| Сторінки (14/1311): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Серденько моє страждає
Та душа болить,
Бо війни іще триває
Прежахлива мить.
Точиться війна кривава.
Люди гинуть в ній.
Українськая держава
Стала у двобій
З ворогами, що напали,
Щоб її скорить,
Та, хай як би не жадали,
Темная ця мить
В ній ніколи не настане.
Точиться війна,
Та, неначе сніг, розтане
Повністю вона,
Як здобудем перемогу
Ми усі у ній.
Ми вже на її дорогу
Стали і по ній
Сміло ідемо до неї.
Буде в нас вона
Квітнути, немов лілеї,
Як мине війна
І повік вже не настане
В нашому краю.
Кожен з нас у ньому стане
Жити, як в раю,
Доки буде серце битись
В грудях. Більш повік
Ми ні з ким не будем битись.
Буде мир весь вік
В нашому краю і в світі
Цім земнім усім,
Бо в свої не візьме сіті
Ввік війна нас в нім.
Євген Ковальчук, 27. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
*****
Сумую часом я за тим,
Що у минуле відійшло,
Хай навіть в мене й непростим
Воно в моїм житті було.
Але, звичайно, в нім були
Також моменти чарівні
Так, як і в кожного, коли
Їх слала доленька мені.
Того прожити вдруге я
Не зможу більш уже повік,
Та пам’ять людськая моя
В собі те берегтиме вік.
Вона – мов дім для тих подій,
Які від кожного із нас,
Немов лист буйний вітровій,
Навік відніс невпинний час.
Усі вони у ній живуть.
В ній також житимуть весь час
Події ті, які прийду́ть
І підуть назавжди від нас.
Ми зможемо всі пережить
У спогадах їх безліч раз,
Коло того нам закортить
Без жодних зайвих справ і фраз.
Нема чого нам тут гадать.
Для того, щоб їх знов прожить,
Їх варто буде лиш згадать
У будь-яку потрібну мить.
Цю здатність має кожен з нас
Так само, як також – забуть
Те, що відніс від нас птах-час,
Неначе так і має буть.
Та згодом може принести
До пам’яті він нам його,
Коли і не чекаєш ти,
Можливо, у житті цього.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
*****
Війна, яка триває
У нашому краю
Та серце розриває,
Мине. Як у раю,
Ми житимемо з вами
Життя усяку мить,
А не лише часами,
Тоді, як пощастить.
Для цього докладаєм
Зусиль ми всіх своїх,
Бо ворогів здолаєм
Лише із ними. Їх
Ніскільки не жалієм,
А ними ворогам
Показуєм, що вмієм,
Щоб все ж всміхнулась нам
Всім доля, – щоб здобу́ли
Ми перемогу в цій
Війні, аби заснули
Всі вороги у ній
Навік чи повернулись
В край свій і двері всі
Його ураз замкнулись,
А ми в усій красі
Своєї Батьківщини
Жили щасливо вік,
Щоб в кожної людини,
Неначе води рік,
Лиш світлі протікали
І почуття, й думки,
Щоб всі ми проживали
Життя все залюбки,
Неначе в неземному,
Господньому раю,
Та в ріднім, дорогому,
Коханому краю.
Євген Ковальчук, 26. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
*****
Не знаю, скільки поживати
Ще буду я на світі цім,
Та доки житиму, писати
Я вірші не спинюсь на нім.
По правді кажучи, вбачаю
У них я сенс свого життя,
Адже у них я виражаю
Свої думки та почуття
Про світ і все, що є на ньому,
Про те, що й викликає їх
У голові і серці мому.
Думок і почуттів своїх
Зректись не зможу я повіки,
Лише, як скінчиться життя,
Коли заплющу я повіки
Навік. Тоді і почуття,
І думи всі, що маю нині,
Погаснуть, мов зірки нічні,
Навік. Життя ж дано людині
Одне, усім, не лиш мені.
Тому не просто так лиш жити
Повинні ми на світі цім,
А доки живемо, робити,
Щоб гідний слід лишить на нім.
У цьому суть і полягає
Людського нашого життя,
Яке поволеньки минає,
Й коли мине, то вороття
Не буде вже повік до нього.
Адже життя в нас лиш одне,
Не буде іншого ні в кого
Тоді, коли воно мине.
Немає тут, чого й гадати.
Це знають всі на світі в нас,
Та не завадить нагадати
Про це ще кожному із вас.
Євген Ковальчук, 04. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
*****
Ріже серце туга,
Бо іде війна,
Та, неначе друга,
Радість чарівна
Серце обіймати
Буде. адже вік
Ця війна тривати
В нас не буде. Ввік
Більш її не буде,
Як в війні наш край
Успіх все ж здобуде,
Їй поклавши край.
Мить ця світла прийде,
Й туга із мого
Серця тут же вийде.
І впродовж всього
В світі цім одного
Власного життя,
Бо не буде йо́го,
Як без вороття
Вмить мине, погасне,
В серці буде жить
Радість лиш – прекрасне
Почуття. Тужить
Більше я не буду,
А про тугу ту
Назавжди забуду,
Як і непросту
Долю, що нам нині
Випала усім, –
Нашій Батьківщині
В світі цім земнім.
Буде радість світла
В серці в кожнім з нас
Квітнуть, мов розквітла
Квітка, та всякчас.
Євген Ковальчук, 26. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
*****
Живи на світі, як бажаєш,
Однак лиш світлі почуття,
Які в душі та серці маєш,
Викохуй все своє життя,
Неначе діток їхня мати,
Для того, щоб на світі цім
Ніколи зовсім не страждати,
А лиш щасливо жить на нім.
А темні почуття повіки
У душу й серце не впускай.
Якщо ж їх маєш, то навіки
Нарешті поклади їм край.
Їх вижени із них сміливо
Й за ними двері зачини
Для того, щоб у них правдиво
Не повернулися вони,
До них забувши ту стежину,
Якою йшли, та вже не йдуть.
Нехай вони свою місцину
В інакшім місці віднайду́ть,
В тім місці, де нема нікого –
Сама лиш темрява німа,
Щоб більш їх не було ні в кого,
Не в тих лиш, в кого їх нема.
Вони не гідні аніскільки
В твоїй душі та серці жить,
Бо гірко будеш з ними тільки
На цьому світі ти тужить.
Отож жени їх без вагання
Усіх навіки в небуття,
Натомість світлі почування
На все своє земне життя
В них приведи, немов до хати,
Аби повік не довелось
На білім світі цім страждати,
А щоб щасливо вік жилось.
Євген Ковальчук, 04. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2024
*****
Україну захищаєм
Ми в запеклому бою,
Адже палко так кохаєм
Рідну земленьку свою,
Що і слів не підібрати,
Щоби світлу цю любов
В серці ними передати.
Хай наш край не поборов
Ворогів, які напали,
Ще, одначе їх дола,
Як вони би не жадали
Нас здолати. Щоб була
Доля світлою, мов сонце,
Що тоді, як ніч мина,
Заглядає у віконце,
Щоби скінчилась війна,
Ми усі не лиш бажаєм,
А прекрасную цю мить
Безупинно наближаєм.
Серденько у нас щемить
І душа украй страждає
В цій війні, але, коли
Прийде мир, що так бажає
Кожен з нас, аби були
Щасними ми, то радіти
Будуть серце та душа
Так, немов маленькі діти.
Перемога поспіша
Вже до нас прийти, прибути,
Як і мир, в якому ми
Прагнемо всі з вами бути,
Щоб щасливими людьми
Жити. Світлий мир настане.
Житимемо ми в нім вік,
Як війни, що йде, не стане
В нашому краю навік.
Євген Ковальчук, 26. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011074
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
*****
Не віриться мені, що вмить
Мине моє життя,
Коли настане тая мить,
Як прийде смерть моя
Й мене ураз навік приспить,
Узявши в свій полон.
Ніхто не зможе розбудить,
Порушивши мій сон.
Душа моя, неначе птах,
В світ інший полетить,
А тіло обернéться в прах
Із часом. Тая мить
Настане, звісно, знаю я.
Так, як і всіх, мене
На цьому світі смерть моя
Тоді не омине.
Коли? Мені не да́но знать
Прийде́ те майбуття,
Але, чи варто міркувать
Про це нам за життя?
Гадаю, треба всім нам жить
На білім світі цім,
Цінуючи належно мить
Кожнісіньку на нім,
Бо ж невідомо, чи та мить
Останняя у нас,
Яка, неначе птах, летить,
Чи дасть нам ще їх час.
Та й добре, бо, якби було
Відомо, то й життя
Під іншим руслом би текло,
Мов річка, в майбуття –
Чекали б ми на тую мить
Лиш все своє життя
Замісто того, щоби жить
На світі до пуття.
*Замісто – діал. Замість
Євген Ковальчук, 03. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2024
*****
Разом подолаєм
Ворога свого.
Вже перемагаєм
Мужньо ми його.
Разом всі ми – сила
Та, яку повік
Нечисть не скорила
І не скорить ввік,
Як би не жадала.
Прийде їй кінець,
Хай би і не ждала.
Зійде нанівець
Ця війна жахлива.
Прийде світла мить
Чарівного дива –
Миру, що не мить
Буде в нас тривати,
А усенький вік.
Будем поживати
В нім лиш, бо повік
Вже війни не буде,
Бо наш рідний край
Успіх в ній здобуде,
Їй поклавши край.
Буде перемога
Наша в цій війні.
Нас веде дорога
Цілі ночі й дні
Лиш до неї. Будем
Разом з нею ми,
Як її здобудем.
Й щасними людьми
Будемо ми жити,
Так, мов у раю,
А не лиш тужити
В рідному краю.
Євген Ковальчук, 26. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
*****
Війна, що край наш охопила,
Мине, тому що в нас
Усіх є волі й духу сила.
Із нею ми цей час
Переживемо, подолаєм
Своїх всіх ворогів,
Яких ми вже перемагаєм.
З прадавніх ще часів
Вони на край наш нападали,
Та наші предки їх,
Доклавши сил усіх, долали.
І ми також своїх
Всіх сил, що є в нас, не жалієм,
А боремося так,
Як знаємо і як умієм,
Але й вчимось, щоб смак
Солодкий дуже перемоги
Своєї все ж відчуть
І щоб більш не було тривоги
Повітряної чуть,
А щоб навколо нас лунали
Лиш радісні пісні,
Щоб ми життя все проживали
Насправді, а не в сні
У мирі, щасті та любові,
У їхній всій красі
Чудовій, щоб були здорові
І тілом, й духом всі.
Для цього бо на світі цьому
Життя всім нам дано,
Хай навіть і мине на ньому
В останню мить воно.
Тож не сумуймо й не воюймо,
А серденьком усім
Радіймо й весело танцюймо
В душі на світі цім!
Євген Ковальчук, 23. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2024
*****
Війні, що точиться у нас,
Покладемо ми край.
Тоді зустріне мирний час
Увесь наш рідний край.
Він в нього ввійде, наче в дім,
І буде цілий вік
Разо́м із нами жити в нім.
Війни ж не буде ввік.
Навіки бо вона мине
У нашому краю
Однім, як і життя одне.
Тоді, мов у раю,
Ми з вами житимемо всі,
Сприймаючи цей світ
В його прекрасній всій красі,
Що квітне, наче цвіт.
Так буде. Певен в цьому я
Цілком. Украй щемить,
Як в кожнім з нас, душа моя,
Та в переможну мить
Над ворогами в цій війні,
Радітиме вона
Цілісінькії ночі й дні.
Вона, немов весна,
Буятиме в красі усій
Прекрасній, чарівній,
Як буде мир в країні цій
І на планеті всій
Не тільки тиждень, місяць, рік
Чи декілька, а вік,
Коли війна мине навік,
Її не буде ввік.
А доти боремося ми
У рідному краю,
Щоб лиш щасливими людьми
Жили, як у раю.
Євген Ковальчук, 23. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2024
*****
Смуток огортає
В грудях серце все,
Бо війна триває
І його лиш ссе
Так, немов зміюка,
Душу давить теж,
Наче каменюка
Преважка. Та все ж
Певен я у тому,
Що вона пройде́,
І, немов додому,
В край наш мир прийде́.
Будемо ми жити
Повсякчас у нім
І не лиш тужити,
А радіти. Дім
Наш його вмить стане
На усенький вік,
Як йти перестане
В нім війна навік,
Як вона до краю
Дійде. Будем жить
Ми, немов у ра́ю
В ту прекрасну мить,
Та не день, а завжди,
Бо ж мине війна
Ця страшна назавжди.
Рідна сторона
Наша не зазнає
Більш її повік.
Кожен з нас це знає.
Буде мир весь вік.
В ньому жити будем
Щасними людьми,
Як таки здобудем
Перемогу ми.
Євген Ковальчук, 23. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2024
*****
Кожен з нас бажає,
Щоб пройшла війна,
Що у нас триває
Й серце розпина
Разом із душею
Без жалю. Навік
Розлучитись з нею
Прагнем ми, щоб вік
Весь у мирі жити
І радіти вкрай,
А не лиш тужити
Гірко. Рідний край
Нині наш у тузі.
Точиться ж війна
Ця страшна, та, друзі
Любії, вона
Скінчиться й здобудем
Перемогу ми.
І тоді ми будем
Щасними людьми
У своїй країні
Жити цілий вік.
Буде в Україні
Мир. Війни ж повік
Більш не буде. В цьому
Певен кожен з нас.
Вже, немов додому,
В край наш мирний час
Йде. Ось-ось він прийде.
В небесах його
Ясне сонце вийде
Й протягом всього
Часу блискотати
Буде і всіх нас
Ніжно зігрівати.
Запевняю вас.
Євген Ковальчук, 23. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
*****
Не знаємо про світ ми й половини
Того, що в нім стається, що в нім є.
Хоча нове щось дізнаємося щоднини,
Та невідомого менш не стає.
Що більше дізнаєшся ти про нього,
Тим більш питань про нього маєш ти.
Не вистачить й життя нам всім одного,
Аби на них усіх відповісти.
Та навіть і якби ми кілька мали
Життів, також і їх забракло б нам,
Аби на них ми відповіді дали.
Відомо всім це, не лиш нам і вам.
Однак ми зупинятись не повинні
Про світ цей дізнаватися щодня.
Для того й надане життя людині,
Щоб створювати й здобувать знання
Для того, щоб жилося їй на ньому
Так, як вона на нім і має жить,
І не лише якусь мить всім і всьому,
А завжди їм на благо лиш служить
Для того, щоб і їм також жилося
Лиш так, як прагне кожен більш з них того,
Щоб все-таки на світі цім збулося
Все, що бажають так, дня одного́.
Адже у цьому суть і полягає
Всього людського нашого життя,
Яке поволеньки собі минає,
А як мине, то вже без вороття,
Принаймні в цей світ і у тій подобі,
В якій живе тепера кожен з нас.
Нехай запишуть це усі на лобі
Собі і не стирають, доки час
Не сплине, не дійде́ кінця свойого,
Допоки не закінчиться життя
На цій Землі, життя те, до якого
Повік не буде більше вороття.
Євген Ковальчук, 03. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
*****
У моїй країні
Точиться війна.
Важко Україні
Дуже, та вона
Все ж, та не здається.
Бореться щосил,
Доки серце б’ється,
Щоби небосхил
Знов став мирним. Буде
Він у ній таким,
Як вона здобуде
Перемогу. Злим
Ворогам не вдасться
Ввік перемогти,
Бо вона не здасться,
Буде й далі йти
Доки не доб’ється
Все-таки свого,
Доки не проб’ється
До тогó, чого
Так вона жадає,
Що й не передать.
Хай же ворог знає
Це. Йому здолать
Ввік її не вийде,
А здола вона.
Сонце миру вийде.
Скінчиться війна.
І її повіки
Вже не буде в ній.
Прийде мир навіки.
Буде він у всій
Україні – всюди.
Неповторну мить
Кожну будуть люди
Всі в ній в мирі жить.
Євген Ковальчук, 23. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024
Як ти, такого більш немає
Як ти, такого більш немає.
Хоч можуть бути й близнюки
На світі цім, однак, всяк знає,
Що різні почуття, думки
Ви маєте, які, мов квіти,
Всередині всякчас цвітуть.
Це знають навіть тії діти,
Які іще до школи йдуть.
Хоч зовні, може, ви й подібні,
Однакові, немов води
Дві краплі, та, можливо, здібні
До різного ви. Не завжди
Збігатись може зі смаками
Та зовнішність, що є у вас,
Як з почуттями і думками,
Що згодом змінює той час,
Який минає без упину
На цьому світі кожну мить,
Якого нам, немов людину,
Повік не вдасться зупинить.
У тому й є оригінальність
Людського нашого життя.
У тім його і доскональність.
Якби ж ми думи й почуття,
А також здібності всі мали
Однакові на цій Землі,
Однаково б усе й сприймали
Усі – дорослі і малі,
Тоді би нам всім бракувало
Того, чого би не було,
Що, може, нас би врятувало,
Коли б не так в нас щось пішло.
Тому і різні ми всі маєм
Думки, а також почуття
І здібності, що розвиваєм
Впродовж всього свого життя.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2024
*****
Хай мине війна
Й прийде, як весна,
Мир в наш рідний край,
Що ми любим вкрай.
В мирі будем жить,
То тоді тужить
Більш не будем. Мир,
В свій солодкий вир
Взявши нас умить,
В цю прекрасну мить,
Як війна мине,
Щастям огорне
Кожного із нас.
І допоки час
Буде наш текти,
Будемо я, ти,
Він, вона – усі
У його красі
Всій прекрасній жить
І не вкрай тужить,
А радіти, всмак
Жити, наче мак,
У душі цвісти,
В серденьку нести
Протягом життя
Світлі почуття
І ділитись так
Ними, щоб усмак
Всі жили навкруг,
А не лиш наш друг.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024
Усе в житті колись минає,
Але щось інше настає,
Що згодом також поринає
В минуле. Так було і є,
І буде так. Цього змінити
Повік не зможе жоден з нас.
Допоки будемо ми жити
На цьому світі, доти й час
Минати буде безупинно,
Мов річка, в майбуття текти,
Бо бути так на нім повинно.
Це знаю я, це знаєш ти.
Хоч іноді нам зупинити
Невпинний час усім кортить,
Однак не зможемо спинити
Ніколи ми його й на мить
Так само, як і повернути
Назад його нестримний хід
Чи то в майбутнє зазирнути.
Змиритися із цим нам слід.
Не слід нам зовсім побиватись
Про те, що кожного з нас жде.
Все станеться, як має статись
Тоді, коли воно прийде́.
Адже ніскільки не зважає
На цьому світі сивий час
На те, що палко так бажає
На ньому мати кожен з нас.
Він просто йде, тече, минає,
Як енну кількість літ тому,
І свій початок покладає,
А також і кінець всьому.
Таким було його завдання,
Є й буде протягом тих літ,
Допоки, мов зоря остання,
Навік не згасне білий світ.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2024
*****
Прийде мир в наш край,
В душі та серця,
Як війні цій край
Прийде. Світла ця
Мить іде до нас
Вже так, як і ми.
В той прекрасний час
Щасними людьми
Всі ми будем жить,
Доки все життя
Наше не збіжить
Вмить без вороття,
Бо лише одне
В світі цім земнім.
Як уже мине,
Більш не буде в нім.
Точиться війна
Ще украй важка,
Що жалю не зна.
Доленька така?
Що ж, нехай і так,
Та здолаєм ми
Все ж її, щоб всмак,
Щасними людьми,
Наче у раю,
Ми жили усі
В рідному краю,
У його красі
Всій усяку мить,
Доки в кожнім з нас
Серце стукотить
Тихо повсякчас,
Доки дишем ми,
Де би не були,
Бо в цей світ людьми
Всі колись прийшли.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2024
В тобі, поезіє моя,
Відтоді, як тебе стрів я,
Живу, неначе в домі тім,
Щомить на світі цім земнім.
В тобі живу я залюбки,
Свої і почуття, й думки
Висловлюючи на цей світ
Уже неповних тридцять літ.
Адже і почуття, й думки
Висловлюю я завдяки
Не лиш тому, що кожну мить
В мені вогонь життя горить,
А й також завдяки тобі,
Коли я не лише собі
Пишу ці вірші, а й усім
Тим, що живуть на світі цім
Для того, щоби кожен з нас,
Коли настане слушний час,
На ньому віднайшов себе,
Своє призначення. Тебе,
Що ним для мене ти і є,
Знайшов. Призначення своє
Свого єдиного життя
В тобі, поезіє моя,
Вбачаю я. Для мене ти
Весь світ, усесвіт, всі світи.
Коли тебе пишу, творю,
З тобою я, немов горю
В багатті щастя, що мене
Охоплює. Життя земне
Моє так, як усіх людей,
Мине, однак всіх тих ідей,
Що я вкладаю від душі
У любії свої віршí
Для всіх, для кожного із вас,
Для тих, що прийдуть в світ цей, час
Не стре з лиця землі повік.
Вони залишаться навік
У людських душах, у серцях
І вказуватимуть їм шлях,
Яким вони повинні йти,
Щоб власне щастя віднайти,
Свого життя глибоку суть,
Заради чого і живуть
Усі вони на світі цім,
В який ввійшли, неначе в дім,
Коли родились, щоби жить
Й на благо вселюдське служить
Всьому і всім впродовж всього
Життя єдиного свого,
В якім у будь-якую мить
Навік смерть наглая приспить,
Коли уже вона прийде́,
Хай навіть і ніхто не жде
Її. Тож треба кожну мить
Всім нам собі на втіху жить,
А також повсякчас робить,
Щоб слід свій гідний залишить,
Лишити той слід, по якім
Пішовши, люд на світі цім
До щастя власного прийде́,
Якого з нетерпінням жде.
Євген Ковальчук, 01. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2024
*****
Тримаймося! Борімось
Із ворогами! Їм
Нізащо не корімось!
Всім серденьком своїм
Ми любимо країну,
Що нам дала життя, –
Квітучу Україну.
Тому за майбуття
Щасливеє борімось!
Не сміймо здатись, ні!
Й кінець же покладімо
Жахливій цій війні,
Із рідної держави
Прогнавши ворогів!
Тоді, мов чашка кави,
Як кожен би й хотів,
Нас буде зігрівати
Приємно мирний час,
Що буде в нас тривати
Не мить, а повсякчас.
Він прийде. Поступово,
Та він уже іде,
Аби зустріть чудово
Усіх нас. Кожен жде
Його, щоб в ньому жити
До самого кінця
Й радіти, не тужити
Лиш важко-тяжко. Ця
Мить світла миру буде,
Як перемогу край
Наш рідний все ж здобуде,
Війні поклавши край
Уже навік, назавжди
Щоб жи́ли з вами ми
В прекраснім мирі завжди
Щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
Минула осінь. Більш нема.
Пішла вона від нас.
Прийшла натомість вже зима,
Настав зимовий час.
Вже де-не-де лежить сніжок,
Який запорошив,
Всю землю, і дахи хаток,
Дерева теж укрив
Собою так, як і торік.
Приходить же зима
До нас всіх в пору цю щорік,
Неначе крадькома.
Уже відчутний морозець
Пощипувать почав,
Адже теплу прийшов кінець,
Його вже час пропав.
Проводимо найбільший час
В цю пору ми в пітьмі,
Яка вкрива все вколо нас,
Але за це зимі
Ми не висловлюєм образ,
Бо так і має буть,
Бо має бути так щораз,
Коли вона прибуть
Посміє, – кожен рік. В ту мить
Від нас осінній час
Уже іде, й зима спішить
Чимдуж зустріти нас.
Їй особливо малюки
Радіють в нас в ту мить,
Бо можуть гратися в сніжки,
Сніговика ліпить,
Бо саме у зимовий час
Приходить же щорік
Різдво до кожного із нас,
А також Новий рік.
Євген Ковальчук, 01. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
*****
Серденько сумує
І душа болить.
Ворог же лютує
Вкрай у дану мить
У моїй державі,
Але служим ми
Благородній справі –
Власними грудьми
Край свій закриваєм,
Боремося та
Ворога долаєм.
Наша бо мета
В цій війні – здобути
Перемогу, щоб
Вільними вік бути.
Скільки б темних спроб,
Щоб край наш схопити,
Ворог не робив,
В нього це зробити
Ввік не вдасться. Жив
І живе, і жити
Буде рідний край
Наш і не тужити,
А радіти вкрай,
Бо війна минеться
Й переможем ми,
Як умить порветься
Нить війни-пітьми,
Наче лід, розтане,
Мов сірник, згорить.
Світлий мир настане
В ту прекрасну мить.
Будемо ми жити
В ньому і радіть
Лиш, а не тужити.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024
*****
Ні, війна тривати
Ця не буде вік.
Дійдем ми до дати
Тої, як навік
Вмить вона розтане,
Наче сніг. І мир
В нас тоді настане.
Житимемо ми
В ньому всі щасливо.
Вже іде до нас
Це прекрасне диво,
Що усякий час
Разом з нами буде.
Перемогу край
Наш таки здобуде
В цій війні, їй край
Враз поклавши. Знаєм
Ми це. Ворогів
Всіх ми подолаєм.
Проженем катів
Лютих тих із краю
Рідного навік.
І війна до краю
Дійде. Буде вік
Мир, що в край наш прийде
В ту прекрасну мить,
Наче сонце, вийде,
Ясно заблищить
І ласкаво гріти
Буде нас усіх.
Будемо радіти.
Й цей веселий сміх
Піснею лунав би
Дзвінко з наших уст,
Що й не описав би
Навіть златоуст.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024
*****
Прийде час. Мине війна.
Мир у нас настане,
Прийде так, немов весна,
Як зими не стане.
Будемо ми в ньому жить
І життю радіти,
А не гірко лиш тужить,
В’янути, мов квіти.
Наче квіти, ми цвісти
Будемо всі з вами,
А не хрест важкий нести
В битві з ворогами.
Мир, що прийде в любий край
Наш, не піде з нього,
Бо війні настане край
Назавжди одного
Дня, до ко́трого йдемо
Ми усі із вами.
Ми ж його й покладемо,
Як із ворогами
Враз покінчимо навік,
Щоби не тужити,
А радіти цілий вік
Та у мирі жити.
Певні в цьому ми цілком.
Будемо радіти.
Буде лагідним теплом
Сонце миру гріти
Кожного із нас в краю
Ріднім. Будем жити
Ми із ним, мов у раю.
А воно світити
Й ніжно гріти буде нас,
Доки, наче ріки,
Буде наш із вами час
Протікать, – повіки.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2024
*****
Ми боремось щосили
Із ворогами. Ні,
Вони нас не скорили
Й не скорять. В цій війні
Здобудем перемогу
Ми з вами. Прийде час
Цей світлий, мов з-за рогу.
Чекає кожен з нас
На нього з нетерпінням,
Як може, наближа
Із чистим лиш сумлінням,
Тому що зневажа
Війну і все, що з нею
Пов’язане, також
Всім серцем і душею,
Що маємо ми. Тож
Ми боремось, долаєм
Сміливо ворогів.
Ми вже перемагаєм.
До миру берегів
Ми пливемо невпинно
Й таки допливемо
Крізь час, що швидкоплинно
Минає. Не дамо
Нас ворогам здолати.
Цього не буде ввік.
У нас єдина мати.
Це Україна. Вік
У ній ми будем жити
І з нею лиш радіть,
А не весь час тужити
Й гіркії сльози лить,
Як перемогу з вами
Здобудем в боротьбі,
А не лише словами
Про неї у мольбі.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2024
*****
Назад не відступаймо
Із ворогом в бою!
Його щосил долаймо
Всі! Земленьку свою
На даймо розтерзати
Йому всю на шматки!
Борімося! Здолати
Ми зможемо таки
Його. Ця мить настане.
Тоді й мине війна.
Тоді її не стане,
А прийде, як весна,
У край наш мир. Ми будем
Усі у ньому жить,
А про війну забудем,
Щоб більше не тужить,
Щоб більш не розбудити
Її в своїм краю,
А щоб у ньому жити,
Неначе у раю.
Ця світла мить настане
Й тривати буде вік,
Коли війни не стане,
Коли вона навік
Мине, коли здобудем
Ми перемогу в ній.
Тоді щасливо будем
Всі жити в дорогій,
Коханій Україні,
Бо ж народились ми
Із вами в цій країні,
Щоб жити в ній людьми
Щасливими й робити
Все, щоби так було.
Як будемо творити
Добро, загине зло.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2024
Моменту кожному радійте
Єдиного життя,
В людські серця і душі сійте
Лиш світлі почуття.
Моменту кожному радійте,
Цінуючи його,
На благо вселюдськеє дійте
Впродовж життя всього.
Моменту кожному радійте,
Бо ж з часом проминуть
Вони, однак ви не жалійте,
Адже в тім їхня суть.
Моменту кожному радійте.
Хоча вони й минуть,
Та ви даремно не шалійте,
Бо іншії прийду́ть.
Моменту кожному радійте,
Його й шанс свій ловіть
На світі цім земному, мрійте,
Як прагнете, живіть.
Моменту кожному радійте
Усупереч всьому
Лихому. Здатися ж не смійте
Ніколи ви йому.
Моменту кожному радійте.
Життя бо в нас одне.
Воно ж ви, люди, зрозумійте,
Із часом все ж мине.
Моменту кожному радійте.
Лиш світлі почуття
Ловіть, а темнії розвійте
Навік у небуття.
Моменту кожному радійте
І в щасне майбуття
Йдіть. Лиш на місці ви не стійте.
Й всміхнеться вам життя.
Євген Ковальчук, 30. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2024
*****
Війна, що точиться у нас,
Мине, мов сніг, розтане
Навік. Тоді і мирний час,
Що ми ждемо, настане.
Війна не буде розривать
Більш серце. Мир, що стане
У нашому краю тривать,
Тривать не перестане.
Тоді радітимемо ми.
Тоді ми будем жити
Усі щасливими людьми,
Забувши й як тужити.
Цей світлий, наче сонце, час
В бою вкрай нелегкому
Герої наближають в нас,
Що панувать нікому
В краю своєму не дадуть,
Бо він у них єдиний.
Кінець війні цій покладуть
Вони. Час швидкоплинний
Її мине, мине навік,
Тому що більш не буде
Війни, а мир лиш буде вік,
Як наш народ здобуде
Все ж перемогу у бою,
Що точиться й донині.
Він Україноньку свою
Боронить. Батьківщині
Він вірний, бо вона одна,
Як батько та як мати.
Не може рідна сторона
Інакшу матір мати.
Війна ще йде, та ми б’ємось
Зі злими ворогами
І перемоги доб’ємось,
Щоб мир був знову з нами.
Євген Ковальчук, 20. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
Надане мені життя
Так, як кожному із нас,
Щоб думки та почуття,
Де б ми не були всякчас,
Наче пишний квіт, цвіли
На увеь цей диво-світ,
Щоб щасливо ми жили
Протягом усіх тих літ,
Що минають поуз нас
Крадькома без вороття.
Їх не спинить сивий час
Протягом всього життя
Нашого, яке мине
В неочікувану мить,
Те життя, яке одне
Маємо ми. Тож прожить
Маємо всі, як того
Прагнемо ми більш за все,
Щоб покинути його
Й світ цей, як час вілнесе
Наші душі в інший світ,
Шкода нам би не було,
Що впродовж усіх тих літ
Недарма життя пройшло,
Як лишили ми на цім
Світі за собою слід,
Що вестиме всіх на нім
Завжди тільки уперід,
В світле майбуття, з яким
Кожен з них бажає жить,
Прагне жити разом з ним
Кожну неповторну мить
Власного життя, яке,
Як мине, то вже навік,
Бо таке життя людське.
Так було, є й буде вік.
Євген Ковальчук, 29. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2024
*****
Йдемо ми до кінця
Війни, до перемоги,
Щоб душі та серця
Не знали більш тривоги.
Невпинно ми йдемо
І нас не зупинити,
Тому що не дамо
Нікому це зробити.
Ми сильні та міцні
І тілом, й серцем, й духом.
Нас не здолати, ні.
З хоробрим кожним рухом
Ми, борючись щосил,
Момент той наближаєм,
Щоб мирним небосхил
Був і над нашим краєм
Не місяць і не рік,
І навіть не століття,
А вік, аби навік
Війни все це жахіття
Пішло, як і прийшло,
Із нашого бо краю,
Щоб ввік вже не було
Його. Війна до краю
Дійде́. Настане мир.
Він візьме нас із вами
У свій солодкий вир,
В якому не часами
Ми будемо, а вік
Так, як і покоління,
Що прийдуть, як наш вік
Мине. Свого коріння
Тримаємося ми
І будемо триматись,
Провісникам пітьми
Ввік не посмієм здатись.
Євген Ковальчук, 20. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
Світле щастячко земне,
Ніжно огорни мене,
Наче мати немовля.
Я ж на світ родився для
Того, щоби кожну мить
Тільки із тобою жить
Так, як всі ті, що живуть.
Я в тобі вбачаю суть
Власного життя всього.
Лиш з тобою я його
В цьому світі кожну мить
Прагну більш за все прожить.
Щастя, у моє життя,
В думи та у почуття,
Мов у власний дім, ввійди
І залишся назавжди,
Щоб повік я не тужив,
А лише з тобою жив,
А також робив, творив
Із метою, щоб лишив
Гідний слід на світі цім
Я, щоб той, хто ще на нім
Житиме, щоніч, щодень,
Кожну мить життя лишень
Жив з тобою, тільки так,
Як і прагне, тобто всмак.
Й знатиму я, як життя
Дійде все ж без вороття
З часом до кінця свого –
Недарма прожив його.
Євген Ковальчук, 28. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
*****
Ні, не бути перемозі
Вороговій в цій війні.
Перемога у дорозі,
Та на нашій стороні.
Йде вона до нас невпинно.
Ми здобудемо її.
І тоді, як буть й повинно,
Будемо в своїй сім’ї
Українській мирно жити
І життю радіть лишень,
А не горювать-тужити
Кожну ніч і кожен день.
Буде воля, буде доля
Світла, наче промінець,
Як страшна війна-недоля
Ця зустріне свій кінець.
Як здобудем перемогу,
Їй його покладемо,
Адже маєм силу, змогу,
Із якими ми йдемо
Уперед, із ворогами
Мужньо борючись, щоб їх
Не було повіки з нами.
Не шкодуємо своїх
Сил для цього. Не сьогодні
І не завтра, але все ж
Пошлемо ми до безодні
Ворогів. Війна до меж
Дійде. Більш її не стане
І не буде вже повік,
А той мир, який настане,
В Україні буде вік,
Як і воля та свобода,
Друзі та товариші,
Бо вони – то є природа
Української душі.
Євген Ковальчук, 20. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024
Часу не марнуй свого,
А працюй щомить,
Щоб впродовж життя всього
В світлім щасті жить,
Бо до тих, хто лиш чека,
Хто його лиш жде.
Лиш недоленька гірка
Та важка прийде́.
Щастя, із яким щомить
Ти на світі жить
Прагнеш, треба заслужить –
Все як слід робить.
Без роботи бо його
Ти не будеш мать,
А впродовж життя всього
Марно лиш чекать
Будеш. Треба докладать
Всіх зусиль своїх,
Не потрібно шкодувать
Безкорисно їх.
Лиш тоді, як докладеш
Їх, у майбутті
Все, що прагнеш, досягнеш
Ти в своїм житті.
Ну, можливо, і не все,
Та й того без них
Доленька не принесе
Ввік. Нема дурних!
Так було, є й буде вік.
Ми цього змінить
Всі не зможемо повік,
Доки будем жить.
В щасті нашого життя
Суть на світі цім,
Що мине без вороття
З часом все ж на нім.
Євген Ковальчук, 26. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2024
*****
Розпрощаємось зі злом
І уже навіки.
Житимемо із добром,
Що, неначе ріки,
Розтікатиметься в нас,
Бо його робити
Буде кожен повсякчас
І щасливо жити,
Доки серце стукотить
В грудях так тихенько,
Доки дишемо щомить.
Не журися, ненько
Україно. Ми це зло,
Що прийшло, здолаєм,
Щоб його ввік не було.
Ми перемагаєм
Вже його. Здобудем ми
Перемогу, мати,
І щасливими людьми
Будем поживати
Ми і ті, що після нас
Прийдуть, як настане
Народитись їхній час.
Наче крига, тане
Вже війна. Ось-ось зійде́
Миру сонце красне
І в край рідний приведе
Майбуття прекрасне,
У якому будем жить
Ми й життю радіти
Кожну неповторну мить,
Мов маленькі діти.
І не буде більш війни.
Мир, який настане,
Сятиме, мов з вишини
Сонце полум’яне.
Євген Ковальчук, 19. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2024
*****
З серця темні почуття,
Наче глупа ніч,
На усе своє життя
Ти жени враз пріч*,
Щоб із ними не тужив
Більш на світі цім,
А, щоб лиш щасливо жив
Завсігди** на нім,
Тільки світлі почуття
В серце упускай.
Всі вони без вороття
Увійду́ть нехай
В нього, мов у власний дім.
І тоді щомить
Будеш ти на світі цім
Так, як прагнеш, жить
Протягом всього життя,
І не сумнівайсь.
Лиш робити до пуття
Ти усе старайсь.
Не виходить? Не журись
Марно, не страждай,
Пробуй ще, іще, учись,
Сил всіх докладай.
І тоді у тебе все
Вийде, друже. Вмить
Доля успіх принесе,
Птахою влетить
Щастя у твоє життя,
У твої думки,
А також у почуття,
Щоб жив залюбки
Ти на білім світі цім,
Був ним повен вщерть,
Доки не прийде́ на нім
За тобою смерть.
*Пріч – діал. Геть
**За́всігди – розм. Завжди
Євген Ковальчук, 26. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2024
Ближчі ми із кожним днем,
Що мина, до перемоги,
Бо її не тільки ждем,
А, підвівшися на ноги,
В цьому нелегкім бою,
Що ми ведемо сміливо,
Захищаючи свою
Землю, наближаєм. Диво
Станеться. Увесь наш край
Рідний вільним знову стане,
Як війні страшній цій край
Остаточний вже настане.
В тому, що настане він,
Сумніву ніхто не має.
Впевненості лунко дзвін
В серці нашому лунає.
Боремося ми з усіх
Сил, аби вона настала
І звучав не плач, а сміх,
Щоби радість обіймала
Душі наші та серця
Так, мов матінка дитину,
Щоб війна страшная ця
Залишила Батьківщину
Нашу, як і вороги
Ті, що вторглися до неї,
Щоб і їхньої ноги
Не було, щоб, мов лілеї,
Українськая земля
Вся прекрасно розцвітала
І раділа, як маля,
Що на світ цей мати дала.
Перемога буде в нас.
Ми таки її здобудем.
І настане мирний час.
Ми щасливими всі будем.
Євген Ковальчук, 19. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009998
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2024
*****
Нехай наш рідний край
Війні цій покладе
Вже остаточний край.
Нехай війна піде́.
Нехай вона минеться
І в край наш ні на мить,
Повік не повернеться.
І серце, що щемить
Вкрай, буде лиш радіти,
Неначе немовля.
Прекрасно, наче квіти,
Цвістиме вся земля
І не лише уліті
Й весною, а завжди
На цім великім світі,
Бо жодної біди
Не буде більш ставатись.
Частіше будем ми
Із вами посміхатись.
Щасливими людьми
Ми житимемо з вами
Цілісінький свій вік,
Як з тими ворогами
Покінчимо навік.
Тоді лиш сонце миру
Нам слатиме усім
Веселую та щиру
Усмі́шку в дорогім
Краю і зігрівати
Нас буде повсякчас,
Допоки стукотати
Тихенько в кожнім з нас
Серде́нько буде. Знаю.
Ні, певен я у цім.
Ми житимем, як в ра́ю,
В краю своїм однім.
Євген Ковальчук, 18. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2024
*****
Часи лихі настали,
Хай навіть їх всі ми
Із вами не чекали.
В тенетах ми пітьми,
Яка війною зветься.
Обвила нас війна,
Але таки минеться
Назавжди в нас вона.
Не буде вік тривати
І душі, і серця
У грудях розривати.
Війна скінчи́ться ця.
Мов сніг, вона розтане,
Немов сірник, згорить.
І мир у нас настане,
Мов птаха, прилетить.
Ми житимемо в ньому
І вигнати повік
Вже не дамо із дому,
Де живемо ми вік,
Його. Війни не буде,
Як перемогу край
Наш в цій війні здобуде,
Поклавши їй всій край.
А ми все ж переможем
Всіх ворогів своїх.
Ущент здолати зможем
Навік ми з вами їх.
Ми вже перемагаєм,
Цю перемоги мить
Невпинно наближаєм,
Щоб з нею в мирі жить,
Допоки серце б’ється
Тихенько в грудях в нас,
Неначе річка, ллється
Життєвий всіх наш час.
Євген Ковальчук, 18. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
*****
Перемогу ми здобудем
В цім важкім бою
І щасливо жити будем
В рідному краю.
Мужньо нині захищаєм
Ми його у нім.
Ворогів усіх долаєм.
Край свій – рідний дім
Не дамо ми на поталу
Ворогам повік.
Ми до миру, хай помалу,
Та йдемо, щоб вік
Жити в ньому. Ми здолаєм
Ворогів усіх.
Ми уже перемагаєм
У війні цій їх.
Доленька нам посміхнеться.
Переможем ми.
І війна ця вся минеться.
Щасними людьми
Житимемо ми всі з вами
І нащадки ті,
Що іще прийду́ть за нами,
Тобто в майбутті.
Буде так. Ані краплини
Сумніву нема.
Серце кожної людини
Певність обійма
Так, неначе рідна мати
Немовля своє.
Ворогам нас не здолати.
І була, і є,
Й буде Україна-мати
В цьому світі вік
І війни не буде мати
Більш вона повік.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2024
*****
Батьківщина в нас єдина.
Україна це.
Нині темная година
Б’є її в лице.
Та вона їй не здається,
А із нею – ми,
Доки в грудях серце б’ється.
Ми її грудьми
Всі обороняєм сміло
Проти ворогів.
З ними боремось ми вміло.
Як би не хотів
Кожен з них нас подолати,
Не здола повік
Нас та Україну-мати.
Ми всіх їх навік
Подолаєм. І розтане,
Наче сніг, війна.
В Україні мир настане.
Прийде, як весна,
Він у неї, як в господу,
Й буде жити вік
В ній і у душі народу,
А війни повік
Більш не буде. Певні в цьому
Всі ми – кожен з нас.
Прийде в край наш, мов додому,
Мир, його той час,
Що тривати буде завжди,
Бо ж мине війна
Ця жорстокая назавжди.
Рідна сторона
Наша в мирі буде жити
І життю радіть,
Позабувши й як тужити.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
Важкий вантаж свого життя
Лише ти пронесеш
Так, як думки і почуття,
Які в собі несеш,
У голові та в глибині
Душі на світі цім.
Життя ж бо надане мені,
Тобі – нам всім на нім,
Аби його лиш так прожить,
Як прагнем більш за все
Всі ми на світі цім щомить,
Хай що нам не несе
Навколишній цей світ, в якім
Усі ми живемо,
Хай і нерідко ми на нім
Важкий хрест несемо;
Бо другого нам всім життя,
Як не хотіли б ми,
Не дасть ніколи майбуття.
Звемося ж ми людьми,
В яких життя одне лишень.
Тому слід цінувать
Усім нам кожен новий день,
Мить кожну проживать,
Немов вона остання в нас.
Адже не зна ніхто,
Коли настане смерті час,
Чи то за років сто,
Чи то, можливо, і за мить
Вона до нас прийде́.
То вже кому, як пощастить.
Але ніхто й ніде
Її не омине повік,
Щоб в світі вічно жить.
Із часом скінчиться наш вік.
Цього нам не змінить.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2024
*****
Україна – мати.
Батько наш – Дніпро.
Зло прийшло до хати,
У якій добро.
Та добро здолає
Зло. Його воно
Вже перемагає.
Крізь небес вікно
Сонце миру буде
Зігрівати нас,
Як наш край здобуде
Перемогу. Час
Цей ми наближаєм
У важкім бою.
Ворогів долаєм.
Матінку свою –
Україну сміло
Захищаєм ми,
А також уміло.
Щасними людьми
З вами жити будем
Ми в ній кожну мить,
Як таки здобудем
Перемогу вмить.
Хай не всі до неї
Доживуть, однак
Так, немов лілеї
Чи червоний мак,
Буде процвітати
Наш коханий край –
Україна-мати.
А війна свій край
Стріне вже навіки,
Бо не буде в ній
Вже її повіки
Дійсно, а не в сні.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
*****
Життя людське
Таке крихке,
Немов тонкий кришталь,
Бо може вмить
В усяку мить
Розбитися, на жаль,
І вже навік.
Адже повік
Його не повернеш,
Щоб знову жить.
Тож кожну мить,
Допоки ти живеш,
Ти знову й знов
Цінуй, немов
Останняя вона.
На світі цім
Однім земнім,
Як прагнеш ти того,
Живи щомить,
Яка летить,
Впродовж життя твого;
Бо ж миті ті
В твоїм житті
Із часом пролетять,
Немов пташки,
Немов зірки,
Що в небі мерехтять.
Завади ж ті,
Що на путі*
Стрічаєш ти, долай.
Щоб до мети
Таки дійти,
Зусиль всіх докладай.
Лиш не горюй,
Як слід працюй.
Не можеш? То учись.
Недолі злій
Лиш та лихій
Нізащо не корись,
Аби повік
Свій з нею вік
Дарма не коротать.
Усе життя
Слід до пуття
Для цього працювать.
Без праці ти
Все ж до мети
Ніколи не дійдеш,
Все з нею вмить,
Щоб щасно жить
На світі, досягнеш.
Якщо ж не вмить,
То прилетить
Із часом щастя-птах.
І будеш жить
Ти з ним щомить.
Усе в твоїх руках.
Так, залюбки
Тобі батьки
Поможуть, друзі теж,
Та шлях життя
Без вороття
Свій пройдеш лиш ти все ж.
*Путь - заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 25. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024
Миру ми бажаєм,
Бо війну та зло
Дуже зневажаєм.
Так, немов тепло
Сонця, буде гріти
Ніжно він всіх нас.
Будемо радіти
В мирі повсякчас.
В рідний край наш прийде
Він. У нім його
Ясне сонце вийде
Й протягом всього
Нашого одного
В світі цім життя
Грітиме, лихого
Збувши. Майбуття
В мирі нас чекає.
Ми ж до нього йдем.
Ще війна триває
В нас, та доведем
Ми її із вами
До кінця навік.
Буде мир із нами
Усіма весь вік.
Будемо в нім жити
І не будем більш
Гірко лиш тужити.
Ми життя найбільш
Любимо у мирі,
В злагоді й добрі.
Ми у цьому щирі.
Бути цій порі.
В нас вона настане
Й буде цілий вік,
А війни не стане
В тую ж мить навік.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
*****
Як у чомусь є потреба,
То тоді робити треба,
Щоб її задовольнити,
А не байди бити й нити,
Що її прийшлося мати.
Варто добре працювати –
Не абияк, як прийдеться.
В цьому разі не всміхнеться
Доля. Важко? Слід старатись,
Лиш нізащо не здаватись,
Що б не сталось на дорозі
До мети. Я вірю, в змозі
Ти мету ту досягнути,
Щоб цілком щасливим бути.
Ти також повір у себе.
Всіх зусиль, що є у тебе,
Доклади як слід до того,
Щоб впродовж життя усього
Не журитися-тужити,
А на цьому світі жити
Так, як ти того бажаєш,
Щоби мрії всі, що маєш,
В тебе в думах не тіснились,
А цілком усі здійснились,
Бо життя всім нам нада́не,
Щоб ми мали все бажа́не,
Щоб щасливо в світі жити
Й добрі лиш діла робити,
Щоб не ми лиш, а усюди
В щасті цім жили всі люди.
Євген Ковальчук, 24. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2024
*****
Мета в нас в цій війні –
Здобути перемогу.
Ми сильні та міцні
І маємо цю змогу.
Тож боремось щосил
За волю та свободу,
За мирний небосхил
Вкраїнського народу.
Виборюємо їх
І зовсім не шкодуєм
Усіх зусиль своїх.
Упевнено прямуєм
До перемоги ми,
Щоб жити в ріднім кра́ю
Щасливими людьми,
Немов у справжнім ра́ю.
До неї ми дійде́м,
А ворог наш зазнає
Поразки. Покладем
Війні, що в нас триває,
Кінець вже назавжди.
Ми в мирі будем жити
В краю своїм завжди
І не лише тужити,
А лиш у ньому вкрай,
Немов маленькі діти,
Війні поклавши край
Навіки вже, радіти,
Жить в щасті, у красі
Його всій неймовірній.
Ми впевнені в цім всі.
Ми Україні вірні.
Не зрадимо повік
Її. Вона ж, як мати.
Ми переможем й вік
В ній будемо мир мати.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Ой, гіркая ти печаль,
Серденька не край,
Геть іди із нього вдаль,
Десь за небокрай
І до нього ти повік
Більш не повертайсь!
Зараз же, печаль, навік
З нього забирайсь!
І щоб сліду більш твого
Не було у нім
Протягом життя мого
В світі цім земнім!
Не для того бо життя
Надане мені,
Щоб в нім темні почуття
Жи́ли ночі, дні…
Надане ж мені життя
В світі, як і всім,
Щоби світлі почуття
Мали ми на нім,
Щоб у серденьку у нас
Лиш вони були,
Щоб щасливо повсякчас
Ми усі жили.
Із тобою бо повік
Не прийде́ до нас
Щастя. Ждати ми лиш вік
Будемо цей час.
Тож негайно геть іди
З серця й замети
За собою всі сліди,
Щоби більше ти
Не вернулася повік
В нього, щоб лишень
В щасті жив я цілий вік,
Кожен Божий день.
Євген Ковальчук, 24. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024
Мир настане,
Як війна
Ця розтане.
Кожен зна.
Будем жити
Ми у нім
Й не тужити
В світі цім,
А радіти
Кожну мить,
Наче діти.
Пощастить.
Мир настане.
Із руїн
Край наш встане.
Із країн
Всіх на світі
В чарівнім,
В пишнім цвіті
Буде в цім
Світі всьому
Найгарніш
Квітнуть. В ньому,
Як раніш,
Більш не буде
Злих напасть,
Бо здобуде
Море щасть
Край наш. В ньому
Лиш плисти
Буде, всьому
Й всім нести
Світле щастя
Кожну мить,
Всі нещастя
Стерши вмить.
Євген Ковальчук, 15. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
*****
Доленька важка
Пройде, як прийде́
Добрая така,
Що усяк з нас жде.
В тому, що вона
Прийде, певні ми.
Як мине війна,
Щасними людьми,
Наче у раю,
Будемо ми жить
В рідному краю,
Неповторну мить
Кожну – все життя,
Що всім нам дано,
Док’ без вороття
Не мине воно.
Не здаваймось ввік
Ворогу лишень,
Щоб увесь свій вік,
Неповторний день
Лиш не коротать,
А у чарівнім
Щасті поживать
В ріднім, дорогім,
Любому краю,
Так, як в неземнім,
Божому раю,
В світі цім земнім!
Переможем ми
Ворогів усіх.
Й щасними людьми,
Пливучи у втіх
Морі, будем жить
І життю радіть,
А не лиш тужить.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 15. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
*****
Як мине війна,
Мир настане в нас.
Прийде, як весна,
Цей прекрасний час
В наш коханий край
І уже навік,
Бо настане край
Цій війні. Повік
Більше не прийде́
Жодная війна.
Мир до нас вже йде.
Рідна сторона
Наша вся чека
Так на нього! Так,
Пройде ця важка
Доля. І усмак,
Наче у раю,
Будемо ми жить
В рідному краю
Неповторну мить
Кожну, доки час
Буде наш текти.
Не посміє нас
З вами обійти,
Наче промінець
Сонця, світлий час.
Як війні кінець
Прийде, він до нас
Прийде, прилетить
Або прибіжить.
І усяку мить
Будем ми з ним жить
І життю радіть,
Наче малюки.
Ніде правди діть.
Буде так таки.
Євген Ковальчук, 14. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009279
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
Переможна мить
Вже до нас іде.
Серце ще щемить,
Бо війна гуде,
Та, як прийде мить
Переможна та,
Серце звеселить.
Серце огорта
Впевненість у тім,
Що прийде́ вона
В наш із вами дім,
Як мине війна
І не прийде ввік
Більш в наш рідний край,
Бо уже навік
Прийде всій їй край.
Переможна мить.
Наближаєм ми
Всі її, щоб жить
Щасними людьми,
Наче у раю,
Тільки в дорогім,
Рідному краю,
Що на світі цім.
Хай її нема,
Певність, що прийде́,
Всіх нас обійма.
Ця війна, що йде,
Дійде до кінця
В той прекрасний час.
Й душі та серця
Кожного із нас
Щастя звеселить.
З ним ми будем жить,
Як настане вмить
Переможна мить.
Євген Ковальчук, 14. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
*****
Не сьогодні і не завтра,
І, можливо, не за рік,
Та війна, неначе ватра,
Згасне і уже навік.
Будемо ми з вами жити
В мирі, злагоді весь час
І не гірко лиш тужити,
А радіти. Кожен з нас,
Певен я, цього бажає
І, як може, в цій війні
Перемогу наближає,
Щоби дійсно, а не в сні
Все-таки її здобути,
А не власну спину вік
Перед ворогами гнути.
Ні, цього не буде ввік.
Переможемо. Здобуде
Перемогу у війні
Україна й мирно буде
Жити цілі ночі й дні.
Світла, наче сонце, прийде
Мить ця в наш коханий край.
Сонце злагоди в нас вийде,
Цій війні поклавши край,
І нас буде зігрівати
Кожну неповторну мить,
Доки буде стукотати
Серце, доки будем жить,
Але й потім не погасне,
Щоб нащадки наші теж
Мали все життя прекрасне,
Бо одне воно усе ж
В нас усіх на світі цьому
І всім нам життя дано,
Щоб щасливо ми на ньому
Жи́ли, хай й мине воно.
Євген Ковальчук, 14. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
*****
Життя нам надане одне,
Бо смерть не омине
Ніхто. Вона тебе, мене
Все ж з часом проковтне.
Тому потрібно кожну мить
Свого життя цінить.
Обірветься ж колись умить
Його тонкая нить.
Тож протягом всього життя
Живи ти до пуття,
Щоб світлі думи й почуття
Мав. Світле й майбуття,
Й теперішнє ти будеш мать.
Лиш варто працювать,
А не про те лиш міркувать.
Без праці бо настать
Вони повік не зможуть в нас,
Не прийде ні до вас,
Ані до нас той світлий час,
Якого повсякчас
Ми всі ждемо на світі цім,
Щоб жити з ним на нім.
Життя сенс й полягає в тім,
Лише у нім однім.
Коли ж ми шляхом цим підем,
Зусиль всіх докладем,
То власне щастя віднайдем,
Якого всі так ждем,
І будемо ми разом жить
На світі з ним щомить,
Але, якщо ми ні на мить
Не спинимось робить.
Робота ж тільки нас спасе.
Вона лиш віднесе
Нещастя все й нам принесе,
Що прагнем більш за все.
Євген Ковальчук, 23. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
*****
Ворогам ми не здамося
В цій війні, що йде у нас.
З ними ми щосил б’ємося
В нелегкий для нас цей час.
Боремося за свободу,
Волю й світле майбуття
Українського народу.
Нам покласти і життя
Власнеє за це не шкода.
Лиш би ця війна пройшла,
Наче лютая негода,
Що в край рідний наш прийшла.
Пройде. Впевнені ми в цьому.
Їй кінець ми покладем,
Як всіх ворогів із дому
Нашого ми проженем,
Бо ж вони у ньому сіють
Лиш хаос і люте зло
Й цим же в серці крижаніють,
Бо відсутнє в нім тепло
Миру, злагоди, любові,
Гідності та доброти.
Почуття ці пречудові
Мають в серці вік цвісти
Так, неначе гарні квіти
Навесні, улітку теж,
Щоб життю лише радіти,
Доки не мине усе ж
Назавжди, бо лиш однеє
В кожного із нас життя.
Як мине, як все живеє,
То уже без вороття.
Тож борімось і здобудьмо
Перемогу в цій війні
Та щасливими всі будьмо
В рідній, любій стороні!
Євген Ковальчук, 14. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Прийди до мене, світле щастя,
У думи й почуття,
Аби минули всі нещастя
Й впродовж всього життя
Вони не виникали більше
Ані на жодну мить,
Бо прагну в світі я найбільше
Лише з тобою жить.
В тобі я сенс життя вбачаю
На світі цім земнім,
Заради тебе поживаю
Щомиті я на нім.
Без тебе я – немов пташина,
В якої крил нема.
Без тебе світ весь – порожнина,
Сама лише пітьма.
Коли ж тебе у серці маю,
Я, наче пишний цвіт,
Прекрасно й буйно розквітаю
На весь цей білий світ.
З тобою виникає сила,
Щоб я життєву путь*
Прошов, й мов ангельськії крила
За спиною ростуть.
Й несуть вони мене з собою
В той світ, в якім би жив
Я завжди разом із тобою
Й ніколи б не тужив.
Та, світле щастя, не тужив би,
Я і на світі цім,
З тобою я щасливо жив би,
Звичайно, і на нім.
Аби лиш ти було зі мною
Впродовж мого життя,
Щоб розлучила нас з тобою
Лиш тільки смерть моя.
*Путь – заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 23. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Хай буде мир на світі всім,
А війни хай минуть,
В минулеє піду́ть
І вік живуть лише у нім.
Хай мир, мов сонце, зігріва
Кожнісінького з нас
Усюди й повсякчас,
Допоки ще життя трива.
Хай мир в душі та серці теж,
Мов квітонька, росте
Й чарівно так цвіте,
Не знаючи ніяких меж.
Хай завжди мир живе у нас,
А ми живімо в нім
На світі цім земнім,
Що нас оточує всякчас.
Як житимемо ми у нім,
Війни не буде ввік,
А буде мир весь вік
У нас, на світі цім земнім,
В якому живемо всі ми
Життя усяку мить,
Допоки стукотить
В нас серце, бо ми є людьми.
Хай мир не гасне в нас повік,
Мов яснії зірки,
Щоб жи́ли залюбки
Всі ми із вами весь свій вік,
Усе своє земне життя,
На жаль, лише одне,
Адже, коли мине,
То вже навік, без вороття.
Тож не марнуймо лиш його
На бійки та сварки,
А в мирі, залюбки
Живім впродовж життя всього!
Євген Ковальчук, 13. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
*****
Нехай усе нещастя,
А також біди всі
Минуться. Світле щастя
В усій своїй красі
Хай в душі завітає
Людськії і в серця,
Нехай їх огортає
До самого кінця
Життя, яке нам й дане,
Щоб разом з ним лиш жить,
Аби усе бажане
Здійснилося в ту ж мить,
В яку воно з’явилось
В думках, аби життя,
Немов ріка та, лилось
У світле майбуття,
Що ми усі щомиті
Будуємо, мов дім,
Для того, щоб в ті миті,
Як прийде, жити в нім
Впродовж життя усього,
А не лиш певний час,
Тому що вже до нього,
Повік не буде в нас
Повернення, не буде
Тоді, коли мине
Воно, коли прибуде
Та смерть, шо не мине
Ніхто на світі цьому,
Хай як би не бажав
І скільки б він на ньому
Не мав зробити справ,
Щоб в світі залишити
Слід гідний по собі.
Тому потрібно жити
Щомить мені й тобі.
Євген Ковальчук, 22. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
*****
Подолати нас не вдасться
Ворогам повік,
Адже жоден з нас не здасться,
Навіть хай і вік
Доведеться їх долати,
Бо одна у нас
Рідна Україна-мати.
Але прийде час
Мирний. Ми здолати зможем
Ворогів усіх.
У війні цій переможем
Ми із вами їх.
Доленька нам посміхнеться.
Назавжди війна
Ця страшна у нас минеться.
Кожен з нас це зна.
Певен кожен з нас у цьому
Повністю, цілком.
У бою цім нелегкому,
Борючись зі злом,
Ворогів своїх долаєм
Й цим же кожну мить
Перемогу наближаєм,
Щоби завжди жить
Лиш у мирі та у щасті
В рідній стороні,
Позабувши всі напасті,
Що у цій війні
Ми зазнали й зазнаємо
Досі ще, однак
Ворогам ми не здаємо
Край свій. Наче мак,
Буде весь він процвітати,
Як ми проженем
Ворогів з своєї хати,
У якій живем.
Євген Ковальчук, 13. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
*****
Лиш той, хто не здається
Здолає долю ту,
Яка над ним сміється.
Він втілить цю мету,
Якщо все ж докладає
Усіх зусиль, які
Він у собі тримає.
Тоді часи важкі
Ураз навік минуться,
Як він того й жада,
На пил, на порох струться.
Більш жодная біда
Його не потурбує,
Щоб знівечить життя.
До нього прикрокує
Щасливе майбуття,
Настане, як світання
По ночі настає,
І світлі почування
У душу увіллє,
А в голову лиш світлі
Упустить враз думки,
Щоб, наче ті розквітлі
Квітки, він залюбки
Всередині і зовні
Розкішно розцвітав,
Щоб квітнув він уповні
У вигляді тих справ,
Що щастя б лиш будили
Вони в людських серцях
І додавали б сили,
Щоб життєвий шлях
Пройшовши, залишити
Слід гідний в світі цім,
Щоб мали змогу жити
Й нащадки добре в нім.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Дійде хай до краю
Ця страшна війна
В нашім ріднім крáю,
Бо ж добра вона
Не несе ніскільки,
А саме лиш зло
Нам усім. О, скільки
Люду відвело
Зло це неокрає
В інший світ від нас!
Зло це серце крає
Із душею. Час
Темний цей, неначе
Ніч. Душа із ним
Разом з серцем плаче.
Шля́хом життьовим
Слід йти не з війною.
З нього бо вона
Кида нас з тобою.
Так, немов весна,
Має розцвітати
Мир на світі цім.
Маєм дарувати
Ми його усім,
Щоб у ньому жи́ли
Люди повсякчас
І не лиш тужили,
А щоб кожен з нас
І життю, і світу
Лиш радів і мав
Душу всю зігріту,
Де б не проживав,
Лиш любов’ю тою,
Що добро несе
Лиш мені з тобою
Й зв’язане з ним все.
Євген Ковальчук, 13. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
Народжені ми, щоб творити
На світі цім
Добро, аби щасливо жити
Завжди на нім.
У цьому сутність й полягає
Всього життя,
Яке поволеньки минає
Без вороття.
Адже минуле повернути
Не вийде в нас
Й раніш, ніж прийде, зазирнути
В майбутній час.
Якщо ми будемо робити
Добро, тоді
Не будемо ніколи жити
Лише в біді.
Якщо ж є, то вона минеться
Тоді умить
Й щаслива доля посміхнеться
У тую ж мить.
Коли ж лиш будемо бажати
Впродовж всього
Життя, не будемо ми мати
Повік того,
Чого бажаємо, не прийде
До нас той час.
Якщо ж робитимемо, вийде
Усе у нас.
У цім не варто й сумніватись
Ані на мить.
Потрібно лиш як слід старатись
Усе робить.
Того ж, що прагнеш, мов на таці,
Не принесе
Тобі життя, лише у праці
Здобудеш все.
Євген Ковальчук, 20. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
*****
Мить за миттю проминає
Неупинний час.
І війна, яка триває,
Піде теж від нас
І уже не повернеться
В наш коханий край.
Нить її навік порветься,
Стрінувши свій край.
І до нашої оселі
Прийдуть мир і сміх.
З ними будемо веселі
Ми. Вони у всіх
Будуть, доки буде битись
Серце в кожнім з нас.
Так, неначе річка, литись
Буде повсякчас
В серці та душі те щастя,
Що і зігрівать
Буде ніжно. Про нещастя
Ми і споминать*
Більш не будемо повіки,
Щоби не будить,
Щоб не дать йому повіки
Знов свої розкрить.
Лиш борімося, стараймось
З сил усіх своїх!
Ворогам же не здаваймось!
Подолаймо їх!
Виженімо їх із краю
Рідного й навік
Доведім війну до краю,
Щоби жити вік
В мирі світлому, мов сонце,
Що у денний час
Крізь небеснеє віконце
Сяє й гріє нас!
*Споминати – розм. Згадувати
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
*****
До яких ще пір
Буде йти війна?!
Хай, немов папір,
Вся згорить вона!
Хай згорить дотла
Ця страшна війна,
Сповнена лиш зла,
Як і сатана!
Хай настане край
Їй уже навік!
Мир хай прийде в край
Наш на цілий вік!
Хай його цілком
Він же огорне
І своїм теплом
Гріє і мене,
І його, й тебе,
І її – всіх нас!
Небо голубе
Хай же повсякчас
Буде мирним! Край
Наш, як цілий світ,
Доки він свій край
Не зустрів, мов цвіт
Буйний навесні,
Гарно хай цвіте
Дійсно, а не в сні!
Хай, мов золоте
Сонце, зігріва
Мир собою нас,
Доки ще сплива
Наш життєвий час
В світі цім земнім,
В нашому краю,
Щоби жи́ли в нім
Ми, мов у раю!
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
*****
Боремось ми недарма
У важкім бою,
Що край весь наш обійма.
Земленьку свою
Ми боронимо щосил
Від ворожих сил.
Буде мирним небосхил.
Не зламають крил
Серця нашого повік
Люті вороги.
Їх здолаємо навік.
Їхньої й ноги
Більш не буде ввік у нас,
В нашому краю,
У якому повсякчас
Так, мов у раю,
Будемо ми з вами жить
І радіти вкрай,
А не гірко лиш тужить.
Боронімо край
Свій лиш і надалі, всіх
Сил доклавши! Вмить
Стихне плач. Веселий сміх
Дзвінко забринить,
Мов чутливая струна.
Буде мир у нас
Той, що прийде, як весна
Красна, повсякчас,
Кожну неповторну мить.
Будемо ми в нім
Всі із вами дружно жить
В ріднім, дорогім
Серцю та душі краю.
Житимемо з ним
Так, неначе у раю,
З щастям неземним.
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
*****
Немов жахливий сон,
Мине страшна війна,
Що взяла нас в полон.
Тоді, немов весна,
Мир прийде в рідний край.
Ми будем в ньому жить,
Радіючи украй
Йому усяку мить.
Та нині йде війна.
Ми боремось у ній
Зі злом, що розпина
Край дорогий наш, свій
Покинувши. Зі злом
Ми боремось щосил,
Щоб жити із добром,
Щоб мирний небосхил
Був в нашому краю,
Щоб в нім жили всі ми,
Неначе у раю,
Щасливими людьми
Кожнісінькую мить,
Яка мина всякчас,
Допоки стукотить
Серде́нько в кожнім з нас.
Цього досягнем ми.
До цього ми дійде́м,
Адже усяку мить
Ми, борючись, ідем.
Хай навіть не усі
Ми дійдемо, та в нас
У всій своїй красі
Настане мирний час,
Що в нашому краю
Тривати буде вік
Так само, як в раю.
Війни ж не буде ввік.
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
*****
Життя в нас непросте,
Бо нині йде війна
Жорстокая, страшна,
Та серце золоте
У грудях стукотить
І впевнене у тім,
Що в ріднім, дорогім
Краю настане мить,
Коли мине війна,
А замість неї мир,
У свій солодкий вир
Нас взявши, як весна,
Прийде́ і більш повік
Не піде в небуття,
А буде все життя,
Цілісінький наш вік,
А також тих усіх,
Які іще прийду́ть,
Уставши враз на путь*
Життя. У морі втіх
Ми плаватимем всі
Під серця тихий стук,
Позбавившись всіх мук.
В нас мир в усій красі
Цвістиме так, немов
Ті квіти чарівні,
Що квітнуть навесні
Та влітку знову й знов…
Війни ж ніколи вже
Не буде, стрівши край
Навік, чого ми вкрай
І прагнем. Збереже
Героїв пам’ять. В ній
Вони вік будуть жить
І нас усіх учить
Край захищати свій.
*Путь – заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
*****
Я непрохану біду
Враз навік здолаю
І нарешті віднайду
Щастя, що шукаю.
Кажуть недарма ж у нас,
Хто шука, знайде́
Те, що дуже прагне, час
Згодом цей прийде́.
Згоден я цілком із цим,
Та не лиш шукати
Щастя треба, щоби з ним
Разом поживати
В цьому світі кожну мить,
Протягом життя
Усього, але й робить
Варто до пуття,
Добре, гоже, так, як слід,
А не як прийдеться.
Лиш тоді тобі услд
Доля посміхнеться.
Із роботою усе
Ти здолаєш вмить,
Що нещастя лиш несе
У неждану мить.
Ну, можливо, і не вмить
Ти його здолаєш,
Та, якщо у тую мить
Сил всіх докладаєш,
То здолаєш ти його
Згодом все ж таки,
Щоб впродовж життя свого
Жити залюбки.
Навіть ти не сумнівайсь
В тім, що буде так,
А працюй як слід, старайсь.
Й житимеш усмак.
Євген Ковальчук, 19. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
*****
Допоки йде війна
Ця, серденько щемить,
Однак, немов весна,
Настане тая мить,
Коли вона мине,
Немов сірник, згорить.
І серце огорне
У цю прекрасну мить
Лиш щастя чарівне,
Що буде зігрівать,
Мов сонечко, мене.
І серденько співать
Веселії пісні
У грудях буде вік
Насправді, а не в сні,
Адже війни повік
Не буде вже у нас,
У нашому краю.
Настане мирний час.
У нім, як у раю,
Ми будемо всі жить,
Життю радіть лишень,
А не украй тужить
Наступний кожен день,
Його усяку мить.
Як звільнимо свій край
Ми разом з вами, вмить
Війні настане край,
Якого так жада
Кожнісінький із нас.
Мине війна-біда
У той прекрасний час,
А мир, який прийде́
В наш край, в нім буде вік,
Тому що не піде́
Із нього більш повік.
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024
*****
Будь добрим не лише з собою,
А також з тими, з ким ти йдеш
На світі цім життя тропою
Аж доти, доки не дійдеш
До краю шляху життьового,
Коли закінчиться життя,
Життя єдине, бо до нього
Повік не буде вороття.
Хай що б не сталося з тобою,
Хай як би важко не було,
Не смій здаватися без бою,
Аби усе лихе пройшло,
Пішло, пропало та минулось,
Щоб стерлося у небуття
Й до тебе більш не повернулось
Впродовж всього твого життя,
Що нам і надане для того,
Щоб в щасті ми жили щомить
Аж доти, доки дня одного
Не спинить серце стук свій вмить.
А в щасті будемо ми жити –
Я, ти, вона, він – кожен з нас,
Якщо ми будемо робити
Лише добро всім повсякчас,
Якщо не лиш про теє мріять
Ми будемо всі без пуття,
А у серця людськії сіять
Лиш найсвітліші почуття,
Немов зернини. І минеться
Недоля, що прийшла до нас.
Натомість доля посміхнеться
До нас щасливая в той час.
І будемо ми з нею жити,
Як ми і прагнемо того,
Якщо лиш будемо робити
Добро впродовж життя свого.
Євген Ковальчук, 19. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024
*****
Лихі часи настали.
Прийшла до нас війна,
Одначе ми не впали,
А, мов міцна стіна,
Все ж стоїмо та сміло
Із ворогами в бій
Йдемо за праве діло –
Від окупантів свій
Край рідний захистити,
Від них його цілком,
Весь, повністю звільнити,
Здолавши їх разо́м.
Адже ми разом – сила,
Що здатна все здолать.
Хай як би не косила
Війна, наш дух зламать
Вона повік не зможе
Так, як і вороги.
Наш край їх переможе.
І їхньої ноги
Повік не буде в ньому.
А буде мир завжди
У нашім дорогому
Краю, бо назавжди
Війні цій, що триває,
Кінець покладемо.
Наш край перемагає
Уже. Ми ідемо
До перемоги сміло,
Аби її здобуть,
Щоб серце не щеміло,
А щоб щасливим буть,
Поки́ воно ще б’ється
У грудях в кожнім з нас,
Поки́, мов річка, ллється
Ще наш життєвий час.
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
*****
Коли до твóго серця підкрадаються
Зненацька темні почуття
І увійти до нього намагаються,
Щоб знівечить твоє життя,
Аби того таки повік не сталося,
Не відчиняй дверей його,
А щоб усе в житті твоєму склалося
Лиш так, як прагнеш ти того,
І з тим навіки залишитися
На світі цім щасливо жить,
Недолі злій не слід коритися,
Не слід коритись ні на мить,
А слід робити намагатися
Належним чином всі діла,
Хай часом й важко, та здаватися
Не варто, щоб недоля зла
Тебе насправді не торкнулася,
Якщо ж торкнулась, щоб пішла
І вже повік не повернулася,
А щоб навік вона пройшла.
На це не досить сподіватися,
Цього не досить лиш бажать,
Мов, станеться, як має статися,
А слід старанно працювать.
Лиш працею ми переможемо
Всі біди, що до нас прийшли,
Лиш нею ми зробити зможемо,
Щоб ми щасливими жили.
Якщо ж ми будемо лиш мріяти,
Ніколи не прийде́ цей час.
Зна кожен, що потрібно діяти,
Щоб дійсно він прийшов до нас.
Лиш ми до нього прокладаємо
Той шлях, яким до нас він йде.
Якщо зусиль всіх докладаємо,
То згодом він таки прийде́.
Євген Ковальчук, 19. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
*****
Так прагну я, щоб темний час
Війни, що точиться у нас,
Цілком пішов у небуття,
Щоб мирним в нас було життя.
Цього жадає кожен з нас.
Вогонь війни ще не погас.
Горить він буйно, пломенить.
Війни ще тягнеться в нас нить.
Та згасне все ж її вогонь.
Порветься нить війни, либонь.
Тоді ми в мирі будем жить
І лиш радіти, не тужить.
Радітимемо з вами ми.
Украй щасливими людьми,
Мов у Господньому раю,
Ми житимемо у краю
Своєму любім, дорогім
Душі та серцю. Рідний дім
Наш більш не матиме війни.
Неначе перший квіт весни,
У ньому буде вік цвісти
Лиш мир. Мов сонце з висоти
Небес, він буде гріти нас
Ласкаво, ніжно повсякчас,
Життя кожнісінькую мить,
Допоки серце стукотить
У грудях в кожного із нас,
Допоки дишемо. Цей час
Уже, мов птах, до нас летить.
Ось-ось уже він прилетить.
Євген Ковальчук, 09. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Допоки буду поживати
На світі, буду я писати
Ті вірші, що з думок зринають
І легко на папір лягають.
Хоча далеко не одними,
Та все ж живу, дишу я ними,
Немов повітрям, що вдихаю
Щомиті я. Усе, що знаю,
Що думаю та відчуваю,
Невимушено в них вкладаю
Я протягом життя свойого.
Звільняюсь так я від лихого,
Яке часами відчуваю.
Його здолавши, більш не маю.
А добре вміщую, щоб з вами,
Всіма моїми читачами,
Ним щиро й щедро поділитись
І тим щасливим залишитись,
Що й ви також його пізнали
Тоді, як вірш мій прочитали.
Передаватись здатність мають
Ті почуття, які тримають
У серці люди, що їх мають,
Коли вони їх виражають,
Думки також. Ми їх для того
Впродовж життя свого усього
І маємо. Аби лиш світлі
Вони цвіли в нас, мов розквітлі
Квітки, бо темні теж, всі знають,
Передаватись змогу мають.
Євген Ковальчук, 18. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Як минають день і ніч,
Так також мине війна,
Що йде. В мить цю піде пріч*
Назавжди від нас вона.
Прийде мир, в якому жить
Будемо із вами ми
Кожну неповторну мить
Лиш щасливими людьми.
Доти ж точиться війна
В нашім рідному краю.
Це лютує сатана,
Але ми його в бою,
Докладаючи всіх сил,
Нищимо, щоб знову став
Мирним рідний небосхил.
Як би він не лютував,
Ми здолаємо його,
Будемо у мирі жить
Протягом життя всього
Й лиш радіть, а не тужить.
Більш війну не приведе
Він у наш коханий край,
Як настане, як прийде́
Їй вже остаточний край,
Що ми з вами всі ждемо,
Та не лиш, тому що ми
Всі його ж покладемо
І щасливими людьми
Житимемо весь свій вік,
Бо війни, що серце рве,
Більш не буде в нас повік,
Доки серденько живе
України стукотить
Так, як в кожному із нас.
Наче птаха, прилетить
Скоро вже до нас цей час.
*Пріч – діал. Геть
Євген Ковальчук, 09. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
Скільки б років ти не мав,
Де би ти не жив,
Лиш би світлі думи мав
І добро робив
Завжди та усім на цім
Світі. Без добра
Не настане ввік на нім
Щасная пора.
Ми й народжені, аби
Лиш добро робить,
Щоб із щастям, без журби
В цьому світі жить.
Зло ж нам щастя не надасть,
Як його робить
Будемо, а лиш напасть
Дасть воно в ту мить.
Певен я, що жоден з вас
Те, аби настав,
Щоб прийшов той темний час,
Навіть б не бажав.
Будете добро робить,
Не важливо, де
І кому, ніколи мить
Темна не прийде.
Із добром же й добрий час
Прийде не на мить,
А навік, якщо всякчас
Будемо робить
Ми його – і я, і ти,
Він, вона усім.
До цієї ми мети
Дійдемо на цім
Світі й втілимо в життя
Ми її, й прийде́
Прещасливе майбуття,
Що з нас кожен жде.
Євген Ковальчук, 18. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
*****
Виступаєм проти зла
Ми і боремось щосил,
Щоби світлою була
Доля, мирним – небосхил.
Певні ми, що й буде так.
Житимем в своїм краю
З насолодою, усмак,
Так, неначе у раю.
Не здаваймося лишень,
А борімось до кінця!
І настане світлий день
Цей, прекрасная мить ця.
Так, нелегко, важко вкрай,
Та не здумаймо повік
Зрадити свій рідний край,
Щоби не нести весь вік
На душі важкий тягар,
Що її лиш давить так,
Що й терпіть несила. Дар
Наш – життя. Його усмак
Ми повинні проживать
Кожну неповторну мить,
Та прийшлось нам воювать,
Щоб край рідний захистить
Від ворожих військ, які
Вторглись. Знають хай вони,
Що ми зовсім не такі,
Що здаються. Як весни
Гарний і пахучий цвіт,
Квітнутиме рідний край
Наш на весь цей білий світ,
Як війні цій прийде край.
А натомість прийде мир,
У якому будем жить
Ми щасливими людьми
Кожну неповторну мить.
Євген Ковальчук, 09. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
*****
Не здаваймось ворогам,
А борімося щосил!
Й посміхнеться доля нам.
Буде мирним небосхил,
А війні настане край.
Захищаймо ж лиш усі
Мужньо український край
У його усій красі!
Ця краса так, як і він,
Ні, не зникне й не зазна
Будь-яких недобрих змін.
Буде рідна сторона
Наша буйно процвітать
І надалі – цілий вік.
Лиш не даймо нас здолать
Ворогам своїм повік!
А борімось з ними так,
Щоби їх здолали ми
І в своїм краю усмак,
Лиш щасливими людьми
Жи́ли, доки стукотить
Тихо серденько у нас,
Доки, наче птах, летить
Нашого живоття* час
Через ночі, днини теж,
Через місяці й роки́,
Бо ж воно в нас не без меж,
Згасне так, немов зірки
В небі, ув останню мить.
Тож борімось у бою,
Щоби тільки в щасті жить
Вік весь в рідному краю!
Прийде мить ця чарівна,
Як приходить кожен рік
Розквітаюча весна,
Та уже на цілий вік.
*Живоття – діал. Життя
Євген Ковальчук, 09. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
Боремося ми щосили
З ворогами усіма.
Нас вони не підкорили
Й не підкорять. Вже зима
Білосніжна наступила
В нашім рідному краю,
Адже осінь відступила.
Боремося ми в бою
Цім важкому з ворогами
Й впевнені у тім цілком –
Перемога лиш за нами.
Так, як сонце нас теплом
Ніжним гріє, буде гріти
Мир кожнісінького з нас.
Будемо життю радіти,
Як прийде́ цей світлий час,
Що ми з вами наближаєм,
Адже ворогів своїх,
Сил доклавши всіх, долаєм.
Не шкодуємо ми їх.
Боремося ми за волю
Краю рідного свого,
За свободу й світлу долю.
Ми не зрадимо його.
Адже край у нас єдиний.
Іншого нема. Мина
Кожну мить час швидкоплинний –
Осінь, літо і весна…
Ми ж його не покидаєм.
Ми у ньому живемо.
Нині ворогів долаєм.
Їм його ми не дамо.
Адже ми йому лиш вірні.
Як здолаєм їх, часи
Прийдуть в край наш неймовірні,
Повні щастя та краси.
Євген Ковальчук, 09. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Ми до перемоги
Нашої йдемо,
Вставши вмить на ноги.
Ні, ми не дамо
Ворогам здолати
Нас. Здолаєм ми
Їх. І наша Мати,
Й ми усі людьми
Щасними лиш будем
Жить в своїм краю.
Ми її здобудем
В нелегкім бою
Цім, який триває
І вночі, і вдень.
Ворогів здолає
Край наш. Ми лишень
Їм же не здаваймось,
А борімось та
Так, як слід, стараймось!
І така свята
Перемога прийде.
В нас вона, немов
Ясне сонце, вийде
Й мир у нас всіх знов
Буде панувати.
Будемо ми з ним
З вами прямувати
Шляхом життьовим,
Доки буде битись
Тихо серце в нас,
Доки буде литись
Наш життєвий час
Так, неначе річка,
Доки ми навік
Не заплющим вічка,
Як мине наш вік.
Євген Ковальчук, 08. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Вороги, які прийшли
В наш коханий край,
Цю війну ж і почали,
Та настане край
Їй і їм. Покладемо
Ми його навік,
Адже ми не лиш ждемо.
Боремось ми. Вік
Буде в нашому краю
Мир і будем ми
Жити, наче у раю,
Щасними людьми,
Як закінчиться війна.
Нині ж ще трива
День і ніч у нас вона
Й серце розрива,
Ріже душу так, немов
Ніж хлібину, та
Ворогів здолаєм знов.
І ця непроста,
А украй важка війна
Скінчиться. Наш край
Квітнутиме, як весна,
Як весни розмай,
Доки буде пломеніть
Сонце в небесах.
Будемо життю радіть,
Доки серце-птах
В грудях битиметься. Ми
Житимемо всі
Лиш щасливими людьми,
Ув усій красі
Нашого життя, яке,
Мов ріка пливе,
Доки серденько людське
В грудях ще живе.
Євген Ковальчук, 08. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
*****
Серденько твоє хай огорта
Лагідно і ніжно доброта.
Хай вона із нього кожну мить,
Мов проміння сонця, струменить
До усіх живих істот на цім
Світі, щоб жилось всім їм на нім
Протягом життя свого всього
Так, як прагне кожен з них того.
Також хай із нього знову й знов
До усіх них протіка любов,
Наче повноводная ріка,
Щоби обминала їх гірка
Доля, а щаслива лиш ішла,
Щоб вона, мов друг, їх обняла
І не відпускала вже повік,
Доки не скінчиться їхній вік.
Адже надане нам всім життя,
Щоб у кожному з нас почуття,
Наче пишні квітоньки, цвіли,
Щоб щасливими завжди були
Ми на цьому світі, бо одне
Маємо життя, яке мине
Все ж у несподіваную мить,
Мить, яка навіки нас приспить,
Мить, що оминути нам повік
Не удасться, щоби жити вік,
Як би не хотіли ми того.
Тож впродовж життя свого всього
Слід нам цінувати кожну мить –
Мов вона остання, в світі жить.
Євген Ковальчук, 17. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
Точиться війна
В нашому краю.
Вкрай страшна вона.
Гинуть у бою
Люди. А життя
Лиш одне на цім
Світі. Вороття
Вже не буде в нім.
А війні на це
Байдуже. Вона
Б’є нас у лице,
Мучить, розпина,
Серце все дере
Лиш без співчуття
Перш, ніж забере
Скарб наш – все життя.
Та не здаємось
Ми їй, а щосил
Боремось, б’ємось,
Щоби небосхил
Знову мирним вкрай
Став, вона ж пішла
Десь за небокрай
Й більше не прийшла
В наш коханий край,
А щоб жи́ли ми
В ньому всі украй
Щасними людьми
Неповторну мить
Кожну – цілий вік,
Доки він умить
Не мине навік
В світі цім земнім,
В рідному краю,
Щоб прожити в нім
Вік свій, як в раю.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024
В чому полягає суть
Нашого життя?
Думи нам її несуть,
Також почуття,
Без яких би не було
На планеті цій
Нас і бути б не могло
У подобі тій,
У якій ми живемо
Нині всі на ній,
Хай і часом несемо
Ми важкий хрест свій,
Що не те, аби нести,
Сил піднять нема,
Щоб нещастя всі знести.
Пробуєш – дарма.
Та, крім митей тих важких,
Є також і ті,
Любий друже, без яких
В нашому житті
Не пізнали б ми повік
Світлих почуттів,
Хай би і жили ми вік,
Декілька віків
Чи то вічність в світі цім,
Втративши рокам
Лік. Розплющити на нім
Очі ширше нам
Варто, й не лиця лишень,
Й не на певну мить,
А й душі, аби щодень
В світлім щасті жить
Протягом життя всього,
Як і кожен з нас
Прагне. Слід творить його.
І прийде́ цей час.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024
Йдемо до перемоги
Невпинно ми усі.
До неї нас дороги
У всій своїй красі
Ведуть. Йдемо ми ними
У цій важкій війні.
Ми нині є сумними,
Та не здає́мось, ні,
А з ворогами тими
Ми боремось щосил,
Щоб крах був поміж ними,
В нас – мирний небосхил
Та вільная країна,
Яка у нас одна, –
Це рідна Україна,
Яка всіх нас єдна.
У нас вона єдина,
Бо іншої нема.
Вона – це Батьківщина,
Це Ненька, що трима
Нас з вами. Їй ми вірні
І ними будем вік.
Ми сильні й непокірні.
Нас ворогам повік
Здолати не удасться.
Здолаємо їх ми,
Бо жоден з нас не здасться.
Й щасливими людьми
Ми житимемо з вами
У рідному краю,
Кінчивши з ворогами.
Неначе у раю,
Ми жити в ньому будем
Щодень і кожну мить,
Як тільки ми здобудем
Всі перемогу вмить.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Роби як слід усе.
І доля принесе
Тобі, що дуже ти
Бажаєш досягти.
Якщо ж не знаєш, як
І робиш лиш так-сяк,
Поразкам не корись,
А пробуй ще, учись,
Як важко б не було,
Куди б не привело
Тебе твоє життя.
Щоб світле майбуття
Мав, марно не горюй,
А дій, роби, працюй.
Лиш праця принесе
Тобі, мій друже, все,
Що палко прагнеш ти
В житті цім досягти.
Хай не відразу, та
Усе ж прийде́ мить та.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
*****
Серденько сумує,
А із ним душа.
Ворог бо лютує
В нас й не полиша
Край наш, але з вами
Ми щосил б’ємось
З тими ворогами.
Їм ми не здамось
Ввік і ми здобудем
Перемогу, й жить
Завжди в мирі будем.
І тоді щомить
Серденько радіти
Буде та душа
Так, неначе діти.
Думка ця втіша
Вкрай мене. Ні, знаю,
Певен я цім.
Сумніву не маю
Ані крихти. Дім
Рідний наш із вами –
Український край
Не лише часами –
Вік, немов розмай,
Буде розквітати,
Як піде́ війна
З нашої всіх хати.
Мир, що, як весна,
Прийде, панувати
В нашому краю
Буде. Поживати,
Наче у раю,
Будемо ми з вами
В ньому цілий вік,
Бо війни із нами
Більш не буде ввік.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
*****
Летять роки́,
Немов пташки,
В далеке майбуття,
Летять вже вік,
Звідкіль повік
Не буде вороття.
Летять щомить
І не спинить
Нам їх швидкий політ
Ані на мить,
Допоки вмить
Не згасне білий світ,
Немов свічки
Чи то зірки,
Що сяють в небесах
На весь цей світ.
Зупинить літ
Свій лиш тоді час-птах.
Коли цей час
Прийде́ до нас
Не зна, либонь, ніхто,
Чи то за мить
Прийде́ та мить,
Чи то за років сто.
Чи слід того
Впродовж всього
Життя чекати нам?
Звичайно, ні,
А слід мені,
А також, звісно, вам
Впродовж всього
Життя свого
Єдиного мить,
Як серцем всім
На світі цім
Бажаємо всі, жить.
Адже дано
Життя одно
Для того нам усім,
Щоб щастя в нас
Було весь час
На білім світі цім.
Та варто знать,
Щоб щастя мать,
Не мріяти лишень,
Рук не складать,
А працювать
Потрібно кожен день,
Та не так-сяк
Та абияк,
Належно слід робить.
І в тую ж мить
Щаслива мить,
Мов птаха, прилетить
В твоє життя,
У почуття,
А також у думки,
Щоб не тужив
Ти лиш, а жив
На світі залюбки
І все робив,
Аби лишив
Слід добрий в світі цім
Ще при житті,
Щоб в майбутті
Нащадки теж на нім
Не просто так
Жили, а всмак
Впродовж всього життя,
Що лиш одне,
Бо, як мине,
То вже без вороття.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Захищаймо Батьківщину
Рідную від ворогів
Так, як матінку єдину,
Як своїх сестер, братів,
Як самих себе! Єдина
В світі цім, де ми живем,
В кожного з нас Батьківщина.
Україною ми звем
Всі її. В ній народились
В мить, що вже давно пройшла,
Не для того, щоб ми бились.
Та війна до нас прийшла
Із лихими ворогами,
Що її ж і почали,
Розповсюдившись між нами.
Хай ми ще не здобули
Перемогу, та здобудем.
І тоді у мирі жить
В Україні вільній будем
Кожну неповторну мить.
Захищаймо Батьківщину,
Як і предки теж колись
В темну, наче ніч, годину,
Та вони їм не здались.
Ворогам й ми не здамося.
Битимемось до кінця.
Переможем. Проб’ємося.
І мине війна вся ця.
Мир настане. В ньому жити
Будемо ми цілий вік
І не будемо тужити
Аніскілечки повік.
Буде наша Україна
Процвітати, наче цвіт,
Як і кожная країна,
Що трима в собі цей світ.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
*****
За днем день проминає,
За ним – також і ніч,
І певних набуває
Змін в світі кожна річ.
Минуле повернути
Не можна, щоб змінить,
В майбутнє зазирнути
Також, а лиш творить
Ми можемо, як вийде,
В теперішнюю мить,
Аби, коли вже прийде,
Як прагнемо, в нім жить.
Щоб вийшло в нас творити
Його, як ми того
Бажаємо, робити
Впродовж життя свого
Повинні, як належить.
Від кожного ж із нас
На світі цім залежить,
Який настане час,
Що будемо ми мати,
А що від нас піде́.
Тому не слід втрачати
Нам час повік й ніде,
А треба працювати
Усюди й повсякчас.
І будемо ми мати,
Що прагнемо, в той час.
Ця істина стара є,
Як світ, де кожен з нас,
Родившись, поживає,
Допоки смерті час
Не прийде, не настане
Якось в неждану мить,
Й життя, мов лід, розтане,
Немов сірник, згорить.
Євген Ковальчук, 15. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
*****
Так, як сонце блискотить,
Мир, якого хоче
Кожен з нас, в ту світлу мить
Також заблискоче
Й ніжно грітиме всіх нас.
Будемо радіти,
Що настав цей добрий час.
Так, мов гарні квіти,
Буде він у нас цвісти.
Більше ми не будем
Хрест важкий цей ввік нести,
Як таки здобудем
Перемогу в цій війні,
Що іще триває
Цілі ночі, також дні
Й серце розриває
Без краплини співчуття.
Вже до нас прямує
Сонцесяйне майбуття.
Серце в грудях чує.
Вже до нас воно іде
Без упину. Буде
В нас воно, коли прийде́,
Як наш край здобуде
Перемогу. І повік
Ми не будем мати
Воєн. В мирі будем вік
Цілий проживати
Ми й нащадки наші теж
В Україні вільній,
Що кохаємо без меж.
Силі божевільній
Темній владі підкорить
Нас повік не вдасться,
Адже їй ані на мить
Жоден з нас не здасться.
Євген Ковальчук, 06. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
*****
Немов свіча, погасне
Жахлива ця війна.
Тоді майбутнє щасне
Прийде́, немов весна
Квітучая, до краю,
В якому ми живем.
Війна дійде́ до краю.
До нього доведем
Ми. Певен я у цьому.
В цім певен кожен з нас.
Кінець прийде́ лихому.
Настане добрий час,
Який ми всі чекаєм
Так гаряче, однак
Також і наближаєм
Із кожним днем. Ми смак
Солодкий перемоги
Відчуємо. Ведуть
До неї нас дороги,
А ми йдемо. Піду́ть
Всі вороги із краю,
Де ми живем. Як ні,
До сво́го дійдуть краю
Й прийде́ кінець війні.
Мир світлий запанує
У нашому краю,
Що вже до нас прямує.
І, наче у раю,
Ми житимемо з вами
Кожнісінькую мить,
Завжди, а не часами.
І серце, що щемить,
Вкрай буде лиш радіти.
Радітиме й душа,
Немов маленькі діти,
Яких сум полиша.
Євген Ковальчук, 06. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
*****
Хай війна іде
Ще, та до кінця
В нас вона дійде́.
Прийде світла ця
Мить, немов весна,
В наш коханий край.
Скінчиться війна.
Прийде їй всій край.
І тоді тужить
Більш не будем ми,
А вік будем жить
Щасними людьми,
Як і має буть.
В цім і є життя
Нашого вся суть,
Хай без вороття
Все воно й мине
Ув останню мить,
Бо лише одне.
В мирі й щасті жить
І добро робить
Всьому та усім,
А не байди бить
Чи злодіять. В цім
Суть життя у нас,
У людей усіх.
Лиш тоді всякчас
Будемо у втіх
Морі плавать ми
Всі усяку мить,
Щасними людьми
В цьому світі жить.
Тож добро робім
Усьому та всім
Й в щасті лиш живім
Все життя у нім!
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
*****
Ця війна згорить,
Мов сірник, ущент.
В край наш прилетить
Світлий цей момент.
Він уже летить,
Мов стокрилий птах.
Скоро буде мить
Ця у нас в руках.
Будемо ми жить
І життю радіть
Лиш, а не тужить.
Ніде правди діть.
А війни повік
Більш не буде в нас.
Буде цілий вік
Тільки мирний час.
Буде він текти
Так, немов ріка.
Будем з ним я, ти,
Він, вона… Така
Доленька нас жде
І у той же час
Неупинно йде
Вже вона до нас,
Щоб із нами буть,
Щоб могли ми всі
Смак її відчуть
Ув усій красі.
Й буде так. Мов мак,
Квітнутимем ми.
Житимемо всмак,
Щасними людьми
Неповторну мить
Кожну, доки в нас,
Наче птах, летить
Весь життєвий час.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
Перемоги прийде свято.
Віримо у це ми свято.
Впевнені ми в цім.
Доленька нам посміхнеться,
А війна навік минеться
В нашім дорогім,
Любому краю. Здобудем
Перемогу ми і будем
Вік у мирі жить
І життю лише радіти
Так, немов маленькі діти,
А не лиш тужить.
Перемоги прийде свято.
Боремося ж ми завзято,
Докладаєм сил
Всіх, які в собі тримаєм.
Ними ворогів здолаєм.
Мирним небосхил,
Що над нами, миттю стане,
А війна, мов сніг, розтане,
Піде в небуття,
Де лише пітьма блукає.
На усіх же нас чекає
Світле майбуття,
Як і ми. І ми до нього
Ідемо, і дня одного,
Та таки прийде́м,
Як війну, яка триває
Й серце, й душу розриває,
Нанівець зведем.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024
*****
Коли до серденька твого
Стукочуть темні почуття,
Щоб жити в нім впродовж всього
Твого єдиного життя,
Не відчиняй дверей його,
Щоб їх у нього не впустить,
Бо з ними протягом свого
Життя ти будеш лиш тужить.
Не прагнеш, певен, ти цього,
Бо ж надане усім життя
Нам не для того, щоб його
Труїли темні почуття,
А щоб лиш світлі почуття
У ньому завсігди* жили,
Щоб протягом всього життя
Щасливими ми всі були.
Тож в нього їх лише впускай,
А темні почуття жени.
Якщо їх маєш, йдуть нехай
Навік із нього всі вони.
Це можеш тільки ти зробить,
Хоч може хтось допомогти,
Але не станеться в ту мить
Того, якщо до цього ти
Зусиль не докладеш своїх,
А не надії покладать
На друзів будеш, адже їх
Тоді і може не бувать
З тобою поруч, щоб тобі
У тому радо помогти.
Отож повинен сам собі
В житті допомагати ти,
Щоб вибратися із біди,
В яку потрапив ти якось,
Ти самотужки міг завжди,
Не ждать, що допоможе хтось.
*Завсігди - розм. Завжди
Євген Ковальчук, 14. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024
*****
Ми кінець покладемо
Цій страшній війні,
Як ми геть проженемо
Ворогів. Ці дні,
Ночі, тижні, місяці
Вкрай важкі для нас,
Та минуть часи всі ці.
В серці не погас
Вогник впевненості в цім.
Він палахкотить.
Прийде мир в наш рідний дім.
Серденько щемить
І душа у грудях вкрай
Гірко плаче, та,
Як війні настане край,
Буде золота
Душенька лише радіть,
А із нею теж
Серце. Ніде правди діть.
І не буде меж
Радості. Вона текти
Буде, мов ріка.
Житимемо я і ти
З нею, а важка
Ця війна уже повік
В край наш не прийде́,
Бо мине вона навік.
Вже до неї йде
Той кінець, який вона
Стріне. Назавжди
Скінчиться у нас війна.
Буде мир завжди
В нашім рідному краю.
Неповторну мить
Кожну, наче у раю,
Будемо в нім жить.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
Із проблемами, які
Маєш ти в часи важкі,
Не повинен горювать
Ти. Слід рішення шукать,
Щоб їх вирішити вмить
І більш з ними не тужить
Упродовж свого життя,
До якого вороття
Вже не буде, як мине,
Бо воно лише одне.
Рішення проблем знайти
Розум твій допомогти
Може. Марно не сумуй,
А ним добре поміркуй,
Як ти вирішити їх
Можеш, щоб проблем своїх
Враз позбутись назавжди.
Лиш даремно ти не жди,
Що за тебе зробить хтось
Це, аби не довелось
Ждати все своє життя
Цього часу без пуття.
Може хтось допомогти,
Та вирішувати ти
Маєш все ж навчитись їх,
Докладаючи своїх
Всіх зусиль, аби завжди
Міг ти вибратись з біди
Сам, бо може і не буть,
Хто проблем поміг би збуть.
Євген Ковальчук, 13. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
*****
Нам нелегко нині жити,
Бо воєнний час настав,
В свій полон нас всіх забрав,
Та не зміг він нас скорити.
Боремося ми щосили
Проти лютих ворогів,
Що з далеких ще часів
Наші землі полонили.
Предки ж наші визволяли
Їх тоді, а нині ми
Визволяєм, щоб людьми
Вільними жили, сіяли,
Наче сонце, лиш від щастя.
Боремося ми щосил
Лиш за мирний небосхил,
Щоби зникли всі нещастя,
Та уже не повертались
В край наш рідний, дорогий,
В світі всім один такий.
Предки наші не здавались
Ворогам. Не здаємося
Їм і ми в цей темний час,
Що прийшов в наш край, до нас.
З ними ж мужньо ми б’ємося
Й певні в тім, що подолаєм
Їх. Настане світла мить
Ця, що вже до нас летить.
Ми ж уже перемагаєм.
Перемогу ми здобудем.
І тоді у мирі жить
Кожну неповторну мить
Всі ми з вами завжди будем.
Сонце миру буде гріти
Ніжно, лагідно всіх нас,
А життю ми повсякчас
Будемо лише радіти.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
Лихо маєш? Не журись,
А сміливо з ним борись,
Як би важко не було,
Щоб усе воно пішло
У далеке небуття
Назавжди, без вороття.
Здатись лиш йому не смій
Ти повік, бо будеш свій
Коротати вік лишень
Кожну ніч і кожний день
Протягом життя свого.
Певен я, що не цього
Ти бажаєш. Тож не гай
Часу, лихо те долай,
Докладаючи всіх сил.
Стри на порох, стри на пил
Враз його, аби його
Протягом життя твого
Всьóго й сліду не було
Й навіть бути не могло.
А якщо не знаєш ти,
Як його перемогти,
В розпач не впадай дарма,
Ніби виходу нема,
А шукай його, як йдеш
Ти шляхом життя. Й знайде́ш
Вихід з лиха та біди.
Вихід є із них завжди.
Лиш зусиль всіх докладай.
Й покладеш ти лиху край.
Євген Ковальчук, 12. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024