Джин Грей

Сторінки (1/31):  « 1»

Вітер…

У  кімнаті  змішалися  запахи  кави  і  фарб
І  чомусь  несподівано  хочеться  вголос  співати...
Щось  нове  відчуваю,  щось  цінне  -  неначе  скарб
І  не  знаю,  й  не  вмію  про  це  до  ладу  сказати.
Я  блакитним  малюю  небо,  рожевим  -  мрію,
А  яскраво-червоним  -  кохання,  що  стріну  колись...
Я  малюю  невпевнено,  боязко  -  як  умію,
І  шукаю  в  малюнку  хоч  натяки  твої  рис.
Несміливо  -  мазок  за  мазком  вимальовую  щастя...
В  шибку  вітер  весняний  нахабно  летить  і  рветься,  
Ніби  хоче  мій  спокій  і  сон  назавжди  украсти,
Ніби  знає,  чому  моє  серце  немов  божевільне  б'ється,
Ніби  знає  усі  мої  сховані  тайни  й  усі  бажання,
Ніби  хоче  сказати,  куди  і  навіщо  мені  іти,  
Ніби  шепотом  тихим  віщує  мені  кохання,
Ніби  знає  напевно,  де  зможу  його  знайти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=784228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2018


Если ты собрался стрелять - постарайся не промахнуться…

Если  ты  собрался  стрелять  -  постарайся  не  промахнуться,
Я  хочу  умереть  быстро  -  чтобы  больше  не  мучиться
(Я  постараюсь  в  последний  миг  тебе  улыбнуться).
И  забудь  меня  сразу.  Конечно,  если  получится.
Это  так  странно  -  я  не  ощущаю  свободы,
Я  словно  пришита,  прибита,  приварена  и  приклеена...
Мне  плевать  на  моду,  природу  и  беды  народа,
Я  хочу  быть  в  тебе  до  конца  абсолютно  уверенной.
Я  хочу  спокойствия,  тишины  и  размеренной  жизни...
Вместо  этого  -  "Прочь  из  моей  головы!"лейтмотивом...
Что  это?  Что  вообще  происходит?  -  скажи  мне!!!
Стреляй,  я  хочу  умереть  драматично-красиво...
Что  происходит?  Хотя...  Ну  откуда  тебе  это  знать...
В  твоей  голове  другие  фильмы  и  цели
Этот  секс  бесконтактный  давно  пора  прекращать,
Но,  похоже,  мы  друг  на  друга  конкретно  подсели...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=758475
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.11.2017


садист

Мой  милый  садист,  разреши,  позволь  мне  остаться!
Мой  ласковый  демон,  я  просто  побуду  рядом.
Разреши  мне  порою  волос  твоих  нежно  касаться
И  пои  регулярно  меня  своим  терпким  ядом.

Расскажи  мне  о  дальних  странах  и  ветрах  жгучих,
Объясни,  почему  доверчивой  быть  опасно...
Покажи  мне,  как  ты  легко  разгоняешь  тучи
И  только  взглядом  и  полуулыбкой  рождаешь  счастье...

Мой  хороший  злодей,  не  умеющий  чувствовать  нежность,
Дай  мне  знать,  когда  я  тебе  лишней  стану...
Я  знаю,  ты  можешь  убить,  играя  небрежно
И  утопить  в  безразличия  океанах.

Мой  милый  садист,  спрячь  ремни  и  сожги  свои  плети...
Мой  ласковый  демон  забудь  о  пытках  и  муках...
Вдохни  этот  воздух,  поймай  этот  свежий  ветер
И  дай  мне  руку...  Не  так:  и  возьми  мою  руку!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750868
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2017


Целуй меня нежно…

Целуй  меня  нежно  в  самых  темных  из  переулков,
Обнимай  меня  крепко  под  каждым  из  фонарей.
Пусть  наши  шаги  в  темноте  будут  неторопливы  и  гулки
И  пусть  мы  похожи  будем  на  самых  счастливых  людей.
Переноси  на  руках  меня  через  все  перекрестки,
Не  давай  мне  замерзнуть  от  порывов  холодного  ветра.
Держи  меня  крепко  под  ливня  струями  хлесткими,
Дели  со  мной  радость  и  боль  по  сантиметрам.
Завяжи  мне  глаза  и  веди  за  собой  -  в  бесконечность  ночи.
Я  давно  не  боюсь  темноты  -  если  ты  со  мной  будешь  рядом  ...
Говори,  все  что  думаешь,  делай  со  мной  что  захочешь...
Согревай  мое  сердце,держи  мою  руку,  храни  меня  взглядом!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750820
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.09.2017


… …

У  него  есть  редкий  талант  -  
Редчайший  и  неповторимый!
Нет,  он  не  художник,  и  не  музыкант
И  не  писатель  любимый.

Он  обычно  готовит,  неплохо  поет,
Недурственно  чинит  краны...
Но  только  в  искусстве  своём  "Мозгоеб",
Поверьте,  ему  нету  равных!

Он  любит  мой  мозг  в  классической  позе,
И  лежа,  и  стоя,  и  сзади...
Поверьте,  он  это  проделывать  может  
По  нескольку  раз  за  день.

Играет  с  обилием  стилей  и  поз,
Неистово,  смело,  без  страха...
Он  регулярно  имеет  мой  мозг!..
А  лучше  б  меня  трахал!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750608
рубрика: Поезія,
дата поступления 15.09.2017


Мой рыцарь!. .

Мой  рыцарь  не  носит  доспехи  и  без  меча,
Он  незаметен  в  толпе  и  ничем  не  славен...
В  его  глазах  -  усталость,  порой  -  печаль...
Но  зато,  я  уверенна,  он  в  беде  не  оставит!
Мой  рыцарь  -  обычный,  не  благородных  кровей.
И  вряд  ли  захочет  в  битве  с  врагом  сразиться...
Он  смотрит  сурово  и  строго  из-под  бровей
И  нежность  прячет  под  длинными  ресницами.
Мой  рыцарь  неразговорчив,  порою  груб,
И  мысли  его  прочитать  иногда  так  сложно...
Но  когда  улыбается  он  уголками  губ,
Устоять  перед  ним  таким  уже  невозможно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750607
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.09.2017


Мистика

Такая  удивительная  мистика!
Такое  чудо-чудное  и  дивное!..
Опять  ложатся  буковки  на  листики
И  нежность  в  сердце  -  неостановимая!
И  рот  опять  в  улыбке  расплывается,
Когда  твой  голос  слышу  удивительный!
И  хочется  опять  тебе  понравиться,
Ведь  ты  такой  хороший  непростительно!
Прости  меня  наивную  и  глупую,
 Что  лезу  в  жизнь  твою  грозой  непрошеной...
Ты  рассмотри  внимательно  под  лупою  -
На  самом  деле  я  почти  хорошая!
На  самом  деле,  я  ищу  спасения
В  стихах  и  песнях  и  в  тебе,  конечно  ...
Прости!  Сто  тысяч  раз  прошу  прощения!..
Я  изменюсь  и  стану  безупречной...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744229
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.07.2017


Миледи

Иногда  так  бывает  -  ужасно  не  хочется  жить,
Не  хочется  конфет  и  алкоголя...
Не  хочется  ни  петь,  ни  вальс  кружить
И  сердце  разрывается  от  боли.

Не  хочется  ни  туфель,  ни  нарядов...
Вот  так  бы  взять  -  и  тихо  умереть.
И  выхода  искать  уже  не  надо...
Уже  рассвет  и  не  пугает  смерть.

Сложить  черновики,  убрать  квартиру,
Цветы  полить  и  кошку  покормить
И  на  прощанье  улыбнуться  миру
И  искренне  его  благодарить

За  боль  и  за  радость,  за  счастье  и  за  несчастье...
Но  голос  далекий  снова  спасает  от  мук:
"Улыбнитесь,  Миледи,  не  плачьте...  Вы  так  прекрасны
Я  Вас  не  позволю  обидеть  уже  никому!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743729
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.07.2017


давай!

Сотни  эпитетов...  От  "милый,  хороший..."  и  до  -  "убила  бы!"
Придумываю  и  все  никак  не  успокоюсь...
Видимо,  мальчик  мой,  мы  рождены  дебилами  -  
Выносим  друг  другу  мозг  без  зазрения  совести.

Ты  знаешь,  о  чем  я  подумала...  Все  бросай!
И  встречай  меня  -  я  прилечу,  приеду
Молчать  с  тобой  ,  пить  ароматный  чай
И  спать  до  обеда...

Я  буду  кричать,  смеяться,  лупить  тебя  подушкой,
обливать  водой  убегать,  прятаться  за  дверью,  
кусать,  щекотать,  дышать  тебе  жарко  в  ушко...
Заодно  твою  выносливость  и  проверим.

Давай  смотреть  фильмы  -  сутками  напролет,
Отвлекаясь  на  "покушать"  и  на  что-то  еще  ...
Не  забывай  добавлять  мне  в  кофе  лед...
И  целовать  в  плечо.

Давай  пить  пиво,  кофе,  вино,  ...  друг  у  друга  кровь
Лопать  пиццу...  и  поедать  друг  друга  взглядами,
Запрещать  себе  думать  о  будущем  вновь  и  вновь
И  пока  еще  есть  возможность  -  друг  в  друга  падать!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743177
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.07.2017


Я не буду тебя убивать

Я  не  буду  тебя  убивать!  Я  не  смогу...  Ты  слишком  хороший.
Мне  плевать,  что  ты  постоянно  мне  целишься  в  спину...
Я  почти  привыкла  быть  ненужной  твоей  и  брошенной...
Я  почти  научилась  не  плакать  и  снова  не  гибнуть.

Я  почти  научилась  улыбками  греть  равнодушие,
Как  псих  с  телефоном  и  есть,    и  работать,  и  в  душ  ходить.
Переживать:  отдохнул  ли  ты  и  покушал  ли...
И  бояться  тебя  нечаянно  разозлить.

Я  почти  привыкла  к  тому,  что  тебе  абсолютно  не  важно,
Как  проходит  мой  день  и  со  всем  ли  могу  я  справиться...
Тебе  откровенно  пофиг,  ты  даже  не  спрашиваешь
Ты  даже  ради  приличия  не  утруждаешься...

Ты  окутываешь  себя  туманом  таинственным  -  
Так  часто  делают  те,  кто    рожден  в  октябре...
Ты  весь  из  себя  такой  правильный,  независимый...
И  главное,  что  легко  и  комфортно  тебе.

Я  не  буду  тебя  убивать  -  будь  счастлив!  Живи  и  радуйся!
Ходи  на  работу,  пей  пиво,  стреляй  виртуальных  злодеев...
Забей!  (мне  не  нужно  сочувствий  и  псевдожалости).
Забей  и  расслабься...  А  я  ...  пока  не  умею!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742998
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.07.2017


как ты…

Такие  как  ты  -  не  встречаются  в  жизни  дважды...
Такие  как  ты  врезаются  в  память  навечно!
Я  люблю  тебя  слышать...  И  даже  не  важно,  что  скажешь,
Мой  особенный,  не  заменимый  никем  человечек.
Такие  как  ты  -  на  хрен  выносят  мозги!
Непостижимо!  Ты  виртуоз  в  этом  деле!
...  мне  так  не  хватает  нежной  твоей  руки
И  запаха  твоего  на  моей  постели.
И  чтобы  ты  рядом  был  не  только  во  снах,
И  улыбку  твою,  и  глаза  видеть,  просыпаясь...
А  пока  ты  шлешь  мои  здравые  мысли  -  на  х...,
Выносишь  и  сердце,  и  мозг!  А  я  -  улыбаюсь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742733
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.07.2017


в окно…

Было  много  тепла  -  осталась  одна  пустота...
Было  много  всего...  Теперь  ничего  не  осталось...
Хотелось  лететь,  манила  небес  высота...
Ничего  не  осталось...  усталость...
Было  много  света  -  осталась  слепая  тьма.
Так  бывает  -  сошлись  планеты  не  в  том  участке
Вселенной.  Сойти  с  ума...
Прощай,  мое  солнце,  постарайся,  будь  счастлив.
Было  много  света...  Пусто  и  жутко...  темно...
Все  что  важным  было  -  летит  ко  всем  чертям...
Если  нужно  будет,  с  тобою  встретимся  -  ТАМ...
Страха  нет...  Распахнутое  окно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742330
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.07.2017


В  Министерстве  судеб  собрались  одни  шутники  -  
Работу  свою  выполняют,  не  беспокоясь:
Вместо  касаний  сильной  твоей  руки
Вручили  мне  только  возможность  слышать  твой  голос.
Вручили  возможность  писать  тебе  длинные  письма,
Не  спать  ночами,  встречая  шальные  рассветы,
Распутывать  клубочки  несвязных  мыслей
И  с  тобой  без  тебя  проживать  это  дивное  лето.
Вручили  возможность  жить  сейчас  и  сегодня  -  
Даже  не  смея  мечтать,  что  же  будет  завтра...
То  в  небо  взлетать,  то  падать  опять  в  преисподнюю
От  ласковой  нежности  и  от  убийственной  правды...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741836
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.07.2017


Тепло и больно!

Тепло  и  больно!  Чувства  -  на  контрастах...
До  хруста  пальцы!  А  эмоции  -  в  кулак!
Ну  не  бывает  в  жизни  легким  счастье!
Ну  не  бывает  счастье  просто  так!
Рукою  рот  закрыть,  чтоб  не  кричать!
И  ждать  чего-то,  ждать  и  верить  в  чудо...
И  сдерживаться,  чтоб  не  целовать,
Не  плакать,  в  кровь  закусывая  губы.
Улыбкою  за  правду  заплатить,  
Ловить  моменты,  наслаждаясь  ими...
Простить  и  продолжать,  как  прежде  жить,  
Когда  ты  тихо  произносишь  мое  имя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741347
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.07.2017


ветру…

Наизнанку!..  До  боли,  до  хруста  
Ломаешь  и  смотришь  в  глаза.  
Как  мне  скрыть  от  тебя  свои  чувства?  
Как  мне  смочь  ничего  не  сказать?  
Стиснуть  зубы,  ногтями  –  в  ладонь…  
И  молчать!  И  пытаться  жить…  
Уйти…  Бросить  все  в  огонь  
И  ничем  его  не  потушить!  
Убиваешь  и  исцеляешь,  
А  потом  убиваешь  снова…  
Я  послушная,  ты  же  знаешь…  
Я  уже  ко  всему  готова!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741071
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.07.2017


Когда-нибудь…

Когда-нибудь,  милый  мой,  я  тебя  обниму,
Волос  твоих  нежно  коснусь  своими  руками
И  не  отдам  тебя  больше  уже  никому,
И  врежусь  навеки  и  в  сердце  твое,  и  в  память.
Когда-нибудь,  милый  я  навсегда  буду  рядом  -  
Варить  тебе  кофе  и  целовать  по  утрам,
Смотреть  с  тобой  фильмы,  радоваться  снегопаду
И  покоряться  рукам  твоим  и  губам.
Когда-нибудь,  милый,  мы  обязательно  будем
Обнявшись  крепко  ждать  капелей  весенних...
И,  наконец,  все,  что  было  не  с  нами  забудем...
И  ты,  мой  милый,  уснешь  на  моих  коленях...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741069
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.07.2017


Солнце

Хочу  быть  твоим  солнцем  –  беречь  тебя  от  тоски,  
Греть  твое  сердце  и  согревать  твою  душу,
Лечить  любую  боль  движеньем  руки…  
Не  бойся,  привычный  твой  мир  я  никак  не  нарушу…
Хочу  быть  твоим  небом  –  без  границ-берегов,  
Высоким  и  ясным,  безоблачным  и  красивым…
Без  лишних  пустых,  не  нужных,  нелепых  слов
Хочу  твоей  слабостью  быть  и  твоею  силой.
Хочу  быть  твоим  счастьем…    Возьми  к  себе
И  посели  меня  в  мыслях  своих  и  сердце…
Позволь  мне  быть  нужной  и  важной  в  твоей  судьбе!
Я  –  солнце  твое!  Позволь  себе  мною  согреться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740452
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.07.2017


на цыпочках…

Подымаюсь  на  цыпочки,  чтобы  казаться  выше!
Обнимаю  и  прижимаюсь  еще  сильнее.
Твое  сердце  рвется  наружу  –  слышу!
Прости,  что  так  сильно,  иначе  я  не  умею!
Подымаюсь  на  цыпочки  –  заглядываю  в  глаза!
Дай  увидеть  мне  в  них,  хоть  немного  твоей  нежности.
Мне  с  тобою  тепло.  И  пусть  за  окном  гроза,
Я  таю  и  растворяюсь  в  твоей  неизбежности.
Подымаюсь  на  цыпочки  и  становлюсь  безоружной.
Свяжи  меня  поцелуями…  буду  послушной…
Я  теряю  контроль  и  почти  кричу  –  послушай!..
Просто  будь  рядом  –  и  большего  мне  не  нужно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740294
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.07.2017


Северный ветер

Я  так  долго  искала  воздух,  которым  смогу  надышаться,
Я  долго  искала  небо,  в  котором  смогу  взлететь…
Я  думала,  слишком  поздно  чувствовать  –  и  не  бояться…
Теперь  я  знаю,  что  значит:  дышать  и  от  счастья  петь.
Я  долго  боялась  холода,  я  мерзла  и  грела  руки,
Я  грела  замерзшее  сердце  огнями  случайных  встреч…
Я  стойко  переносила  потери,  обманы,  разлуки…
Я  хотела  совсем  немногого  –  мечту  свою  уберечь.
Я  думала,  все  пропало  и  жизнь  не  имеет  смысла
Нужно  смириться  и  просто  жить,  не  боясь  умереть…
Распахнула  окно,  в  надежде    в  июльской  ночи  раствориться..
…  налетел  вдруг  северный  ветер  и  смог  меня  отогреть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740243
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.07.2017


Звари мені кави…

Звари  мені  кави  і  Бродського  почитай!
Врятуй  від  нудьги,  самотності  і  безвиході!
Облаштуймо  собі  наш  приватний  маленький  рай…
Відчиняй  усі  вікна,  давай  надвечір’ям  дихати!
Розкажи,  як  ти  жив  ще  коли  ти  мене  не  знав,
Що  робив  вечорами  і  як  прокидавсь  на  світанку,
Що  ти  їв,  що  ти  пив  і  одяг  який  надягав
І  кого  собі  мав  за  кохану  і  за  коханку.
Розкажи,як  ти  жив,  ще  коли  ти  не  знав,  що  є  я,
Як  ночами  курив,  бо  думки  заважали  спати,
Як  ти  зжився  з  клеймом  гультіпаки  і  бабія?
Як  ти  жив  взагалі,  не  навчившись  мене  кохати?!
Обійми  мене  міцно,  скажи,  що  завжди  будеш  поруч
І  що  я  –  це  найкраще,  що  сталось  з  тобою  в  житті…
Так  люблю,  коли  ти  ці  банальності  знову  говориш!..
Так  люблю  твої  сірі  очі  і  брови  густі…
Так  люблю,  коли  ти  спокійний  і  тихо-радісний,
Коли  серце  твоє  розмірено  стукотить,
Коли  одяг  до  ніг  невагомим  пір’ячком  падає,
Коли  тіло  моє  у  обіймах  твоїх  тремтить.
Тоді  я  щаслива,  вільна  і  божевільна…
І  зустрічі  наші  нечасті  такі  –  нехай!
Ми  не    разом.  Ми  самі  по  собі,  та  ми  –  нероздільні!..
Звари  мені  кави  і  Бродського  почитай…


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2017


НА «В»


У  кожної  феї,  відьми,  графині  і  королеви  –  
Не  залежно  від  віку,  статків  і  вподобань,
Є  той  один,  хто  постійно  псує  їй  нерви,
Той  один-єдиний  –  причина  її  зітхань.
Його  звати  на  «В»,  у  нього  лукаві  очі,
Хитра  посмішка  і  на  руках  кольорові  тату.
Він  сам  по  собі,  він  приходить  –  коли  захоче
І  тікає,  сказавши:  «Все,  не  сумуй!  Я  іду!»
Він  постійно  шукає  пригод  і  самого  сЕбе,
Він  шукає  яскравих  вражень  і  вільного  сексу.
І  йому  окрім  нього  самого  нікого  не  треба,
Крім  розваг  у  житті  не  потрібно  жодного  сенсу.
Він  голиться  рідко,  він  п’є  дорогий  коньяк,
У  нього  престижне  авто  й  дорогі  парфуми…
Він  «кладе»  на  усе  і  на  всіх,  він  жіночих  страждань  маніяк,
Йому  байдуже,  хто  про  нього  і  що  подума.
Він  бере  твоє  серце,  жбурляє  собі  до  ніг
І  дивиться  в  очі  з  оскалом  єхидним  лева…
Його  серце,  як  камінь,  його  почуття  –  як  сніг…
І  пофіг  йому,  що  ти  фея,  відьма,  графиня  чи  королева!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2017


Про тюльпани і троянди…

Він  від  мене  тікав,  та  насправді  –    тікав  від  себе.
Видаляв  мене  звідусіль  і  знав  напам’ять.
Він  мене  не  кохав  –  я  була  просто  сонцем  у  нього  в  небі,
А  сонць  же  не  люблять  -  просто  без  них  помирають.
Він  від  мене  тікав  лабіринтами  і  автобанами.
Він  тікав  з  моїх  снів,  а  зі  спогадів  не  тікає.
А  наш  березень  пах  відлигою  і  тюльпанами…
І  відлига,  й  тюльпани  є,  а  його  –  немає.
В  нього  очі  сумні.  Він  слухає  рок  і  мріє,
Що  збудує  будинок  на  березі  Чорного  моря,
Насадить  троянд  і  щасливим  бути  зуміє…
І  про  мене  ніколи  й  ні  з  ким  вже  не  заговорить.
Він  збудує  красивий  ґанок  і  світлу  веранду,
Він  іншу  якусь  назавжди  назве  коханою.
І  буде  для  неї  що  ранку  зрізати  троянди,
І  троянди  йому  будуть  пахнути  завжди  тюльпанами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2017


тобі

Ніякої  кави...  Сьогодні  лиш  чай  з  чебрецем
І  шоколадка  з  кунжутом  -  як  бонус  до  щастя...
Я  навпроти  сиджу,  я  милуюсь  твоїм  лицем
І  мрію,  щоб  ти  мене  захотів  украсти.
Ти  навпроти  сидиш  і  пильно  дивишся  в  вічі,
Щось  хочеш  сказати,  але  тримаєш  інтригу.
Я  знаю,  таких  як  ти  -  не  буває  двічі
І  спрагло  читаю  тебе,  як  цікаву  книгу.
Ти  вивчаєш  мене,  як  експерти  коштовну  річ  -  
Придивляєшся,  доторкаєшся,  щось  міркуєш...
І  не  знаєш,  що  буду  поруч  -  лише  поклич
І  де  б  ти  не  був,я  завжди  тебе  почую.
...  Це  затишне  кафе  просто  неба  під  літніми  зорями,
Запах  чаю  і  ти  -  це  якісь  невловимі  чари.
Це  усе  не  з  проста,  це  початок  нової  історії,
Що  назавжди  життям  моїм  стане  уже  незабаром.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2017


Про Лотос І Компас…

У  неї  був  місяць  і  лотос,  у  нього  -  компас
І  їхні  реальності  навіть  не  перетинались.
Дороги,  турботи...  Ніхто  не  шукав  нікого.
І  всім  було  щастя  -  і  всі  у  ньому  купались.
У  неї  була  робота  і  дивна  посмішка.
Вона  пила  каву,  а  часом  –зелений  чай.
Вона  жила  радісно,  легко  і  трохи  поспіхом
І  бачила  добре  у  людях  і  у  речах.
У  нього  був  модний  смартфон  і  душа  героя...
Він  часто  співав  –  між  боями  і  навіть  в  бою...
Він  вмів  говорити  красиво  і  бути  собою
І  дарував  всім,  хто  поруч  щирість  свою.
Тюльпани  цвіли,  між  гілками  літали  хрущі,
Дзвеніли  дощі  і  райдуги  розквітали...
Зустрілися  раптом  споріднені  дві  душі
І  як  далі  жити?  Ні  він,  ні  вона  не  знали...
І  лотос  розквітнув  і  місяць  над  ним  зійшов  -  
Жовтаво-прозорий,  магічний  і  загадковий.
Спитаєте  мабуть,  як  він  її  знайшов?  –
Йому  його  компас  до  неї  вказав  дорогу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2017


не треба…

Не  треба  сліз,  не  треба  слів  і  обіцянок.
Давай  послухаємо  опівнічну  тишу.
Мудріший  ночі  може  бути  тільки  ранок.
Мовчи.  Нічого  зараз  не  вирішуй.
Посидь  у  темряві.  А  хочеш  –  покури.
Захочеш  спати  –  на  дивані  є  подушка.
Мовчи!Прошу  тебе  –  не  говори!
Не  дихай!..  І  без  того  в  спальні  душно.
Мовчи.  Не  треба,не  вигадуй  казку  –  
Я  у  казки  не  вірю  відучора.
Давай  ми  завтра  познімаєм  маски.
Давай  ми  краще  завтра  поговорим.
Давай  помовчимо.  Лишилось  не  багато
До  ранку  –  він  з  тобою  нас  розсудить.
…Так  пізно  вже,давай  лягати  спати.
Я  завела  будильник  –  в  7  розбудить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2017


ФЕЯ

Фея  плаче  -  у  неї  сьогодні  невдалий  день.
Мокрі  вії,  сумні  думки,  запалені  очі...
Фея  цідить  вино  і  слуха  сумних  пісень
І  нічого  не  хоче,  насправді  нічого  не  хоче.
Фея  гладить  холодними  пальцями  давні  листи,
Варить  каву  і  тихо-тихо  шморгає  носом...
Вона  знає,  напевне  знає,  куди  іти,
Та  її  туди  йти  ніхто  не  гукає  й  не  просить.
Фея  любить  співати,  та  настрій  для  співів  не  той.
Фея  добра,  привітна,  мила  і  завжди  ввічлива.
Фея  кличе,  гукає  –не  чує  її  ніхто.
Фея  хоче  тепла...  бо  перш  за  все,  Фея  –  дівчинка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2017


я хочу…

Я  несамовито  хочу  тобі  наснитися  –
Такою,  якою  мене  ти  завжди  уявляв.
Я  хочу  до  ранку  в  очі  твої  дивитися
І  знати,  що  ти  насправді  мене  чекав…

Я  хочу  назавжди  лишитись  твоєю  казкою  –  
Легкою,  чарівною  і  як  любов  неповторною…
Тією,  що  бережуть  і  усім  не  розказують,
Тією  –  хвилюючою  і  невимовною..

Я  хочу  бути  твоєю  єдиною  Феєю  –  
Трохи  сумною,  замріяною  і  щирою…
І  бути  від  всіх  хвороб  твоїх  панацеєю
І  бути  твоєю  одною-єдиною  мрією.

Я  хочу  мовчати,  торкнувшись  твоїх  повік
Вдихати  твій  запах,  тонути  в  твоїх  руках…
І  знати,  що  ти  тільки  мій  відтепер  і  навік
І  відпустити  свій  давній  і  звичний  страх…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2017


без назви…

Знеболила  зранену  душу  терпким  вином,
Одну  за  одною  –  курила  в  липучу  темряву…
Так  банально  і  просто:  не  про  любов  це  кіно,
Не  про  щастя,  яке,  здавалося,  все  переверне.

Все  чуже  і  огидне:  червень  не  пахне  літом,
Не  стигне  суниця  і  вишні  не  червоніють…
Збирай  свої  речі  і  забирайся  звідти,
Де  ви  були  разом,  де  він  привчив  тебе  мріяти.

Найчарівніші  чари  руйнує  проста  байдужість,
Найсильнішу  надію  вбиває  «Ти  скоро  усе  забудеш…»
Парадокс:  розлюбивши  пропонувати  дружбу.
Ідіотство  –  погодитись  і  вдавати,  що  дружиш.

Сподіватися  марно:  розтрощене  вже  не  зліпити  –  
Навіть  не  намагайся:  нема  таких  клеїв  і  навіть  цементів.
А  ти  хочеш  до  нього  сильніше  ніж  в  спеку  пити,
А  ти  зберігаєш  старанно  у  пам’ять  «ваші»  моменти.

Допивай,  докурюй,  не  плечі  рюкзак  –  і  з  Богом!
І  вітру  не  бійся,  навіть  якщо  він    в  обличчя.
А  він,  якщо  любить,  знайде  твою  дорогу.
І  якщо  ти  потрібна  -    наздожене  і  покличе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2017


навчися без мене не жити

Завтра,  можливо,  все  буде  по-іншому  –  
Ти  змилостивишся  й  будеш  поруч
І  я  зацілую  всього  тебе  віршами,
А  ти  жодного  слова  так  і  не  промовиш.

Я  буду  легкою,  квітучою,  ніжною
І  пригощатиму  чаєм  і  зорями,  
А  ти  мовчки  будеш  собі  вирішувати
Хто  я  тобі  і  чи  бути  нам  поряд.

І  будеш  ти  ледь  помітно  всміхатися,
Дивлячись,  як  я  тремчу  схвильовано,
Як  хочу  й  боюсь  до  тебе  торкатися,
Як  пальцями  ніжність  тобі  вимальовую.

Два  кроки  від  феї  до  відьми  –  туди  й  назад
І  я  знову  і  знову  крокую  туди-сюди…
Поглянь,  який  за  вікном  зорепад!
Поглянь  і  назавжди  забудь  від  мене  іти.

Поглянь  і  забудь  мене  залишати
Саму-самісіньку  в  цьому  світі!
Поглянь  і  навчися  мене  кохати!
Поглянь  і  навчися  без  мене  не  жити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2017


Тому, що втік до Одеси

Стрічку  в  волосся,  в  наплічник  –  лише  необхідне  -
Окуляри,  навушники…  І  не  забути  б  квиток…
Невідомо  куди,  невідомо  навіщо  їду,
В  невідоме  майбутнє  роблю  несвідомий  крок.

Ти  мене  не  чекаєш  –  тим  більше  тепер  і  сьогодні,
Ти  спокійно  живеш  у  місті  своїм  біля  моря  –  
Перемішуєш  враження  ніби  коктейлі  холодні
І  ніколи  й  ні  з  ким  про  свої  почуття  не  говориш…

Ти  ночами  вдивляєшся  часто  у  дим  густий…
Що  шукаєш  у  ньому?  Чиї  виглядаєш  риси?
Ти  сильний  такий!  І  ти  безсилий  такий,  
Коли  пам’ять  безжально  тобі  на  повіки  тисне.

Хтось  покличе  тебе  і  хтось  торкнеться  плеча,
Хтось  захоче  назавжди  забрати  собі  твоє  серце…
Хтось  захочете  назавжди  розвіять  твою  печаль…
Хтось  захоче  тепла  і  до  тебе  вночі  пригорнеться…

Я  зайду  непомітно,  замовлю  з  корицею  кави,
Усміхнусь  ледь  вловимо  і  опущу  повіки…
З  моря  вітер  нестиме  вечір  п’янкий  і  ласкавий…
Я  прийшла…  я  серцем  відчула,  як  ти  мене  кликав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2017


Логан

Посміхаєшся  самими  кутиками  губів,
Примружуєш  очі,  знімаєш  сорочку…
Мовчиш  уперто,  вбиваючи  сто  надій…
Мовчиш  уперто,  і  щось  сказати  хочеш.

Торкаєшся  лівою  мого  неслухняного  пасма,
Цілуєш  в  носа,  вдихаєш  шумно  повітря.
Забажай  мене  назавжди  із  собою  вкрасти,
Будь  моїм  сонцем,  морем  моїм  і  вітром.

Ти  –  звір,  ти  –  хижак  –  сміливий  і  несамовитий!
Ти  силою  пахнеш  і  чимось  таким…  захмарним.
Коли  ти  цілуєш  –  нестерпно  хочеться  жити.
Коли  ти  не  поруч  –  Усесвіт  здається  марним.

Я  можу  усе  –  творити  і  руйнувати,
Керувати  світлом,  літати  і  бути  сильною…
Тільки  серця  свого  не  можу  собі  забрати
І  скорити  не  зможу  тебе  ніякою  силою.

Я  не  боюся  нічого  навіть  кінця  цього  світу,
Я  знаю,  що  станеться  з  нами  двома  сьогодні…
Я  боюся  тебе  і  твоїх  металевих  кігтів…
Роздереш  мені  серце  й  назавжди  лишишся  самотнім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2017