Якою міркою нам вимірить любов?
Який об"єм для кожного дається?
Чому вона приходить знов і знов?
І як зникати із життя їй удається?
Я думаю -це часточка душі.
Вона є складова самої людини.
Без неї ми не повноцінні всі.
Можливо в цьому всі наші причини.
Коли в собі тримаєш ти любов,
То маєш змогу трошки підлітати.
Тобі здається гори поборов.
Від насолоди ти не хочеш їсти , спати.
Але не порівняти ту любов, коли даєш,
Коли її сприймають з добротою.
Тоді її в тобі, немає меж.
Вона тоді стає святою.
Для інших ти стаєш незрозумілим.
Не кожному дано таке відчути.
Із серцем хтось живе закам"янілим ,
От спробуй в них свою любов вдихнути.
Що головне є у житті людини?
Який є сенс у нашому житті?
Увесь той шлях з народження, до самої могили,
Просто прожити і зникати в небутті?
Ви бачили людину без любові?
Це викликає страх і жалість.
Здається він скорився долі.
Бо не пройшов урок на витривалість.
Чим більше ти даєш , тим більше маєш,
Лиш так любов в унас усих існує.
Її тепло в собі пізнаєш ,
Як хтось свою любов запропонує.
Можливо це наше завдання ,
Знайти любов і передати іншим.
І це тримає наше існування,
Бо у любові ти стаєш сильнішим.
І завдяки тобі, твоїй любові.
Ти маєш віру , а не сподівання.
Ще хтось у світі , теж когось полюбить
І на замін отримає кохання.
23.02.2022р.
Олександр Степан.
