Чому так буває , що тіло здається?
Узяв і рукою махнув.
Немає бажання , хоч серце ще б"ється,
Та розум узяв і заснув.
Хто знає, як можна його розбудити,
Бо сором за себе бере.
Я мов той собака , старий і побитий.
Скавчу , що аж в горлі дере.
А хочеться так , як колись, стрепенутись,
Розкидати свої страхи.
У щасті з коханням на мить захлинутись,
Літати , як в снах дітлахи.
І тіло було , немов з сталі пружина
І розум-веселий , ясний.
Небуло різниці: гора , полонина,
Пустеля, або ліс густий.
Вставай! Прокидайся! Ну годі вже спати!
Дай тілу вказівку живти!
Ще треба багато віршів написати
І наново в річку війти.
Прямуй уперед, бо у русі є сила.
Під камінь вода не біжить.
Хай вітер мої розправляє вітрила.
І мрія за обрій летить!
28.07.2022р.Олександр Степан.