(мій перший верлібр
(якщо це можна таким назвати))
Господи, ми грішні!
Та ніколи не зраджували хліба,
ні землі своєї не зраджували ніколи.
Борисфен тому свідок і зоряне небо,
могили пращурів і степові шляхи,
які ведуть до батьківської колисанки,
до хрестів на прадідівських могилах…
Звідти й сила наша від Перуна до Ісуса,
і Матір Божа вступиться за дітей своїх,
їм час поле сіяти, за сохою йти…
Згине нечистий, що прийшов з півночі
та орда його поляже в степах наших.
Так було, так є, так довіку буде –
Амінь.
12.08.22р.