Давно люблю все те, що є
Воно твоє, воно моє
Воно єднає
Не досягли чого хотіли
Ми все для цього вже зробили?
Ти хочеш бути на вершині?
Вище зірок взлетіти в небо?
Тобі одного цього треба?
Чи визнання не вистачає?
Й таке повір мені буває.
Мені хотілось одного.
Близького, рідного, свого.
З тобою бути.
Тебе чути.
Радість в очах твоїх читати
Тобі, щось світле показати
Тебе чекати, зустрічати
І непомітно так ласкати
Кохати страстно, цінувати
А зараз хочеться кричати
Та краще просто промовчу
І цим тебе озолочу
Ти хоч піднятись на вершину
Себе ти краще покохай
Заглянь в свої бехмежні далі
І в глибину свою пірни
Там діаманти лиш знайдеш
Ось лиш тоді ти й оживеш
Сповільниш пошуків ти крок
Касання, іскорки, безмежність
Алмаз не буду я шукати
В тобі його я відчуваю
Тебе до себе наближаю
Його світіння відчуваю
Ти дивовижна, неповторна
Та ще нажаль нерозцвіла
І цим прекрасна, лучезарна
Ти мов дитя. не з світу цього
А хочеш бути як усі
Чужі робити помилки
Чужі ж ми всі
І всі ми різні
В тобі багато так добра
Ти дивовижная зоря
Темна , притемна
Ще вбираєш
Ще жити ти не почала
Ти вся - дира
Магнітом тянеш
Поля навколо і в тобі
Зірки кругом давно палають
Ти їх окутала собою
Сповила нащось пилиною
Чомусь скучаю за тобою
Хоча навколо завжди ти
Світло, сіро, мокро, темно
Щоб не творилось
Все мине
Зоря на небі знов зійде
І чорне стане світлим вітлим
Мене засліпить білим сяйвом
Все це завжди я відчуваю
Тебе любую я кохаю
Тебе люблю і відчуваю
В тобі на відстані сіяю
Твоє я серце колихаю
Ти просто чудо - точно знаю
Рукою я тобі махаю
Прощання й зустріч
Все по колу
Зустрілись ми не випадково
Цього не треба розуміти
Просто дано нам знов любити
Двері в чарівний світ відкрити.
Хоч досягти ти знов мети - лети, лети.
Я там де ти.