13_yasya_13

Сторінки (1/34):  « 1»

Слишком

Слишком  много  мыслей.
Пора  всё  отпустить.
Пока  не  зависла,  
Лучше  забыть.
*
Забыть  те  глаза,
Что  меня  так  пленили...
Забыть  все  слова...
Все  моменты,  что  были...
*
Отпустить  в  небытьё
Воспоминанья...
Но...оставить  одно
На  память  касанье...
*
Пусть  когда-то  напомнит,
О  чувствах,  что  были...
Ностальгией  наполнит,
Чтоб  мы  не  забыли...
*
Отпущу  всё,  запомнив
Лишь  касанье  и  строчки...
Пусть  сердце  заполнят
Пробелы  до  точки...
*
Но,  запомнятся,  может,
Нам  навсегда
Чувства  до  дрожи...
Что  были...тогда...
*
09.06.19
*

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841967
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.07.2019


Могу жить без тебя…

 

Одинокие  мысли  разносит  по  комнате  эхо.
Я  одна.  На  краю.  Жду,  чтобы  кто-то  приехал.
На  столе  среди  писем  холодный  зеленый  чай.
"Я  ухожу,  родная...  Прости...  Прощай."
*
Сердце  бешено  колотит  в  груди.  Что  со  мною?
Что  так  тревожит,  вызывает  дрожь?
Не  оставляй  меня  наедине  с  собою,
Иначе,  может  быть,  живою  не  найдешь!...
*
Я  потеряю  рассудок  среди  этих  голых  стен!...
Снова  эхо  приносит  тревожные  мысли...
Я  устала  от  этих  бесконечных  поэм,
От  холодного  чая  и  горы  твоих  писем!!!
*
Определенно  схожу  я  с  ума,
Убивая  в  себе  твои  взгляды...
Убивая  в  себе  остатки  тебя...
И  пытаясь  не  вспомнить  То,  что  не  надо...
*
А  потом  дико  кричу,
Распахнув  настежь  окна,  стоя  на  краю...
Еще  миг  -  и  навеки  я  замолчу,
Прокричав  лишь  как  сильно  кого-то  люблю...💔
*
Но  сильные,  цепкие  руки  оттащили  меня  от  края...
Кто-то  ворвался  в  мой  мир,  но  мне  все  равно...
Кажется  мне,  с  ним  я  стала  другая...
Лишь  с  ним  моя  жизнь  и  вершина,  и  дно...
*
Снова  голые  стены  -  и  я  снова  на  грани...
Ты  причина  депрессии,  замершей  в  венах.
Вогнал  ты  в  истерику  -  я  пала  раненой
И  сходила  с  ума  в  этих  безжизненных  стенах...
*
Ты  не  стоишь  того,  я  знаю,  
Чтобы  кровь  навек  замерла...
*
Моя  жизнь  теперь  стала  другая...
Я  МОГУ  ЖИТЬ  ТЕПЕРЬ  БЕЗ  ТЕБЯ...
06.11.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838352
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.06.2019


Искра за искрой…

Искра  за  искрой.
Все.  Накопилось.
Но  я  снова  с  тобой
И  хочу  чтоб  забылось.
*
Опущена  штора.
Выключен  свет.
Между  нами  вновь  горы
И  на  сцене  нас  нет.
*
Тихий,  замерший  зал
Нашего  ждет  появленья.
Ты  мне  однажды  сказал:
"Достали  все  представленья!"
*
И  мы  тихо  сбежали
С  тобой  в  темноте.
Мы  не  понимали,
Что  мы  уж  не  те...
*
Остались  искры  и  капли,
Остались  строчки.
И  к  финалу  спектакля
Расставили  точки...
*
Искра  за  искрой.
И  капля  за  каплей.
Я  буду  с  тобой,
Но  не  в  этом  спектакле...
*
Прошу,  дай  закончить
Строчку  и...строчку.
И,  увы,  от  любви
Теперь  точка  и...точка.

21.12.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837588
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.06.2019


Ты ушел

Ты  ушел.  За  собою  закрыл  все  двери.
Проверил  замки...чтобы  стали,  как  две  параллели...
И  трясутся  руки,  и  голос,  и  плечи  -  
Жаль,  ведь  грезила  я,  что  любим  навечно...
*
Ты  ушел.  Сжег  все  мосты.  Безвозвратно.
А  я  сижу  и  рыдаю...  Мне  не  понятно:
Как  так  получилось,  что  в  сердце  вновь  лед
И  мысль  "Ведь  больше  он  не  прийдет..."
*
Ты  ушел.  Не  побежала  я  вслед.  Довольно.
Ты  патрон  в  душу  выпустил.  Мне  очень  больно.
Ты  был  в  жизни,  как  чистый  кристалл.
Жаль  лишь,  что  под  конец  ты  грязный  стал...
*
Ты  ушел.  Лицемерно.  Гордо.  Без  звука.
Задрожали  мои  холодные  руки
И  трещина  в  жизни  образовалась...
Я  тебя  так  любила!..  Для  тебя  так  старалась!..
*
Ты  ушел  и  теперь  мы  в  разных  мирах.
Знаешь,  вспоминаю  иногда  в  своих  снах...
Ты  -  вечный  образ,  души  идеал
Был  когда-то...  Теперь  совсем  другим  стал...
*
Знай,  что  давно  я  уже  не  грущу...
Но  я  тебя  очень  сильно  прошу:
Не  прощай  ты  мне  то,  что  я  не  простила...
Но  прости,  что  когда-то  так  сильно  любила...
15.12.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837586
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.06.2019


Ты не знаешь…

Ты  не  знаешь,  как  настает  вечер...
Ты  не  видел  тот  последний  закат,
Когда  казалось,  что  любовь  наша  вечна,
Что  мы  сможем  вернуть  все  назад...
^
Ты  не  видел  тех  рук  сплетенья,
Ты  не  знаешь  их  с  глубины...
Ты  не  видел  те  в  жизни  мгновенья,
Что  навеки  остаться  должны...
^
Ты  не  видел  глубины  сердец  -
Не  понять  тебе  наши  чувства...
Ты  не  видел  меня  "без"...
И  мое  ты  не  видел  искусство...
^
Ты  не  видел  те  искры  и  слезы,
Наши  истерики,  бурные  сцены.
Ты  не  видел  все  наши  грезы  -
Не  поймешь  ты  любви  нашей  цену...
^
Но  ты  видел  влюбленные  взгляды,
Что  таят  в  себе  страсть  и  боль...
Много  видел  того,  что  не  надо  б.
Многим  я  поделилась  с  тобой...
^
Жаль,  что  от  чувств  остался  лишь  пепел...
Сердце  мечется,  рвет  на  куски...
И  в  душе  завывает  ветер...
^
Изнывает  она  от  тоски...
02.12.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837582
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.06.2019


Хорошо, что есть ты…

Тысячи  мыслей...  Одна  за  другой.
Мы  в  них  зависли  с  тобою...  С  тобой.
Я  в  них  тону,  поверь,  с  головой
Но  только  с  тобою...  С  тобою...  С  тобой...
*
Ты  не  мгновение.  Ты  -  целый  час.
Правда,  я  рада,  что  мы  есть  у  нас.
С  тобой  -  как  впервые  и  так  каждый  раз...
Счастье  навеки,  а  не  на  час...
*
Руки  сплелись  -  мы  единое  целое...
Ты  говоришь,  что  я  очень  смелая,
Что  я  играю  в  тебе  децибелами
И  что  мы  с  тобой  -  единое  целое...
*
И  сердце  к  сердцу  -  вечный  покой.
Знаю,  будешь  ты  счастлив,  милый,  со  мной...
Только  будь  честным,  оставайся  собой  -
Я  навеки  буду  с  тобой...
*
И  что  нашим  чувствам  все  бури  на  свете,
Ведь  мы  с  тобою  будто  бы  дети...
Мы  верим  в  прекрасное  все  на  планете!
*
Хорошо,  что  есть  ТЫ  -  лучший  на  свете...
*
10.01.19

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821124
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.01.2019


Слишком…

Слишком  нежные  чувства...
Слишком  пьяные  мысли...
Знаешь,  в  этом  искусстве  
Навсегда  мы  зависли...
*
Слишком  нежно  коснулась.
Слишком  пьяно  обнял...
Слишком  поздно  очнулась,
Поняв  -  ты  сразил  наповал...
*
Слишком  нежно  и  пьяно...
Слишком  сильно  и  грубо...
Но  исчезнут  изъяны,
Когда  губы  об  губы...
*
Слишком  нежный  и  сладкий.
Слишком  грубый  и  пошлый...
Я  тебя  без  остатка,  
Насколько  это  возможно...
*
Слишком  нежным  был  вечер.
Я  тебя...навсегда...
И,  пусть  все  не  навечно,
Лучше,  чем  никогда...
*
*
*
@13_yasya_13  
04.12.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818663
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 23.12.2018


Я мало плакала этой ночью…

Знаешь,  я  мало  плакала  этой  ночью,  хотя  мне  было  о  чем  горевать...
Я  старалась  быть  сильной,  какой  всегда  хотела  стать.
Я,  стиснув  зубы,  лежала  и  думала  о  прошлых  временах.
Я  замерзла...и  зубы  стучали  в  такт  стрелкам  на  часах.
*
Я  думала  о  том,  как  нам  с  тобою  вместе  было  хорошо...
Я  горевала,  хоть  не  стоило,  ведь  не  вернуть  то,  что  прошло.
Взяла  телефон,  чтобы  снова  тебе  написать,  хоть  не  видела  в  этом  смысла:
Ты  все  равно  не  ответишь,  а  в  сердце  еще  один  выстрел...
*
Сердце  переполнялось  болью  -  оно  разбито  вдребезги,
Разорвано  на  части  твоим  "занят",  изнывая  от  ревности,
От  безответности  и  безысходности  нашего  положения...
Это  уже  настоящая  война,  а  не  отношения!!!
*
Но  что  поделать?  Принимаю  бой,  изначально  обречённый  на  поражение.
Кидаюсь  в  омут  с  головой,  тепля  надежду  на  спасение.
Ты  понимаешь,  что  наивна...  И  что  ты  больше  не  прийдешь...
Это  последняя  встреча.  И  снова  по  телу  дрожь...
*
И  снова  я  плакала  этой  ночью  в  своей  одинокой  постели,
Взвешивала  все  те  фразы,  что  друг  другу  сказать  не  успели...
Я  тебя  так  сильно  любила...  равносильно  нынешней  боли...
Ты  навеки  ушел  -  я  осталась,  в  сердце  с  тобою...
*
*
*
18.12.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818662
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.12.2018


Капля за каплей…

Капля  за  каплей.
Мы  не  сумели.
Кончаем  спектакль!...
Мы  -  две  параллели...
.
На  сцене  одни.
Выключен  свет.
Где-то  гаснут  огни.
Где-то  там,  где  нас  нет.  .
Тихо  падают  слезы
На  холодный  паркет.  
С  ними  все  мои  грезы
Слетают  на  "нет"...
.
Но  мы  тихо  стоим.  
С  тобой.  На  коленях.  
Мы  просто  молчим.  
Мы  две  параллели...
.
И  капля  за  каплей
На  холодный  паркет.  
Наше  счастье  ушло...
Туда,  где  нас  нет,
Оставив  в  печальном  финале  спектакля
Только  строчку  за  строчкой,  только  каплю  за  каплей...

24.09.18

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814214
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.11.2018


Поезд ушел с вокзала…

Поезд  ушел  с  вокзала,  
Одиноким  остался  перрон.
Со  слезами  в  глазах  Его  провожала,
Но  моих  слез  не  видел  он...  
*
Он  мирно  ехал  в  вагоне,
Убеждая  меня,  что  все  хорошо.
А  я  стояла  одна  на  перроне.
Я  хотела  чего-то  еще...
*
Но  он  медленно  мчался  вдаль,
Оставив  одну  на  перроне,
Не  заметив  мою  печаль
И  мои  ледяные  ладони...
*
Он  думал,  что  я  не  замечу,
Что  не  смогу  правду  узнать...
Он  думал,  что  короткие  встречи
Смогут  счастье  создать...
*
Он  думал,  что  я  не  замечу,
Как  поезд  покидает  перрон...
Но  я,  в  надежде  на  встречу,
Глотаю  свой  в  горле  ком...
*
Поезд  тихо  покинул  вокзал,
На  прощанье  отдав  печальный  гудок.
А  в  ушах  прозвенели  слова:
"Прости,  но  сегодня,  увы,  я  не  смог..."
*
Поезд  ушел  с  вокзала,
Одиноким  остался  перрон.
Она  с  надеждой  его  провожала,
Но  не  вернулся  он...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810004
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2018


Точка и…точка

Строчка  за  строчкой.
Спутаны  мысли.
Точка  и...  Точка.
Мы  в  них  зависли.
*
В  этом  пространстве  
мне  так  темно.
Я  хочу  в  постоянстве
Быть  с  тобою...  Давно.
Нежно  кожей  касаться
Рук  твоих  теплоты...
Бесконечно  влюбляться,
И  достичь  высоты...
*
Не  упасть  и  остаться
В  чувств  твоей  глубине.
И...касаться.  Касаться
При  неполной  луне...
Раствориться  в  тебе  
каждым  кусочком...
И  оставить  от  нас
Только  точку  и...  Точку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810002
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2018


Закохана

Ось  цього,  здається,  й  треба  -
Тільки  рук  твоїх  тепло.
І  тоді  хоч  впаде  небо  -
Мені  буде  все  одно...
.
І  тоді  хоч  гаснуть  зорі...
Що  вони  супроти  тебе?!...
Ти  для  мене  як  те  море...
Пригорни  мене  до  себе...
.
Дай  відчути  подих  ніжний,
Закохатись  до  нестями...
І,  як  в  хмарках  білосніжних,
Тонути  у  тобі  ночами...
.
І  нехай  про  б'ються  крила!..
Тільки  цього  мені  і  треба...
До  тебе  я  так  не  любила,
Наврядчи  буду  й  після  тебе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2018


Друзья по погоде

Да,  люди  не  идеальны,  знаю,  
И,  отчасти,  я  их  даже  понимаю.  
Но,  задумайтесь,  пожалуйста,  сами:
Как  сможете  назвать  друзьями  
Людей,  которых  о  помощи  попросишь,  
А  они  лишь  небрежно  тебе  в  ответ  бросят:
"Разбирайся  дружок  сам.  
Мне  совершенно  пополам".  

Но  как  что-то  надо  -  проходу  не  дают  
Улыбаются  в  глаза  потом  в  душу  плюют...  

И  самое  страшное  -  таких  людей  много,  
Не  смотря  на  других  идут  своей  дорогой,
А  потом  ночами  плачут:  
"Почему  все  так  а  не  иначе?"  

И  никто  не  задумается  над  своими  ошибками,
Никто  не  признается  что  сам  виноват:  
Виноват  кто-то,  что  лицо  не  озарено  улыбкою.  
Кто-то,  да  кто-то,  в  этом  виноват...  

Мы  не  можем  глянуть  на  нас  сверху,  
Не  можем  здраво  оценить.
Не  проходим  жизни  проверку  -  
И  не  умеем  жить.  

Нужен  мир  ведь  чутку  добрее  
И  начать  нужно  с  себя.  
Станем  ласковей  и  нежнее  -  
Станет  лучше  планета  Земля!!!!  

05.03.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2018


Все на 0

Снова  в  жизни  невзгоды  -  
И  ты  снова  на  дне.
В  твоем  прогнозе  погоды
Всё  опять  на  нуле.
Надежда  потеряна...  Как  дальше  быть?
Как  научиться  вновь  поверить  и  продолжить  дальше  жить?

Ты  упал  не  впервые...  Мне  жаль.
Не  впервые  придётся  начать  всё  с  начала.
Растопить  свой  извечный  душевный  февраль
И  забыть,  что  она  тебе  вслед  закричала...

И  из  памяти  снова  стереть
Сотни  взглядов,  сотни  мгновений.
Да,  лишь  она  так  умела  смотреть...  
Не  забыть  её  прикосновений...

И  вновь  извечная  борьба  с  самим  собою,
Вновь  бессонные  ночи,  затуманеный  взгляд.
И  мысли,  что  она  ниспослана  судьбою,  
Заставляют  тебя  вернуть  всё  назад.

И  снова  истерики,  крики,  разрыв...
Отиграла  твоя  фа-ми-соль...
Она  -  твой  самый  могучий  к  жизни  порыв,  
Нежелание  падать  на  ноль...

Но  судьба  решила  иначе:
Оставшись  в  твоей  душе  навсегда,
Она  уйдёт  и  тихо  заплачет
О  том,  что  уже  не  вернуть  никогда...

09.06.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795968
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.06.2018


Моя любов проходить крізь граніт

Моя  любов  проходить  крізь  граніт.
Їй  не  страшні  ні  бурі,  ні  дощі,  ні  грози.
Вона  розтопить  будь-який  на  серці  лід
І  подолає  будь-які  морози.

Вона  пройде  крізь  горе  і  війну,
Вона  пройде  і  крізь  вогонь  і  воду.
Бо  знає,  що  ніколи  не  знайду
Тобі  подібні  силу  й  вроду.

Вона  пройде  крізь  океани,  континенти,
В  пустелі  мертвій  все  ж  тебе  знайде.
Бо  не  забути  їй  ті  всі  моменти.
І  вона  знає  –  кожен  цим  живе.

І  подолає  космос  задля  тебе
І  в  дальнім  закутку  тебе  знайде.
Вона  пройде  крізь  землю  й  небо,
Бо  твоя  частка  в  ній  живе.

І  лише  фальш  і  підлість  її  спинять
Й,  презирливо  поглянучи  услід,
Вона  піде  й  промовить:  «Ти  не  гідний,
Щоб  задля  тебе  йти  крізь  граніт»…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2018


Для счастья много не надо

Ты  знаешь,  для  счастья  много  не  надо...
Мне  не  страшен  никто,  когда  ты  со  мной  рядом.
Я  тогда  не  боюсь  ничего  и  ты  должен  об  этом  знать.
Вот  только...одного  я  боюсь:  тебя  потерять.

Ты  в  моей  жизни  -  дневное  светило,
Мне  с  тобой  круто,  весело,  мило!
Мой  жизненный  путь  ты  озаряешь.
Без  тебя  я  никто!  И  ты  это  знаешь...  
И  лицо  наливается  краскою,  
Если  скажешь  нежно  и  ласково,
О  чувствах,  которых  другим  не  понять;
Которые  я  лишь  смогу  прочитать
В  твоих  бездонных  синих  глазах.  Они  прекрасны.
В  них  тону,  хоть  понимаю,  что  опасно.
Но  ведь  и  любить  тебя  опасно...
Но  лишь  с  тобою  в  жизни  все  прекрасно.

Это  ужасно,  что  без  тебя  невыносимо.
Дождаться  встречи  уже  не  хватает  силы...
Но,  зная,  что  любишь,  все  я  переживу.
И  за  тобой  хоть  на  край  света  я  пойду.
И  буду  петь  свою  оду  об  этом  чувстве,
Тем  людям,  кто  так  далек  от  искусства...
19.04.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790994
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.05.2018


Дрожь по ладоням…

Дрожь  по  ладоням  от  воспоминаний.
Сердце  срывается.  Я  на  грани.
И  смотреть  в  твои  глаза  уже  нету  сил.
Ты  все,  что  мог,  в  моих  чувствах  убил.

Вел  себя  бесцеремонно,  дерзко,  узнав,  что  я  тоже  люблю.
Я  думала,  что  целый  свой  мир  тебе  подарю.
Буду  жить  с  тобою  в  радости,  в  счастье.
В  горе,  и  в  буре,  в  потоках  страсти.

Но  я  была  нужна  тебе  лишь  недоступной  вершиной.
М-да,  не  ожидала  я,  что  окажешься  такой  скотиной.
И  что  бросишь  меня,  как  только  смогу  полюбить...
И  как  только  пойму,  что  без  тебя  мне  не  жить.

Ну  за  что?  За  что  ты  мне  мстишь,
Мой  самый  жестокий,  но  самый  нежный  малыш?!
Зачем  ты  терзаешь  мое  бедное  сердце?
Замерзну  я  скоро...  Мне  нечем  согреться...

Была  тебе  я  нужна  недоступной  вершиной...
Вырастешь  скоро,  станешь  мужчиной.
Глянешь  на  все  со  своих  лет  высоты
И  тихо  прошепчешь  "Прости  ты,  прости"

20.04.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790992
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 09.05.2018


Небо

Ти  знаєш,  коли  я  дивлюся  у  небо,  
Зливаюся  з  ним  -  більш  нічого  не  треба.
І  я  вже  не  тут,  а  у  своїм  світі  
Карбую  слова  на  небеснім  граніті.
Мене  не  турбує,  що  там,  на  землі.
Я  у  своїм  світі  і  тут  добре  мені.
І  я  живу,  мовби  у  казці
В  своїм  світі  добра,  любові  та  щастя.
І  іншого  світу,  на  щастя,  не  треба.
Як  хочеш  дива  -  поглянь  ти  на  небо.
Відкрий  і  для  себе  цього  світу  дива
В  країні  щастя,  любові,  добра.

13.04.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2018


Глаза цвета васильков

Это  небо  голубое
Прямо  как  твои  глаза.
Я  о  них  всю  жизнь  мечтала
И  всю  жизнь  тебя  ждала.
Очарована  мгновенно
Глазами  цвета  васильков.
Невозможно  описать  их
даже  тысячами  слов.
Потонула  в  них  мгновенно,
Удержаться  не  смогла.
Говорю  же  я  –  всю  жизнь,
Я  всю  жизнь  тебя  ждала.


06.02.2018


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778980
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.02.2018


Та любов…

Ніхто  не  знає,  що  болить  у  тому  серці.
Ніхто  не  зна,  що  знов  воно  щемить.
Не  все  погано  так,  як  іноді  здається,
Але  ж  згадаю  хоч  на  мить…

Здається,  знову  в  мене    ностальгія  –  
Не  знаю  я,  що  з  цим  мені  робить.
Я  повсякчас  все  мрію,  мрію  –  
І  знову  серденько  щемить.

Йому  згадалися  торішні
Палкі,  нестримні  почуття.
Як  я  писала  оті  вірші
І  думала  «Щаслива  я!»

Я  розумію  –  вже  не  буде  
до  того  щастя  вороття…
Проте…  начхать,  що  скажуть  люди!
Схоже¸  вернулось  почуття…

І  я  дивлюсь  на  тебе  ніжно-ніжно
І  думаю  «Я  все  іще  люблю».
Вернулася  любов  моя  торішня  –  
І  підкорилася  я  тому  почуттю...


01.02.2018


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774754
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.02.2018


Ветер…

По  душе  пробежался  ветер,
Сметая  все  лучшее  на  своем  пути.
Ты  был  единственным  на  свете.
А  теперь  к  кому  идти?!

Я  печальная  и  одинокая  стою,
А  ты  будто  меня  не  замечаешь.
Мои  волосы  развеваются  на  ветру  –  
Ты  все  видишь,  ты  все  знаешь.

Знаешь,  что  люблю  тебя  сильнее  жизни,
Знаешь,  что  все  за  тебя  отдам.
Но  зачем  эти  признания  и  письма,
Если  ты  все  знаешь  сам?...

Мою  нежность  не  излить  и  в  тысячах  строк,
Ведь  она,  как  любовь,  -  безгранична…
Но  какой  в  этом  всем  толк,
Если  ты  это  знаешь  отлично?...

Я  стою  на  ветру  одиноко
и  смотрю  в  синюю  даль.
За  окном  всего  лишь  ноябрь,
А  в  душе  –  давно  уж  февраль…

18.11.2017

18.11.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768713
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.12.2017


Ти - моя!

Він  прокинувся  і  сказав  «Ти  моя».
І  я  не  стала  сперечатись,
Хоча  дуже  кортіло  дізнатись,
Чому  ж  саме  я?

Він  обійняв  мене  міцно-міцно
І  сказав  ті  ніжні  слова…
А  я  притиснулась  до  нього:
«Ти  мій,  я  –  твоя!»

Ми  сварилися  надто  часто.
Сперечались,  нервували  –  дарма.
А  він  просто  приходив
Й  казав:  «Ти  моя».

Ми  літали  надто  високо  в  небі
І  часто  падали  з  висоти.
Проте  він  казав:  «Мені  більш  нічого  не  треба,
Бо  в  мене  є  ти!»

І,  навіть  на  останках  мрії,
Коли  вже  тліло  те  почуття,
Він  дарував  мені  світлу  надію
Словами  «Ти  –  тільки  моя!»

03.12.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2017


***

Тёплый  ветер  меня  обдувает
и  мурашки  бегут  по  коже.
Что  в  душе  моей  -  никто  не  знает,
да  и  никого  это  не  тревожит.
Я  одна  в  своём  огромном  мире
пожинаю  плоды  вдохновения.
В  своём  мире  прекрасного  я
прекрасные  создаю  творения.


12.09.17

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761038
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.11.2017


Ми дихаємо одним повітрям…

Ми  дихаємо  одним  повітрям  
І  живемо  на  одній  Землі.
І,  все  ж,
Такі  різні  з  тобою  ми!

Ми  обидва  з  плоті  та  крові,
В  нас  обох  є  жага  до  життя.
І,  все  ж,
Ти  не  такий,  як  я.

Ми  обидва  з  тобою  люди
Й  намагаємося  шлях  свій  знайти.
І,  все  ж,
Я  не  така,  як  ти.

Ми  обидва  з  тобою  закохані
І  переживаємо  вперше  це  почуття.
Я  не  така,  як  ти.
І  ти  не  такий,  як  я.

31.10.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2017


Героям України…

На  війні,  в  тяжкі  хвилини
Гинуть  воїни  України!
Гинуть  вони  за  правду  й  добро,
Вмирають  гідно,  перемагаючи  зло!
Вони  захищають  свою  Батьківщину,
Боронять  батьків  та  рідну  дитину!
Вони  захищають  усіх  нас
В  цей  непростий  воєнний  час!
Вони  прагнуть,  аби  діти  
Жили  на  рідній  мирній  землі,
Нюхали  свої  –  не  чужі  квіти
І  щоб  слава  народу  була  навіки.
Щоб  жили  вони  під  мирним  небом  
І  не  бачили  пуль  та  гранат;
Щоб  наснилися  їм  метелики,
А  не  танки  і  автомат.
Щоб  раділи  життю  і  не  знали,
Що  таке  горе  й  війна.
Щоб  не  плакали,  щоб  співали
Про  те,  яка  гарна  цього  року  весна!
Вони  прагнуть,  аби  ми
Жили  так  само,  як  і  завжди  –  
Тихо,  спокійно,  без  страху  і  болю,
І  щоб  нам  не  пахло  в  повітрі  війною.
Щоб  ми  жили  і  вірили  в  краще,
Щоб  не  турбувались  і  вдень,  і  вночі.
Щоб  нам  не  стало  ще  тяжче,
Вони  все  несуть  на  своєму  плечі.

Вони  –  наша  гордість  і  наша  свобода,
Справжні  герої  козацького  роду!
Їх  імена  не  щезнуть    в  віках
І  ворогам  вселятимуть  страх,
І  в  наших  серцях  пролунають  навік
Згадки  про  тих,  хто  за  Вкраїну  поліг!

24.02.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758294
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.11.2017


Шевченко - геній мого народу

Шевченко  –  геній  мого  народу.
Його  знають  всі  –  й  на  Заході,  й  на  Сході,
На  Півночі  і  в  Антарктиді  –  
Нашого  генія  знають  у  світі.

Він  незвичайний,  не  такий,  як  поети  інші.
Він  надзвичайно  чуттєві  писав  вірші
Про  почуття  й  емоції  свої,
Про  роки  зрілі  й  молоді,
Про  кохання,  щастя-долю
І  про  горе,  про  неволю.
І  про  те,  чого  не  бачив  і  не  знав
Наш  геній  Шевченко  вірші  писав.

Шевченко  –  геній  нашої  епохи,
Визнаний  в  усіх  країнах  на  Землі.
Він  писав  вірші  у  важкі  роки
Й  ми  їх  пам’ятатимемо  завжди.
Він  завжди  буде  гордістю  народу
Й  натхненням  для  кожного  з  нас,
Бо  творчості  справжній  і  щирій
Не  важливі  обставини  й  час.

08.02.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758292
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2017


Літати

Сильно  хочу  я  літати,
До  неба  руки  простягаю,
Частенько  Бога  я  благаю.
Але  набридло  вже  благати.

Завжди  хотіла  навчитися  літати,
Щоб  полетіти  над  рідною  землею,
Батьківщину  з  новим  днем  привітати
Та  порозмовляти  з  нею.
Й  полетіти  над  річками,
Над  степом,  лісом  і  горами,
Над  Дніпром  і  над  столицею,
І  над  урядом,  і  над  дзвіницею.

Так,  вже  літала  я  на  літаках
І  бачила  різні  краєвиди.
Але  моя  мрія  жива
І  завжди  вона  буде  жити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2017


***

Больше  сил  не  осталось,
Я  надвое  переломалась.
По  свету  долго  так  скиталась,
Всему  миру  улыбалась,
Очень  сильно  обжигалась,
Но  всё  равно  найти  пыталась…

Верила  в  людей,  в  любовь,
Ошибалась  вновь  и  вновь,
Разучилась  доверять  –  
Как  могла  я  такой  стать?
Гордой,  резкой  и  упрямой,
То  плохой,  то  самой-самой.
Милой,  нежной,  но  чужой  –  
Не  знаю  я  себя  такой.
Во  мне  убили  эти  чувства,
Меня  мир  закалил  по-другому.
Я  теперь  сплошное  безумство
И  всё  теперь  по-новому:
Больше  нету  меня  старой,
Больше  нет  той  девочки,
Которую  жизнь  переломала
И  разорвала  на  куски.
Не  покажу  я  свою  слабость,
Не  открою  свою  душу.
Не  отдам  я  те  остатки,
Я  не  дам  и  их  разрушить.
Сохраню  в  себе  те  чувства,
Что  меня  так  истребили
И  на  сердце  моём  бедном
Еще  те  раны  не  зажили.
Больше  нету  слов  и  точка,
Уже  кончаются  все  строчки,
Больше  нечего  сказать…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757953
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 30.10.2017


Тобою

З  тобою  у  серці,
З  тобою  в  очах
Іду  по  життю
У  мріях  та  снах.
Тобою  живу
 і  мрію  тобою.
Ти  став  моїм  сонцем,
Моєю  весною.
Подивився  в  мої  очі
І  залишив  в  них  глибокий  слід.
Він  залишиться  назавжди,
Не  зітреться  упродовж  століть.
Він  залишиться  в  цих  віршах,
В  цих  ніжних  рядках  навіки.
Їх  читатимуть,  але
Не  розумітимуть,  що  відчували  ми.

В  тих  поглядах  стільки  ніжності,
Що  була,  і  є,  і  буде  з  нами.
Але  ніхто  ніколи  не  здогадається,
Як  гірко  плакала  ночами  у  відчаї…

Мою  душу  потріпав  моїми  ж  сльозами.
Вони  не  знатимуть,  що  було  з  нами.


16.03.2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2017


Всесвіт

Такий  чудовий  Всесвіт!
Навколо  ти  поглянь!
Навколо  загадки  планет,  
загадки  Інь  та  Янь!
Загадки  ці  чудові!
Чудові  і  дзвінкі!
Малюнки  кольорові
бачу  уві  сні!  
На  тих  малюнках  –  Всесвіт  
та  рідна  Україна!
На  тих  малюнках  –  душа
щирої  дитини!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2017


***

Той  страшний  рік  Вкраїна  не  забуде.
Те,  що  було  тоді,  на  жаль,  не  сон.
Як  тисячами  полягали  люди
І  їх  серця  не  бились  в  унісон.
Їх  на  землі  родючій,  рідній,  милій
Злі  люди  голодом  страшним  морили.
Зламати  дух  їхній  хотіли  –  
Та,  на  щастя,  не  зуміли.

Людську  волю  не  зломили,
Мрію  й  гідність  не  убили.
Стільки  крові  полишили,
Народну  ненависть  збудили!

Без  жалю.  Й  ні  сльози  не  впало.
І,  все  ж,  їх  дух  ви  не  зламали!...

Давайте  сьогодні  у  кожній  оселі
Згадаємо  тих,  кого  заморили.
Згадаємо  ті  дні  невеселі,
Що  стали  горем  нашій  Вкраїні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757029
рубрика: Поезія, Історична лірика
дата поступления 25.10.2017


Нам на цій планеті жити

У  цьому  світі  жити  нам  щастить  –  
усі  умови  для  щасливого  життя.
Але  замисліться  ви  хоч  на  мить,  
що  відчуває  планета  Земля!

Ми  розвиваємо  хімічну  промисловість
і  купа  газів  у  повітря  іде!
За  це    відповідає  наша  совість.
Хоча…Де  ж  вона,  де?
Немає!  Бо  якби  вона  була,  
то  екологія  у  світі  панувала  б,
наша  Земля  від  болю  не  страждала  б,
вона  була  би  чиста  і  жива!

Тож,  друзі,  про  планету  дбайте,  
бо  нам  на  цій  планеті  іще  жити.
І  нам,  й  нащадкам  нашим.  Пам’ятайте!
 Її  нам  треба  берегти  й  любити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749646
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.09.2017


Карпати

Це  –  мої  чудові  Карпати,
Які  я  назавжди  люблю!
Для  мене  вони  –  як  тато,  як  мати!
Вони  в  моїм  серці  живуть!  
Їх  красу  на  папері
передати  неможливо!
Вони  були  гарні  і  в  темряві,  
і  коли  сонце  світило!
Карпати  мене  чарували
красою  неземною.
Карпати  мене  розуміли,  
вони  співали  зі  мною!
Ці  гори  назавжди  залишили  слід
у  спогадах  дитячих  моїх  літ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749644
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.09.2017


Моя Україна

Дівчина  –  Україна  в  лісочку  блукала.
Дівчина  –  Україна  долі  шукала!
Шукає  –  шукає,  а  долі  нема.
Блукає  –  блукає  в  лісочку  сама.  
На  землі  твоїй,  Вкраїно,  
кров  вороги  полишили  -  
Замучили  тобі  душу  –  
і  я  страждати  мушу
за  тебе,  за  Україну,  
за  Батьківщину  єдину!
Ти  –  моя  єдина,
Кохана  Україно!
Твої  землі  захищають  
Твої  сини  –  воїни,  сини  добра!  
І  тебе  вони  вітають!
Тебе,  Батьківщино  моя!
З  незалежністю  та  з  волею
і  хоч  з  якою  долею.
Рости,  мила!  Розвивайся!  
Рости,  рости!  Мужайся!
Бо  за  волю  боротися  ще  не  раз  прийдеться!  
Але  доля  тобі  неодмінно  всміхнеться!  
І  ти  будь  готова
до  нових  пригод!
Ми  цінуємо  слово!
Ми  –  український  народ!
Будемо  тобі  завжди  допомагати!
У  тяжку  хвилину  від  горя  спасати!
Та  от  настане  мить…  
Війна  закінчиться.  І  ти,  Україно,
Виростеш  кожну  маленьку  дитину!
Вселиш  в  їх  душі  спокій  та  щастя,
Усіх  нас,  усіх,  обійдуть  нещастя!
Вселиш  в  їх  душі  радість  й  любов!
Не  проллється  більш  на  цій  землі  кров!

А  сусіди  наші,  росіяни,  
Розберемось  особисто  з  вами:
-  Нащо  ж  вам  війна?
   Вона  ж  дуже  лиха!
   Вона  приносить  багато  горя!
   Плаче  Україна  на  березі  моря!
   26  років  ми  вільні:
   З  вами,  росіяни,  маємо  коріння  спільне.
   Ми  усі  слов’яни!
   Усі!  Від  Ані  до  Яни!
   Давайте  жити  у  мирі  і  злагоді!
   Усім  –  усім  нам  до  радості!
   Хлібом  –  сіллю  зустрічати
   Й  ніколи  не  забувати.

Цей  вірш  для  тебе,  Україно!  
Ти  –  моя  Батьківщина!
Ти  –  гарна,  квітуча,  
прекрасна,  везуча,  
сильна  й  єдина  –  
моя  Україна!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749643
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 07.09.2017