Вечірня прохолода дня-
бальзам для втомленого тіла.
Від спеки,праці та думок.
Їх стримати уже не сила.
В ночі заснути не дають.
Одна за одною снують.
Роки забуті і обличчя
перед очима промайнуть.
А ранок знову принесе
нові турботи і тривоги.
Поки живий хто захистить
коли прийдуть в життя негоди.
Думки,думки...Втекти б від них.
Десь заховатись в прохолоді.
Щоб тихий літній вітерець
прошепотів-ти на свободі.
Дивись як гарно навкруги.
Високе небо,білі хмари.
Немов в пустелі каравани
спішать все далі,далі,далі...
Духмяно квіти,трави пахнуть
у квітниках і на полях.
Метелики собі кружляють.
Дощу краплини на шибках.
Цей світ для тебе.Ти-для нього.
Хай спокій душу огорне
в ажурне плетиво туману.
Ось так життя і промайне.
