| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Ніби компас надійний сяють твої сліди,
І зухвало відблискує в них ранкова роса,
Я б сховала тебе, та не знаю куди.
Ти тікаєш, і страху у тебе нема.
М"яко стелиться стежкою з листям трава
Я руками торкаюсь відбитків коханих лап.
Може втратити все не найбільша біда,
А без тебе бути не знаю як.
І до моїх ніг підпливають кити
Тихо просять зріктись, не робити останній крок
Їм на спини падають мої мости,
Що згоріли й прийняли цей урок.
Відворотним зіллям палали серця
І заплакав над нами раптово Бог
Не зловити вітру, немає ловця
Розбігаємось, павутиною нових тривог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2017
У чотирьох стінах кожна ніч, як тортури
я посеред лабіринту… навколо крижані, бездушні мури.
Його голос відлунням в моїй голові,
Я шукаю дорогу,
і себе вже не можу знайти.
У чотирьох стінах кожна ніч, як у клітці
я закриваю очі, і пастка моя наче вічна
Відчуваю погляд тих сірих очей,
Боже! Я так втомилась…
І хочу лиш торкнутись до його плечей.
У чотирьох стінах з відкритим вікном,
я відчуваю по тілу смерть з молоком,
вітер доносить тужливу його колискову,
У нього голос такий -
Він наче перший після Бога.
У чотирьох стінах щоночі замовчую сон,
Боже! Врятуй його…
А тут вже весна за вікном.
У чотирьох стінах, коли вже стемніло,
Я плачу, давно скрижаніла.
І руки тремтять, уже проривається горе…
Дзвінок.
Поспіхом до дверей.
Він вдома.
Він пахне морем.
У чотирьох стінах я уже не одна,
зашморгом пекучим на мені його рука.
Багато...
Багато я хочу сказати,
Тоді було рано,
Тепер уже пізно,
Я буду мовчати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2017