Йдуть від нас близькі, рідні, друзі
туди, звідки немає вороття.
Ми, всі в розпачі, горю і тузі,-
коли втрачаємо батьків, дитя.
Згадаймо тих, хто вчора з нами жив!
І був серцю дорогий та й милий.
Свій дім і родину осиротив
Злетів птахом у даль -туман сивий.
Згадаймо ,тих чиє згасло сонце!
Він ніколи не побачить цей світ.
Голубом загляне у віконце
Плаче дощем на перший ранній цвіт.
Згадаймо тих, чия згасла зоря!
Спалахнула миттєво у житті.
І запалімо біля вівтаря
Свічу пам'яті у ці важкі дні.
Згадаймо тих, хто залишив свій слід!
Ангелом приходить до нас у сни.
Їх смерть засмутила увесь наш рід
Тримають небо дуб клен ясени.
Нехай Господь прийме їх у свій дім!
Загоїть рану душі і тіла.
І подасть Царство Небесне усім!
Цвітуть маки на їхніх могилах.
Згадаймо ,всіх тих ,хто пішов від нас!
Обірвалось передчасно життя.
І для кого був короткий цей час!
Відлетів білим птахом в небеса.
Згадаймо ,всіх рідних поіменно!
В їхню честь запалімо свічу.
Несім Богу молитву щоденно
Нехай залікує рану болючу.
Посіймо квіт весни на могилі!
Чорнобривці, айстри, ружі білі.
Нехай співають їм пташки милі
Легким пухом будуть заметілі.
М.Чайківчанка.