Шевчук Ігор Степанович

Сторінки (18/1741):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »

Псалом 133. Отверзання

                                   Духу  Святому,  що  нас  творить  
                                   вільними  особистостями  у  Ісусі  Христі,
                                   і  апостолу  Андрію  Первозванному
                                   присвячується  з  любов’ю



Виявити  хто  ми  є
й  такими  бути.
Тут  Андрій-апостол  
                         і  сказав:
                                                   все  є  —  інакше!!
Він  в  Лаврі  знову  тут
і  блискавка  з  мощей  глави
о  —  це  серйозніше  ніж  я  і  ви
і  є  —  і  вб’є  неначе…
ви  я
ви?  я?  —
але  отверзлося  —
ні  дати  і  ні  взяти!  —
і  серце  у  серпа
і  в  мені  гостра  благодать
                                               стане  тупа?
інакшим  —  дасться  серцем…
чути!..



інакшим  —  це  Христос!  —
                                               тут  Всемогутній!  —
                                               так!  Всемогутній!
Бо  все  вже  відбулось…
Усе  у  Слова  плані  й  відбулось:
явивсь  Христос
                         я  інструмент
                         ідуть  усі  народи
                         на  блискавичні  і  незаперечні  сходи
                         до  Сонця  правди
                         вони  вбудовані  в  душі  моїй
                         які  я  з  Ним  —  ми  завжди  вдвох  —
                         найперш  знаходив

в  тім
Неба  блискавичний  
                                                       гострокутник!!



як?
о?  ріллі  непереверненою  бути??
З  живої  блискавки
з  глави  —
ми  мов  відсутні
а  виявити  хто  ми  є…  це    б  у  т  и


26.11.2023,
Київ  —
другий  Єрусалим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023


Псалом 132. Прямо хльостає

                                             Іпостасі  сяйва  Отчого  —
                                             Вседержителеві  Ісусу  Христу,
                                             і  Всеблагословенній  Богородиці  Марії
                                             присвячується  з  любов’ю



Так  веселий  я  з  неба  —
вічне  йде    й  за  сьогодні
так  веселі  ці  зубки  в  озимих
                                       ці  розмови  в  озимих
так  веселі  ці  зводи  зводи  любові
                                             зводи  народні
перекушую  я  ці  заводи  народні
                                                         в  трунку  зим
                                                                     зводи  зим
з  світла  —  радість  моя  це  я  з  Ним!



Так  веселий  я  в  небі
                                   за  визначенням
                                   за  життям
                                   надпогодний
дзвін!
дзвони
радість  моя  що  —
в  с  е    з  Ним!!
я  лиш  завжди  про  це!!
я  за  зміну
                             погоди
за  —  розігнення
тих  що  зігнулися  згідно
               з  погодою


я  породження,
спів!!  –
що  так  й  розгинає  в  свободність
мов  солодке
мов  ллє  —  солод  в  горло!
бо  ж  крилате  
співати  є  —  орло!!


25.11.2023,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023


В дитинні поезії

Я  вернуся  в  дитинство
стану  в  Дитяті  —
звідки  йде  Світло
всі  куди
ми  вертаємось
є  Божі  свідки


всі  ми  огранені  в  слово
які  у  польоті  наїдки?
всі  ми  приплавлені  —
ніби  як  вставлено
нам
чи  хто  переситивсь
і  випав
ніби  вистріливсь  —  звідти  —
не  любить  він  світла
                                           із  Світла…


тільки
далі
лишають  летіти  цих  свідків!


якщо  вас  і  піймають  —
й  ви  знову  на  Київтранспас  —
розкажіть
що
воскрес  Бог  Христос!  —
бо  це  Він  мене  —  спас…


і  чи  буду  я
кинутий  у  електронні  наїдки?


я  вернувсь  —    у  дитинство…
і  вростем
в  Боже  світло


22.11.2023,  в  серці  свято  Вхід  в  Храм  Пресвятої  Богородиці,
Київ  —
другий  Єрусалим!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023


Мов із кущів в усіх вушка ( ДУХ БОГА В УКРАЇНІ СВІТ ПЕРЕМАГАЄ)

                                       Пресвятій  Богродиці
                                       і  св.  великомучениці  Катерині  –
                                       невісті  Христовій  премудрій
                                       присвячується



Бог  серце  відкриє
                               для  духу
Не  в  розумоблуді  —  у  вчинках
Поезія  нам  безпричинно
і  б’єтся  у  серці  —  в  машинах
як  тиснуть  машинно  —  в  машину
душевних  трясе  мов  причинних
удар  в  лоб  як  трясця  —  світ  вслід
                                                                     за  почином…



й  так  мов  із  кущів  в  усіх  вушка
від  вітру  тримай
                                   капелюха  —
яка  стріт!  які  чуйні  вуха!!
і  вгору  глянь  —
                                         враз  і  обсмалить  за  круком
щось  схоче  —  із  слухом
й  поезія  в  серці  —  за  слухом
іскра  й  перемога  
над  лоном  полону  —
                                   це  крила  є  з  духу
душевних  трясе  мов  причинних
все  б’є  з  безпричинних
і  гляне  Бог  в  серці  —
для  духу  —
відчинить



І  терпко  й  наснажно  —
Небесна  Вітчизна!  —
і  хід  тчеться  в  душах
                     й  в  земній  ще  вітчизні…
о  —  вчинки!!
хід  —  вчинків


24.11.2023,  свято  святої  вмц  Катерини!
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2023


НА СВЯТО ВВЕДЕННЯ В ХРАМ БОГОРОДИЦІ : Рік!

           Рік!    


І  кому  це  казати?
Обніму  я  цю  пам’ять
півторарічну  свою,
дитяти…
а  чи  —  дворічну  дитяти


краще  б  гладили  стіни
свої  величезні
спіймали  несуть
                   на  вАги  —
         важити?  ні,
                                         сфотографувати,  —
ні!  —  протест!!!
як  би  в  серці  —  не  розплескати  Небесне…


в  серці  Небо
ще  б  і  землю  нову  і  чудесну!
                     …я  це  й  творю…

А  що  противага  їх  —  мене  на  вАги??
мене  вабить  Відвага!  —
чи  підтягує  зоряно  Землю?  все    скресне…
бо  ще  є  в  мені  цільність  —
                                                                         Небесна!
ці,  що  тягнуть,  


                                                             вони  чи  чудесні??


це  як
гак
щоб  піднять  світ  на  пробу  —
що  ти  взагалі  тут  робиш?
може  лажа
українських  діток  —  тут  гробиш?


може  світ  у  нетривкій  пробі
«бо  таких  є  Царство  Небесне»  —
                                                                                           Христос
а  сьогодні  отець:  
«  в  таких  ще  є  Царство,  це  їхнє  Небесне»


що  й  кому?
й  це  —  розказати?
як  Ти  встигла  —  дворічну
                                                                 Себе  показати…
і  в  сандаликах  в  гірнім  Єрусалимі  —
 з  цікавістю  
                         ще  шурхотіти…

я  поллю  вас,  
співи  квітів,  мов  діток…


в  Небі  виситься  Божая
                                                   Мати
й  в  серці  —  сліз!!!
є  ще  рік  —  Іоакиму
і  Анні
Тебе    —  обіймати!..


21.11.2023,  свято  Введення  в  Храм  Богородиці,
після  Літургії  
і  слова  отця  духовного;
День  Гідності  та  Свободи,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2023


слово меду, повітря і крил — не зродити…

*      *      *

                 Пресвятій  Трійці
                 і  солодкій  Цариці  Марії
                 присвячується  в  любові



слово  меду,  повітря  і  крил  —  не  зродити
це—    апостоли  —
так  і  літати  й  ходити?
це  є  Огнь  молодий
Небо  гріти
й  лиця-маски  затрамбовані  досвідом
                                                                           не  опалити
серця  не  опалити
В  Слова  —  хист  молодити!
по  всьому  кажу
я
апостолів  —  не  підробити…

намащую  солодом  не  випадково

25.10.2023,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2023


Удари блискавками в небі чистім

Поема

                 Діві-Матері  Преблагословенній
                 з  любовʼю  і  сподіванням
                 присвячується


1

Нам  розпочати  б    
що  я    —  крилатий!


                                       «гала-гала-гала
                                         гала-гала-гала
                                         гала-гала-гала
                                                                         ган?»


світ  не  може  так  —  як  я  —
                               промовляти  

                               Блакить!
                               Сонце!
                               Золота  лан!
                               В  серці  розтулю  уста
                               Христу-немовляті!!!


Так  заглушив  я  занесений
                                               часом
                                               бурʼян
Блакить  з  неба!  —
І  Золотий  лан!
і  як  тут  схочуть
                     морфологічне
                                   звільняти?
як  я  вже  здув
                                     з  серця  бурʼян?
світ  завжди  морфологічний  і  пʼяний!


світ  —
не  може  —  
так  як  я  —  промовляти  —

                     довічні  блискавки
                     навіки  пʼяному!
                                                   Блакить!
                                                   Сонце!
                                                   Золота  лан!
                                                   В  серці  розтулю  уста
                                                   Христу-немовляті!!!


Літаючим  —  і
справи  веселі!
Нарешті  над  сметануванням  ранку  —
пробилося
підбилося
                               моє  масЕлко


нарешті  над  селами  —
ні  Твій  тільки  й  ні  мій  тільки  хід
пробилось                                      спонтАння
                                                                     веселе


бо  день
як  баран
упирається  рогом  в  майбутню  веселку!


Мені  —  аби  баранами
                                           не  хотіли  всі  буть
                         бо  не  райдуги
                         ангели
                         як  просвітлення  суть
                         мою  творчість  до
                         Тебе  несуть!

Ти  —  Памʼятаєш:
коли  юний  я
спускався  з  Небес
під  час  сну
           в  мене  ангели  слово  
                     з  легкістю  й  скрипом  набуте  —
                               раз!
                                   (не  дай  Бог  що  ще  зробе…)
                                 Й  це  чимраз,
й  не  памʼятав  його  —
пам'ять  порожня  всього  лиш  могла
це  збагнуть!..


й  от  тепер  коли
уподібнююсь!  —
Ти  не  наполягаєш  премудро:
от,  ти  більш  не  молодий…
Бо  хто  ще  щО  екнув?
Три  Богослови  в  Церкві  —
                       і  всі  три  —  поети!!!
Боже,  врятуй  ме-е-е!!!!



Нам  би  світ  
тручати
що  
ще  от  —  крилатий!..


і  все  вище  я  
підлітатиму
поезію  й  Тебе  —  це  не  поясниш!
лиш  показати
лиш  
напрямком
в  крилам  привітно  —  й  помахати…
перпендикулярний  злет  —  це    що  тУт
ще  злітатиму
і  молодітиму
а  молодітиму  —
                                                 тож  відлітати!!

Та  хто  тут  молодого  стЕрпить…


2


БлискавкИ  —
хто  в  серці  —  не  розсердять!..
хочу
милосердя  для  усіх,
й  собі,
і  Божого  ще  милосердія!  —
от  Бог!  в  кінці  солідно  підпер
всі  завершення  сфер…


3


Серце,  Богине!  Наповнення  радості  в  краї!


Незримо  в  чистоті  —  і  рани  заживають!
І  з  радощів  хвала  у  краї!..
Де  б  в  очах  серця  —  глинища?..
                                                                 Що,  —  описовість??
Блискавка!  —  єдина  освітлює
                                   совість!
Мати-  Богиня,  Чиста  в  чистім  Космосі  переповнює
                                   Повість!


4


Бога  закопали…
Коли  Місяць  повня…
Іде  Сонце  вповні…
Коли  совість  —  повність?
Бог  —
коли  хоче  відкопує
                       со-вість


21.  10.2023,  Димитрівська  поминальнпа  субота;
22.10.2023,  з  причастям!
Київ  —
третій  вибір  Богородиці





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023


Вічність з художності ж

                                     Для  поетів  це,
                                     присвячується


І  словом  зір  і  Схід*
і  Захід  кличмо  —  в  свідки…
молитись  звідки?  і  зарібки  звідки?
З  небес  вишниргуєм  куріпки
і  холод  вкриє  теплоту  в  півкіпки…
й  поля  —  розтиснені  долоні
                                                     у  спочинок!  І  в  зарібки…
і  словом  зір  і  Схід
і  Захід  кличмо  —  в  свіч  ми!..
ми  ж  вічні!



а  весь  нарід  Землі  —
сам  без  Христа  —  невічний!..
Була  ж  задумана
між  Богом  і  Землею  —  споконвічно  —  Жона
Не  як  ми  вміємо,
а  що
й  для  Кого
серцем
сіємо…


20.10.2023,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці
*  -  щодо  Китаю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023


На грані вибуху псалма

                     Тій,  Якій  я  старанно
                     десятиліттями
                     притирав  характер,
                     але  притирався
                     тільки  мій,  —
                     присвячується
                     з  любовʼю



ТихО-тихо.  Жовто-жовто.  Мокро-мокро.
А  в  палісаднику  горіння  —  ці  морози!
І  рвіння  духу
із  вриванням  оком  —  в  рінь
                                                                   глибоку!  —
тут  і  згаса  творіння
й  засинає  людський  розум



Я  завжди  з  Нею!
Вам  в  моїм  серці  говорити.
Я  пробиваю  стелі
Горю  і  сплавлюю  дно  океанів  й  мудрагелів
Інакше  б  воно  косо  
                                               йшло  в  оселі
люди  би  стали  вже  не  люди
                                                         а  бандити
інакше  —  блиск  у  Небо  вселюю!!
інакше  й  світ  весь  заєднавсь
Її  шукаю
я  веселий
й  настала  ця  людина  —
я  пробиваю  стелі
я  і  —  веселий


20.10.2023,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023


Псалом 129 (оновл. ) і Псалом130

Псалом  129.  Правда  Христа  —
правда  й  Павла

               Первоверховному  апостолу  Павлу  —
               з  натхнення  його  присвячується


Ми  вільні  щоб  носити  Духа  слави!
Війна  ж
хто  був  ким  виявляє…
але  і  зайве  обтинає!!
В  серці  і  ми  —
цим  спонукаєм  духа
й  Бог  
проникає!!


Ми  серцем  обрізаєм  —
Бог  гострить  розум
і    гострить  —
і  словом  себе  й  інших
обрізаєм!
І  що  іще  чекає?
І  любимось
навзаєм…
Тільки  любовʼю  
Бог  взаємність  проявляє!
                                                       Тепер
не  із  звичайних  почувань
і  дум
мов  ранені  ми  —  виникаєм!!
Якщо  нам  Сонце  правди
туман  на  серці  розсуває  —
то  так  зірки
й  з  небес
знімаємо!!  


Що  зробить  Слава
з  цим,  рашезагалом?
Господь  же  —  дух,
там  зорі  більш  ніщо.
Ми  здібні  —
ми  в  серці  з  Господом,  —
ми  з  слави  в  славу!
нас  не  витримують  лукаві!


04.10.2023,
08.10.2023,  з  причастям,  після  автобуса,
м.Київ  —
другий  Єрусалим


Псалом  130

                       Богу-Слову
                       і  Матері  Божій
                       з  любовʼю  присвячується


СтАрці  і  вроджені  богослови  —
на  них  Бог
находить  –
не  дути  їм  Богу
в  очі  полови…
а  тут  в  серці  Дух,
любов,
і  незвідані  серцем  слова…
Діво-Мати,  яка  Ти  —  жива!!!


вважавсь  хто  совою  —  й  загнув
дзьоб  на  мишей  —
дай  йому  вишку
видай  більш  —  танкер
         і  дай  тягти  шельф…


а  тут
мною  світ  переверне  —
                   Любов?  чи  слова?
Мати  присноблаженна,
живих  слів  многоженства  —
а  яка  Ти  жива!!!


й  хто  там  наміривсь
іти  на  вишку
дай  йому  ще
дай  хоч  інтелігентно
дай  йому  правду  —
                             і  вибух  і  щем!!
Дай  ще!
І  ще!
Щедрість  царя—
             периферію  вивищує!
тільки  б  не  плакали!


пальці  по  струнах
явно  не  думали
хто  в  серці  юний!  
Жне  в  жнива  жниво
і  комарів!
тільки  б  подумали  —
Діва  юна  вгорі!!!


Тільки  б  у  вічне
не  втрапить
годиною
стала  б  веселою
дзвінка  людина  —
мав  би  предмет  буть
щоби  серце  так  грів…
та  що  тут  предмет!
Слово  в  серці  дзенить,
а  не  двінкості  у
комарів!
Діва  юна  —  вгорі!
А  тут  в  серці  Дух-
Любов
і  Богонезвідані  досі  слова!
Ти!  
О  Ти!!  —
яка  Ти  —  жива!!!!

08.10.2023,  з  причастям,  в  автобусі,
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

"У  духовному  житті  все  вирішує  правильний  вибір
 мети.  
Якщо  ми  не  здобуваємо  благодать,  
нам  не  вдасться  вийти  за  межі  мислення,  яке,  
навіть  нехай  дуже  благочестиве,  є  лише  діяльністю  нашого  розуму."  
(монах  Симеон  Афонський)  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023


Сталося на Покров

                   Покрову  Божої  Матері
                   і  Дню  захисників  і  захисниць
                   присвячується  з  любовʼю



Не  ми  вибираємо,
Бог  вибрав  нас,
і  вчора,  і  нині,
і  повсякчас



і  те,  що  Сказала
«Я  люблю  тебе»  враз  —
то  Вічність
сказала
Вона  любить
щоб  Слава  засяяла
                                                       в  нас!
Вона  покриває  
Вона  творить
й  цей  час!!
І  є  геноцид  —
у  сусідів,  це  він  щодо  нас:
все  вкрали  у  нас
тепер  хочуть  всіх  зразу  ж  і  вбити
співи  суті  в  собачості  у  своїй  —  утопити
соловʼїв  й  райську  мову  Українську  душити
і  усе  своїм  дрантячком  смердяківським  (!)  —  
укрити
саму  згадку  про  українців    не  залишити!


Й  щоб  Бог,  Правда,
не  пізнав    оцю  правду  
високую  в  нас
й  не  вдихнув    «Я  люблю  усіх  вас!!!»
Як  ми    пізнані  Ним  —
так  ми  Слово  —  пізнаєм!!
От  приходить  вже  час  —
він  –  наш  час!!  Вона  покриває!!  
Мати  творить  все  –  враз,  і  всіх  —  враз!!


01.10.2023,  свято  Покрови,
з  причастям!
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2023


Світло, що дозволяє Поема

Світло,  що  дозволяє

Поема

                   Трійці  Пресвятій
                   із  Пресвятою  Богородицею
                   з  любовʼю  присвячується



1



Грім  і  блискавка!  —
хмарами  Ти  наш  Бог!
Неземна
й  неспівставна
Твоя,  Боже,  Любов!
і  така  солодка
що  я  —
відлітаю!!
мені  так  солодко
що  мов  від  чогось  щезаю…
та  від  Тебе  я
не  щезаю
а…  в  дар  слів  чи  втрапляю?
мені  так  солодко!!!
а  що  дар
слів  такий
маємо  —
іншим  людям  бо-бо!..


це  так  солодко
що  я  втрачаю
слів  відомих  немає!!
А  як  слів  я  не  маю,
від  того
зовсім  людям  бо-бо!..
так!  —  скандально!
що  я  Тобі  вже  —  й  більш  впокорений


більше  скажемо  —
Небесне  незадоволене…
а  менш  скажу  —
грім  і  блискавка!  —
риють  під  мої  українські  корені  —
що  це  я  тут
від  пʼятачкових  народів  приховую???
бачиш  —  народи  незадоволені?..
як  іще  надихатися  вічністю?
диханням  в  Дихання…
любовʼю  в  Любов…


серцем  в  Серце…
притягальний  Центр  —  Бог,
Ти  є  одна  Новина!!
притягальнійший  Центр
із  осель    споконвічних!
що  Тобі  тут  здумають
розуми  паралітичні?!
так  не  вміють  тепер
глибину
Небес
сторожити


щоб  мені  в  Тобі  жити  б!
вічно  горіти  б!  —
вічно  зоріти  б!
світ  не  вміє  
ум  вперити
у  Висоту  —  і  оперити
і  Тобі
в  звуках  шерехів
так  служити!
дух  оновлено  —  забігали
літери!!  —  за  слова  —
                 і  по  старожитностях!
й  не  кожне  слово
літері  і  доручати
більш  —  диханням
в  Дихання
серцем  —  в  Серце…
в  вічність  зоріти!  —
в  вічність  горіти!



2



От!  яка  Ти  —  Велична!!!
Світ  не  знає  таку  Тебе!!
От  я  висунусь  —
8  мільярдів
здивувались  й  —
безязикі…
дуже  дух  іде  Серцем  —
дуже  серцем  я  дикий!!


й  кому  підпорядкований?
а  —  порятівна
і  без  дна
одна-єдина
страшна
Новина!!
Тому  в  Цариці
тільки  й  бачиться
що  Новизна:
це  Бог  —  Вічний!..
як  мені  з  такою  Тобою  
жити…


як  же  Тебе  до  повноти  —
небесніше  любити??
А  яке  слово
Височинам  долучити?
вічність  зоріти  б!
вічність  горіти  б!
хто  в  світ  огненний
приліпився
то  мабуть  він  зігрівся  
                                                     так
я  в  нім  
без  Тебе  —  
аж  ніяк



Як  хто  на  Тебе
серцем  задивився,
той  вже  від  Тебе
й  просвітився!
Ти  —  непомітно…



А  хтось  —  дивився  —
серцем
умʼякшився…
мені  без  Тебе  —
цього  й  не  було  б…
був  натяк:
бо  от  —  без  Тебе  —
й  всі  шляхи
                                         не  так!
без  Тебе  —
світ  би  предстояв  би
Новині?
Й  без  Тебе  —  як??
Весь  змаг  цей  —  на  Тобі!
Зійшлися  на  Тобі  —  Небо  й  земля!!!
В  Тобі  прекрасності
і  дари
в  Тобі  —  прекрасності  
усі!  —  
           Божі,
Небесні
і  земні!
Ангельські,
Й  духи  що  в  Огні,
просто  в  огні!
За  Тебе  —
ну  немає  красивішої,  о  ні!!!
хто  умом  вбачив,
я  ж  —  очима!  бо  любовʼю  зрячії!!
Як  би  мені
в  Тобі  зігрітись
(гарячоплазмовим  нам  холодно,
нам  —  це  й  Давиду  збулось:  холодно?..)
не  буть  розчавленим
у  плівковім
«кіні»?


Щоб  не  згоріти
Й  Величчю
Не  опинитися  роздавленим!  —  чого
Ще  і  не  сталось
В  оні  дні.
Серцем  плачу…
І  маргарити  й  перли  слів  —
Тебе,  Богиню,  осипаю!
Об  Божі  обпікаюся  пісні!


Бо  так  Тебе
Люблю
Кохаю!!  Й  це
Не  нормально
Мабуть  ще  мені…
Зате  яка  нормальність
і  у  Вишині  —
й  зеркально  —
дні  на  дні!..


Об  Божі  обпікаючись  пісні…
люблю
й  —  з  Тобою!  день  при  дні.
 Ти  не  лише  —  свята,  Ти  —
більш  Богиня  !!
святі  —  допоміжні,
й  співи  рясні!!!



3



О  слух…
Углиб
іти  —
то  ж  —  від  природності  хотінь…  
й  подалі  від  земних
понять  –
що  так  уми  мертвлять…
от,  
це  урочисте,  сонце  звичне,  
сонце,
й  ти  наводиш  тінь…
більш  —  не  розпарення  і  лінь
бо  в  серці  Світло  чисте…



     Й  Правда:
Без  дна
Єдина  і  одна
Є  Новина!
й  мій  слід  дитинний
і  смиренний
в  слові!
Це  станеться  —
світу  без  Тебе,  Діво,
колись  земна  Маріє,
і  —  аж  ніяк…
й  в  бурях-увивинах
й  в  суді  любові
я  вже  запалений
—  маяк
тільки  тому  що
хоче
Божа  Мати!..
диханням  в  Дихання…
серцем  у  Серце…


25.09.2023,
26.09.2023,  свято  євангелиста-орла  
і  апостола  любові  Іоана  Богослова;
м.  Київ  —  третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2023


У вірі й вирі проривається Любов

У  вірі  й  вирі  проривається  Любов

Особлива  поема


                         Пресвятій  Трійці
                         із  Пресвятою  Богородицею
                         з  любовʼю  присвчується


1



Поет  мов  птах!  —
у  небі  ж  і  свій  спів  пролий!
І  він  від  цього  —  запалився
                                                                                 золотий…


що  ж  просто
і  що  в  Бога  просим  —
               хвилюється  від  крил  золоте
               просо!


вірю  в  заспів
що  йде  за  здобно-коржевим
і  я  ожив
і  знов  у  суть  —  палким!
бо  знов  із  Нею
                   йду  в  любові
                           просто…


2


О,  те,  що  любиш,
так  робити  —  мов
                                                   співати!

                                             мов  —  в  те  одне
що  Серце  Церкви
                             Божа
                             Мати!!


води  живлющої
                       мов  хочуть  надпивати
і  вітром  чистоти
                         так  хочуть  надихатись
і  само  серце  спрагло  
й  так  схотіло  —
щоб  любовʼю  напуватись!
а  ще  любовʼю  надихатись
й  той  слід  би  вздріли
щ  о  б      С  е  р  ц  е      у    л  ю  б  о  в  і      н  а  с  п  і  в  а  т  и!!!



і  то  не  мельком
й  не  на  пів
але  би  бачив
слід  —
мов  спів
що
встиг  і  небо  й  землю
                                         обʼєднати
могутній  дуб
своїм  корінням
хотів  Небо  розтрясати  —
із  землі  блискавка!  —
по  ньому  били  —
           блискавки!!
то  з  Неба  звикли
чомусь  теж  одповідати
тремтіли  мов  сліди
                                   всі  діаманти  рос
і  змушували  лист
із  передсердя  лексиконом  напувати!
я  сперечавсь  із  Нею!



й  при  всіх  небесних  і  земних
зорях-очах!
немов  втрачавсь!
я  тим  є,
чим  і  є!  —
й  тим  нині
завдяки  лиш  благодаті
а  Бог  розсуджував…
й  мирив!
і  в  «Медах  Божих»  —
аж  за  причастям!  —
пальцем  —  накивав
(  «а  як  погасну?
Ти  —  Вибух  в  мені!
Віями  зір  закриюсь  я,
що  у  мені?»)
я  так  любив
я  так  кохав
що  й  небозвід  не  спав!



3



Високу
Чисту
в  правді  і  любові
непохитну
цю  загадкову  Матір!


Бог  вчив:  у  Серці
співи  неухильні  
покладати
тепер
вже  й  вам  усім  у  світі  —
не  поухилятись!..
варто  лиш  кожному  наткнутись
не  спотикаючись  стрічу  почати!!


Цариця!!!  Неба  і  землі!!
єдине  місце  —
         щоб  —  стрічатись!!!


23.09.2023,
24.09.2023,  з  причастям!
16  неділя  після  Пʼятдесятниці,  
Київ  —  третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994633
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023


Псалом 128. День ангела

Псалом  128.  День  ангела

                             Святому  благовірному  князю  Ігорю
                             Київському  і  Чернігівському
                             з  любовʼю  присвячується



Тому  що  я  з  Словом  —
Мені  ангельський  ранок
І  небо  відкрите
З  тьми  жодної  рани


До  олжі  ми  не  змушуєм
І  є  ангел  небесний
І  радість  по  душах  —
Як  сонце  
                           по  плесах!


І  взір  полудневий  —
І  в  дня  є  криштальність!
Ми  зримо  проллємо
З  незримого  далі


19.09.2023,  свято  благовірного
князя  Ігоря  (по-новому),
21.09.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2023


Псалом 127. Вічність

                       Образу  Отця  —
                       Богу-Слову
                       з  любовʼю  й  новим  словом
                       присвячується



З  мистецтва  слова,
що  при  мені  вже  —  та
знічувалось  суверенним  буть,
й  зі  мною  —  порятівно-світлодеспотичним!
я  кличу  в  вічність!!


Бо  дати  дух  —
нагодувати
душу
й  також  її  тіло,
тож  й  товстий  світ  їжу  ротам
носитиме
худенькі  —  ми,  на  от!  слова  —  великі!!
та  ми  несхитні
як  в  непохитнім  так  є  ділі
звертаємось  до  Бога  своїм  ликом
нам  слово  Боже
є  —  благовістиме:
ми  —  український  дух!!


Та  слухаємо  в  трепеті  —  Дух  Божий
бо  все  минає
Дух  Божий  —    Вічний
тож  дух  —  вічність
та  що  всім  психіки  й  психологічне?
Вже  в  Року  грецькому  —  минущостей  немає!
Як  міцно  вріс  в  Христа  —
То  хто  ту  —  психологію  —  приймає?
Хіба  Христос  про  недуховне  де  навчає??


З  мистецтва  слова
що  при  мені  вже  —
та!  —
знічувалось  
суверенним  буть!
й  зі  мною  —  порятівно-світлодеспотичним*!
це  лиш  про  слово!
двоє  в  одному  серці
кличем  в  Вічність!!!


10.09.2023,
м.  Київ  —  другий  Єрусалим
*  -  тут  -    "Is  pola,  eti  despota!"  (спів  церк.)
"Переживання  антиномічності  великих  форм  —  зближує  з  Христом,  щадячи  таким  чином,  вас  і  піднімає…
Множини  різних  схем  і  теорій,  як  такі,  що  походять  з  різних  точок  спочаткових,  —  це  доказ  тріщин  світобудови.  Сам  розум  розколотий  і  роздрібнений,  і  тільки  очищений  ум  в  серцях  святих  і  праведних  —  дещо  цільніший:  в  ньому  зростаються  тріщини  і  осколки,  хвороба  буття  заліковується,  рани  затягуються,  наскільки  сам  він  є  органом  світу,  що  оздоровлює…

Вся  справа  в  Христі  і  Богородиці:  у  пережитті  й  освоєнні  цілісності  творів  для  становлення  у  Вічності.
Слава  Богу,  я  доніс  цю  думку  до  людських  свідомостей,  хай  просто,  задля  зручності.
Зрозумілість  і  любов  (світло  і  теплота)  —  одно  на  висоті-глибині  і  творить  все."
("Хто  може    -    усвідомте  антиномічність  і  спасіться"-  в  КП  розділ  "Проза"  І.Ш.)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023


Псалом 126

                       Святим  і  праведним  Іакиму  і  Анні,
                       родителям  Богородиці  Марії,
                       з  любовʼю  і  глибоким  шануванням
                       присвячується



хто  має  духа
аби  Духа  слухать,
той  народився  звище
й  чує  духом
і  бачить  серцем
і  роздмухав  —
іскру  у  полумʼя!    
бути  б  —  навік  в  Любові  Божій!
смиренним  серцем!


Було  пресоване,  засоване,
закидане,  заховане…
а  от  Дух  виховав  —
цей  торжествує!  що  спасеться!!
Бо  любить  Бог  того,
в  кому  свобода  є  —  на  все  це!..


Перенесеться
з  слави  в  славу  —
бо  збільшується  лиш  
вся  слава  Божа  в  серці!!


09.09.2023,  свято  праведних  богоотців
Іакима  і  Анни;
м.  Київ  —
другий  Єрусалим

"Я  звідти,  в  тих,  хто  був    т  а  м,  перехоплюватиме  дух,  бо  я  з  Ісусом,  ця  перевірка  догматичності  свідомості  отак  і  постає.
Можна  глибше  —  і  простіше:  з  досягнень  Богоматері.
Ліпше  загорітись  —  спастися,  аніж  написати  про  слово  від  Слова  хорошу,  але  холодну  статтю.  Любов  Божа  зрадіє.

І  як  же  ви  підете  на  оці  первісні  незачепані  скелі?  Бо  ж  відкриється  релігійна  єдність  народам,  що  має  основу  —  Духа  Святого,  веселість.
Ви  веселі?
Чим  більша  любов  Христа  і  Богородиці  —  вищі  і  досягнення,  антиномічні  страждання  і  підйом,  —  тим  вище  блаженство,  повнота  (що  і  є  щастя):  і  що  казати?
Тож  взиваємо:  Ісусе,  Царю  над  царями,  Ісусе,  Владико  над  владиками…"
(Із  втупного  слова  до  книги  "Новий  Єрусалим",  див.:  в  Клубі  поетів  розділ  "Проза"  І.Ш.)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2023


Коротко про


                     Ісусу  Христу,
                     Спасителю  світу  
                     присвячується  з  любовʼю


Не  крадіть  у  вдів,
сиріт,  солдатів  —
хто  вас  зможе
в  небі  оправдати?


Стовп-любов
тримає  небо  як  зарплата.
Зникне  це  —
всім  треба
з  неба  випадати.


09.09.2023,  свято  богоотців  Іакима  і  Анни;
Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2023


Різдво Матері Божої

Різдво  Матері  Божої  


                     Пренепорочній
                     Діві-Матері  Марії
                     присвячується  з  любовʼю  



Народилась  —
всіх  ясніша  зір
Народилась  —  найкрасивіша  із
                                                                                         гір
як  Ти  вільно  землю  —  онебеснила!!
а  —  Рука
Тебе  
і  путь
у  небі  креслила!..


Вересень  —  то  дивний  єсть  
Початок
в  мене  відчуття  —  не  закричати  б
а  —  Рука
ще  
путь
у  небі  
й  Небі  креслила
а  Ти  крочком  —  землю  онебеснила!!!


Бачила  вже
Сина  і  розпʼятого,
але  і  Воскреслого!
Сина  Божого  у  Твоїй  плоті,
але  і  в  прославленій  цій  плоті  —
                                                                   вже  Небесного!!


Вересень  живий  —
                 живий  і  теплий
і  в  мішках  красивий  і  дотепний
став  я
як  тополя  серед  степу


що  я  Небу  пИшу?!
Як  маленькою  Себе  в  горах  вказала  —
впали  
всі  майбутні  зали…
я  Тебе  ув  серці  —  не  залишу!!!


07.09.2023,  зайшло  на  свято  Різдва  Богородиці;
м.  Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023


НА РІЗДВО БОГОРОДИЦІ — Таїна спілкування

                           Дверям  зі  Сходу,
                         Якими  мало  прийти  і  прийшло
                         до  нас  Слово,
                         Матері  Божій  
                         присвячується  з  любовʼю


                                       «Де  скарб  твій,  там  і  серце  твоє…»
                                                                                                     (з  Євангелія)


Про  що
така  мова?
Про  що  суперечка?
бо  є  і  гречкові,
а  є  дуже  гречні!


Вся  справа  у  серці…
В  нім  Скарб  —  і  всі  речі!!
То  хто  обпечеться?  —
об  гарних!  об  гречних!


Об  вічних!  до-речних!
служителів  Слова!
Художньо  —  єс!  поперечно:
з  землі  —  і  до  неба!


Це  Духом  —  між  плечі
геть  повзаючим  до  полови
про  що  як  безкрилим?  
Ми  духом  спілкуємось…
Про  що  журна  мова??


І  звідки  всі  виповзли?
Чи  точно  ви  з  Богом?
Ми  духом  спілкуємось
задовго  до  звершення  всього!
Кому  Син  є  сховище?..
Чолом  обпікаєтесь  знов??
Із  чол  піє  здуте  й  надуте  становище…
А  з  нас  —  лиш  любов!


Хвилюється  світу  чорнильниця
На  глас  із  до-речних  основ
У  нас  є  Очільниця  —
Премудрість:
Цариця  й  Любов!!


08.09.2023,  з  причастям,
Свято  Різдва  Богородиці;
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023


Все, востаннє востаннє — востаннє! апогей…

                 Молодій  вічно
                 і  радісній  вічно,
                 що  7  секунд  
                 Слави  Її  в  2005  витримав,  —
                 Богородиці  Діві
                 присвячується!


1


Все,
востаннє
востаннє  —
востаннє!
апогей
апогей
апогей  —
Сонце,  гей!
Боже,  серце  новим  —
                   в  мені  стане!!

і  для  Тебе  —  і  для  людей
серце  вересня  —  серце
                                                         слухняне
брат  мій  з  іменем  вересень
       — брат  —  цілунок  єсть  мій
аж  вискакуватиме  —
               із  —  грудей!
Благословення  Господнє
на  вас!
і  наш
               в  гарячому  серці  —
               прибій!!



2


Хто  прочеше  мене
                         і  розчеше
Океан  наш,  що  з  рук  Її
             в  Небо  шовковий…
і  квіти  любові
і  квіти  любові
що  ж!  є  в  щасті  шовковість…


щастя  —  в  вічній  любові
лиш  свобідна  любов  є!!


океан  —  Любові


03.09.2023,  
з  причастям,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2023


Душа

                     Любові  серця  мого
                     Матері  Божій
                     і  прпп  великим    Антонію  і  Феодосію
                     Печерським  присвячується



Й  як  зникне  дзеркало
«себе»!..
Бо  втягували  сонячне  тепло
ну  як  шкафи  —
або  тонованеє  скло…
то  й  віддається…
а  висвіркне  —  у  що  є
у  внутрішнє  —  у  
«антискло»  —…
Бо  підійшли  ви  до  шкафа  й  згадали:
«Слава  Небу!
Що  цей  хоч  трішки  є  земним…
А  чим  же  пише?»
не  бийтесь  в  дзеркало
ви  в  серці!  —  і  піде  зовсім  інше!
прозрілий  ангел!  —  хто  б  ви  не  були…
і  щоб  тут  не  було…
Дух  —  Він  не  плаче
та  й  не  вломився  б,  —  напролом!
Він  —  молиться…
ми  пищимо  в  день  Знань,
а  що  б  —  пізнать  себе??
                                                 й  чи  є  ми  в  списках…
Бо  от!  
прийшов  би  живописець
поставив  би  вас  —
від  себе  вище  
біля  шкафа  —
і  свою  руку  вставив  в  своє  серце!
й  що  то  напише?
І  —  як  би  з  вами  діла  шились?..
І  от  чернець-іконописець
і  Світла  руку  вставив  в  своє  серце!
і  пише…


той  —  мав  би  вашу  душу!..
цей  —
може  покаже
хіба  оце
це,  що  від  вас  би
залишилось…


з  усією  глибиною  Бога!


02.09.2023,
Свято  прпп  великих  Антонія  і  Феодосія
Києво-Печерських!..
м.  Київ,
другий  Єрусалим…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023


Зʼявилось явище-Київ!

     Зʼявилось  явище-Київ!


                       Божому  Сину
                       Ісусу  Христу
                       і  Пресвятій  Матері-Діві
                       з  любовʼю  присвячується



От  звідки  взяти?
час  —  тюрма,
чи  
дар
і  календар?
Найцікавішим  є  питання
для  нездар
кайрос
чи  хронос?
Дитину  народила  лише  Мати?
я  встав
щоб  європейці  полягали
якщо  захочуть
щоб  чуби  по  думках  встали!
тож  —  «відділив  Бог  світло  від  пітьми.»
світло  —  це  розум
                               не  раціо  діоптрій


                               ви  тьма  —
                               ви  плідність
                               ви  можете  прорости  з  прози!
Ви  воли,
чи  пів  воли?
           такими  ви  були…



як  Бог  спланував  наступ,
не  дасть  Він  мені  впасти  —
й  за  світло  ви  взялись
пробили  діл
                         дарма  що  напаслись  —
і  розкрутилися
і  змʼязувалися
       мов  українці  щоб  не  впасти
й  знялись  —  мов  в  небеса  гімнасти!!


Які  ви  нерозумні  —  як  сумні!..
не  варті  українців,  навіть  сплячих
йде  серце  з  розумом  в  гармонії
і  ви  —  цього  торкаєтесь  
                   у  сні?
мить  —  серце  плаче…
І  після  сну  —
чи  ангел…

серце  без  світла  (без  Христа)  —
це  кінь!  сліпий…  позичений…
розум  без  серця  —  не  Пегас!!
що  летить  в  зорях!
у
гармонії  просвітленій…
агов!!  —  музичні!..


молітеся  за  всіх,  святі  Антонію
і  Феодосію  Печерські,
небесні  ангели  
терплячі…

Антоній    —  сонце,
яке,  сяючи,  —  всміхається!!!
І  Феодосій  —  милість  Божа,
яка
нами
переймається!..


Ти  Світло  Розуму,
Ти  —  Мати  Божа,
нас  осяюй  в  цім!!!


01.09.2023,
передсвято  прп  великих  Антонія  і  Феодосія
Києво-Печерських,  серце  гукало!
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023


Вісь Поема

       Вісь      

       Поема    

                 Єдиносущній  і  нероздільній  Трійці,
                 вищій  всіх  ангелів  Матері  Божій,
                 вдячний  за  спасіння,
                 в  любові  присвячую



Ця  держава  Твоя
єдність  міста
єдність  хорів
єдність  війська  —
як  ангельський  сей  цвях
і  сяє  в  нас  
і  в  бурях  важливісінький  —
єдність  гармонії!!  —
це  злагода  й  краса
і  Центр  у  християнськім  місці!!
і  я  у  цвясі  
цвях  —
світу  електрику  
трансформувати  —
і  бити  цю  скажену  благовістям!!
міг  би  жить  з  Богом  в  золоті  —  а  тут  весь  фіолет
характер  отакий
що  є  такий  поет
є  знахідка  у  світу
я    центр
а  трансформоване  вже  передмістя!



Слово!  я  є  заміс  Твій
а  я  руками  серця
світ  Твій  мІшу
що  тісто
має  вискочити
крізь
завісу  —
в  світла  нішу!!
дай  сильніших  —  цікавіших!!
І  руки  Матері  спасають  —
                                                                   в  часу  річці!!



Я  ж    Боже  світло,  давши,  —
викликаю  в  переніссях!
я  ж  гриф
пряма  струна
я  ж  помічник  —
за  струнний  геній?
і  повісять!!
і  часослов  читатимуть
я  гратиму  —  у  місті
куди  всім  пересісти  
в  вічний  дотик
зрячого  і  до  сліпого

язик  не  скорописець  —
                           як?  і  з  чого??
вічний  —  гнотик!  —
вселенна  горить  радістю!
                                                   ув  Бога!!


31.08.2023,  після  Літургії,
Київ  —  
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023


Жнива

                         Преблагословенній
                         Люблячій  Матері  Божій
                         із  здивуванням  і  любовʼю  присвячується



Кожен  своє  у  Бога-Слова  дожинає.
Терпіння  в  слові…  новизна  є…
і  два-три  слова  обіжне
й  два  слова
смисл  життя
торкатись  обіцяє:
чом  —  не  торкнулися  Мене?
автора  зараз  викидають
і  з  площ  і  з  станцій
й  поникають
й  стоїть  обідраний  хай  чоловік
і  вулиці  ті  переходять  хай  
                                                                     на  інший  бік
і  уникають
хоч  де  стояв  той  чоловік


Та  хай!..
Материки—  патерики…
не  мертве  хоч  полите  —  а  живе!
Відрив
відрив  —  як  постріли!  весь  світ  —  нявки?
орел  –  як  з  Божої  руки
орел  —  лиш  з  Божої  руки
над  ним  життя  —  нове!  —
Христовії  віки



я  плачу  серцем
і  заплачте:  в  цім  —  нікОли…
всім  було  нІколи
                     і  ненароджені  глаголи
в  них  не  жили  —  ніколи
блискучий  цей  орел
                   і  вибухами  в  нього  кола
             від  нього  пружні  
                                             пліднощі
                                                             і  сходить  —  соло!
і  в  ньому  
є  Христовий
солод!!



дай  Боже
щось  так  й  на  загал
не  музику  що  інфантильна
як  звільнена  з  своїх  начал
не  вулики  вбивати  —  а  плавити
                                                                           ментал!
Не  мізки  шпирхати  —  
                   а  преплавлять  ментал
бо  вулики  —  це  і  загал!!


29.08.2023,
після  Успіння  з  причастям!
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2023


Відчувайте де коли й до Кого…

 Поема

                     Пресвятій  Трійці
                       із  Пресвятою  Богородицею
                       з  любовʼю  в  трепетаннях  присвячується



Бо  хто  з  нас  є  Сонце  —
й  тополя  край  поля?
і  плавають  Небом  —
хліби  на  роздоллі?


чи  праведні  очі
хоч  з  чимось  в  неволі?
от!  Ти  це  і  хочеш  —
щоб  радість  і  щастя  —  і  доля!..
Ти  птахом  сокочеш  —
і  птаха  на  крилах
жде  радість!  І  щастя!  І  воля!


Ти  ж  книга  пророків!
і  в  тому  —  читомо
і  в  крилах  —  читома!
і  небо  і  простір
і  книга!  —  в  мені  це  як  вдома
і  я  в  небі  —  вдома!
Бо  Ти    скрізь  —  є  вдома!
Ти  воля  є  —  врешті,
причал  —  що  збулися…
й  знайдуть  Твоє  серце
гаряче  —  
прийдешні!
Ти  корінь  в  зітханнях
                             щасливого  листя
земля  —  у  навчаннях  
полита  бʼє  зеленню  —
і            перелистана!
Така  в  моїм  серці!!!!  —
не  хочеш  буть  виставлена…


І  знову  —  навчання
Веселка
веселка
веселка
та  й  то  не  остання
дається  —  
мов  суть  в  коромислах  —
бо  в  полі  й  клечання…


І  слава  всіх  сущих!  —
хто  в  полі
і  в  небі  —
Красо!  Невсипущих!  —
поет  не  спить
в  Тебе!
І  так  освятитись  —
це  залпом
на  Тебе
дивитись!
дивитись!


Цвісти  —  і  коритись
Мов  залпом  —  заслАння
і  —  нІ  з  ким  миритись
та  й  не  видно  їх  —  з  ким  це  миритись
одне  лиш  від  Тебе  —
               одне  осяяння!!!


27.08.2023,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2023


Гідне насичення думок таємницею — так — як все…

*      *      *


                   Сяйву  слави  Отця
                   Господу  і  Богу
                   Ісусу  Христу  в  любові  присвячується



Гідне  насичення  
думок  таємницею  —
так  —
як  все  бачу
Гідне  продавлення  філософій
Трьома  в  Одиниці…
хто  я?  в  очищенні  —
люблять  і  плачуть…
хто  я?  лиш  крила  —
шелеснуть  поривом  любові
я  літаю  з  Тобою  один  на  краю
ангелів  світла  і  людськості  крові
в  образ  шехіни  —  облак  Божий  —
здійняв  —  й  обійми  мої  крила
як  повітрям  віддачі!!



Дух  як  іде  й  вільно  
й  звільна  глаголиться  —
світ  хай  хулить?
так  він  молиться?
дуже  вільна  ця  мить
мить  висот
й  ледь  досяжна  околиця…


тільки  вірою  Богові
звірів,  птахів  віддаю
Хто  повірить  в  
літаючу  душу  мою


26.08.2023,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023


Блаженні гнані понад прірвою тряскою …

*      *      *


                     Пресвятій  Трійці
                     із  Пресвятою  Богородицею
                     вільно  з  любовʼю  присвячується



Блаженні  гнані  понад  прірвою  
                                                                   тряскою    
під  крилом  Духа
                             ще  не  явленим  Собою…
та  в  святім  зерні
так  вже  перейнятим  мною
щоб  дар  зерняти
був
мною  присвоєно-засвоєним…


щоб  мене  ведено
по  Небу  як  по
полю
щоб  спільно  підійняти  зір
що  я  так  солодко  ллю  мед
                                                     який  йде  —  Волею  —
і  в  серці  радість


…хоч  там  в  застіллі
затремтять  зачатки  скрилень
ті  розглядатимуться
ті  заглядатимуть:
                         чому
                         насправді  раді…
сама  ж  енергія  від  Трьох
підзірним  всесвітом
нікого  не  зневолює!


…як  усі  вибрали  ще  в  Бога  —
Долю…
будь  —  зміна  мислення!
до  Бога  —
каяття
Аж  тут  вирує  в  сік    війна-й-життя
хто  ніц    ні  згори,  збоку
й  ні  зі  споду
назавжди  значену  зовні  свободу!!
сміливо  тим  кажу  таке  життя


я  маю  ліпшу  внутрішню  свободу
в  Христі  й  з  Христом  лиш  вроджену  свободу!..
і  живу  внутрішньою  благодаттю
та  й  ведений  лиш  в  вільнім  серці
неба  знаттю


то  й  притягаються  свобода  з  благодаттю
хай  розціловуються  —
і  свобода  з  благодаттю  є,
свобод  —  лиш  внутрішнє
                                                 є  розкриття!..


І  з  Духом  я
пішов
на  ваше  покриття


Бо  Трійцю  Святу  й  не  сховаєш,
і  Сонце  й  Місяць  —
люблять  Бога
               все  життя!!


Бо  вони  теж  летять
як  ми
у  Одиницю  що  із  Трьох
й  вільно  пахтять!


Заллєм  вам  меду
з-за  життя!!!?


25.08.2023,
Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2023


як Твоє слово світає

*      *      *


                   Святій  Трійці
                   і  Всеблагословенній  Владичиці,
                   Приснодіві  Богородиці  Марії
                   з  люблячим  словом  присвячується


як  Твоє  слово  світає  
це  як  роса  землю  пʼє  
                     земля  роси  пʼє
іншого  погляду  не  буває
іншого  світогляду  не  буває
бо  й  людина  —  «не  є»!



ось  й  любов  земна  прилітає
                         і  відлітає
і  ми  щедро  безсмертя  даєм
а  любові  лиш  нитка
це  на  ній  Твоє  слово
           моє  серце  цілує
           — й  слово  —  є
очі  в  очі  
               серце  в  серце
пливе  земля  навзаєм!!


22.08.2023,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2023


Виявлення Слова

                         Слову  Божому,
                         Господу  і  Богу  нашому
                         Христу  Ісусу  
                         з  любовʼю  присвячується



О,  Тобі  сяє?
О!  Тобі  любе?  —
моє  особисте  відношення?
Боже,  як  злину  на  крилах  духу  —  і  лину
аж  напруженість  в  —  що  вибирають  
                                                                           от
                                                                     поміж  добром  і  злом!
Господи,
покрий  мене  однаково:  й  людину
і  поета  що  пре  надзаконні
                               і  законносвітліючі
                                               ясні  приношення!  —
Боже,  покрий  відношення
бо  є  пара  із  уст  моїх!!
бо  йде  й  радість  із  уст  моїх
бо  як  в  Духові  —  то  ніхто  не  скаже
                                                               що  відношення
                                         натертого  і  притягального  не  було!!


бо  Ти  не  випадеш  із  уст  моїх  —
поки  ще  чують  тепло!!!



Зрозуміло,  що  бачиш  згори  —
надзвичайні  пенати
Ти  —  Особистість
я  —  особистість
Ти  ж  це  виявиш  —  кріпке
                                     особисте  відношення
Ти  щезаєш
бо  Ти  
кличеш  і  тягнеш!  —
бо  я  прагну!  —  в  більш
внутрішнії  кімнати
є  любов  —  прийде  слово!
Слово  —  милість!  сяйво  Любові!  —
в  серці  —  всіх  світів  прощення!!
Бачать  —  слова  Твого  не  сховати!!


20.08.2023,  з  причастям,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023


Слово-діло

                       Любові  у  Трійці  Святій,
                       що  Матір  Божу  створила
                       за  благодаттю  Богом,  —
                       в  любові  присвячується  



Кріпкі  в  мені  справи
в  час  і  мить  приносу  —
страх  і  кріпкий  трепет  для  людської  слави!
Божа  слава  вічну  радість  вносить!!



той  хто  встигне  —  більше  просить,
слава  Матері  —  на  стик  любов  приносить
й  суть  вивітрюється  перед  згірклим  носом…
нам  же  в  Світ
відкрилося  вікно  іконою!
навіть  незвитяжно  й  безборонно

й  слава  рамі
в  рамі  людські  міліграми
світло  ж  всім  йде
мудрецеві  досить


18.08.2023,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2023


Небес золоте жито

                   Пресвятій  Трійці  безконечній
                   і  Верді  
                   в  його  73  —
                   з  любовʼю  непроминущою  присвячується



Слово  на  вигінку  —
блиск  над  стернею  
в  простір  —
простір
знав  в  колосі  творчість…
очі
що  в  віях  запилені
поле  вбирали  ходками  —
добро  ще  побачать  очі.
Немає  остуджень  —
не  чується  кашель
йдуть  з  полів
перші  хліби  молоді
перші
неожорстчені  каші.



Першість
справді  шукає  пори!
В  порціях  творчість  —
                                     в  заколесену  творчість
творять  мурахи    з  низів  догори
тільки  в  жнив  єсть  мовчання
тільки  з  жнив  йде  Голос
Той,  Хто  серйозність  творив  —
коли  небо  і  землю  творив!  —
створив  нам  цей  простір  Колос!!


17.08.2023,
Київ  —  другий  Єрусалим

Бачити  духовними  очима  серця    -

перевага  і  перемога  християн:  більше  за  силу...

Тому  вам  підтвердження:
мені  технічно  відключили  саму  можливість  відповідати  на  коментарі
і  коментувати  інших  -  також  (давно)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2023


Але і: що?. .

         *      *      *


                               Сяйву  слави  Отчої  —
                               Господу  Ісусу  Христу
                               присвячується  з  любовʼю



Але  і:  що?
                           й    —  навіщо??
винесіть  раду  свою  —  засОнчити
                                                             в  верхнім  повітрі
винесіть  раду  —  провітрить  —
                                         на  свіжому  вітрі
я  ж  то  яснію  —  душею  свічуся
                                                             в  цейбічнім
духом  єднаюся  
                               в  цім    
                                         з  потойбічним
хай  це  лице  —  мимо  
                         хмар
                         й  потрясе  —  Бог  є
                                                             вічний…



злітатимуть  в  ніжності
                                             ріки  різнії
                       і  дух  в  різноріччі
поезія  —  сяєвом  —  
                                         єство  горить  свічкою
                                         любов  —  горить  в  річці
я  вічний  —  в  мені  горить  Огонь  
                                         вічний
                                         я  не  в  протиріччі
                                         і  не  в  протиріччях


13.08.2023,  з  причастям;
Київ  —  третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2023


Март

                         Святій  Трійці  із  Святою  Богородицею
                         і  святій  вмч  Катерині  
                         з  радістю  присвячується



Це,  отже,  я  кажу  сьогодні!  —
щоб  вам  не  вірилось
думкам,  
                   які  холодні,
бо  вам  не  вийти  із  безодні
як  те  і  було  до  Христа,
щоби  не  стало  й  вам  запізно,  —
вогонь  в  розжаренім  залізі!!
бо  вже  вогонь  Його  в  мені  постав!
бо  я  було
сприйняв
вогонь  той  вічний
що  вибурхнув  із  Катерини
                                                                             в  серафічності!!
яка
лежить
в  язиках  плавлень    —
це  мов  би  у  каміннях  —
а  більш  —  на  Камені  Предвічнім

і  ця  свята  періхореза*
заставить  всіх  посходить  ув
                                                   всепломінних  лезах!!
Тут  впалять  її  ті,  що  на  протезах!  —
й  почують  річ
що  Камінь
дав  всепломеніючій  ґенезі
слідів  —  чи  дів!  —  христорадіючих
відстежень!


хоч  незлиянно
але  до  неї  й  слова  —
коб  то!  —  
                               всЕ  ж  ви!..
до  неї  й  фірмана-як-охоронну  грамоту…  це  раз-за-разом…
ще  би    булли!  —
щоб
холодом  
панів-магометан
з  світу  не  здуло!..
Ви  —
Або  очима  вже  промартесь
Або  в  серцях  прожартесь!..
як  Вона  йде  —
за  ким  великомучениці  
як  не  за  Дівою??


чого  вам  ще  чекати?
марта?


10.08.2023,  свято  ікони  «Одигітрія»  (Водителька  в  путі);
Київ  —  третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим
*  -  проникнення  плоті  в  Божество  (в  благодать  Духа)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2023


Святий Пантелеймон — лікує…

                     Пресвятій  Трійці,
                     Пресвятій  Богородиці
                     і  св.  Вмч  і  цілителю  Пантелеїмону
                     з  любовʼю  і  правдою  присвячується



Хто  своїм  образом  в  славі
               тебе  світлозорим  поставив??
Той,  Хто  походить  з  Отця,
в  Славі  вічній
                         Джерела  слави!!!


ось  ти  був  зранений,  о  Любовʼю
                                                                     Христа  найсолодшого
ось  пізнав  я  це  —
                               неізреченне!  —  в  серці  Любов
               від  розпʼяття  від  Отчого!


Глянь,  на  мосту  я
дві  прірви
одна  підганяє,  реве  ще  й  виштовхує!!


                             й  тим  —  штовханням  —  змагає…


Христова  Любов  нагорі
             все  терпить  —
мене  вполоняє
                               і  тим  сліпі  пристрасті  все  ж
               неспівставно  вгашає…


09.08.2023,  з  причастям,
свято  вмч  і  цілителя  Пантелеймона;
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2023


Як я на крилах — вітер піснь колише…

*      *      *  


               Пресвятій  Трійці  із  Пресвятою  Богородицею
               радісно  з  любовʼю  
               присвячується



Як  я  на  крилах  —    вітер  
                                               піснь  колише
бо  —  
куди  вище??
Усе,  на  що  чекав  Єдиний  Він,  —
                                                                         в  Марії!
Ми  проспіваємо  удвох  —
про  що  
Любов!  —
у  висі  голубії
і  все  —
на  що  чекав  Всевишній  Бог
й  здійснилося  в  Марії!!



на  що  чекали
зорі
тії  —  й  тії!



Й  Південний  Хрест  чекав
Марії…



чекали  води!
щоб  хреститись  —
                           це  оновитись


лиш  оновитись  —
запустити  мрії  молодії!!
Тільки  на  радість
Ще  зрадіють  люди
І  піднесе  всю  правду
Бог  —  як  твій  полудень!!
на  що  чекали
зорі
тії  —
й  тії:
оскільки
прагнули


очі  із  зримого
з  небес
—  на  Небо  —
і  добром  сяяли  —
від  бачень  всіх!  —
Очі  Марії…


Хвилюються  під  зором
що  в  Красі  —
схвилюються  народи!..
і  ті,  що  понаймають  їх
зі  сподів,
і  племена  людей,
і  яснії  народи,
і  всіх  неясних  мислень  води!
і  їх  сердечні  переходи  —
так  як  лиш  Бог
                               їх  водить!!


Питай  за  себе
куди  вище
як  я  на  крилах  —
з  Богом  пісня
в  Небі  —
дише!!


08.08.2023,
післясвято  успіння  Ганни,  матері  Марії;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023


І після інфопотопу…

*      *      *


                             Успінню  Ганни,  
                             матері  Марії,  
                             присвячується  з  любов*ю



І    після  інфопотопу
Бог  виграє  в  свят
і  після  потопу  
була  в  Ноя  —  веселка
і  після  потопу  буде  Бог  а  не  я
і  незримо  
щось  у  соловʼях…
Бог  прославиться  в  слові!!  —
Бог  зобов’яжеться
Словом
і  Воно    —  веселе!!
і  світ  як  стела!


07.08.2023,
свято  успіння  Ганни,  матері  Марії;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023


Людиновгодний дід Шекспір

Людиновгодний  дід  Шекспір


                       Божому  Сину-Слову,
                       що  через  Нього  все  постало,
                       з  любовʼю  присвячується



«думки  нас  творять  боягузами…»  —
мов  розписався,  він  сказав,
бо  вже  не  з  волею  Христа  —
персткий  —  писав…
Бо  вже  не  мав  —  Світла,  волі  Христа
Пітьма!
Пітьма!
у  Західній  Європі
світла  —  це  —
волі  вже  нема!
І  він  на  сцену  виліз  аж…
нездарний  паж
безвихідність  —  він!  —  
                                                                                 безпросвітність!..
яким  він  любим  став
для  зрадника  —
                               усього  цього  світу…  


жіночий  розум…(?)      обживальність!..


«думки  нас  роблять-й-тролять!  —  боягузами»
«Христа  зцуралися…  але  ми
будемо
так  й  далі.»  —
в  думках  про  це  —
не  з  Богом  в  вертикалі!
«В  думках  про  це  ,  не  вимовиш    т  о  г  о  !»  —
Тертя
знав  
Данте
і  в  Церкві  —  в  ницих
він  викликав
чи  виривав
вогонь!..
час  —  трясогузка!
і  бочки  соку  бурякового…
але  ж  це  сцена  й
тут  зі  
сцени
ми  в  підгузках!
а  ріки  крові  —  то  ми
вичавим
ті  зі  Старої  ще  Європи  —
всі  —
боягузи


07.08.2023,  
свято  успіння  Ганни-матері  Марії,
Київ  —  третій  вибір  
Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023


До Бога і від Бога в спеку — плавиш ментал??


                   Це  Сину  Божому,  Богу-Слову,
                   і  Богородиці  Діві
                   присвячується  з  любовʼю



Чи  є  зараз  до  Бога  —
гуки?
Хіба  ще  потопаємо?
І  в  родах  слів  —
                                 тіснота  ,  муки?
Брак  виношень?
Плідні  —
напруженості
із  релігій  й  до  науки
зорі  з  небес  сяйнуть  —
жаби  в  водах
                                     закумкають…



схопюють  зовні  —  в  нас  —
це  мов  в  зорі!  —
і  плескіт  радості  у  нас  —  і
                                                     звуки…
це  що  є!  —  в  Божі  руки
ми  подаємо  
з  серця  руки…


тоді!  —
й  тоді
якраз  не  знаємося  більше  на  воді…


06.08.2023,
свято  Бориса  і  Гліба;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023


Розум — і має бути розсудливість

Хто  дбає  розум  —  дбатиме  й  
                                                 розсудливість
всі  люди  українські  —  світу  судді
здоровий  глузд  —  уникнуть  хай  емоцій
та  й  інтелекту  накидного
що  мов  той  ключ:
на  розмір  —  ріжки…
й  тримання  звичного:
     мов  в  недолугім  віці…



Почуй,  ти!  Світе!
Перший  потік  —  із  серця  інтуїція!
І  далі  —  то  так  само
як  й  з  традицією:
що  обновляється…
і  Бог  
не  напира  на  дикцію…
тверезе  є  знання  речей:  це  український  глузд!!


Хай  того  в  світі  запече…
хто  він?  біжить,  Бога  в  серці  немає,
і  —  правила,  і  загнуздання  вуст…
І  потічково  йдіть!  заправити  сорокауст!  —
нехай  тече
і  хто  живий  —  імʼя  того  Церква  
Христова
прорече!!


06.08.2023,
свято    Бориса  і  Гліба;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023


Чи до сповідальниці прикутий?

                   Святій  Трійці
                   із  Святою  Богородицею
                   в  любові  присвячується



Це  й  тільки  є:
не  балабонити  —  а  очищатись!
Звідки  взяли,  що  можете
так  пізньо  словестовитись,
а  зір  із  Богом  не  єднати?
Хай  істину  любити
а  не  літо  —
це  в  мізках  не  розплавитись  —
й  таки  не  знаєте  чому  радіти
і  як  ваш  буде  ум
любовію  —  бриніти?..
і  як  розпеченим  умом
щось  не  означити
чи  й  не  прогавити?..
у  яку  шапку  може  одягнуть  
                                                         вас  літо!


Що  —  може  —  світ?
це  з  мене  літом  сходять  явища
і  от  —  Божественне  що  сокровенне
і  лиш  —  в  Присутності
і  в  диханнях  що  плодом  спіє
через  мене
і  любить  —  і  цілує  та  й  іде
ба  навіть  в  явленні  не  може
                                                   отже  буть  не  сокровенним…
я  залишаюсь  ніби  для  занять!
Але  вже  як  дитина  —  без  понять
їх  не  утворюю  —  щоб  ум    не  вполонять!
і  шкуру  ідола  —  з  ума  не  наставлять!
Авжеж  неловкістю
й  ті,  що  були  з  понять,  —
                                           знімать!
чи  вас  любов  не  троне?
чи  ж  лиш  —  ходив  Присутній  —  безборонним?
це  не  знання  а  доторк  що  не  заборонено
хай  дотик  й  Вічність  вмить
                                                                   не  в  забороненні
щоб  на  любов  не  кинулася  маска-бряк
що  є  в  любові  так  —  чи  що  не  так!


Це  ж  більше  вже  з
Очищеною,  з  Нею…
між  нами  і  розквітнуть  ніжні  образи…
Й  мої  терпіння  —  від  моїх  ще
поневолень…
та  й  погляди  із  ідей-волень
із  Божої
й  моєї
рукозмикань-дозволень!!!


05.08.2023,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023


Тоді відпурхується із лілей в крилах жар-птиці…

*      *      *


                 Сину  Божому,  Матері  Сина  Божого,
                 пророку  великому  Іллі
                 присвячується  з  любовʼю



Тоді  відпурхується  із  лілей  
                         в  крилах  жар-птиці
Гладенько-рівне-і  відкрите  —
                                             й  пломениться
Що  мені  миле  —
     в  світі  те  відкрилось  миле
О  добре,  Господи,
бути  мені
у  Твоїх  крилах!!



А  як  мені  на  Богородицю  дивиться!!?
Ревність  по  Богу  —
і  могуття  у  зигзиці
й  відблиск  в  лицях
Любов!  й  Любов  Твоя!  Любов  Її!
чом  в  яснім  небі
Світла
блискавиці?!


02.08.2023,  свято  пророка  Іллі-славного!
м.  Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023


Дух Іллі

           Духовному  отцеві  Олегу  Маланяку  
           з  любов’ю  присвячується



Будь  в  глибині
так,  в  глибині  —
в  ці  теплі  дні
в  Господі  слави
де  в  сонці
                     в  небі  і  
                                         отавах
як  повідочки
тчуть  управи:
Слово  схиляє
й  слово  править!..


Бо  Бог  богів
і  Цар  царів
й  Владика  всіх-усіх  владик
на  верх  просвітлений
й  на  низи  дикі
і  в  прикликаннях
й  в  кличах  слави
зіходить  —
Слово  схиляє
слово  править!..
Я  не  лукавлю.


Слово  —  Сонце  схиля
і  слово
в  серці  править!..


02.08.2018,  свято
великого  Іллі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023


Золоте жито пре у добре небо! —

*      *      *


               Святій  Трійці
               із  Святою  Богородицею
               з  любовʼю  —
               розключенням  простору  —  присвячується



Золоте  жито  пре  у  добре  
                                                               небо!  —
Мій  Бог  схиля  в  підпахвини
                                       золото  в  стеблах!
Я  знаю  —  за  що  люблю  світу  Бога,
Я  знаю  що  я  Богу  руку  піднімаю!
Боже,  любове  моя,  світло  раю  —
я  знаю  —  так  як  сонце
                                               не  вмираю!




Початок  є  в  любовнім  золоті  —
                                                       кінця  немає!!
хто  смикне  корінь  —  смикне  на  початок
як  неба  син  —  на  всьому  я  лиш
                                                     зОлота  печатка
                   пилок  хай  золотий
                   небес  сягає…
                   в  любовнім  полум’ї  кінця  немає
любов  ув  повній  ложі  —  Небо
                                         підпирає!!


01.08.2023,  свято  легендарної  Макрини,  сестри  Василія  Великого;
свято  Великого  Серафима;
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023


"Поет неба і землі", — можемо ми сказати про Бога, якщо дослівно перекладемо з грецького текст Симв

"Поет  неба  і  землі",  —  можемо  ми  сказати  про  Бога,  
якщо  дослівно  перекладемо  з  грецького  текст  Символу  віри.  


Світ  не  є  погана  копія.  До  Христа  оце  (що  світ  —  погана  копія)  неминуче  стверджував  Платон,  згодом  неоплатонізм,
врешті  неправильно  запозичені  в  бл.  Августина  відношення  Фоми  Аквіната.
Не  кажіть  понижень  і  неправд  на  світ  Небесного  Отця,  створений  для  повноти  і  радості  спілкування  з  Богом  і  обожнення  по  благодаті.  
Заблукується  всякий  розум,  
який  не  стоїть  на  Логосі  (це  домобудівниче  Слово,    Ісус  Христос).
Дивіться:  «Догматичне    богослівʼя*»:
Кожна  твар  має  свій  "логос",  свій  "сутнісний  зміст".  Отже,  каже  святий  Григорій  Богослов,  чи  може  існувати  щось,  що  не  стверджувалося  б  на  Божественному  Логосі?  Немає  нічого,  що  не  ґрунтувалося  б  на  "смислі  всіх  смислів"  —  Логосі.  Все  було  створено  Логосом;  саме  Він  надає  тварному  світу  не  тільки  той  "порядок",  про  який  говорить  саме  Його  ім'я,  але  і  всю  його  онтологічну  реальність.  Логос  —  це  Божественний  осередок,  звідки  виходять  ті  творчі  промені,  ті  властиві  кожній  тварі  "логоси",  ті  "неперехідні"  словеса  Божі,  які  одночасно  викликають  до  буття  все  створіння  і  закликають  його  до  Бога.  Таким  чином,  кожна  тварна  істота  має  свою  "ідею",  свій  "сенс"  у  Бозі,  у  задумі  Творця,  Який  творить  не  за  забаганням,  але  "розумно"  (і  в  цьому  ще  одне  значення  Логосу).  Божественні  думки  —  це  споконвічні  причини  створених  істот.
"Двох  світів  не  існує",  —  рішуче  заявив  він  (бл.  Августин  –І.Ш.)  у  своїй  праці.  Тим  не  менш,  його  вчення  про  ідеї,  що  містяться  в  самому  бутті  Божому  як  визначення  сутності  і  як  причини  всього  створеного,  утвердилося  в  західному  богослов'ї  і  посіло  значне  місце  в  системі  Фоми  Аквіната.У  православ'ї  ж,  навпаки,  видається  немислимим,  щоб  Бог  у  своїй  творчості  задовольнявся  "  реплікою  "  на  свою  власну  думку;  зрештою  —  на  Себе  Самого.  Це  означало  б  позбавити  створений  світ  його  оригінальності  та  самоцінності,  принизити  творіння,  отже,  і  Бога,  як  його  Творця.  Адже  вся  Біблія,  
і  особливо  книга  Іова,  
Псалми,  
Приповісті,
підкреслює  досконалу  і  чудову  новизну  творіння,  
перед  яким  радісно  вигукували  ангели;  
творіння-благословення  книги  Буття,  
творіння-ігри  книги  Премудрості,  
"цього  дивовижно  створеного  гімну  всемогутній  Силі",  
як  пише  святий  Григорій  Ніський.
Тільки  поезія  може  уявити  нам  цю  таємницю;  саме  тому,  
що  поезія  прославляє  і  не  претендує  на  пояснення.  
Трійця  первинна  по  відношенню  до  будь-якого  існування  та  будь-якого  знання,  які  в  ній  знаходять  своє  обґрунтування.  Трійця  не  може  бути  осягнута  людиною.  Вона  сама  обіймає  людину  і  викликає  в  ній  славослів'я.  Коли  ж  ми  говоримо  про  Трійцю  поза  славослів'ям  і  поклонінням,  
поза  особистим  відношенням,  
дарованим  вірою,  
мова  наша  завжди  невірна.  (!!!)
Святий  Григорій  Богослов,  найбільший  богослов  Пресвятої  Трійці,  міг  говорити  про  цю  таємницю  лише  у  формі  поетичній,  
бо  лише  поезія  здатна  
в  словах  явити  потойбічне.      (!!!)
Таємниця,  про  яку  говорить  тут  термінами  Плотіна  святий  Григорій  Богослов,  розкриває  перед  нами  за  межами  всякої  логіки  та  всякої  метафізики  іншу  сферу  буття.  Тут  віра  живить  думку  і  підносить  її  над  її  межами  до  того  споглядання,  що  має  на  меті  участь  у  Божественному  житті  Пресвятої  Трійці.
Тому  лише  методично  "деконцептуализируемая"  запереченням  думка  може  говорити  про  таємницю  особистості,  бо  цей  до  якоїсь  природи  не  зведений  "залишок"  
не  може  бути  визначений,  
але  лише  показаний.  (!!)
 (Поезія,  музика,  мистецтва)
Особисте  можна  "вловити"  тільки  в  особистому  спілкуванні,  
у  взаємності,  аналогічній  взаємному  спілкуванню  Іпостасей  Трійці,  
в  тій  розкритості,  яка  перевершує  непроникну  банальність  світу  індивідуумів.  
Бо  підійти  до  особистості  означає  проникнути  у  світ  особистий,  одночасно  замкнутий  і  відкритий,  
у  світ  найвищих  художніх  творінь…  (!!)
Святий  Кирило  Олександрійський  говорить  про  пишність  Божественної  сутності,  що  виявляє  себе.  Невпинно  повторюються,  відображаючи  сяйво  сліпучої  краси,  світлозорі  терміни,  які  тут  аж  ніяк  не  метафора,  а  вираз  найвищого  досвідченого  споглядання.
Якщо  вжити  аналогію  (але  в  цій  аналогії  криється  весь  зміст  творіння),  цей  дар  подібний  до  щедрості  поета.  
"Поет  неба  і  землі",  —  можемо  ми  сказати  про  Бога,  
якщо  дослівно  перекладемо  з  грецького  текст  Символу  віри.  
Так  можемо  ми  проникнути  в  таємницю  створеного  буття:  
творити  —  це  не  означає  відображатися  в  дзеркалі,  
навіть  якщо  дзеркало  є  первинною  матерією;  
це  також  і  не  означає  даремно  подрібнюватися,  
щоб  потім  все  знову  в  Собі  зібрати;  
творити  —  значить  викликати  нове;  
творіння,  якщо  можна  так  висловитися,  —  це  ризик  нового.  (!!!)
*  -  В.  Лоський  «Догматичне  богослівʼя»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990026
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023


Християнин до Політехнічного

                 Всенепорочній  і  Всеблагословенній
                 Цариці  Неба  і  землі
                 Діві-Матері  
                 з  любовʼю  присвячується

Не  ховав  я  життя
ніби  то  всі  ніби  в  Лісі  років!!  
ви  зі  мною
хто  піднятий  від  гною
не  в  розхрИстанні
а  в  світлі  у  небі  на  віки  віків!..



Ато  ж  кажуть:  ми  в  лісі
а  не  чуємо  тіні  лісів
але  в  тім
що  з  дугою  —
перевисанням  —  з  такою
піднято  лиця!  
а  там  світло  Небесне
з  Христових  іде  —
поверхів!..



А  це  все  є  від  віри
вибух  —  я-я-Я
звірі  в  нірках?
в  нірах??
прийнять  —  щоб  пройнять??
Боже!  мум-мум  сумум:  це
навіть  не  юність
в  юності  я  —
вище  
Косих  капонірів!!



в  Політехнічному  —
була
нещадна
сімʼя!!!




бо  був  Ти
і  це  не  ядерність
а  із  Тебе  над  ядерно
стирчав
тільки
я


27.07.2023,  день  народження  зорі  України,
співачки  Христової  —  Наталі  Половинки;
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2023


Щаслива груша!

                   Святій  Тройці
                   із  Святою  Богородицею
                   в  щасті  присвячується



І  я  непорушно  дивлюся  на
                                                         Непорушного
це  мають  упасти
                               спілі
                                     подарункові  груші
це  все  що  ми  маємо
з  Богом
ці  вмиті
і  в  росах  повиті
і  те  я  в  них  дбаю
і  дбати  те  мушу
ці  груші
що  душам  були  б
соковиті



і  буде  незахитАнною
знову  ця  груша
що  й  більш  непорушно
вдивляюся  у  Непорушного!



       ще  я  непорушно  дивлюся  на
                                                                                     Непорушного
       це  хочуть  упасти  —
                                         спілі  солодкі  груші…


26.07.2023,  свято  Собору    Архангела  Гавриїла,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці…
другий  Єрусалим!

       У  всіх  не  вистачає  хвали  Богу  -    від  нестачі  
       внутрішньої  роботи,    отже,  радіння  в  Ньому:

Хвалити  (  чи,  якщо  хочете,  цінувати)  Бога  –  означає  не  спати,  
увійти  до  світу  дійсності;  
а  не  цінувати  Його  –  це  позбутися  великої  радості…  
...коли  ми  служимо  Богові,  Він  відкривається  нам.  

...але  в  тому,  що  Сам  Він  давав  Себе  людям,  коли  вони  це  робили…

...що  всяка  радість  сама  собою  переходить  у  хвалу,  
якщо  не  стримаєш  її  з  боязкості  і  делікатності.  

особливо  часто  і  багато  хвалять  найпокірливіші,  
найздоровіші  і  найрозумніші  люди,  
хвала  –  
словесне  вираження  душевного  здоров’я.  

...він  (Псаломщик)  робить  рівно  те  ж  саме,  що  робить  людина,  
яка  говорить  про  предмет  своєї  любові.

Мабуть,  ми  так  хвалимо  те,  що  нас  радує,  
бо  хвала  не  лише  виражає,  але  і  доповнює  нашу  радість,  
доводить  її  до  повноти.

...радість  їх  неповна,  якщо  вони  цього  не  скажуть.  

 ...«славити  Господа  і  радіти  Йому».  
Свого  часу  ми  дізнаємося,  що  це  –  одне  й  те  ж.  
Повна  радість  і  є  хвала.  
Але  без  зусиль  радості  взагалі  не  буде  
(духовної;  а  природна    -    дрижить  і  швидко  минає…-І.Ш.)

Я  хочу  сказати,  так  буває  зазвичай;  є  і  інші  хвилини,  
і  в  деяких  —  дійсно  блаженних    душ  —  їх  багато.

А  якби  смертна  людина  могла  гідно  вихвалити  
найвище  на  світі,  
душа  її  досягла  б  вищого  блаженства.

Коли  я  думаю  про  це,  я  розумію  християнське  вчення  
про  те,  що  ангели  і  блаженні  душі  славлять  Бога  на  небесах.

Щоб  уявити  собі,  про  що  говорить  це  вчення,  
ми  повинні  припустити,  що  ми  переповнені  любов’ю  до  Бога,  
ми  просто  витримати  не  можемо  такої  любові  і  радості,  
вони  ллються  з  нас,  хльостають.

Автор:  Клайв  Стейплз  Л’юїс  (тут  з  сайту  «ДивенСвіт»,    дуже  скорочено,  
бо  так  хочуть  поезія  і  —  крилаті  слова!)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2023


ЩО ОЗНАЧАЄ ХВАЛИТИ ГОСПОДА: (від душевного до духовного — Льюіс, вміє переконувати: чо

ЩО  ОЗНАЧАЄ  ХВАЛИТИ  ГОСПОДА:  
(при  переході  від  душевного  до  духовного  —  Льюіс,
вміє  переконувати:  чому  —  ліпше  стати  християнином)
 Кла́йв  Сте́йплз  Лью́їс  —  про  справжнє  значення  хвали,  яку  маємо  віддавати  Богові.
ЧИ  БОГ  ПОТРЕБУЄ  НАШОЇ  ПОХВАЛИ?

 …Що  ми  хочемо  сказати,  коли  кажемо,  що  «картина  заслуговує  захоплення»?
 
Ми  хочемо  сказати,  що  захоплення  –  правильна,  адекватна  реакція  на  неї,
 
і  якщо  ми  так  не  реагуємо,  ми  безглузді  і  сліпі,  

більше  того  –  нам  же  гірше,  ми  багато  втрачаємо.  

Те  ж  саме  можна  сказати  і  про  красоти  природи.  

Звідси  я  і  йшов,…поки  не  зрозумів  того,  що  треба.  

Хвалити  (  чи,  якщо  хочете,  цінувати)  Бога  –  означає  не  спати,  

увійти  до  світу  дійсності;  а  не  цінувати  Його  –  це  позбутися  великої  радості,  

а  врешті-решт  і  усього  взагалі.  

Жалюгідне  і  убоге  життя  тих,  хто  не  сприймає  музики,  

або  ніколи  не  був  закоханий,  або  ні  з  ким  не  дружив,

або  не  любить  читати,  або  не  радіє  уранішній  прохолоді,  

або,  як  я,  не  цікавиться  спортом…

Але  це  не  все.  Бог  не  лише  заслуговує  захоплення  і  хвали,  

Він  велів  нам  хвалити  Його.  Я  цього  не  розумів,  поки  не  збагнув:

 коли  ми  служимо  Богові,  Він  відкривається  нам.  

Не  усе,  не  завжди,  але  дуже  багато  хто  «красу  Господню»  бачить  у  храмі.  

Навіть  в  юдаїзмі  суть  жертвопринесення  була  не  в  тому,  

що  люди  давали  Богові  тельців  і  агнців,  

але  в  тому,  що  Сам  Він  давав  Себе  людям,  коли  вони  це  робили;  

у  нашій  же  літургії  це  набагато  виразніше,  просто  фізично  відчутне.  

Жалюгідну  думку  про  те,  що  Богові  в  якомусь  сенсі  потрібне  наше  поклоніння,…

 спростовують  слова:  «Коли  б  я  зголоднів,  то  не  сказав  би  тобі»  (49:12).  

(Бо  і)  я  не  чекаю  від  мого  пса  похвал  моїй  книзі,  
і  не  від  всякої  людини  мені  приємна  похвала.

Але  головного  я  ще  не  розумів.  Я  мислив  хвалу  як  похвалу,  схвалення,
 
яке  хтось  комусь  виражає.  Мені  не  спадало  на  думку,  

що  всяка  радість  сама  собою  переходить  у  хвалу,  

якщо  не  стримаєш  її  з  боязкості  і  делікатності.  

Світ  тільки  і  робить,  що  хвалить  і  славить:  закохані  вихваляють  коханих,  

читачі  –  улюблені  книги,  спортсмени  …

 Я  не  раз  помічав,  що  

особливо  часто  і  багато  хвалять  найпокірливіші,  

найздоровіші  і  найрозумніші  люди,  

а  неповноцінні  і  безглузді  хвалять  рідко  і  мало.  

Хороший  критик  знайде  що  похвалити  в  недосконалій  книзі;  
поганий  викреслює  з  літератури…

Якщо  відняти  надзвичайні  обставини,  можна  сказати,  що
 
хвала  –  

словесне  вираження  душевного  здоров’я.  

Абсолютно  не  важливо,  уміла  вона  чи  ні;  

багато  любовних  віршів  так  само  жахливі,  як  гімни.

 Ще  я  помічав,  що,  коли  ми  хвалимо,  ми  вічно  просимо  до  нас  приєднатися:

 «А?  Правда?  Ні,  правда?»  Коли  псаломщик  просить  усіх  хвалити  Господа,  

він  робить  рівно  те  ж  саме,  що  робить  людина,  

яка  говорить  про  предмет  своєї  любові.

Мабуть,  ми  так  хвалимо  те,  що  нас  радує,  

бо  хвала  не  лише  виражає,  але  і  доповнює  нашу  радість,  доводить  її  до  повноти.  

Не  заради  лестощів  закохані  повторюють  один  одному,  як  вони  красиві,  –  

радість  їх  неповна,  якщо  вони  цього  не  скажуть.  

Коли  відкриєш  нового  письменника,  
неодмінно  потрібно  розповісти,  який  він  талановитий;  
коли  несподівано  побачиш  прекрасну  долину,  просто  неможливо  мовчати;  
коли  почуєш  хороший  жарт,  треба  ним  поділитися.  

Звичайно,  (прозовими)  словами  усього  не  передаси.  (!!)

Ось  якби  написати  прекрасні  вірші  (  !  )  або  чудову  музику  (  !  )

або  картину,  наша  радість  була  б  ще  повнішою.  

А  якби  смертна  людина  могла  гідно  вихвалити  найвище  на  світі,  

душа  її  досягла  б  вищого  блаженства.

Коли  я  думаю  про  це,  я  розумію  християнське  вчення  

про  те,  що  ангели  і  блаженні  душі  славлять  Бога  на  небесах.  

Це  зовсім  не  те,  що  «піти  в  церкву».  Наша  «служба»  –  дуже  слабка  подоба,  

ми  тільки  намагаємося  там  славити  Бога…  

Щоб  уявити  собі,  про  що  говорить  це  вчення,  

ми  повинні  припустити,  що  ми  переповнені  любов’ю  до  Бога,  

ми  просто  витримати  не  можемо  такої  любові  і  радості,  

вони  ллються  з  нас,  хльостають.  

У  шотландському  катехізисі  сказано,  що  призначення  людини  –  
«славити  Господа  і  радіти  Йому».  
Свого  часу  ми  дізнаємося,  що  це  –  одне  й  те  ж.  

Повна  радість  і  є  хвала.  

Коли  Господь  велів  нам  хвалити  Його,  Він  велів  нам  Йому  радіти.

…ми  налаштовуємо  інструменти.  Це  може  доставити  чималу  насолоду,  

але  тільки  тому,  хто  хоч  якось  провидить  симфонію.  

…  і  навіть  найсвятіші  наші  обряди  –  обіцянка,  репетиція…  вимагають  праці,  
а  радощі  можуть  і  не  дати.  

Але  без  зусиль  радості  взагалі  не  буде.  

«Виконуючи  релігійні  обов’язки»,  ми  риємо  канали  в  пустелі,  

щоб  воді,  коли  вона  з’явиться,  було  де  текти.  

Я  хочу  сказати,  так  буває  зазвичай;  є  і  інші  хвилини,  

і  в  деяких  дійсно  блаженних  душ  їх  багато.


Автор:  Клайв  Стейплз  Л’юїс  (тут  -  з  сайту  «ДивенСвіт»,  скорочено,  бо  так  хочуть  поезія  і  —  крилаті  слова!)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989611
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2023


Псалом 125

                         Святій  Трійці
                         із  Святою  Богородицею
                         в  щасті  і  любові  присвячується!



Огненний  Дім  —
в  псалми  мов  дім!
як  же  не  випасти
й  не  руйнуватись  в  тім
як  от  —  і  —  чисто  жити  в  нім?..
Любов  Божа  свідома  і  пругка  —
і  обіймає  за  верха
любовний  світ  —
через  любові  всіх
ривка!
О  сило  Божа  пломінка!!
всепереконлива  така!!


Нехай  то  будуть  ниви  прощ!
Нехай  там  будуть
                   хмари  й  дощ
                   в  житті  огненного  материка!
Бо  тут  є  покаяння  —
а  тоді  —  в  Небі  міць  тривка!
Як  берегти  нам  Бога-Слова  дім?
терпко  умившись  —
чисто  жити-й-жити!
Боже
Боже  Елогіме!!
Тільки  була  б  
                                           Її  свіча!
що  світло  все  запалює
й  мене  стріча!
А  була  в  Сонці  —
я  не  зміг  в  Її  очах,
ну  щоби  довго,  —
хто  б  зміг  в  Її  очах?
але  ж
у  Вічності  
все  ж
не  зачах
й  в  сонці  малому  не  зачах!  —

бо  сонце  й  зорі  —
на  Жіночих  цих  плечах!..

І  мудро  слово  Ти  почав…
як  то  почав…
бо  хто  б  мене  від  Жінки-в-Сонці
відірвав  —

це  ж  від  очей  
Ти  відірвав??
Любов  ця  
отака  —  тривка  в  роках!!
і  наді  мною  є  Твоя  рука!..
як  я  дерусь  до  Тебе
або  і  часом
хочу    —  лиш  до  Тебе!
я  —  зможу  в  Небі!!!
Так  що  кличуть  «Повернись!..»
а  Ти  є  Бог  —
тож  Вічність  вводиш
через  вись!!
й  тоді  держись
і  вже  молись!

І  в  звізди  росяні  встають  —
колеса  щастя…  встануть  колись!..


21.07.2023,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023


Псалом 124

А  як  пращі
працюють  на  світ
ЗСУ,
Київ,
і  —  з  президентів  —  один  ще!  —
це
в  руках  Божих  найкращі.  
В  правді  спасіння!  —
всі  цінять.
Кремль  —  це  пропащі…
Через  те,  що  не  можу  
казати  неправди,  —
Господи,  як  дитина  кажу  —
зроби  всіх  праведниками!!
Застав  бісів  лизати
розпечені  сковорідки    —
щоб  злі  язики  відчули
чого  не  збуджуватись  їм  розжареною
Христовою  правдою!!!


Тільки  так  на  контрасті
усі  запіють  раді  —
спечені  ж  поховаються  в  спечені  пащі…
яка  солодка  правда  
піє
над  ще  не  пропащими!..
Ось  нащо  спіє  Твоя  висота!!
Ніяковіють
і  піють  злі  язики  в  хащах?


20.07.2023,
Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2023


Спіткання-й-доторки… Михайлу Григоріву — поету Божому

Спіткання-й-доторки…


                         Михайлу  Григоріву  —  поету  Божому
                         із  здивуванням  глибоким  в  серці
                         присвячується



Я  вас  впізнаю  
й  зі  спини
Станьте  світлу  поета  
лицем  до  лиця  —
Й  що  буде  світлом
те  —  я  впізнаю!


17.07.2023,  на  щастя  ця  велика  спека!
Київ  
«Ти  і  магнітні  бурі  переварюєш-ласуєш,
і  велику  спеку,  -  творчо  діє  .»  (Людмила-дружина!  )

Тут  послухайте
https://www.youtube.com/watch?v=PjR9MEIF2mc
Михайло  Григорів  читає  на  Літакценті  три  поезії
 "Озвалися  в  чеканнях  квітки..."
Мати  Божа  назвала  мені  його  -    поетом  Божим...

Це  в  останні  пекельні  години  липня  2015  року!  Дивіться-вважайте:

                 Стаття  "Неймовірний  поет  Михайло  Григорів"
1

Це  є  вічна  поезія.  Безсмертна!

див.:  https://www.youtube.com/watch?v=PjR9MEIF2mc

2

Поезія  —  не  лише  в  любовних  пошлюбуваннях  слів,  поезія  —  в  Богові,  людині  і  світі,  врешті  —  в  космосі  всього  творіння,  протестанти  відкинули  космос  —  і  цим  від-кинули  самих  себе!..
«Відсоток  поезії»...  присутнім  є  в  усьому,  в  Житті...
Поет  Михайло  Григорів  є  близьким  вічним  поетам,  неважливо  —  чим:  
точкою  вибуху,  родженням-збудуван-ням  живих  організмів  слів  
чи  таїнництвом  в  Слові...
Цьому  земних  понять-категорій  нема.  (!!)
Поезія  —  найвища  діяльність...  вона  вводить  слідами:  вогонь  в  слові...  векторіальністю  голосних...  музикальною  тональністю...  звільненням  духу...  чи  натяками  тільки,  —  у  Нескінченність.  
Родить,  отже,  в  організмах  
з  позамежною  точністю!
Що  ж?  
Звільнює  Михайло  Григорів,  але  нікого  не  «форматує».  Чуєте  і  знаєте.
Аристократизм?
Є  і  будуть  аристократи  духу,  в  Тройці...
 
Дозволить  сказати  Михайлове  добре  серце:  поезією  говорили  б  усі  —  було  б  їм  добре!..  Обличчям  говорить,  це  —  факт.
Уважніше:  жити  б  Поезію  всього  життя!  

Вважте:  що  мова  вулична  —  мова  упалого  творіння...  

Завважте  Бога  у  собі!  така  мова  —  каліч  побіля  поезії.  
«...в  Отця  багато  місць...»  Поезією  раює  він,  Михайло!..  Григорів  лик  шукає!!  
Дайте  свободу  іншим:  верніть  поезії  себе  —  справж-нього.  Щасливого!

3

При  чім  Аристотель?
Найсвітліше  і  найтепліше  говорити  доцільно  —  в  найтемнішій  і  найхолоднішій  космічній  д-д-дірі...
Коли  час,  вибраний  Богом  як  розгортка  пам’яті,  душить  все  й  усіх,  невмолимий,  пробачаюсь,  хто  не  чув,  його  невмолимий  інструмент  Плутон  чавить  главсуддів  
і  главнафт  на  м’ясо,  таких  чавитиме  й  скрізь,  бо  є  відповідність...
Жодної  з  природ  не  обійти  ж...  

Тож  відповідайте  —  чи  Христу  Ви  відповідаєте?..
Ліна  Костенко,  Микола  Воробйов,  Михайло  Григорів,  —  найтепліші  й  найрайськіші  Божі  поети,  —  поетом  потрібно  народитись,  —  чи  здогадуєтесь?  Таким  таїнникам  Тройці  —  теж,  особливо:  з  домовленістю  зі  Словом,  тому  ні  ангел,  ні  народ  не  сперечатиметься,  як  народ  в  біді...

Люблять  вони  вас?
От  дивіться.
Від  Бога  говорю  і  я  про  них.  Зеркальна  відповідність:  у  найтемнішій  народній  біді  правильно  просяяти  світилам  найсвітлішим  —  умовим  світлом  задля  чулих  душ.

Відбувається?  Відбувається!
Любить  Христос  вас?
Вони  й  народились  відповідно  духу,  тож  як  з  геніями  надформного  рівня  —  йшли  усім-всім  режимам,  пасткам  і  небезпекам  всупереч,  з  Огнем!  
Не  прогинались.
Не  завдяки  йшли,  а  всупереч  —  
і  дякували  Богу!  Благословили:  здирали  заблукання  
з  першої  природи,  не-Христової,  самодолалися  —  
та  й  ішли  у  другу,  рідну,  духовну.
Самозреченням  йшли.  Люблять  вони  вас?  
Бог  любить  вас?

І  ви  не  уявите,  бо  є  те  вище  уяви.
Неуявні  уми  Григорій  Палама,  Василь  Великий,  Павло  Флоренський  —  подібне  те  все  знають.

І  всі  найчистіші  уми  також.  В  серці.  

Тож  перед  чоловіком  Аристотелем  якийсь  пройшов  пунктиром...  І  Аристотель  так  і  взнав:  в  поета  чисте  серце,  особливе  повинно  бути...  Хоч  навкруги  пекло!..

Очистіться,  очистіться  і  очистіться.
Вони  вийшли  вперед,  гріють,  світять  і  втішають  собою  і  Богом,  що  зробив  для  них  все,  і  час.  Зоряний  час.  
Й  чисте  серце.

Зоряний  час  їхній,  —  для  чого  народились,  вийшли  вперед,  гріють.  
«Паспорти»  їхні  в  них  на  лицях,  —  усміхнені.  
Світлі  думки  —  зі  світлих  душ.  Душею  Бог  тримає  лице.

Лик  праведних?
Попросив  Бог  піти  в  це,  нелегке,  «Ми  підемо  туди»  —  визвалися,  тепер  Слово  і  сприяє...  
Подвиг  стає  —  явним.  Нафту  відпускають.  Подвиг  —  явлений.  Істинно.
Аристотель  відпочиває.
Поети!!  Видні,  —  
тепер    явно.
 
4
Ми  підемо  в  найбільшу  з  глибин  з  поетом  Михайлом  Григорівим.
Якщо  нас  зводить  з  кимось  чи  на  небі,  чи  на  землі,  —  в  живій  Божій  тканині,  —  значить,  Дух  пізнає  якісь  відповідності  для  Задуму  Його.

Який  склад  духу  в  поета  М.  Григоріва?  інтенції?  які  особливості  дихань  його?  
Це  з  царства  духу,  можливостей...

Всі  втрачають  можливості...  Щастя  потрібно  творити,  бо  як  же  тоді  споживати,  
пере-живати  щастя??  Михайло  Григорів  —  приклад  для  нас.

Геніальні  поети  все  своє  життя  ідуть  —  хоч  не  хоч,  а  —  супроти  всіх.  
Всіх  зносить-таки  загальноприйнятим,  бо  не  використовують  
цих  можливостей,  з  Неба  і  Духу.  
«У  всіх  гинуть  можливості».  Давно  сказано.

Є  привід:  є  склад  духу  самоусвідомленого  поета,  художника,  так  мовлять  —  
«до  мозку  кісток».
Він  же  все  життя  —  мов  проти  водоспаду,  який  зносить.  Втрачають  можливості...  
Духу,  раю  веселого.  
М.  Григорів  реалізував  —  що  інші  мали  б:  неповторне  єднання  з  Богом  —  в  Промислі.

Що  відбувається  тут  і  зараз?  Зцілення  Вас  до  єдино-неповторності,  можливість  цього,  і  всіх,  хто  читає  з  нами.
«Іскріть»,  прошу!  Маєте  —  іскру  Божу.

Духові  досить  волі  доброї  й  іскри:  хоча  б  іскра  в  духові  геніальності  —  
й  спільність.  Шкарубкість  дару  слова.  Брати,  чи  одна  родина  і  рівень,  —  
геніальні  в  Духові  Божім.
По  ходу  побічними,  немов  у  музикальній  композиції  другими  домінантами  (хто  не  геніальний  —  те  ще  не  відає),  прояснюватимуться  
вам  свої  місця,  
виповнювати-метеся.
І  —  в  «органічно»  ваше.

Видно,  що  в  цього  поета  особливість  —  в  люблячій  духовній  силі.
І  ніщо,  крім  сильного  люблячого  Бога  (і  всіх)  духу,  не  зведе  у  ціле,  
художньо  єдине  найвіддаленіші  порядки  вловленої  і  
переданої  реальності,  реальної  краси.  
Велич  —  ознака  і  Краси  присутнього  Бога  в  творі.  

Позамежність,  як  для  звичного,  доступного  бачення,  тут,  
в  першому  його  творові,  читаному  поетом.
Але  другий  твір...  вслухайтесь...  якщо  промовити  мені  можна  хоча  б  чимось  про    т  е,    трудновимовне  «м’якше  світло»  —  твір  зразу  ж  милосердніший...  не  буду  катего-ричним...  мабуть,  Духовим  милосердям.
Про  т  е    зсередини  ким  сказано  кілька  слів?  Оцінити,  так,  —  це  можливо:    т  е    —  чути,  чують,  що  воно  —    т  е.
А  Надсвідомість,  «розширене  серце»  —  за  апостолом  Павлом?  
Павло  «як  дітям  казав:  зробіть  ваше  серце  розширеним»,  просив!  
Тому  що  далі  ніхто  без  цього  нічого  не  зможе  у  геніальному  з  антиноміями  (протилежностями)!  Бо  чи  не  всім  кагалом  у  світі  прийшли  в  нову,  —  
та  була  окультною  Атлантида,  схопила  за  бороду...  —  
на  цей  раз  земноментальну  і  окультну  —  
тезово  наукову  можливість  швидкої  загибелі  Землі.  
Зрозуміло,  чому?  
Трохи  здогадуєтесь.

Ніхто  —  і  ніщо,  ні  євреї,  ні  неєвреї,  ні  греки,  ні  негреки  вас  не  спасуть:  
Богом  не  передбачено.
 Передбачено:  
ведення  в  Христі,  ведення  Духом  Святим,  —  
двома  рука-ми  Отця.

Духом  Святим  робиться  нетезовість  (розумієте:  непартійність,  неєретичність  і  несектантськість,  
нерозкіль-ність)  
і  можливості  таких  поетів,  зцілюючих  
у  щораз  вищий  «організм»,  
ведеться  пізнане  Духом  Святим.  
 
Бо  кажу,  я  в  Єдиній  Церкві.
З  віком  Бог  відкриває  головне  підготовленим  Ним  поетам.  І  не  поетам  також.

Недосвідчені  накидають  дзен  геніальним  поетам  Михайлу  Воробйову,  Михайлу  Григоріву,  чи  спробують  Ліні  Костенко  (будь-кому  —  душевність  дешеву  нерелігійну  Японії,  ще  з  Китаю...  соціалістичного).  Вони  християни,  розп’яті  в  серці,  проти  водоспаду  гнилого  все  своє  життя-творчість,  і  духовно-художні,  сягаючі  
чи  не  всього  —  і  драматизованих  антиномій,  
послухайте,  вони  страшніші  за  всіх  бувших  —  
кияни  проти  загибелі  світу.  (!!!)

Ви  не  знаєте,  що  Бог  створить  у  Київській  Русі.  
Кияни  проти  загибелі  смислу  і  проти  брехні  всього  світу,  —  
Бог  тут,  Бог  допомагає  нам  з  вами!

Конкретно  доводить    т  е    Бог:  
у  другому  творі  поетом  знайдена  єдино  точна  форма,  відповідність  змісту  
і  тонкої  форми...
Результат:  
чи  не  абсолютне  м’яке  світло.  
Звертаєте  увагу:  мова  там  ніби  про  входження  присмерку,  
тобто  зменшення  вечірнього  освітлення  лісу,  
на  фізичному  рівні.
Чи  можливо  хто  знає  —  що  є  художнє  ціле?

Художнє  ціле  сяє.  

Воно  не  з  одного  рівня,  
з  різноманіття  складових  частин,  
та  кожна  частина  підсвічує  всіх  і  цілісність.  
Твір  сяє  нетутешнім  світлом,  спокоєм,  
миром  неземним:  присутність  Духа,
 котрий  при  стрімкому  втіленні  Ісуса  Христа  
був  і  творив:  такі  ознаки  Бога-Духа.  

Не  заперечиш.
Бо  сяє  не  форма  (!!),  як  помилково  вважають,  
сяє  любов  Духа,  бо  відсутність  любові  (зло)  не  сяє.    (!!)

Не  дано,  нема  такого,  можуть  
підроблено  ніби  світитись,  
земним,  ніби  світлом.
Якщо  ви  не  з  практики  служіння  Богу  в  духовному  плані  —  
мабуть,  справжньому  поету  духовно-художньому  Григоріву  Михайлу  
так  ніхто  доброго  не  промовив.  
Він  голодним  залишився.  
То  не  є  справедливість.  


В  другому  творі  ідеально  точна  форма,  аж  страшно  казати.  
Відкрийте  очі  духовні  серця  —  дивіться.  
Широко  відкритим  поглядом  дивіться  на  все,  
в  глибині  все  сяє  внутрішнім  світлом  світу!  (!)
Ви  тепер  додумаєте,  
чому  людину  охороняє  Отець,  Син  Божий  і  Дух  Святий  —  
і  закони  мистецтва  в  поезії!

Інакше  ніхто  і  не  зміг  би  творити.  (!!)

Не  дерлися  б  крізь  свою  природну  людину  —  догори,  в  Дух,  
якби  не  ліпше  вгорі,  з  Богом.

Скажемо  для  всіх,  що  в  євреїв,  в  світовій  давній  релігії,  так  равини  кажуть,  —  
є  заповіді  любити  батьків  і  тварин  любити,  
бо,  кажуть,  це  основа  —  милосердя  і  справедливість.  
Спасіння  від  євреїв  приходить,  так  сказав  Месія.  
Релігія,  світ  і  людина  —  антиномічні,  з  двох  протилежних  природ,  
і  йдуть  люди  до  досконалої  любові,  
або  хоч  її  початку,  через  боротьбу  протилежностей  в  єдності.  
Або  схочете  читати  антиномічні  художні  твори,  
що  зберігатиме  всіх  і  зніматиме  боротьбу  протилежностей,  або...
Бо  Бог  всілякі  застояності,  гріхи,  онтологію  змінює  
чи  знімає  ще  й  іншими  способами.  Розум  земний  —  
антиномічний,  тільки  любов  вбиває  рассудок.

Враження,  що  пропоную  Вам  застрелитись?  Не  Вам,  а  рассудку.  
З  любові  до  вас  —  створив  притруднонеможливонестерпну  «щілину»,  
професіоналам  відоме.
Ось  —  світло.  
Любов  —  основа  Творця,  і  —  Його  творців,  і  —  творіння!
Є  ось  Михайло  Григорів,  поет  від  Бога:  
приводом  для  заглиблення  —  його  Бог  обрав.
Не  заперечиш.

5

Одного  разу  звучала  музика  Й.  Баха,  гралась  на  фортепіано...  Ввімкнув  «ЛітАкцент»,  натиснув:  Михайло  Григорів  читає  свої  поезії.  Теж  важливе  —  виконання...
Дивіться.
Звучав  Бах-старший...  Бах  і  сміття  не  живуть  разом  
в  серці.
Тихо  зазвучав  Михайло  Григорів,  в  першому  творі.  Не  розчув  слів  я.
Так  схотів  Бог,  музика  звучить  і  —  поезія.  Не  вчув  художніх  образів...  зате  
дух  відчув  
цілісність  внутрішню  як  якість...  
внутрішє  ціле,  з  нього  художнє  ціле...  
скажемо:  облак  світлої  консистенції,  
хоча  б  для  натяку.
В  чім  і  чистота  експерименту  Божого,  
щоб  ви  побачили,  а  ми  всі  навчилися.
Вловив  те,  що  —  до  звуку,  або  так:  
до  порогу  розгортання  і  одягання  
у  художні  образи  в  словах.

Те,  про  що  в  статті  1984  року  «Небо  і  поет»:  вловлюєш  смисл  звуку,  
що  долинув  до  внутрішнього,  перш  
аніж  визначив  розумово  й  розклалось  на  поличках.  
Повідомлення  ніби,  
що  відбувається-відбулось    т  а  м.  Надихання  Боже.  Що  суть  до  реалізації  
в  світі  формному.  
Іноді  —  «зерно»  в  серце,  кажуть  композитори:  
а  від  нас  робота  надалі,  
знайти  ідеальну  форму  —  і  все  необхідне.

«Молитовним  рухом  в  серці  внутрішнім»  називають  чернеці.  
Ніхто  завадити  не  може,  якщо  іде  так.  
Синтез  високий  вам  буде  цікавий?  Йде  все  до  нього.

За  все  треба  полюбити  поета  Михайла  Григоріва.  За  таку  ласку  від  Бога.  
Полюбити.  Люблять  —  то  й  не  знають,  за  що.  
Врешті  Бога  в  вибраному  Михайлові,  неймовірному  поетові.

Полюбите  Михайла  Григоріва.  Уважають  тільки  одного  мого  друга,  режисера,  —  нехороший,  він  дає  людям  виконати  контрольне  завдання  вдома!  але  без...  всяких.

Прослухайте  третій  твір  Михайла  Григоріва  на  «ЛітАкценті»  і  —  вмістіть,  засяйте,  подивіться  в  дзеркало.
Візьміть  —  невикривлений  образ.
Баха  з  Богом.
Любов  світу.
Любов  Духа  хай  буде  з  усіма  вами!
Своєю  рукою.
30.07.2015
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2023


В подкасті духовних знають — всі пʼяні!

В  подкасті  духовних  знають    —    всі  пʼяні!


                     Неувядній  Троянді
                     золотого  літа  нашого  —
                     Прекрасній  Матері  Сина-Слова
                     з  любовʼю  і  творчо  присвячується



Зріли  жнива  —  косіння
стволів  росіянів
Просто  як  помста
Просто  «Цусіма»  —
невʼянуча!


і  підгорає  з  війни  із  Японією
просто  жде  смерть  росіянів
темні  впадуть  —  стволи  на  росіянів
а  всі  —  бережіть  людей!
Небо  накинеться  —
нелюдів  більше  не  стане
липень  —  багатий!  —  в  липні  всі  п’яні!



І  всі,  навіть  хворі,  бережіть  людей
липень  не  чорний
дак  й  не  червоний
в  денці  липневому    —
                                                 гумори  чорні!
                   «…біле  тіло  —  чорне  тіло,
                   біле  тіло  —  чорне  тіло…»
ось  так!!  рукастий!  —  хмари  розгорне
пригорне…
а  схочуть  украсти  —  нелюди
а!  всі  —  бережіть  людей!..
(словами  не  ріжте)  ох!
                       Жнива!!  
стерні  і  ніжність
                 і  збіжжя…


17.07.2023,  Лесі  Романюк  (м.  Львів)  —  зірки  України
з  флористики  —  день  народження!
Київ  —
другий  
Єрусалим!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2023


Псалом 123


                 Євгену  Юхниці  присвячується



Серед  оманливого  літа  ви!  —  
здіймайтесь  духом!  
Євген  Юхниця  от!  7  літ  мене  друкує  
чому?  Бог  правих  серцем  чує.  
інші  зловонять  як  корова  —  із  надутим  
здухом...  
Бог  їм  не  входить  і  ні  в  серце  
і  ні  в  вухо...  
бо  Бог  все  бачить  —
слово,  Його,  блокує  —
хто?    Вся  земля  блокує,
незрілі  люди
тож  незріла  влада  —
так  це  звікує…
йде  вибракування...  


15.07.2023,  
сонність  йде
на  Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2023


Псалом 122

             Залужному  Валерію  присвячується

                       "Крах  —  злу  в  Росії."  (Пс.:  І,  121)


Немає  таких  сил  людських  -
які  змогли  б  спасти  росію:
вона  сама  благає  смерті
і  лиця  їхні  стерті
чи  й  імена  на  Небі  стерті...
Що  смерть?!-
це  -  вічні  смерті!..
Бог  хоче  ще  душі  -  засІяти

15.07.2023,
Київ  -
третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2023


Бог дає

Поема


                     Пресвятій  Богоматері  і  
                     дванадцяти  апостолам  Христовим
                     присвячується    натурально,
                     як  ми  присутні  є!



Буде  неясним
і  мов  скутим  говоріння
як  серцЯ  —  камінь!
й  мов  говориш  до  каміння…



Сіли  —  в  суді  —  із  помпою!!
А  підняло  їх  —
Виявляється  за  мить
Як  бомбою
Виявляється  —  що
Цей  Павло  із  бомбою



Встав  —  цар  і  скочили  —
правитель!
Верніка  —  і  
тисяцькі!..
і  кращі  з  міста  —
а  в  очах!!  —
ха,  катакомбне!!



Нормальним  треба  небагато  —
Лиш  серце  й  дух  —
Й  вирує  свято!!!
яке!  там  свято!..  —
запрошених  в  суді  багато…



І  відрулили,  —
вбік  чи  —
куди  —  біси  пролИли…
майже  безоко
говорили




Це  треба  так  спустити!!
Павла  із  мук  —
Й  все!  —
Відпуститись  й  …
І  з  цих  кайданів  одкріпити  б  …
геть  Павла?..  явно
зараз
відпустити…




я  кажу  лиш,  що  і  Павло,
що  мало  наступити:
не  зайве,  те  й  в  Мойсея
і  до  нього  й  після
нього
що  було
бо  там  й  пророки
все
бо
окрім  мене  й  посполитих


…Павла  би  можна  відпустити…

     —  Ти  божевільний!!!


—  Не  божевільний,
                                         Фесте
                                         превелебний,
             Чи  правда  Назарянина
                         пронеслась  мимо  тебе?

             А  від  величності  Агриппи,

             якому  я  найбільш  говорю,

             це  не  втаїлось:

             бо  не  у  закутку

                           це  діялось  й  водилось…


— В  пророків  віруєш,
царю  Агриппо?
Знаю,  що  так.



— Павле!!  тебе  багато!!

                       б    а    г    а    т    о  !!
Тут  християнином  стану
                           з  таким  типом!..



—  Тільки  б  ви  стали  —  християне  !!
мов  я
так  щоби  і  без  цих  кайданів…



А  кращі  з  міста  —  в  сволок:
Боже!  що  краще?  —  вмерти
з  совістю?  
чи  з  всього  цього  —
чи  від  грипу??


А!..  бігайте  посутні!
а!  —  вільний  вітре!  —
Сонце  —  аж  на  кутні!..
ще  —  сонце  і  —  звільняє…
Боже!  звільняєш…
бо  лиш  присутніми  
                             дух  скутий…
добропорядні...!
(Боже,  «гади»  —  викидаєм?
я  співтворець…
а  Ти,  Боже,  —  
в  с  е    знаєш…)
я  —  манускрипт,
лиш  інструмент…
чи  Ти  для  них
і  мною


Вічність  граєш??


13.07.2023,  
свято  дванадцяти  апостолів  Христових,
Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2023


Куби

                 Святій  Трійці,
                 Святій  Богородиці
                 і  святим  першопрестольним  
                 апостолам  Петру  і  Павлу
                 з  любовʼю
                     в  смиренні  присвячується!



Якби  ти  не  Павло
за  що  б  тебе  Бог
                                               продержав…
Чистеє  серце  —
край  мій
піль  аромати
зривань  Твоїх  знань,
край  —
пахтистість
від  Тебе  моїх  подержань!..
якби  це  не  любов  —
за  що  б  Ти  і  словом  вражав!


йдеш  з  таких  показань?  —  й  Ти  щезав…
Ти  не  тюрма!
як  недально  —  й  не  
буде  держав!!
І  над  нами,  словʼянами,  кінь
заіржав  —  
захід  осклабивсь  —  гнилі  зуби  усім
                                                                                           показав!
Давши  плоди,  плоди  слів  —  Ти
й  на  Себе  вказав!..
Бах  але  й  Моцарт  —
кому  серце  і  розум
життя  але  й  Пасху…  Ти
проніс  нас!



і  на  ниточці  в  вузлик  —  бувший  обрив  
і  звʼязав
бо  Ти  не  Бог-музика
Ти  Бог-Слово!
а  що  ж  тут  Павло  —  коб  не  правда  і  розум,
й  не  компетентному  в  слові…
та  Бог  знав
і  Павла  й  Дім    —  держав…



Чи  возив  тебе,  Павле,  ще  ослик?
Люди  стали  автобусами?
Це  розум  пропив  себе  і  заіржАвів!..


Люди  пливуть  заодно  з  декораціями…
люди  гризтимуть  вже  планети?
але  є  іще  слово  й  поети!
ймуть  невидимі  павутини  ШІ-держав
світ  неживих,  —  
Павле!  —як  нема  Христа  внутрішньо
то  значить  тюрма-ШІ    зовнішньо!  —
і  Петре!  я  б  —
на  вашім  пульсі
руку  в  Церкві  тримав!!
захід  заскабивсь  й  осклабивсь!..
куби  порожні  свої  показав


кінь  —  як  живчик  таки
                                                                         заіржав!..


12.07.2023,  свято  первоверховних
апостолів  Петра  і  Павла;
з  причастям,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці!
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2023


В піст апостольський…

                       Першопрестольним
                       апостолам  Петру  і  Павлу
                       присвячується  з  любовʼю



Чи  камінцями  й  палицями
ті  спішили
первопрестольних  
забивати,  —
щоб  нині  влітку
всі  грішили??
повідповзали  —  забуватись…
Бо  що  є  пам'ять  в  голові  —  
не  в  серці?..
Мізки  в  розплавленні
Й  донизу
Опускатись…
Святі  апостоли
Могли  і  дати  благодаті!!
Й  що  вам  засіють  тилові  й  картаті?
Не  море  краще  —  ліпша  благодать
Є!
Не  спека  краща!  —
світ  сухий  безблагодатний  …
й  наших  артА  бʼє!!



Що  вами  всіють?
Чи  не  тому  так  діл  посіє
страшними  зеками  з  шевронами  посіє
безблагодатна  і  диявольська  росія??


Чи  не  тому,  що  у  Пости  
чинила  так  само  росія??
Чи  не  тому  весь  світ  —  безбожність?
Це  пам’ятає  кожен?
Це  любить  кожен?


звір  наповзає  —  звір  й  відповзає…
А  кого  любим  —
тих  ми  памʼятаєм…


11.07.2023,  передсвято  святих
первоверховних  апостолів  Петра  і  Павла,
Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2023


ПОЕЗІЯ — Й ЗМІНИВСЯ СВІТ

Поема


               Господу  Ісусу  Христу-Слову
               з  любов’ю  присвячується


1


Дякую,  Боже,
дав  розкритися  літу  —
розкрилося  літо...
Відчинив  єси  двері
балконні  —
майнули  —
над  світом
а  ми  пружні
мов  м’ячики  пружні  
у  лісі
на  лузі
і  всі  дружні
усі  трави  пташки
бо  ми  друзі!



Дякую,  Боже!
за  свічення  щастя  —  і  ясність!!
так  ми  й  внутрішні  двері  ловили
щось  вважали  
у  диханнях
але  Бог  —  це  свобода  й  прекрасність
але  в  захисті  крил  Твоїх  
хмари  ми  і  птиці  стрімкії
багатьма  поверхами
нижче
             нижче
вже  Київ



а  до  Тебе  ми  ближче
напахчені
душі
близькі  є!
і  розкрилилось  літо
й  розчинилося  —  літо
й  розчинились
ми  
в  літі
як  це  сонце  у  світі



Як  це  сонце  у  світі!!
Ти  —  любов
діти  квіти  і  птиці
ми  любов  тільки  маєм
а  любов,  мабуть,
все  проникає!



2


Кріпкі  ми!
Кріпкі?
Бог,  що  в  нас,  —
                                           Кріпкий!!!
Бігли  б  ми  досі
по  землях  куріпками.
Хто  —  висоту  запасає?
Дух  серце  має,
тиждень  —  день  випасає,
а  так  щоби  Дух?
В  Духа  —  Краса  є!!



3


Так  ми  у  світі!
Ми  в  любові  і  в  літі,
слава  що  вільна  —
                                                     літає!!


20.09.2019,
ранок,  Київ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2023


Ми з Богом, Матірʼю Божою — і переможемо!

                     Наймилосерднішій  Всецариці
                     Діві  Марії
                     присвячується  в  любові  і  радості!



Ми  чавим  нелюдів  в  диму  —
                   злютовано  —  але  й  згуртовано  —
Країною,
перемагає  Бог!!
в  руках  Його  —
перемагає  й  Україна!!
Спокуса  словом?  —  як  кому.


а  ви  всі  хрипко
ви  на  дні
копита  у  сечі
і  в  кОрчах
Грім  —  на  вас
                   виллявсь  Божий  гнів!..
вас  викриває  —  Божа  Творчість!!!
й  уважно  —  накриває  українська
                                                 творчість!..

ви  в  кОрчах
й  всі  разом  заморочені
світи  зламалися
і  тріщини  вас  ссуть
від  смерті  глибшої  —
вас  темні  сили  не  спасуть
єресіархи  —  вас  замежно  ссуть…

Ми  чавим  нафту  з  «королів»!!!
Йде  Армія!  —  вас  скине  в  Страшний  Суд!
Бо  праведна!  —
світ  чи  хотів?  повзе  на  Суд!

Лиш  —  милосердний  Бог
Рішає,  чим  кого  спасуть.


Тож  Серцю  Церкви  всі  себе  ввіряють!
Наймилосерднішій!
Її  —  всі  знають.

         хто  не  знає?..


09.07.2023,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2023


Помста? Поема триста пʼята

                   Пресвятій  Трійці
                   із  Пресвятою  Богородицею
                   з  любовʼю  і  натхненням
                   присвячується!



Отче,  що  з-за  горизонту
чи  з-за  темені  єси,  —
дай  я  хоч  постану  між  дворами
вже  просочуюсь  втрачаю  часу
                                                                             раму
дай  хай  плечі  вчують  —
                         храм  я  і  ув  Храмі…
як  Ти  думаєш  —  я  творю…
                                                   бо  Ти  з  нами
Отче  наш,  й  не  стямлюсь  —
і  над  київськими  куполами
Ти  одягнеш  небо  для  краси!!!


чую  тягну  смисл  —
як  стовп!!  —
                                   бо  має  !  змисли  храмові!..



тепер  однаково  —
в  небо  буть  стрімчатим
аби  хоч  стричати
тепер  впали
в  майбутті
           всі  мазохістські
                       ШІ-жарти…
схоче  хто  молитись  
гостро-довго  —
     вже  не  довго  
     стовпом  стати!..

гостро  так  як  я
тоді  
не  зможе  й  нагинатись
чи  до  кого  і  схилятись…
так  як  в  Небі  Бог
                                       я  скульптор  —
перед  Церквою  стоїть
не  спроба  вибачатись!!  
Тільки  
плакати  й  стояти!..



Господи
прости  мені
мов  немовляті
Церква  не  домолюється:
мало  молиться.
Як  це  розмовляти
про  що  домовлятись?



так  ось  немовляті
добре
як  безгласому
і  в  сльозах  стояти!



Вполовину  —  все??
або  напів…
я  святе  —
з  Тобою  —  можу
дбати!..


Ти  би  теж  —  тут
чи  не  остовпів!
я,  бувало,  
як  поможу  —
всі  хочуть
втікати!..
не  хочуть  більш  бачити…
або  з  того  соромно?
(що  спогадується?)
і  спішать  —
зникати!..



це  ж  чуття  стовпа  —
не  на  хвилину
й  добре  —
коли  згори  Світло!!
ти  не  скульптор?
буде  з  тебе
глина!


Добре  це  між  скульпторами
між  стовпами
у  сльозах  творити  й  —
в  сльозах  жити!!


Щось  ШІ  аж  заспішив  так  —…
в  прах
вірних  носити?
чи  біля  стовпів  
не  зможе?
в  Небі  спів  лишити?


Господи,
нема  з  ким  дихати…
тільки  Мати  Божа  —  надихає  жити
і  любити!



Отче,  що  з-за  горизонту
чи  з-за  темені  єси
дай  я  хоч  постану  між  дворами
вже  просочуюсь  втрачаю  часу
раму
дай  хай  плечі  вчують  —
храм  я  і  ув  Храмі…
як  Ти  думаєш  —  я  творю…
бо  Ти  з  нами
Отче  наш,  й  не  стямлюсь  —
і  над  київськими  куполами
Ти  одягнеш  небо  для  краси!!!


чую  тягну  смисл  —
як  стовп!!  —
бо  має  !  змисли  храмові!..


08.07.2023,
Київ  —  
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2023


Третя соната «Незабувана»

                         Святій  Трійці  
                         із  Святою  Богородицею  —
                         любовʼю  присвячується



Для  мене  що  досить
що  Ти  з  роду  Давидового
я  вживлю  в  поеми  такі  ж  краєвиди!  
я  грів  тілом  диких
да!  грів  з  років  юних  —  великих!!
грів  зразу  ж
мовчки  —  озера  і  ріки
і  гріючи  й  далі  ввіходив  в  озера  і  ріки!
і  далі  пищатимуть  ріки  —
                                                         забігши  як  вени
             а  вени  —  як  ріки  —
втисну  я  їм  рештки
       Ойкумени  і  геніїв!



2



А  грітиму  Сонце  мале
нехай  воно  бУрхає
і  кида  любовʼю  в  зелених
це:  хай  —  Тобі  буде  любовʼю  із  мене!!
те  ж!  хай  будуть  погляди  всіх!
                       згори  й  знизу
                       від  Землі  і  від  Неба
нехай  в  них  Вогонь  зійде
а  в  краєвиди  —
серця  види  Давида
а  із  мене  —
Радість  
до  Тебе
в  льолі  малій  миловидній
щоб  обнятись  навіки
живі  будуть  ріки
й  нехай  зрима  з  них
                                                   пара  зІйде!!  —
якщо  з  мене  любові  
не  чутно!!  краєвидам…



3



Коли  серце  моє  —  з  тектонічними  зсувами
       неописувано  —  Неописувана!!
       незабувано  —  Незабувана!!


06.07.2023,
зайшло  на  свято  Іоана  Предтечі,
Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2023


Друга соната «Незабувана»

                         Святій  Трійці  
                         із  Святою  Богородицею  —
                             любовʼю  і  теперішнім  підйомом
                         присвячується



1



Лицем,  очима  —  Світлом  в  серці  
                                                                     збувана!
навіки  в  серці  Незабувана!!


так  гОри  й  сосни  ладанні  —
аж  в  дух  стрімчатії
хай  сонце  гляне  —  золота  печатка  є…
хай  мед  —  в  медовості
                               Небесній  є  зачатіє
так  вся  з  медовістю  —  в  Небесності  —
                                               в  початку  є!!



2



Аж  Лицями  Співбезпочатковими
ще  до  початку  —  мав  початися  —
задумана!!        тепер  аж  —  є!
                                     навіки  —  Незабувана!!


хай  світ  й  не  знає  де  летять  початки
встигає  Світло  —  і  на  всіх  печать  є!..


коли  навіки  так  була  задумана
навіки  в  серці  Незабувана!!


і  так  по  долу  —
за  заворами  високими  й  стрімчатими
народу  тол
народу  мол
куди  летіть,  тут
                     хоча  б  —  мислити  почати…


3



крізь  Неї    —  Світло!  —  й  на  усім  
печать  є!..
а  —  очі  підіймати  б!..
хоч  льохою  російською  тут  не  постати  б…


06.07.2023,
Київ  —    третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2023


Соната «Незабувана»

                 Пресвятій  Трійці
                 із  Пресвятою  Богородицею
                 в  любові  і  здивуванні  присвячується


1


І  не  згендлюєте  всі  на  
Божественній  Красі
Нічого  ви  не  зробите
Божественній  Красі
Й  далекобійним  і
близькобійним  очицям  
                                             «Цусім»
спалю  я  долари
в  73  —
бо  мені  37!



Спалю  і  мій  —  і  ваш  —  
     джекпот  —
в  73  —
бо  мені  37!



Пали  ману,  у  сліпоті  —  глуху!
І  пальму  першості  суху
Озеленю  
щоб  бачили  —  усі



І  іскри  в  поті
накивалися  
б  —  
Красі!


Ти  Жінко-в-Сонці
на  краю  усіх  «Цусім»!!  —
це  —  труд…
любов,війна  —
           глибшає  
                 пошта…
Духом  —  листи  любові  —  ніби  пошті!..
О  хто  Вас  викаже  якими  почестями
                                                                               поштом?
як  це  люблю…
Ти  —  й  океан,  який  відкриєш  у  Красі!
О  Сонце!!  —  й  Великий  Океан…  в  Красі!
Збирайтесь  голосом  —  Її,
Її  й  Невидимого  —  всі!



2



                                     І  люди
                                     що  віками  вже  не  стримані  —
Мене  і  вічність  
вибирають
хай  вітер  пальму  вічно  і  хитає…
смокче  хай  вічне  вічно  —
листки  зелЕні  роздуває
от!    веселіє
серце
старий  не-дух  вмирає
а  серце  молоде  співає!


Це  і  загасне  марево  бо  —  друга  ночі
вставай  ти,  все  нестримане,
збереш  в  Мені  —  це  і  своє…


Ти  тягнеш  в  Вічність…  хоче  чи  не  хоче
тягне  Краса  —  о  соловʼї  на  серці!  —
бо  любов  хоче  —
береш  на  Очі
й  хай  більш  нестримне!  
Бо  Вічність  —  вічне
хоче



3



Бог-і  людина-й  світ  —
зʼєднають  прямо  очі!
зовнішнє  серце  —
плахта,  яку  в  нас  висікає  час,  —
це  не  про  нас??  —
втече
у  Боже
що  пророче,  —


Бог  —  без  порчі!!


О  Ти  є  ради  всіх-усіх!
а  спрага  не  закінчена
і    не  закінчиться…
супроти  всіх!  —
                                     в  правду  урочу!!


05.07.2023,
Київ  —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2023


Теофанія

                 Світлиці  Того,  Хто
                 живе  на  херувимах,
                 Діві  Марії,  Матері  Сина  Божого,
                 любовʼю  і  світінням
                 присвячується



що  тяглість  днин  я  попасав
раптом  проллялася  Краса
це  була  дія  —
й    т  а    надія…
ізлинув  дух  і
з  хмарою  літургісав
і  верх!  —
дощ  в  нивах  
написав



тепер  щоденне  сонце  що  сія
воно  не  менш  присутнє
не  одно  вірою  потребне
аніж  посутнім  я
чи  написала  вам  —  бджолиная  
                                                                           сімʼя?
вона  текла  —
за  нею  і  прибило
                               пил?
Тож  навскоси  і  дощ  кропив??


Що  правда  —  лет
               у  Божий  колектив…
то  що?  сильніше
мудрувала,
гріш  —  моя…
а  правда  Божа!!  –
з-понад  Небес  сія!!


04.07.2023,
Київ  —  другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2023


Стань серцем світлим…

       *      *      *


               Серцю  Христової  Церкви,
               Богородиці  Марії
               з  любовʼю  присвячується



Стань  серцем  світлим  в  Світло!
Іконописець,  обходячи
ще  ненаписану  ікону
ступить  в  рай
і  —  Бог  стряхнув  старе  життя
і  вправив  всесвіт  в  слово  стисле
і  в  світло  мислі
і  всюди  є
і  більш  не  додавай


03.07.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2023


Ті, що з Домом…

*    *      *


                                 "Ми  –    сучасні  люди    –  жебраки.  
                                   Ми  втратили  цей  дар  (сприймати  дух).  
                                   Тільки  малочисленні  ще  володіють  ним."  
                                                                                       (Леон  Фейхтвангер,
                                                                               біограф  духовних  носіїв
                                                                                                       геніїв  )



Ті,  що  з  Домом  в  серці…
все  ж  Храм  Божий  —
мʼязи  трав  
змістили  в  мʼязи  
Божі…    
от,  ті  —  можуть!    



Дуже  чутно  віддається
більш  не  в  ступор!
в  аромати…    дух  здається
Богу  на  
уступки…
А  позаду  
більш
зоріють
змисли
в  ступці!!  


02.07.2023,
після  сповіді  перед  Літургією!
памʼять  апостола  Іуди  Тадея  —
брата  Господа  по  плоті;
Київ    —
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2023


В Чистої — дихання чисте, в мене ж розлоге для вжитку співдихання

Я  в  Тобі,  Боже,
у  вишніх  розвідках,
і  дихаю,  й  в  Творчість  вкладаюся…
ангели  є  з  нами,  —  свідки
творчість  —  із  Бога  є!
для  ангелів  я  —  мов  нізвідки…
уся  така  творчість  у  волос  вкладається
хай  плавають  чесно  —
                     на  чесність  мою  покладаються
бо  впливи  мої  —  мов  нізвідки
ангел  пливе
і  в  час  викладається
що  люди?
в  час  дуже  слушно  вкладаються
у  часі  за  долею  перевдягаються
так!  
пророку  —
все  від  Бога
словесне  вкладається
мене  можуть  викинуть
в  житнєє  поле
всеʼдно  я  є  голим
в  пшеничнеє  поле
всеʼдно  голим-голий
і  що  я  зроблю?
чи  я  погрожу  небу  й  долам?
я  можу!  —  як  серце  покається
тому  —  нікому,  щоб  все,  не  вкладається…


А  входжу  я  з  долу  —  навіки-віків…
лякаючи  ангелів,  розсудливих  чоловіків…
вагоме  несу?
та  —  
хоч  не  хочеш  в  громах!!
не  ангел  я
в  ангелах  писане  ж,  мене  —  як  нема
з-під  творчості  чи  виглядаю  —
а  от  чи  насправді  нема?
та  от  від  ваги  і  говорю  «не  правильно»
й  від  Бога  і  знизу  ж  гукаються…
що  ж!  в  Тобі,  Боже,
в  вишніх  розвідках,
і  дихаю,  й  в  Творчість  вкладаюся
ангели  —  свідки
йду  в  творчість  —  для  них  це  нізвідки
може  Хаос  і  Космос  покаються!!

Херувими  на  що  вже  очисті
встигають  —  аж  провертаються!  —
я  ж  літаю…
буває…  я  на  благодаті  —  і  мрій  позбуваюся.
Мати  Божа  —
всю  Землю  вміщає
усіх  покриває
не  протестує
а  жде
в  с  е    вміщає!


І  усміхається!!

У  Ній  я  і  душу  вміщаю  —
мов  і  в  Творчість  Твою
укладавшись  —  вкладаюся!..


01.07.2023,
Київ  —третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2023


Псалом 121

Страх  вимів  душі  за  кордони
                           українські  —  в  прах…
Душі
вітрилами  чекають  шлях
                                           свій
                                   на  вітрах…
Чекайте  висновки  жетонські:
хто  буде  всім  за  оборонців,  —
чи  Бог  промиє  очі    —  в  дальнім  світлі!  —
і  зник  страх!!

Бо  хто  ж  із  нас  зарився  в  світі
в    у  с  е
                       від  всепокликань-кличень  —
                                                                                     по  морях??
І  Хто  відрив  всіх
         в  світло  верхніх  втаємничень?
чи  Той  в  гробах?..
                                                           То  лиш  диявол  —  страх!


Той  не  пілот,
бо  він  не  воїн  —  не  підкорив
у  собі  страх
         той  на  пюпітрі
         чує-бачить  стогін
         і  ноти  пропадають  у  очах…
а  вже  йде  Перемога  —
         і  по  нотах  скине  прах!
         і  ви  вже  в  парусі  у  Бога  —
         бо  вишкрібся  з  вас  геть
                     диявол  —  страх
а  все  тому
що  все  і  всі  —  у  Бога
і  добре  Перемозі  у  вітрах!!
Крах  —  злу  в  Росії.


Тим  світ  —  спасенний  Словом-Богом:
Він  вибив  прах!!!


01.07.2023,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2023


Псалом 120. Навчальний, новим Тимофіям!

                           Пресвятій  Трійці
                           із  Пресвятою  Богородицею
                           із  здивуванням  та  любовʼю  присвячується



Літо  —
й  помітніш  дикуни  і  селюки…


Лівіше  лівої  руки
правіше  правої  рукм
не  вчити  іншої  науки
і  не  вважати  на  байки
і  безкінечні  світськозвуки:
в  Життя  не  хочуть,  тільки  в  море!
пірне  чи  випірне  із  горя
пірне  чи  випірне  у  горі
1-й,  4-й,  14-й,  і  21-й  вік  —
вселенський  без  любові  чоловік,
без  світла  в  серці  чоловік!
і  очі  витріща  –  і  з  піною  в  вустах
говорить
мов  ввімкнений  говорить…
і  воду  вилива  і  в
                     припадках  душі  трясеться
він  не  розуміє
що  є  —дух
і…  чисте  серце!...
Що  є  —  Єдиний  Бог!!
і  хто  призве  Його,
той  вірою  очиститься
і  у  Христі  як  Посереднику
спасеться!!!



Втирати  сльози  і  вуста
             всім  скаженіючим  народам…
Вбили  Христа  —
             уб’ють  
нових  
Петра  й  Павла
Небо  не  пада  на  осла
Психея  корчиться  —  Неба  понести
                                                                       не  змогла!
Добрі  слова  твої  —  хай  Небо  
й  підіймають,
                                   згодом…
Вилазять  зразу  ж
в  людях  —  добрі  їх  діла,
ще  перед  судом  всяким  явні
                                                                     їх  діла
а  в  особливих…
та  й  знаєш,  що  пізніш  —  в  духовних…
що  Воля  Бога    —  Небо  підняла  б
усі  вмістити  хай  засіяні  діла!
і  щоб  земля  цвіла…
і  в  Himmlishe    —  була  б  !
а  припотопні  і  притомні
щоб  одне  других  не  чавили!
бо  в  Бозі  —  їх  путі  і  сили!


щоб  —  знову  Тройця  вберегла
щоби  і  правда  в  них  жила
й  Небо  Нове  зійшло
й  Нова  земля  в  натхненні  і  —  найшла…
зате  зайдуть  у  Місто  селюки
і  движ  коло  містян  —  корупції
це  їх  —  туберкульоз
зовсім  влаштованість  в  куски
матеріальнії  шматки  —
то  й  матеріальні  шмаркаки!
А…  —  їх  віддай  в  Отця  їх  —  дві  Руки:
Христу  і  Духу:
не  за  поребрик  Першої  Руки,
не  за  поребрик  й  Другої  Руки…
а  літом  —  це  помітніш…
             здичавіння  —  й  в  селюки…



Втирати  сльози  і  вуста
             всім  скаженіючим  народам…
Вбили  Христа  —
             уб’ють  
нових  
Петра  й  Павла
Небо  не  пада  на  осла
Психея  корчиться  —  Неба  понести
                                                                         не  змогла…
Добрі  слова  твої  —  хай  Небо  й  підіймають,
                                                                                                                     та  це  —  згодом…


30.06.2023,
Київ  —  
третій  вибір  Богородиці  —
другий  Єрусалим!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2023


Таїнні сини і таїнні дочки

В  усьому  світі  є  люди,  які,  зустрівшись,  впізнають  один  одного,  вони  ведені  Духом  Святим.
Виявляється,  що  всі  ці  люди  підготовлені  Богом  і  виконують  одну  і  ту  ж  роботу,  роботу  Ісуса  Христа.
Не  залежить  причім  —  ні  від  конфесій,  ні  етносів,  ні  областей  діяльностей,  ні  видів  творчостей,  ні  жанрів.
Вхідними  є  різні  данності,  різні  види  творчостей,  зате  на  виході  в  них  в  усіх  —  здобуте  світло.  Світло  розуму  Христового!
Це  —  велике  учення  Ісуса  Христа.

В  творчих  людей  можна  перевірити,  чи  це  так.  Наприклад,  в  художніх  образах  поезії  із  обов’язковим  художнім  відкриттям:  є  зворотний  зв'язок  слухачів-читачів  —  що  вони  відчувають,  світлішають,  чи  досконалішими  стають,  підноситься  вгору-вглиб  ум,  розширюється  внутрішнє  серце  і  оновлюється  дух.  Сакрально  чують,  росте  Божественне  почуття  найглибшого,  аж  надформного,  що  є  до  отримання  форм.
Від  сакрально-глибинного  ледь  ойкає  внутрішнє  серце!  Від  чого  глибоко  нещасному  середньої  руки  письменнику  Умберто  Еко  —  «дах  зносить».  Він  признавався.  Це  не  для  «даху»…  Для  серця.  

Нехай  намагається  перекласти  для  середньої  руки  читачів,  —  лишивши  Кого,  
старші  італійці  геть  втратили  смисл  життя,  
а  молодші  іще  його  не  знайшли…

У  всьому  світі  через  гроші,  або  іншим  способом  втратили  Христа  —  й  змісту  нема…

Аналогічно  буває  і  в  співі:  душі  розширює  й  підносить,  зцілює  справжній  Божественний  спів,  а  «синій»  —  від  «лампочки»  менталу  в  голові  —  здушує,  нездоровить!

Те  ж  і  в  композиторській  діяльності,  в  точному  музикальному  виконанні,  —  в  одухотворенім.

Втратили  Христа  метри  —  і  в  прориві  люди  Христа…  (!!)

Ще  більше  —  при  здійсненні  Літургії.  
Божественна  Літургія  —  синтез  творчості  Святого  Духа.  
І  відповідні  результати:  високі,  найвищі  і  позамежні,  звільнення  
і  зцілення  Тройцею  Пресвятою.  Теж  таїнники  Христа  Ісуса  є!
І  всі  Божі  таїнники  —  сини  і  дочки  Божі.

Дух  Святий  розкриває  їм  таємниці  все  нових  відкриттів  Тройці  Пресвятої…
Для  чого  ці  люди  згідно  з  Провидінням  зустрічаються  і  впізнають  
один  одного…

22-24.09.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987493
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2023


Куди йде дух а з ним …

*      *      *


                           Ісусу  Христу,  Боголюдині-Творцеві,
                           і  Діві  Марії,  Всеблагословенній,
                           присвячується    в  любові



Куди  йде  дух  а  з  ним  матеріальні  
регалії  —
у  Небо  —  в  центральність
Куди  йдуть  землі  а  з  ними  закучерявлені
                                                                                                                 далі  —
в  центральність!


всі  ходять  —  «крутяться»  «водяться»
а  небо!  —  центральне…
всі  хотіли  б  вернутись
         у  мрії
а  йдуть  —  на  волосині  в  печалі
         в  дитинство  —
                                                       пити  воду  живу  
                                                                                                 в  задзеркаллі!
а  в  дитинстві  —  лиш  небо  центральність



а  тут  politicon  —  мов  згори  їм  відрізано
та  і  знизу  —
                                     відрізано  Божі  просто  сандалі…
а  я  із  дитинства
і  небо  —  політ
і  Небо  —  центральне  є!
я  пишу  і  уписуюсь  в  небо  як  жоден  у  світі  
                                                                                                                     піїт
я  уписуюсь  
Бог  —  Центр
Небо?  —  
я  художник  —  звідти
                                   зникаю  в  пеналі
і  веселки  тут  множаться  —
                                                                           далі…
ще  й    по  веселках  побігли  сльози  —
                                                                 внизу  —  коралі
серце  плаче  за  Небом
бо  —
центральне.
Може  над  Церквою  десь  промайне
але  —  трішки
і  —  в  тріщині


в  небі  збачать  —  мене


Чом  мину?
Слово  Боже
в  мені  не  мине…


29.06.2023,
Київ  —  другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987438
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2023


Петро й Павло, центральні смислом

Розчулення  —  й  любов...
Дольні  науки  —  заповідність.
Грай,  сонце,  грай!
Летіть  до  мене,  заповітні...
бо  ось  як  в  серці  рай  —
то  очі  —  світло!
                         й  —  летка́
                         печатка!..
Прийдіть,  Петро  й  Павло!  —
бо  можна  починать  
                         спочатку.



Летіть,  благаю,  в  заповітність!  —
бо  як  високо  дух  літає  —
йому  земне  ніщо  
                       не  заважає,
а  опустись  —
мала  любов  у  світі!..
нові  епохи  —  мук!  летіте  —
й  старозавітні:
                               усе  —
насправді  є  інакше  в  світі...


12.07.2016,  свято  св.  апп.  Петра  й  Павла,
Львів

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2023


Псалом 119. Петра і Павла піст

                     Сину  Божому  Єдинородному,
                     Ісусу  Христу,
                     Іпостасі  слави  Отчої,
                     з  любовʼю  присвячується



Весь  світ  згнив  болотом,
Весь  бульбки  пускає
І  щит  мій  супротивом  сяє!
Молитва    залізо  ломає,
Молитва  і  атомарність  вправляє  —
І  в  атомах  мізки  вправляє!
Хай  сонце  веселе  засяє!
І  праведник  —  радістю  сонце
                                                                               все  має!
Сміливих  і  Бог  укріпляє!!


Хто  молиться  —  духом  злітає…
Бульки    —
                       одна  одній  лише  докоряє,
Й  весь  світ  нагаряє…
                                   у  новому  часі-воді  відпливає…
Та  праведник  —  Бога
за  якоря  має!!!

Третій  Рим  —  згине,
як  і  перший  Рим.
Київ  —  другий  Єрусалим!!!


28.06.2023,
Київ  —  другий  Єрусалим

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2023


Що як це найголовніша подія (хай не у війні)

                                           Слову,  що  все  збудував,
                                           і  будує  вічне  майбуття,
                                           Спасителю  Ісусу  Христу
                                           присвячується  в  любові



Я  не  божевільний,  Фесте,
бо  й  не  кажу
ніяких  маніфестів…
а  слово  правди  й  розуму  говорю…

а  гостре!  —
         або  ні!
         або  ж  зрак  —  зразу!
         гостро!  й  скоро!
від  зір  відходять  скривши  вІками  —  позОри…



ну!  —  добрий  був  Павло…



від  слова  Божого  —  тебе  можуть
                   й  понести!
                   об  камінь  вбʼєш  свій  розум
                   приймеш  зорю,
                   Зорю?
                   ніби  —  воскреснеш!!


дай  же  тебе  з  тобою  —  помирю…
дай  на  тобі  я  поорю
                     дай  хай  засиплеться  Небесне…
на  тобі  шпон  здирають:  бубном  —
                                                                       з  козирю…
ти  кинеш  в  гріш  —
я  —  чорную  імлу  орю!
я  вистрелю  тобою  з  кріслом  —  у  Зорю
і  хто  з  вас  скресне?

бо  як  ти  духом  вмреш
                                                             то  горе  —  горе  —  горе
         на  тобі  повінь  мре
         а  в  тобі  мла!
         і  карла  оре!!
         й  від  зір
         відходять  скривши  віками  позори


і  ти  ж  те  чуєш
як  я  в  пахоті  орю  —
тебе  закину  і  повішу  на  зорю?
Бо  технології  —
         лиши  поморам
                                         там  —  замора…
а  гостре?  
або  ні!  або  —
міняй  зір!!  скоро!!
Свободо  світова,  іди  в  глухі  побори


27.06.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2023


Велике світло в українцях

1


Бог  тільки  Велич
Бог-Любов  Велич
Бог-Слово  Велич
кланяйтесь  Богу
дякуйте  Богу  —
Велич  свій  лук  напинає!


Скажеш  лиш  —  «дрібний  я»
             і  світ  стає  дрібним
Небо  у  дрібних  
               внизу
                         не  ціляє


2


Те,  що  є  в  мучениках,  —
світло  їх  не  зникає.
Станете  мучитись?
Тихше…
Бог  хай  благословляє…


Що  уважаєш  —
то  те  й  уважає…


3


Клітини  великії  в  сіті  —
й  великодушність  —
вона  окриляє!!
Клітини  великії  в  сіті
                         дрібніші  униз
                   випадають
Велич  великих  —  і  свіже  повітря!..
Дякую  вам  за  велику  увагу  до  Бога
Дух  уриває  —
Радість  доли  встеляє…


4


Чого  ви  мучитесь  —
тепер  всі  знаєте
золотом  в  Небі  великим
Бог  перестріває  і  одягає
Тільки  —  в  те  золото  —
справді  чи  Бога
               благаєте
Дякую  —  любите  Слово  і  Діву
                         якщо  дивитесь  всі
                 хто  у  бляшанці
                                       хто  у  таксі
           хто  на  дереві  континентальнім
     а  хто  й  в  мулі  осів
                                           в  теплім  літі  осів
Отець  підриває
а  —  Мати  Божа  й  Дух  
                 піднімають
до  Христа
           в  увазі
українських  поетів-осіб!..


26.06.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2023


Благородство поруч (Ліна Костенко) Благородство поруч! (Миколи Вінграновського і Івана Дзюби)

Благородство  поруч
(Ліна  Костенко)

Як  гарно  сказав  про  справжність  і  особливу  дорогу  Ліни  Костенко  люблячий  нас  
диво-поет  Микола  Вінграновський!  Такий  поет  не  сказав  ніколи  неточного  слова…  
Серце  від  Бога!  –  опісля  його  виступів  не  могли  виступати!  Ніхто!  
Казали,  що  настане  неминуче  згіршення,  
руйнація  дива-атмосфери…  
А  поет  Гуцало  Євген!  Яка  висота,  думки  краса,  ще  й  шляхетність,  
лицарство  духа…  —  Теж  про  Ліну.
І  чи  є  поет  в  Україні  ,  Росії,  Європі  –  в  серці  який  би  не  сказав  це  ж  саме  про  Поета  благородного  від  Бога?  Бо  благородство  щодо  Ліни  Костенко  –  як  щодо  Моцарта  і  Баха  неждано  виявляється.  Із  глибин.  

Спостерігаю  одне  й  теж:  якщо  благородство  в  глибині  відсутнє  –  вилізе,  раніше  чи  пізніше,  те,  що  є  …    нечисть…  

Важливо  сказати  це  і  вустами,  матеріалізувати  (втілити  благородне  слово)!

Чи  більший  Бетховен  від  Баха,  Бах  –  від  Моцарта?  Різні  світи  і  космоси:  і  ніхто  не  визначав  –  більший  хто?
 
Хіба  визначатимете  –  що  більше:  п’ять  кілограмів  вати  –  чи  п’ять  днів?  

Апостольськи  відпустила  би  оця  брехня  –  кількісності  визначень  –  якісно-духовних  поетів,  Бого-цілого  світу,  в  Україні  сущих,  –  спаслася  б  Україна!  
Такою  є  Поет  Ліна  Костенко.  Благородною.  Непродажною.  Чесною.  
24.04.2010

«Красива  жінка»,  —  каже  про  Ліну  Василівну  Клим  
(Володимир  Клименко,  поет-драматург  і  режисер).
 Значить  —  зувсебіч  і  Божественно  вона  така  і  є,  
Красива  Жінка!  
Відпочиньте...  
Чи  без  Богородиці  щось  ми  могли  б?  
У  внутрішніх  глибинних  серцях  ми  поєднані  в  Ній  любов’ю...  
Ми  сюди  прислані,  
а  з’єднані  в  Христі  і  Ній  суттю,  нею  й  не  рушали  з  місця.  

Бо  що?  Якимось  палаючим  сволоком  (  Україна  горить!  )  стукне  по  Ліненій  голові  —  
і  зразу  —  чи  то  серцем  любить?  не  захолодивсь??  Любить!!  В  Божій  Матері  єднання  —  любов!  Розжарюємся!  
В  критичні  роки  тримайтесь  Христа  і  народу,  в  нього  є  серце,  
а  кучеряві  думочки  інтелігенції  і  керівництв,  як  і  самі  вони,  гинуть...  

Нема  становища,  в  якім  людина  могла  б  втратити  надію,  якщо  в  неї  любляче  серце.  
Серця  чесних  хлібодарів  знають  це.
(із  ст..  Геній»,  2011)

«Перед  подіями,  що  всіх  змітатимуть  скоро  —  люто,  люди  такі  як  Бетховен  –  
єдино  зберігають  рівноважність  духу,  вірність  своїй  совісті.»      (  2011,  І.Ш.)

«Дайте  нам  здорового  і  квітучого  Ігоря  Шевчука»  –  самі  ви  проситимете,  на  заміну  сіро-холодній  Москві,  бо  й  ще  нині  жодна  голова  і  не  вміщує  
(їй  не  вмістити)  і,  
психологічної  варваркою  здичавілою  буксуючи,  
ніяк  не  наковтається  болота  –  
не  отямлюється  визнати  для  себе:  
високого  нічого  в  Москві  й  не  було  і  нема  на  кшталт  Есхіла...  
Оселедці  намальовані.      (2011,  І.Ш.)

"Отже,  краще  пожартувати:  оригінальність  –  це  не  коли  до  тебе  всі  прибігли  (сучасники!...),  а  коли  видаєш  з  незнайомого  –  і  всі  втекли".(І.Ш.)

Глупота:  визнання  –  це  коли  через  багато  десятиліть-століть  безкрилі    дозрівають  (пуголовки  без  хвоста…)  і  в  них–  радість  впізнання:    бачу!  впізнаю!  що  ж  неясно?  всім  же  ясно…"(І.Ш.,  прийдеться  звикати  до  правди  вибраним)

"Тільки  те,  що  пробиває  собі  шлях  і  творчість,  хоча  керованою,  але  неспівмірною  зі  світом  силою,  залишає  страшний  слід  -  Вічности".  (про  Шлях).

"  Не  лише  висловити  темні  сфери  душі,  але  в  таїні  Божій  -  вираженням  і  новою  змістоформою  подолати  їх    -  ось  радісна  трагедія  титана  за  звільнення  душ,  у  нім  нема  песимізму".                                                                                    (І.Ш.  про  Композиторів).

   «Носій  генія,  який  пробив  культуру,  приносить  веселість  і  ставить  гладкі  зачіски  дибки!  –  в  усіх  часах  він!..  Сучасники  ж,  маловіри,    в  скруті,  в  однім  часі,  в  «  ізрядно  глупєньком  положєніі...»(  І.Ш.)

   "Єдність  могутніх,  слабких  і  Небесних  сил,  що  стремляться  в  Небо,  і  при  цім  чіпляються  за  землю  —  ось  що  в  усі  століття  було  в  творчості,  є,  іншого  не  буде...."  
 
Благородство  поруч!
(Миколи  Вінграновського  і  Івана  Дзюби)

             (вибачаюсь,  не  знаю,  звідки  колись  взяв  уривок,  —  для  себе)

«Майже  у  тон  Макарову  висловився  Іван  Дзюба,  який  у  передмові  до  вибраних  творів  сказав:  «...Є  у  Миколи  Вінграновського,  як  і  в  кожного  поета,  свої  труднощі,  творчі  проблеми,  свої  небезпеки.  Вони  криються  почасти  там,  де  його  сила.  
Істинно  сказано:  вади  часто  бувають  продовженням  гідностей.  
Розкуте  творче  поводження  зі  словом,  радість  високої  поетичної  гри  ним  інколи  небезпечно  наближаються  до  самоцільної  забави,  показової  гімнастики  лінгвом’язів,  демонстрування  стилістичних  фігур  вищого  пілотажу.  

Примхлива  перелітливість  уяви,  щасливий  дар  химерної  інтеграції  найвіддаленіших  і  найрізноякісніших  душевних  імпульсів  та  актів  сприймання  часом  загрожує  перетворитися  в  автоматичний  прийом,  у  риторичний  викрутас,  причому  може  втрачатися  відчуття  реальних  ціннісних  співвідношень,  неоднаковості  ваги  супричетних  речей  і  понять  (геніальність  Івана  Дзюби!-  І.Ш.),  –  а  звідси  вже  відкривалася  б  знадлива,  але  небезпечна  перспектива  
«красивої»  відписки  від  справжніх  великих  проблем  доби»  .
Проте  у  цій  же  статті  Дзюба  каже,  що  «в  його  поезії  все  «сплутане»,  але  це  висока,  плідна  «плутанина»  –  суб’єктивне  метафоричне  осягнення  глибинної  взаємопов’язаності  всього  сущого  з  усім  сущим...».    
У  цих  Дзюбиних  наче  «суперечливих»  оцінках  нема  жодного  алогізму.  Просто  вдумливий  та  великий  майстер  художнього  аналізу  бачить  одне  і  друге,  
себто  позитивні  сторони  таланту  М.Вінграновського  із  застереженням  певної  творчої  небезпеки,  що  може    «підсісти»  до  поета  за  тих  умов,  на  які  Дзюба  вказує.
             (дякую  за  увагу  до  великих  осіб  -  І.Ш.,  2023)

Мій  коментар  на  тяжкі  питання  (на  ЛітАкценті):

Операції  медицинські  часті,  одна  за  другою,  на  тілі  людини  –  не  є  смислом  життя  її,  
психічно  здорові  це  ствердять.  
Війна,  в  цьому  значенні,  не  є  смислом  життя,  –  не  може  буть.

Отже,  або  культура  взагалі,  або  нігілізм  взагалі  (тотальний),  війна  недорослі  псевдокультурної…  і  окультизм.
Культура  не  з’єднана  з  Церквою  –  гниття,  результат  на  Сході  України.
Світлі  думки  у  творчості  піднімають  у  напрямку  спасіння  мислення  (і  людини,  і  творця)  
у  Величі  з  Висот,  в  раю.

Класики  відповідно  (наприклад,  Ліна  Костенко  ,  Микола  Вінграновський,  Микола  Воробйов,  інші)  душі  помочі  білярайської,  –  світла  поміч,  достеменно.
Білярайські  поети  –  точно  миротворці…  
якість  існуюча.

«Тобі  пощастило,  тебе  Богоматір  піднесла»  –  мої  друзі,  церковники.
Піднесла  із  пекла.
Слухайтесь  Богоматір,–  ясно,  корисно.
«Хто  підняв  меч  …».
Думаєте,  українські  письменники  нерозумні?  –  то  помилка.
19.02.2015

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987160
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2023


Псалом 118

                       Непереможній  Боговибраній  
                       Матері-Діві
                       із  любовʼю  присвячується



Які  прекрасні  дудасики-дадасики
Для  псалмів!
І  поем!!
Якби  не  вплелися  кілька
Несправжніх  божевільних  царків,
Котрі  хочуть  істотно
Пориватись    у  всесвіті  і  
Допориватись,
Світ  не  з’їв  би  моїх  псалмів
До  попереднього  Суду  Божого!
Добрий  для  поезії  божевільний  світ!
Добрий  Бог,  що  я  є  на  місці,
А  могла  б  з  шумом  пропасти,
Прекрасна  в  прекраснім  шумовинні!  гілчастість!  —
Просто  у  серце  чи  в  духа  не  вкластись…


Поезія  —  тільки  б  з  воріт  і  перемагати!


Христос  переміг  всю  смерть  —
О  як  вас  за  ворота  повипихати  б!!


Просто  так  

І  живозцілено
Богу  стовбури  в  небеса  підіймати!


25.06.2023,  з  причастям,
піст  первопрестольних  
апостолів  Петра  і  Павла!
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2023


Псалом 117, навчальний. Під Оком Сонця Правди

                         Сяйву  слави  Отчої  —
                         Богу-Слову—
                         Ісусу  Христу
                         присвячується  з  любовʼю



Ангел  Господній  хай  йде  
                                               за  плечима…
Люди,  якби  ви  не  стали  очима…
Якщо  не  відкриєте  до  Бога  очі
Згинули  вічно  —
                                       із  закритими  очима
В  пожежних  згорить
                                                       пожежна  ж  частина!..
Ангел  Господній  хай  йде  
за  плечима!
Ніхто  є  без  Бога
Відкриєте  очі
бачитимете  й  хмарам  тьми  дорогУ  Дорогу!
                                     сердечними  очима…
                                     духовними  ж  очима…
Біблійні  часи!  —  біблійними  ж!
                         і  очима!!
Але  то  вже  йде    в  с  е
                           з  Божими  посилами…
Під  Божим  небом
з  шовковою  травицею
й  себе  осилите!..


24.06.2023,  піст  апостолів  Петра  і  Павла,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2023


Намощення підмостків для Дороги

Поема


                 Святій  Трійці
                 із  Святою  Богородицею
                 із  здивуванням  присвячується


1


І  що  було  почати  другу  місію?
Чи  була  спека  й  також  дощ  —  похлипав…
І  вийшли  з  Фрігії
пройшли  Галатський  край…
Дух  не  сказав  казати  в  Місії!
чого  ж  це  я  так  зчервонів
                                     й  за  мною  —  липи…
Павло  природу  так  й  не  визнав
й  не  здає  справ
ні  з  поглядом
                                         ні  із  комісією  —
про  що  йому  ніби  казали…  й  дорікали…
ще  липи  лили  у  —  щілі  дорожнії
спочатку  золоті
потім  внизу  —  огненністю  писали!
ті,
що  із  Павлом,
без  натяку,  до  знаку,  —  йшли  порожніми?..


2


Вогонь-Павло!!  А  світ  ще  величезний
а  я  в  любов  —  і  тріщини
                                                 це  по  мені
Глядіть,  глумителі,
дивуйтеся  і  щезніть,
бо  цей  Вогонь  роблю  за  ваших  днів!!
Чи  я  пітнію,  що  по  липах
                                   я  почервонію?
…Відпливши  із  Троади  —
                                                                             простяглись…
знов  простяглись  в  усю  Самотракію!
Прости,  Неаполе,
                                                         хай  оживуть  Филиппи…
А  може  спека!
знов  не  злива?!  —…

…і  дрібно  дощ  як  в  нас  захлипав…


3


Для  Павла!
дороги  ці  —  тільки  для  нього  Бог  вгатив!!
терпкі  всі  акведуки!
                   і  хтось  любив  мости
повзали  наглії  хвости
в  колонії  —
у-ув  бездоріжній  Македонії!
це  так  як  мене  гризли  —
а  Бог  простив
любовʼю  угостив
і  виведе  —
знов  до  морів
Господи!  чого  б  я  липи  так  топив
а  Ти  мене  у  соцмережі
люблю  дороги  —  бо  Твої…
                                                             чи  ні??


Глядіть,  глумителі,
дивуйтеся  і  щезніть,
бо  цей  Вогонь  роблю  за  ваших  днів!
Вогонь-Павло!!!  а  світ  ще  величезний
а  я  в  любов  —  і  більше  за  передній  край
й    в  с  е    по  мені
                                                 це  по  мені!..

                                                 
23.06.2023,піст  первоверховних  Петра  і  Павла  –  
є  і  діє!
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2023


Псалом 116. Це іще як передається влітку віра?

Яка  твоя  віра?  Аж  ось  Перемога  —
Історія  віри.
Грядуть  після  неї  примати,  емпати  і  
Звірі!
Слова  —  згори  ллють,
Мов  народження  ллють  —  що  від  Бога.
Бо  все,  що  від  Нього  —
це  суд!      Розгляд  і  перемога…
і  рішення  
шлють
натікає  до    в  с  ь  о  г  о!


Хай  по  Перемозі  —
надовго  зійде  лиш  в  собі  перемога
це  все
і  себе  перемога
і  це  благословилось  низати…
бо  сидять  з  круасаном  в  воді
нижуть


         і  —  «нас  не  чіпати»


Християнам  же  —  
є  що  сказати!!
чи  буде  великою
ваша  історія  —
й  гряне
чи  буде  великою  ваша  історія  віри?  —
і  гляне  —
вогонь  і  вода  вас  не  втоплять  тоді!!
Чи  буде  великою  Наша  Історія  —
                                                     й  гряне
віра  збільшеній  вірі  —
                               у  очі  загляне…


22.06.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2023


Дружба й любов від цілісності

                 Всевладичиці  Всеблагословенній
                 Діві-Матері  Марії
                 з  любовʼю  присвячується


Й  що  центр?
й  той  париться
гаряча  тяжкість
             в  шапці  —  
                             Мономаховій
цей  вхід  низів
і  швидкість  рискання
на  кілька  сільських  махів


про  подвиг  духу
чи  то  знаєш??


Літо  —  і  небезпека  від  рядків  цих
мов  Євангелія  для  початківців
і  це  є  скальпель  в  серці
і  то  є  голка  в  серці
як  праведник  —  
                               ти  з  Сонцем  в  Небі!
як  грішник  —
                   засинаєш!..


дух  —  от!  на  себе  є
або  ж  повстання
або  ж  не  повстання…
світ  прибʼє  молотом
а  ти  як  прапор  миру
всіх  швидше  повзання  і  біль  літання…
вся  низошкварщина
все  наростання
і  верх  і  низ  в  яскравості
природи  розсипанням!
провінція?  й  зашарення  на  музикальність?
а  ти  словесник  
ніби
гадь  остання
ти  один
вже  сам  з  страшних  палких  
глибин  —
і  дух  —  і  в  Світло  ухиляння!!!


Літо!  —  о  смак  здоровʼя
                         хіба  чути?
і  сходять  з  духу
               ці  душі  в  ямку
               непостівські
               і  безапостольські
               й  щиро  безслівні
               й  шибануті


21.06.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2023


Райдуги спектр

                 Слову-Богу,
                 що  все  будує
                 словом,
                 з  любовʼю
                 і  неділанням
                 присвячується


                       



коли  ж  в  літі  купаються  —
                               то  я
                               літаю


чимраз  на  краю  землі
                               й  —  моря
                               скраю
й  шопенівська  «Токката»  не  тримає
                               хай  з  Ріхтером
                               а  всесвіт  увʼядає
те  смолення  плавлення  мізків
                               окриваю
жестом  і  в  тембрі
                               в  Бозі
                               з  Богом  дух  літає
дух  те  акордами
                 і  одкриває  й  закриває


і  корови
кримські  тому  коричневі
                             зітхають!



в  літі  же  часто  пробиває  в  лінь
                             щоби
                             десь  —  скраю
                             я  —  не  пускаю
ті  квіточки  що  вигоріли  —
                               дуже
                               вічність
                               знає


і  —  апріорі!  Всі  як  в  морі
                               я  —  дух
                               з  Духом
                               і  літаю!..


Ти  —  юність  святих!      Богородице!
                 внизу  шум:  психологія
                 і  кольорових  крабів
                 світ  шугає…


перлини  Духа  —  і  тримаюсь!!
а  ви  сильнішаєте,  хто  піднімається…


20.06.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2023


Оксана Забужко - Великий досвід

Послухайте  аудіо  Оксани  Забужко  https://life.nv.ua/ukr/socium/oksana-zabuzhko-pro-maybutnye-ukrajini-vazhlivist-planuvannya-donativ-pidbirka-podkastiv-tizhnya-50332467.html

Це  в  "НВ",  18.06.2023:
як  Оксана  Забужко  бачить  майбутнє  України

Оксана  Забужко:  «Людство  ввійшло  у  зону  турбулентності.  Пристебнімо  ремені!»

Нижче  цього  знаходь  аудіо.

"Вчіть  українську  мову!!"  -  так  мовить  Мати  Божа  всім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986530
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2023


Так треба: все скритно і сховано Поема

                           Пресвятій  Трійці
                           із  Пресвятою  Богородицею
                           з  любовʼю  присвячується



дивитесь  —  ніби  на  свічку  в  церкві
й  не  жуєте  горизонтальний  в  роті
                                                         ум  як  цедру
і  дивляться  —  й  щось  в  собі  активують
Вогонь  святий  крізь  свічку
чують
й  серце  росте
й  ворушиться



план  —  як  безгучність
зовні  —  тупістю  б  серед  верблюдів  —  і
                                                                                                     осІв
а  тут  тупість…    якась  незручність
тут  незручно…



це  не  Орфей
ой  зовнішнє
чи  він  що  —  турив  спазматичне?
Саморучно?..
витік…    мелодія!
в  серці  в  сльозах  —
                                                       і  до  очей
якщо  це  в  Небі
тупість  тут  …  незручна!!


і  ми  в  зачіпках?
неправда  і  недоля  
                               і
                               більш  гучно…
коли  ж  ви
всередині  церкви
світова  тупість  —…    якраз  незручність!


2


А  як  це  так?
А  оце  так,  
що  Дух  і  Діва-Мати  породили
Бога  слів
А  ми  спілкуємося  духом  —
                                                   це  дО  слів…
О!  мелодія  є  ласка…
О  симфоніє!!  —  ти
ласка-якість-якість-якість  —
кожен  встряг  би  в
якість!  Духа  світ  цей  легкий  —
це  безсмертя
це  як  казка
все  з  любові  —  то  у  слово
               се  народження  тих  слів:
роздягає  і  вдягає
і  луна  у  переносиці  послів…


3


Яка  надія  є  на  Бога  в  душ?
Та  тільки  потяг
і  душ  протяг
і  відгукнуться
в  кого  білий  одяг!!


18.06.2023,  з  причастям,
Свято  всіх  святих  землі  української,
свято  бл.  вел.  князя  Ігоря  Київського  і  
Чернігівського(!);  
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2023


* * *

*      *      *


Нехай  в  цім  світі    
знають  хто  як  де  —
от!  —  ця  росія
упаде
все
на  ніщо  зійде  —
є  на  усе  лиш  Божа  Воля


нехай  уста  мої  нічого
не  знедолять  —
тож  хай  уста  мої
лише  цілунок  благодаті  
в  серці
поведе…
бо  ж  не  здригнеться  той
якщо  спочатку  в  Волі
така  ж  гроза
й  така  ж  яса  на  житнім  полі
й  хоч  часточка  росії  відпаде
зійде  гора  згори  —
 і  хай  на  землях  це  гряде


то  ж  —  не  здригнеться  той
коли  росія  з  гуркотом
і  відпаде  від  Волі  —
пропаде


17.06.023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці
Послухайте  аудіо  Оксани  Забужко  https://life.nv.ua/ukr/socium/oksana-zabuzhko-pro-maybutnye-ukrajini-vazhlivist-planuvannya-donativ-pidbirka-podkastiv-tizhnya-50332467.html

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2023


Слід

                           Пресвятій  Трійці
                           з  любовʼю  присвячується



Як  я  все  хочу
                 Високого  Неба
                 для  Любові  Неба  –
що  тут  мені  треба?
чи  щось  щемне
можна  для  себе?


як  щось  я  скажу  
                                             для  себе
(раз  так  —    то  вже  є  —  від  себе)
як  зможу  я  серцем  —  для  Неба
                                                                     і  в  Небі?
Схилюся  лиш  серцем
й  вклонюся  я  серцем  —
                                   то  й  слів  мов  притік  —
для  Тебе  й  від  Тебе!
земля  протилежна  є  Небу!


відкрию  от!  книгу  землі  —
                                                   то  від  Тебе
і  —  Неба  —  від  Тебе
й  окрилююсь  цим
гарна  книга  від  Тебе
хай  буде  язик  цей  для  Тебе!
в  Тобі  лиш  ця  книга  
дана  —  Землі  й  Неба…


хіба  мов  без  серця  —
відкрив  хтось  рахунок
— для  себе
— й  для  Неба?
Не  хочу  й  не  зможу  я  словом  —
                                                               для  себе!
чи  потім  пригорнуть  мене
осяйні  (!!)  сльози  Неба??


мій  слід  —  слід  літаючих  сліз  із  Землі
до  Високого  Неба…
й  не  знав,  тільки  Бог  засівав:
                                           бо  так  треба


16.06.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2023


"Що з Небесами?. . "

*      *      *


Що  з  Небесами?
І  в  тиші  зблиск…
струною  в  Бога  підтягаєтесь
                                 і  в  шок  втягаєтесь
             може  ви  —  в  саміт?
В  культурі  підбиваєтесь
                     в  культурі  і  перевзуваєтесь


А  що  це  з  океаном?
Гопник  —  й  то  —  здуру.
Підтягуйтеся  тут:  в  віру,  
                 в  культуру!
За  небеса  у  глибині
                                 їх
                     і  тримаєтесь
       і  блиснули  —  і  кажете
                                     ще  й  відбуваєтесь


і  дивитесь  в  прибій    й  в  Прибій
і  свою  совість  батігаєте
               моʼ?  —  за  океаном
               вершини  гір  перевдягаєте
бо  в  шок  втягаєтесь


а  що  ви  всі  шукаєте?


16.06.  2023,  отця  духовного  день  народження!
Київ  —  третій  вибір
Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2023


Піст Петра і Павла!


Ніщо  з  природи  —  щоб  навіки  —
                                                                       не  спасає.
І  мільйонери  із  Китаю
утікають
з  росії  утікають
і  з  Індії  втікають
щось  їх  несе
перетікає
чи  все  те  знають?
чи  не  знають?
і  ці  в  Австралію  втікають


Вогонь  святий  у  серці  запалає
тільки  ніхто
із  сировинних
оглядаючись
те  не  приймає
бо  тут  як  паливо  
що  це  за  Паливо  —
не  знає


Святі  співають:
Дух  Святий  співає
хтось  й  на  війні
і  в  серці  він  співає
хтось  й  над  війною
                               кредо  із  жасмину  заспіває
             хай  луна
             йде  гаєм
хто  втік  на  континенті  —  нехай  Австралія  —
не  знає
Вогонь  Небес!
Небес  о  Нахтігаль!


вниз
низпадає
апостоли  від  Бога  і  Його  ангелів
співають


хто  від  Австралії  вас  відгризатиме?
я  мабуть  в  літі  згіршивсь
і  м’якшим  став
і  люблячим
ще  й  менш  зубатим…
о  Небо!
заразивсь  співати!

15.06.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2023


До віднімання язика!

                 Слову  і  Духу  Святому
                 з  отетерінням
                   присвячується



Що  тебе  любить  мов  безмежне
                                                                                 чує
Липи  цвітуть  
                             гранично
мов  —  вікують
Візьме  безмежжя  —  і  лікує


Зійде  мов  квітка  Божа  на  просторі
Сяє  ще  квітка  щастя  
                         на  просторі
             Мов  невідсвітній  санаторій
             й  мед  невідсвітній
             мед  одесную        мед  ошую
                                   мов  Лікар  в  славі!  —
                             і  вже  проникливість  лікує…
       і  ти  мов  коренем  язика  —  чуєш!..
що  —  тебе  —  любить!
         квіт  безсмертний  —  лиш  лікує
тому
на  всіх  є  погляд
Небо  хоч  день  хоч
вік
пантрує
Так  царський  Погляд  аж  дивує
і  липи  теж  —
безсмертя  чують
                     і  пахнуть!..  —  мов  німують!..


12.06.2023,
Київ  —  третій  вибір
Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023


Псалом 115

                       Пресвятій  Трійці
                       із  Пресвятою  Богородицею
                       з  любовʼю  присвячується



В  мені  слово  з  Бога
Гриміти  і  шепотіти
Гримлять  вітри  часу
Вітрам  шелестіти
Найбільш  Церкві  треба  —
Це  слово  від  Нього:
Планета  і  діти  —
Та  й  лиць  одкриття
із  художнього  всього!


В  мені  слово  з  Бога  —
Гриміти  і  шепотіти
Із  часу  збивати  —
І  рамки  і  рами
Старатися  словом
Із  храму  й  до  храму!
Храм  Божий  —  і  храм  в  мені
Не  все  слово  зразу  —
То  з  рамки  й  до  рами
Темперамент!  —  що  Бог  в  мені  —
І  крийся  не-Боже  —
І  все  в  світі  зламано!
І  всі  дахи  стерті  —
В  мені  вибух  Сонця!  —
Коли  нема  —  смерті!!
І  гроші  в  конвертах
Й  людці  як  в  конвертах
А  спалах  у  рамах  —
В  мені  нема  смерті!!
Нема  —  ну  ні  грама!!
Й  слова  —  філігранні  —
Цей  Бог  не  у  рамі!..
Як  так?  Бог
Не  в  рамі  —  і  я  не  у  рамі!


Ух!  Звірене  Церквою—
Вічне  й  постійне.
А  входить  —  у  Церкву!
Бо  Храм  сяє  в  храмі
Як  в  Храмі  —  
осінене!
Все  пре  вічно  радістю!  —
Чи  всі  промахнулись  —
Мене  не  закривши  у  сінях??
Веселий  я  в  нації
Пройшов  радіації
Сміються  —  хто  в  праці
Як  Бог  ухопив  нас  зненацька
Тому  що  поверх  радіації  —
Як  вічне  є  радісне  —
Лиш  вічне  й  постійне!
Тому  що  не  в  рації  —
Тому  і  не  в  радії
Веселим  є  завжди
Що  вічне  й  постійне!


Як  я  не  в  притворі  —
(а  вас  ніц)  —
Що  ж!  Ваші  всі  сіни
Знімуться  
Примчаться
А  словом  веселим  осінять!
Ви  ще  не  знаєте  Бога!!!
Свідки!
Ви  
не  пили  ще  усі  пертусіни…
Ви  не  почули
В  шлях  Божий
Приречені  всі  ви!  —
Найбільш  Церкві  личить
Це  слово  із  Бога.
Світське,  що  було,  —
Тло,
Левкаска  іконна,
Для
Сяяння  всього,
бо  Промінь  йде  з  Нього!!!

11.06.2023,  свято  всіх  святих,
з  причастям,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023


УСПІННЯ МАРІЇ

           Поема

                 Богу-Слову  
                 і  Преблагословенній  Богоматері  
                 в  любові  присвячується


1

Я  можу  тут  не  задихатися
Що  коли  море  вибриню  —
Можу  спасатись  —  видихнуть
       (і  так  спасатися)
в  Тебе,  Мати–Плането,  Боговибрана!


Що  буде  жахом  і  людині
                                                   й  кораблю
«А  що  я  тут  роблю?!»
Вже  сині  очі  потемніш  за  Чорне
                                                                       море
і  що  мені  з  глибин  говоре  —
що  я  Тебе  люблю?..


Лиш  так  спасатись  —  видихнуть

зачало  спасатися)
із  океанами  Ти!  —  мене  вибрала
а  Ти  —  Богиня!  —  й  смерть
взяла  щоб  —  понад  смертю  —
                                                             святкували  це!..


В  тім  що  я  
                             вибриню
щоби  —
не  задихатися...

 
2

В  чаші  спасіння
         в  голубінь
                                 як  птиці  співають
вона  любить
                       великий  і  білий
                       пухнастий  ведмедище
                       і  вона  —
                           обнімає

любов  сидить
як  птаха
             весь  час  злетіти  рушити
як  вона
                           над  сходами
                           на  поручнів  сходженні
                           з  нею  два  молоді  говорять
і  з  нею  в  слові  —
                                         незвична  зоряність

вони  
       тримаються  —  ніби
як  тримаються  ті  
котрі  відчувають
                             що  їх
                             люблять...

ніщо  не  йде  довго
супроти  безсмертя  любові
й  поезії
ниже  те,  що  найглибше

я  думаю  —  любов  й  на  ляльки
                                                             усміхається
любов  те,  що  іскристе
 
і  любові  багато  —  її
не  полічити
дерева  нехай  помоляться  —
                                                         стають  жити
жити  любов’ю  —  жити  в  любові  —
                                                   нічим  не  оплатити
ледь  що  оплатили  —  
мов  обхопили  —
і  немає  любові
але  Ти  тут  вже  дивишся  
і  Твій  Погляд    любов
їм  підрощує!

любов  же  прониже
як  схожість  —
того  що  є
                 найближче
а  любов  є  птаха
                         ніби  весь  час  до  неба

тицьнутись  в  вухо  неба
в  тому-то  й  діло
що  правда  —  любить!
Невміло!

І  як  би  то  в  світі  ходило
й  знову  злітало
                                           й  походило  —
якби  правда  жива  —  не  любила
тож  —  любов
любить  правду!

Від  любові  і  встануть  —  ходити
                                           й  літати
й  співати
із  птицями  —  в  чашу
                           голубіні-й-спасіння
милосердя  —  навіть  в  птиці  польоту
до  любові  і  в  тіні
в  цьому  літі
в  оцьому  світі
й  у  великому  світі


3

Як  в  мені  є  всі  Небеса  й  Зоря
Христос  із  Нею
і  видихаю  я  любов
й  старателям  —  теодицею
але  ж  і  вдихаю  Їх  любов
як  бачте  дихаю
та  не  хітливою  любов’ю  —
то  ще  потрібне  богословіє?!


4

Бо  в  Ній  і  з  Нею  —
Правда  і  Любов  —
все  Боже  серце!
Й  важливе  не  моє  милосердя,
а  Їхнє
               Милосердя!!


28.08.2020,  з  причастям,
свято  Успіння  Богородиці,
30.08.2020,
після  літургії

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2023


Псалом 114

                           Святій  Тройці
                           із  Святою  Богородицею
                           з  вірою!  і  любовʼю!
                               присвячується



Боже  школи
й  наук  поза  класами…
Боже  нізвідки  припасів!
Боже  трасних  шляхів
                   і  шляхів  поза  трасами!!
Боже,  спрагу  погасимо!
Не  помилившись  з  ударом  ні  разу!
Боже  вчепившись  в  гриву  
                                                                         Пегасову
Боже  вліплених  дуже  Пегасові  
                                                               в  гриву!
Боже  поетів
Боже  пісенного  —  злету!
                 Боже  проривів!!


Боже  тих,  які    пилять  у  відриві!
Здогнати  всіх  ворогів,  —  й  дати  махри  їм!
Те  що  каже  незримий  урим!
Так  щоб  впали  у  Третьому  Римі!!


09.06.2023,  свято  Іоана  Руського,  сповідника
Христового;
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2023


Псалом 113

                 Святій  Трійці
                 із  Святою  Богородицею
                 ревно  присвячується



Чуєте,  сурми  Суду  заграли?
Бачите  —  вільні  заграви?
Світ  ницих  —  рветься,  і  сам  є  не  свій,
Все  йде  смиренно-і-любляче
вільно  в  поезії  Божій-й-моїй:
Темні  потвори  донизу  пащеками
                 пʼють  із  отруйного  супу  —
                           а  не  як  Бог  —
                                                             що  в  воді  і  Огні!!  –
Чистая  радість  в  мені!!
Бачите  —  вільні  заграви?


Чуєте,  сурми  Суду  заграли?
Суддя  —  ЗСУ!
Це  йде  Сонце  в  загравах!
Бачте  —  Христос  же  воскрес,  бо
                                                               мав  право,
І  Україна  —  воскресне,
і  вона  —  правда  й  право,
У!  сурми  Суду  заграли!!
У!  серце!  заливає  Вогонь
виливаю  Вогонь
на  все  що  привласнили  всі
                                         що  ви  в  Бога  украли!!
тайно  плавають  в  водах
                                   марали
і  все  —  до  Уралу!


06.05.2023,    підрив  окупантами  Каховської  ГЕС;
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2023


Стаття з сайту, 2012 р. : Христос вибирає

                                                               Христос  вибирає

Зрозумійте  цю  мову  важливу!  Вибирає  Христос.
Але  до  Нього  направляє  й  приводить  Отець,  
Який  Джерело  всячеських,  навіть  Сина  і  Духа!..  
І  після  80-и  років  життя  –  бували  вибрання.  Всі  і  дрижать,  –  
хто  талант  є.  
До  80-и  дожити  ще  потрібно.

Рясніє  прикладами  цього  Європа.  
Та  й  частина  бандитських  некультурних  територій.
Блаженний,  хто  вибраний  із  молодих  нігтів,  чи  й  до  народження!!  Всезмітаюча  рішучість  –  неважливо  –  чи  то  майбутній  святий,  чи  великий  митець,  чи  втілювач  худобразів  і  титан,  який  гухне  –  і  світу  кінець,  оформленому.  
Тепер  скажу  загальнообовязковою  квашнею  «мовою»    –    із  заплав-боліт  периферії  (Москви  і  Києва).
Микола  Бажан,  коли  я,  не  зателефонувавши,  так  вело,  прийшов  зразу  і  весь  на  нещасну  вул.  Рєпіна,  3  (чи  4,  яка  різниця?)  –  ввалився  у  квартиру  на  першому  поверсі  із  стосом  поезій...  точно,  що  не  Західний  музей,  
 й  тут  побачив  Бажана  –  далі  він  багато  раз  вибачався,  
що  «багато  асоціативної  організації  матеріалу,  
тому  майже  нічого  не  зрозумів  я»  і  (замора!):  
«Ви  незабаром  писатимете  ще  краще»,  і  був  ніби  знищеним.  

Квартира  була  світлою.  Так!  світлою.  Мешканці  таки  дивно,  і  правильно,  і  зрідка  пересувались  чудово...  

Світлих  слів  Бажан  мені  намовив.  
Хоч  і  без  коріння.  Кабінетний,  гарний,  вчений.  
Мені  було  світло,  ніби    я  вростив  (припер)  до  паркету  ожилого  –  круглого  одземка...  Багато  світла.  Не  дали  мені  знати:  вибух  оцей  забрати  кудись  потрібно.  
Все  гарно!  Я  тому  і  в  редакцію  академічної  УРЕ  до  Бажана  ще  не  раз  приходив  із  стосами  поезій  всезмітаючих  («бомба»  –  поет  Коротич  казав)  –  на  запрошення  Бажаном.
(«Ви  б  пожаліли,  тож  він  вже  старий»  –  примовляла  Світлана  Йовенко  у  «Вітчизні»,    тихо  закриваючи  дверку  стола.  
Дуже  гарна  Світлана,  а  наді  мною  пуп  з  неба  сьомого  і  –  майбутній  вибух...  Ех!  красива  Світлана  Йовенко...)

Вернемось:  Що  у  людині-академікові  тоді  промовляє?
(Вас  таки  живе  цікавить?)
Густа  кров  єврейська?..
Досвід  густо-земний?  –  тому  –  вбивчий  і  для  твоєї  і  для  майбутньої  творчості  іншого??  
Мабуть,  ще  не  вибрання  божевільне:  не  Ісус  Христос.

Буду  вибачатись  вже,  мабуть,  на  тому  світі  в  Миколи  Бажана.  Присутність  Бога  –  краща,  аніж  навпаки...  (Ви  відсутні  у  Христі?  І  що  далі!!)

Але  –  землетруси  вибачаються??  «Землетруси  не  вибачаються!»(І.Ш.)  –  тоді  із  осердя  з  майбуття  виривалося.
...Музей  Західного  мистецтва  там  ще  є.
Нема  вибрання.
«Чи  мало  є».
І  світ  ніхто  не  перевертає  услід  мені.  

Нема  з  Христом.  
І  чи  слід  тоді  –  так  робити?..
Аж  от  рясніє  і  пошлість.  Справжнісінька.
«Людина...  може  поринути  в  таку  атмосферу,  де  все  є  справжнім  і  нічого  не  змінюється»(  про  музей).  Не  змінюється  нічого  –    коли  творець  має  вроджений  ніби  пуп  на  просторах  сьомого  Неба...
Музеєм  я  всім  не  буду.

Буду  з  Китаєм,  як  серце  Богоматері  все  не  перетворить  в  мені,  
творчо  трястись,  
залишивши  це  тіло  згідно  волі  Божій.  Світ  мене  не  ухайдокає  (я  твердо  з  Христом).  
14.11.2012

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985307
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2023


НА СВЯТО ДУХА СВЯТОГО Кріпка любов

Хто  може  залишати  
                           благодать?
Хто  зможе  —  без  любові
                           оживать?
Хто  може  —  пріч  любов
                                         і  одповзать?


За  що  мені
веселії  пісні?
То  Дух  Святий,
то  Бог  в  мені  —
               і  зорі  й  очі  теж  ясні…


Хто  йме  самодіяльно  
                               благодать?
Те  знає  Дух,  для  кого  й
з  серця  оддавать.
Та  й  зможуть  —  пріч  любов
                                               і  одповзать?


Невільна  є  любов?  —  то  не  любов.
Себе  для  вільної  любові
       ти  зборов!
І  Небо  носить  вже
                                           таку  любов  —
і  сльози  з  Неба  вже  —  твоя  любов…


За  що  в  мені
веселії  пісні?
То  Дух  —  й  на  зорі  йдуть  пісні,
і  сльози  зір  як  і  з  очей  —  рясні!..


05.06.2023,
свято  Духа  Святого,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2023


НА ЗІШЕСТЯ ДУХА СВЯТОГО Псалом 112. Дух Святий

                   Святій  Трійці
                   із  Святою  Богородицею
                   з  любовʼю  присвячується



Дух  Святий  —  тільки  любов,
                                           а  не  болотні  примати…
Дух  Святий  —  в  правді  летіть!
                                                           а  не  болота  триматись!
Є  Седакова*,  не  дасть  ,  щоб  збрехати:
Ми  перейшли  у  піддашні  кімнати
а  там  тільки  Небо
а  вдаль  —  океан!
               й  бриз  синій  —  й  легкі  і  білі
                                                                             палати…
Дух  Святий  —  воля!
Дух  Святий  —  свіжість…
                               і  розуму  цільні  палати!!
Заборонили  нас  —  й  почали  все  і      у  с  е
                                             з  а  б  у  в  а  т  и,  —
Здохом,  що  вмер,  
усупереч  Небу,
                                                 мізки  собі  забивати…


Дух  в  нас  —  свобода  в  нас,
і  почнімо  злітати,
Правда  летить!
Дух  —  є  в  терпінні…  Дух  дає
фронт  нам  тримати,
Дух  дає  сили!!
Смерті  нема  ,  як  в  любові  й  терпінні
й  в  стражданні  —
це  Духа  приймати!
Тоді  у  нас  є  Божа  Мати!!  —
Прийде  перемога!!


Бог,  хто  є  в  правді,  і  зможе  все  дати:
                                 зможе  ще  в  правді,  й  захоче  світ  знати??
                                 аеростати  лиха  літатимуть?
в  правду  хто  вправиться  —  з  Духом  літатиме!
Де  Дух  —  там  свобода,
Де  Дух  —  там  свобода!
той,  хто  йде  з  Духом,  —  з  крилатим  
обходом!
Де  Дух  —  кінець  смерті!!!


04.06.2023,  з  причастям,
Пʼятидесятниця,  Зішестя  Святого  Духа  на  апостолів,
свято  Трійці;
Київ  —  третій  вибір  Богородиці
*  -  велика  християнська  поетеса  Ольга  Седакова,  заборонена;
богослов-містик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2023


Чому Микола Воробйов — поет щасливий?

Микола  Воробйов  —  чи  не  найщасливіший  поет  з  усіх,  
кого  сучасники  ще  змогли  внутрішнім  поглядом  оглянути.

Критик  Володимир  Моренець  здогад  мав  до  цього  близький:  Воробйов  
«володіє  світлом  і  чуттям  речей,  неприступним...»
Як  чуєте:  це  аналог  сказаному  мною.

Саме  лице  його,  Миколи,  —  благовидне.  
Що  ж,  не  заперечити.  
Що  це  значить?
Фірдоусі,  Хайям,  Сааді,  Навої,  тобто  соціально-ліричні  перські  класики,  а  тим  більш  Рудакі,  Румі,  Нізамі  і  особливо  небесний  Хафіз,  —  він  відіслав  назад  візира,  назад  шаха,  розвалив  свою  школу,  і  «Бог  його  трояндою  поніс...»,  —  це  ж  за  перевагою  звільнені  Богом  лірики  світової  поезії,  не  могли  не  знати:  душевні  енергії,  напоюючись  чистотою  найвищих  дум  в  серці,  оформлюють  лице  поета...  його  життя  і  долю.  Богу  можливо  покращити  долю  поета  —  й  тоді  дуже  високе  служіння  Слову!

Тепер  загостріть  свою  думку  у  думці  загальноприйнятій  і  роздивіться  паралелі.
Заздрість  —  це  те,  чого  не  можна  допускати,  бо

«...враг  —  завистник.
Злое  сердце  гложет  месть.
Сам  от  этого  зависим,
Самого  себя  же  ест».
                                           (Навої)

Бо  тоді  —  нема  шляху.

Дивіться:  1)  все  земне  —  затримуюче,  заздрісність  віків,  хай  в  меншій  мірі:  споживаєш  його  —  воно  споживає  твоє,  
є  залежність  від  часу;  
і  вихід  —  лише  в  білярайське,  небесне,  з  поміччю  найпершого,  
Слова.

Якщо  ж  вже  є  2)  перевага  небесного  —  є  чистота  дум,  час  зменшує  свій  вплив,  любов  Божа  пригашує  каламуть  пристрастей,  ум  в  серці  «приліплюється»  до  Бога  
й  небесного  світу.  
Є,  отже,  служіння  Христу-Слову.

Бо  з  втратою  люблячих  сердець  християн  матеріалізовані  світські  душі  стоятимуть  
в  заздрості,  і  в  цілого  світу  вже  не  буде  шляху.  

Глянувши  на  прихованість  путі  поета  Миколи  Воробйова  —  вже  відчуваєте,  здогадуєтесь?  

В  маргінесі,  як  стверджують,  поет  Воробйов?  —  чи  в  маргінесі  «найактуальніше,  найсучасніше»?  

Бо  ж  хто  приносить  вічне?  Воробйов  чи  «найсучасніше,  найактуальніше»  в  куті  глухому?

А  він  приносить  всім,  як  сказано,  —  «Ви  світло  світу»  —  найщасливіший,  
Б  о  г  о  м  а  т  і  р  ’ю      у  л  ю  б  л  е  н  и  й.  

Можете  ви  зрозуміти  —  що  вам  подається?
Думайте  глибше,  бо  («...розумним  і  нерозумним...»  як  казав  ап.  Павло)  корисно  всім...  бо  це  звільняє  —  від  вполонення.  
Усвідомлюєте  —  чим?  Недоумкуватістю  посередностей.


Бо  Воробйов  наближеніший  до  Слова,  аніж  перси-класики  14-го  і  15-го  віків,  і  в  дечому  —  аніж  Т.  Шевченко.  Хіба  наближеність  до  Бога-Слова  —  не  найвище  щастя??


Є  найтонший  з  ліриків-персів,  хто  казав:  є  Марія  і  її  син,  він  піднімає  з  мертвих,  звати  Іса.
Перські  поети  як  найважливіше  виставляли  гідність  людини  і,  підозрюючи  практику  феодального  магометанства,  розривали  свої  серця  з  чулістю  до  Бога  і  людини!!  

Тепер  настає  суцільний  феодалізм  у  світі!!  —  
хто  розриватиме  собі  серце  за  гідність  людини,  Богом  гідність  передбачену,  
людьми  ж  не  передбачену  до  кінця  світу?..

Запитується:  чом  же  перси-класики  так  не  створили  свого  спасіння  у  Слові-Христі?

Попрацюйте,  спитайте  —  де  це  є  в  Бозі?  Приклад  студенству  небоязкий  подайте  ви.  В  Ісусі  Христі.

Все  в  християнстві  вирішується  любов’ю  до  Ісуса  Христа,  навіть  любов  до  ближніх,  бо  Бог  —  джерело  любові,  Він  Один  для  всіх.

Оригінально  думаєте  і  в  Вас  любляче  серце?
«...Вважай,  що  щастя  вже  в  твоїх  руках!»
                                                                                               (Фірдоусі)
25.11.2015,  04.11.2016
(З  книги  "Бог  серця  мого",  2016,  Київ)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985109
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2023


Корона

                 Пресвятій  Трійці
                 із  Пресвятою  Богородицею
                 з  любовʼю  зріло-літньою  присвячується



Червень!
тихий  —  і
рвійний  так  як  не  вміють

Боже,  так  я  рвуся
до  Тебе,  що  невідомо
                                     і  мідному  змію
шток-троянда
ллється  —  цілунком  із  рота
                                       рвійно  червона
щоб  не  сталось  чогось  —
білошворно  вже  наніч
привʼяжуть  її    —
                                                           до  балкона!



Обійшли  мене,  обступили
ілюстратори  білошворні
але  я  як  від  Тебе  —  вирину!  —
               то  назовні  —  що  крона  —
                                                           то  і  корона!!


Й  червень!
благословенний  прочанин
легкість  неба
в  легкість  вдивляється
хто  кучерями  вже  над  озером
хто  кучерями
                                   вже  над  чаном
         і  назовні  —  що  не  крона  —
                                                               то  і  корона
Вогонь  на  виріст!  —
безум  Божий!  —
Шток-вогонь
І  страшний
Й  заборонений
Що  не  слово  —  одяг!
І  над  ним  є  —  незрима
                                           Корона…


02.06.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2023


В літі

                     Найулюбленішому
                     Ісусу  Христу  —
                     із  молодим    літом  і  любовʼю    присвячується    



цю  можуть  зрозуміти
це  є  пташка  у  кліті
кліті
і
в  літі
кліті
і
кліті
чи  то  в  кліті  самітник
чи  вже
в  дусі  самітність?
Ох  —  всіх  швабрить  вже  літо
усіх  шкварить  вже  літо
літо!
літо!
пʼють
цілують
і  стрімко  —  записують  прискачки  літа
я    —    є    в    л  і  т  і  …

студент-і-дитина  був
вилетів  з  клітки!



Монах
як  дитина-молильник
без  ментальної  клітки
о!  як  його  лиш  не  цілують!  
бо  не  бачать  і
не  розуміють
у  світі  —
м  о  н  а  х      є    в    с  в  і  т  і  !..



він  бо  з  Богом
до  них  потяг  й  в  століттях
бо  є  протяг
є  славні  століття!!
Бог  не  лише  в  одній
кліті
одні    —  рвійно  з  ментальної
кліті
другі  в
кліпі
ще  інші  —  спічать  і  плачуть,  о,  яке  літо!
таке  огортає  їх
літо


і!  тут  —  хочуть  щоб  їх
лиш  залишили  в  кліті
всякі  —
хочуть
звільнитись  від  кліті


я  є  
в  світі  —  я  
і  в
літі


і  як  мене  спічили!
«Їсте  —  на  зупинці?
а  ще  сидите  —
               в  капелюхові!!»


             краплею  зовнішнє
             є  у  пів  вуха…
а  тут    Бог  і  любов  —океан!
Більш  немає  нікого  –  лиш  в  Бога
все  вухо!!!
Ще  почув  —  я  сказав:

«  в  чім  зупинка  питання?  я  —
можу  зняти  капелюха.»


я!    —    є  в  літі  !


які  підступаються  кольорові  ревнощі!
революції!!
Як  розчиняється  незупинне  літо!
В  Христі  є  ревність
і  поступ
стати  в  дусі  поетом!!
                                                   Він  —
                 може  зняти  планету.


01.06.2023,
День  захисту  дітей;  рашисти  —  поранили  тисячі  
українських  дітей;
Київ  —  третій  вибір
Богородиці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023


Псалом 111. Заклик

                       Безпочатковому  Сину
                       Безпочаткового  Отця
                       з  сумлінням  присвячується



Де  б  світ  цей  слово  взяв?
Все,  Боже,  Ти
в  Собі  сховав,
І  тайну  Жінки-в-Сонці  заховав!
До  кого  б  я  припав?
До  кого  б  я  припав?  —  й
                               ще  б  не  пропав??
Нехай  би  світ  цей  —  Місяць  ссав!
а  святе  слово  я  —  держав
за  відображенням  —  
в  Тобі  сховався  б
наперекір  усім  все  дописав…
Що  б  Ти  прислав?
Може  щось  рідке.
Щоб  я  такий  тут  зосереджений  —
       у  тромб  не  загусав:
           «Ввись  будем  —  ми!
             шкіра  без  тьми!
             якби  вас  з  світу
             проводжали  не  нащадки
             а  —  Псалми!!»
Чи  —  Ти  смієшся  з  офіційних?
         чи  то  з  держав??
чи  це  вже  —  
більше  за  казармовий  устав?
і  Сонця  —  не  бояться?
то  я  вже  —  поза  Сонячний  масштаб!..
чому  і  підставляєш  їхні  голови  —
але  кричать
             що  я  бʼю  штабою!!



Чи  справді  я  в  Тобі  є  зосереджений  —
що    Ти-і-я
їх  під  черепашку  розробив
і  —  розписав??
Це  справді  —  Ти  —  писав?
В  цій  дивній  справі  ми.


«Огнь  —  будем  ми!
шкіра  без  тьми!
якби  всіх  з  світу  проводжали
не  нащадки
а  —  Псалми!»
Чи  Ти  смієшся  з  офіційних?


30.05.2023,
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2023


Беру на груди і на серце — від Присутності. Поема на голод сенсу — художньо-духовна

                         Сину  Божому
                         і  Матері  Божій
                         із  любовʼю  
                         присвячується



хто  до  Бога  встав  
рано
той  не  знав  чи  не  знає
                             чи  забув  вже  про  рани
але  лагідність  хмар
яких  ще  і  немає
йме  із  моря  
поезій!
і  —  лагідність  віщого  
                                         бризу!



бо  і  Сонце  Бог  зблизив
аби  Землю  оризить
і  обняв  й  стрепетав
й  потягнув
і  підняв  —
і    —  хто  скочить  донизу?



і  все  —  зрання
й  світ  —  зрання
так  бо  Ти,  Слово,
Ти  —  народивсь
зі  Спасінням  і  всіх  Оправданням
так  і  я
так  і  хтось  народився  —
так  тут  валторніше  —
на  землі
як  на  погляд  малій  —
але  вже
з  неспівмірним  завданням!
Бачить  Бог!!  —
бо  й  слова  —  ось!  —  до  чого  нема
                                                                                     подались!..
бо  Ти  в  світлі  як  в  ризах
це  Ти  в  Світлі  незримім  проливсь
і  є  тут
є  тепер
не  колись
і  Сам  Дух  помоливсь  —
як  із  Духом
                     скакне  хтось
                     донизу??




Ах  —  ви  літайте,  творива  
                                     дивних  поезій,
                                     як  янголи
сяйво  йде  в  лицях
                         свята  геніальності  риза
і  грають  на  кутиках  уст
                         моїх
                         від  Неба  капризи
так  грають  —  і  кутики  уст
моїх  —
Неба  карнизи…
простять  люди  —  геніям!
в  геніях  —  Бог!
без  претензій  
лиш  —  
грається  дух…
а  що  ж!  хто  з  України  —
                                     донизу??



сяйво  що  трепетом  в  лицях
і  сяйво  —  що  птиця!


чи  вся  Україна
скочить  з  лиця
як  на  тризну
недобрі  гінці  у  всім  світі
якщо  старість  —  і    складки  ротів  
                                                                   всі  донизу!..



…І  з  моря  поезій!  —
йдуть  хмари  поезій
і  лагідність  —  теплого  бризу!!



Співайте  з  карнизів
всі  генії
               й  золоті  ризи!
щоб  в  Сонце  я  не  упирався  надбрівʼям  –
щоб  світ  цей
               без  духу  не  став  недокрівʼям
щоб  Бог  через  мене  здійняв  Сонце  й  світ
і  до  Себе
наблизив




Ти  поблизу  —
Ти  тут  у  мені
океани  поезій!
але  й  лагідність  бризів
але  Ти  один  знаєш
що  мова  про  це
може  дехто  і  лик
свій  тримає
але  я  ще  тримаю  —  



й  лице!!



аби  Дух  Вишній  —
й  в  лицях  заграв
і  заграє
вільно
як  ні  для  чого
як  знає
правда  —  темінь  загусла  за  гаєм



але  кутики  уст
моїх  —
Неба  харизми  й  капризи
йдуть  куточками  рота
це  є  неба  карнизи



о  якби  Ти  наблизив!
коли  в  лагідність  моря
йдуть  світлії  крила
що  й  втечуть  всі
комп’ютерні  хмари

о  прибій!



я  Три
маю!    
й  лице
і  ще  й  світу  все  ніби  лице!  —

є  лиш  Ти!!


І  сяйво  —  що  птиця
є  сяйво  —  і
грає  на  лицях


28,  29.05.2023,  духу  свято  -    і  ніщо  не  приховується;
легкі  торкання;  без  психік,    богослівʼя  дією  Св.  Духу!!
Київ  —  третій  вибір  Богородиці

За  словами  експерта,  ракети  долетіли  до  Києва  приблизно  через  10  хвилин  після  звуку  сирени.  Їх  зустріла  українська  протиповітряна  і  протиракетна  оборона,  яка  вже  може  збивати  балістичні  ракети.

«Найважливіше,  що  це  були  ракети  «Іскандер»,  які,  як  і  раніше  «Калібр»,  були  зганьблені  ,  
тому  що  саме  на  ці  ракети  робила  ставку  терористична  держава  у  протистоянні  з  вільним  світом."
("Хартія  97",  29.05.2023)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2023