  ронить  пелюстки  
                                                   сльозами  поміж  трав...
Як  дівка  у  квітках,
Що  проводжати  вийшла,
А  козаченька  слід
                                                   вже  вдалині  розтав.
                       *          *          *  
В  моїм  сонеті  я,
Як  вишня,  відцвітаю,  
Між  сонце  і  зірки
                                                   ті  сльози-пелюстки
Злітають  на  вітрах,
І  я  іще  літаю,
Та  не  спинити  плин
                                                     великої  ріки.
                       *          *          *
Ріко  мого  життя,
Дай  доцвісти,  як  вишня,
Нехай  луна  несе
                                                   сонет  у  далину.
Мій  голос  ще  дзвенить,
І  сила  ще  колишня.
Хай  стріну  ще  хоч  раз
                                                   ясну  зорю,  ясну...

[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2017


Банальні рими

[b]Світанок  в  роси  падає
Із  зорями  всіма...
На  все  на  світі  рада  є,
Лиш  на  любов  —  нема.

На  все  на  світі  рада  є,
У  кожного  —  своя...
Бува,  любов  не  радує,
Підступна,  як  змія.

Бува,  любов  не  радує,
Бува,  як  дим,  гірка.
На  все  в  людей  розрада  є,
Чому  ж  я  не  така?!

На  все  в  людей  розрада  є,
І  навіть  на  любов...
Що  буде,  не  загадую,
Тебе  шукаю  —  знов.

Що  буде,  не  загадую,
До  тебе  я  іду.
На  все  на  світі  рада  є,
І  я  свою  знайду.
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2017


На цвіт - мороз…

[b]На  цвіт  —  мороз,  

І  грім  на  голе  древо.  

А  нас  немає,  

Ми  —  лише  були.

Проходиш  повз...

А  може,  й  не  суттєво,

Що  ми  у  парі  

Бути

Не  змогли?..[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2017


Гроза у місті

[b]Гроза  у  місті.
Дощ  стіною.
Дощ...
Кипить  стіна  від  хмари  до  асфальту.
В  розколах  грому  суголосся  площ,
І  світ  відлитий  з  димчастої  смальти.

Гроза  у  місті.
Сердиться  Перун,
І  коні  хмар  переступають  важко...
Сягає  гнів  його  зелених  врун
Принишклих  парків  в  м’яті  й  у  ромашках.

Спустіло  місто.
Сповнилось  дощем...
Птахи  і  люди  —  всі  по  теплих  гніздах.
Відкривши  небо  скрипковим  ключем,
Гроза  заграла  —  впевнено  і  грізно.

Гроза  у  місті.
Напуває  світ...
Асфальт  не  п’є.  Він  мертвий.  
Це  —  навіки.
Та,  крапель  уриваючи  політ,
Течуть  по  ньому  буйнопінні  ріки.

Гроза  у  місті!
Будемо  живі!
Веселка  буде!  Сонце  прийде  чисте!
І  гляне  в  небо,
у  росі  й  траві
Освячене  грозою,  світле  місто.
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754242
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2017


Прощальне

[b]Я  тебе  справді  чекала.
Не  віриш?  Хай  буде  і  так.
Мені  дзвінків  було  мало  —  
Хотілось  злетіти,  як  птах.

Я  тебе,  мабуть,  любила,
А  може,  люблю  і  тепер.
Морозцем  слово  прибило,
Твій  голос  у  трубці  умер.

А  може,  тебе  немає?
Намріяла  просто  сама?
Чекаю.  Кохаю.  Знаю:
Прийшла  серед  квітня  зима.

Жорстока  мовчить  мовчанка,
І  я  уже  ніби  не  я.
З  початку  і  до  останку  —  
В  усьому  провина  моя.


[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2017


Альти диких гусей…

[b]Альти  диких  гусей  крізь  осіннє  світання
Ледве  чути  у  мареві  тихого  сну.
Прокотилися  грози  журливі,  останні
І  полишили  згадку  —  тремтливу...  одну...

Як-то  буде  там,  в  дальньому,  теплому  краї?
Як-то  буде  отут,    у  полоні  зими?
Знає  ватаг  свій  шлях.  Він  за  зорями  знає,
Ріже  простір  холодний  твердими  крильми.

...А  у  сні  гуси-лебеді  —  білі,  як  мрія,
Пролітають  під  сонцем  і  струшують  дзвін,
І  сміється  весна,  і  сказати  не  вміє,
Чом  бентежить  так  душу  і  радує  він.

Над  лиманом  крізь  ніч  знов  покликали  гуси,
І  у  небі  між  зір  силует  розтає...
...Я  лечу  й  повернусь,  я  лечу  й  повернуся  —  
Тут  лишилося  серце,  тут  —  серце  моє!

[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753357
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2017


Від берега і до обрію…

[b]Від  берега  і  до  обрію
Місячний  путівець...
Була  весна  моя  доброю  –
Все  літо  звело  нанівець.

І  ніби  такі,  як  завжди,
Туман  і  мокра  трава...
Не  треба  мені  тії  правди,
Коли  вона  убива.

Проходять,  як  болі,  дати,
І  жити  пора  самій.        
Не  хочу,  не  хочу  знати,
З  ким  ти  і  де  —  не  мій.  [/b]

           

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2017


На перехресті вересня і жовтня…

[b]На  перехресті  вересня  і  жовтня
Шумить  тополя  в  золотій  росі.
Над  нею  небеса,  птахами  повні,
Над  нею  сонце  в  сумі  голосів.

Роняє  росу  золотом  на  трави,
Хита  тополя  гіллям  на  вітрах.
Летять  ключі  у  місячні  заграви,
Ключі  гусей...
У  жовтні  кожен  —  птах...

Летить  душа,  
тривоги  й  сонця  повна,
Ген  за  гусьми
в  далекий  теплий  світ...
На  перехресті  вересня  і  жовтня
Тополя  в  чистім  золоті  шумить.
[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2017


Листя мідне, медове, багряне…

[b]Листя  мідне,  медове,  багряне
Вбране  у  вогняні  кольори...
Крізь  молочні  розливи  туману
Зорять  зорі  в  сумні  вечори.

Листя  ніжне,  тремтяче,  летюче
Роздимають  вітри  по  світах...
І  кружляють  оранжеві  тучі
На  майданах  в  холодних  містах.

Листя  в  леті,  у  сумі,  у  тліні
Зносить  шану  осінньому  дню...
І  принишк  у  зими  на  коліні
Рудуватий  метелик  вогню.[/b]
[b][/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752894
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2017


Осінній мотив

                                               

[b]Ідеш  по  листю,  як  по  небесах  —
Жовтогаряча  хмара  попід  ноги,
І  чорний  птах,  осінній  чорний  птах
Збиває  в  піну  вітер  без  дороги.

Пливе  туман,  і  марево  тремтить,
І  небеса  у  шелесті  пахучім...
А  птах  летить,  осінній  птах  летить,
Холодне  сонце  тоне  в  жовтій  тучі.

І  знову  шелест,  аромат  терпкий,
Галузка  трісне  —  й  тиша,  ніжна  тиша...
У  листі  небо.
Птах  у  небі  —  свій.
Щиріш  не  можна:  це  вже  —  найщиріше.

[/b]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=752892
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.09.2017