Залишені на згадку лиш портрети
Й усипані трояндами шляхи.
Я вперше напишу тобі сонети,
Бо ти є я, а я є, мабуть, ти.
Зробили ми з тобою піруети,
Та повернути все не спромоглись.
Залишені на згадку лиш портрети:
Згубитись легко - важко віднайтись.
А що сказати і про що писати?
Сказали все, що нам з тобою мліло.
Палали ми, та вже пора згасати,
І я твоє - а ти моє - вже не відчую тіло.
Так легко ми змогли усе згубити.
А головне - тобі щоб не боліло.
28.06.2022
Чудова лірика, що лине з глибини душі автора. Все пройде, якщо не доля, то краще забути, як би важко не було.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам.
Так, інколи забути й відпустити - найкращий спосіб для того, щоб нормально жити далі.
А вірші линуть з глибини душі - бо нею пишу.
Радий візиту!
Буває і так. Любов непередбачувана. Але прикро, коли її фінал саме такий. Хороший, правдивий вірш.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Сашко. Дуже радий Вашому візитові.
Дійсно, вона непердбачувана.
А знаєте, і прикро, і водночас добре, що фінал саме такий... Можливо, інколи потрібно перетерпіти біль, щоб потім відшукати справжність, чи краще сидіти під куполом самообману, а потім, все одно все дізнатися (бо все таємне стає дійсним), та вже буде занадто пізно для чогось нового. Що скажете?
"Можливо, інколи потрібно перетерпіти біль, щоб потім відшукати справжність"
Однозначно. Думаю, той, хто пізнавав біль і розчарування через кохання, коли все-таки таки відчує взаємність, щирість, пізнає справді сильні почуття від іншої людини, то буде цінувати її, наче життя. Невдачі допомагають краще оцінити успіх і перемогу. Тут все так само, як на мене)
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ваша правда.
Без невдач немає перемоги. Й на сердечному фронті, й на військовому - істина одна.
Ох же й приємно читати Ваші коментарі - з усім погоджуюся, ніби сам собі пишу...)
За душу бере. Війна війною, а ми залишаємось людьми, людьми з почуттями і розбитими серцями…
Дякую вам за цей сонет. Уява малює кімнату в сепії та троянди на підлозі.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що завітали!
Ваша правда, війна війною, але ж не забуваймо й про війну в душі, війну сердець...
Перший мій сонет. Дякую за таку оцінку. Значить, не все так погано