Ми стали іншими
Ми стали іншими, аніж
Ще рік, чи кілька років тому,
Бо Раша нам встромила ніж
Не в спину – в серце. Зникла втома,
Тому й мінився кожен з нас –
Нарешті нацією стали:
Болить і Крим нам, і Донбас,
Ілюзії гливкі розтали.
Змінився кожен у собі –
І це уже безповоротно –
Уся країна в боротьбі,
Бо ворог вже не в підворотній.
Він котить горе по землі –
Руйнує і міста, і села.
Звихнулись ті, що у Кремлі,
Ракети й смерті каруселять.
Ми стали іншими, і це
За час війни, за цих пів року:
Той став захисником-бійцем –
Чеканить переможні кроки.
Той – «на нулі» і день, і ніч,
Спішать до нього волонтери,
Зі смертю часто віч-на-віч –
Нова тепер настала ера.
Ми, як єдиний механізм,
Одною ціллю пройнялися –
У горлі імперіалізм –
Здобути волю поклялися
Перед собою, перш за все,
Перед землею й перед Богом,
І віримо: себе спасем,
Адже повінчані з любов'ю.
Ми стали іншими, тому
Із нами і небесна сила
І героїчні ЗСУ,
Знекровлені, але щасливі.
Ми стали іншими…
9.08.2022.
Ганна Верес Демиденко.
