120
⠀
Купи-но, будь ласка, мені
⠀⠀⠀⠀⠀ пару днинок простих:
З лісами і жабками,
⠀⠀⠀⠀⠀ в озері брижі привабні.
В обід щоб - газованка й
⠀⠀⠀⠀⠀ кренделів горстка сухих,
Вечеря - салат з огірків
⠀⠀⠀⠀⠀ і натерта кольрабі.
⠀
Най з вудкою сяде на пірс
⠀⠀⠀⠀⠀ напівсонний сусід,
Дістане свій шкалик і кві́тчастий
⠀⠀⠀⠀⠀ встелить настільник.
Візьми прохолодніше, десь,
⠀⠀⠀⠀⠀ двадцять пять - двадцять сім,
Якщо вже не буде, то й тридцять
⠀⠀⠀⠀⠀ згодиться, у тіні.
⠀⠀⠀⠀⠀
А будуть ірга та черешня,
⠀⠀⠀⠀⠀ тоді доплати,
Вони хай обидві відпорними
⠀⠀⠀⠀⠀ дражнять боками.
Іди, подорожній, сюди,
⠀⠀⠀⠀⠀ ти не збився з путі,
Для тебе добріють:
⠀⠀⠀⠀⠀ вода і кропива, і камінь .
⠀⠀⠀⠀⠀
Навшпиньки постань:
⠀⠀⠀⠀⠀ розвернись, розімнись, потягнись.
Як виріс вже ти, подивись,
⠀⠀⠀⠀⠀ не дивуйся болюче,
Смачні ягідки, що застигли,
⠀⠀⠀⠀⠀ прозорості - вись
Нема ні війни, ні вогню,
⠀⠀⠀⠀⠀ ні уламків разючих.
⠀⠀⠀⠀⠀
Із жабками озеро, щось
⠀⠀⠀⠀⠀ заторочив сусід,
Минає цей день, мимоволі
⠀⠀⠀⠀⠀ що вівся безтямно,
Мов горя не стало,
⠀⠀⠀⠀⠀ його загубився вже слід,
Але на землі будуть тільки
⠀⠀⠀⠀⠀ здригання.., здригання...
⠀⠀⠀⠀⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
⠀⠀⠀⠀⠀
ОРИГІНАЛ
⠀⠀⠀⠀⠀
Alja Khajtlina
20 год ·
Сто двадцатый день: озеро
Купи мне, пожалуйста, пару обычных деньков
С лесами, лягушками, озером в тоненькой ряби,
В обед - газировка и горстка сухих крендельков
На ужин - салат с огурцом и натертым кольраби.
Пусть с удочкой сядет на пирс полусонный сосед,
Достанет свой шкалик и скатерть в цветочек расстелет,
Возьми попрохладней, ну там, двадцать пять-двадцать семь,
Но если не будет, то тридцать сойдёт, если с тенью.
А будут ирга и черешня - тогда доплати,
Но пусть они обе упругими дразнят боками,
Иди сюда, путник, нет-нет, ты не сбился с пути,
Добры к тебе будут вода, и крапива, и камень.
На цыпочки встань, развернись, разомнись, потянись,
Смотри, как ты вырос - и не удивишься нисколько,
Прохладные ягоды, полупрозрачная высь,
И нет ни беды, ни огня, ни разящих осколков,
Лягушки и озеро, что-то бормочет сосед,
Подходит к концу этот день, проведённый без толку,
Как будто в нём не было горя - любого, совсем.
И только земля будет вздрагивать, вздрагивать только.
ID:
952394
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.07.2022 16:01:38
© дата внесення змiн: 11.08.2022 15:44:15
автор: Юрій Шибинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
