Хмари стягнулись.
Їх краплі важкі́.
Демон стоїть на порозі.
Лапи зімкнулись
На шиї моїй.
Знову під ним на підлозі.
Ті́ла тремтіння.
Голосу хрипи.
Тихо, бо демон звіріє.
Про́шу спасіння.
Тихі молитви.
Серце від жаху німіє...
Сонце рідненьке
Знов повернулось -
Це моя́ люба матуся.
- Тихо, маленька, -
Демон звернувся:
- Потім я ще поверну́ся.
Мамі не треба
Знать про розвагу.
Демон сказав: - Таємниця.
Пі́ду до себе.
Потім від страху
Бу́ду півночі молиться...
Ранок надво́рі.
Мама цілує.
Мить - і вона на роботі.
В сво́їй коморі
Демон чатує.
Крики застрягли у роті...
Демон раптово
Ляльку дарує.
(В мене таких не було́ ще!)
Після ж розмови
Знову лютує,
Знов моє тіло розтрощить...
Свято дитяче.
Гості веселі.
Купа дарунків! Радію!..
Та все це значить:
Потім в оселі
Демон уб'є мою мрію.
Мамі сказати
Хочу. Навіщо?
Демон сміється: - Не можна.
Треба чекати.
Ти будеш вища
І не така вже спроможна.
Братик твій, люба,
Той, що в калясці,
Гратися бу́де зі мною.
В нього все бу́де,
Наче у казці,
В іграх, що грав я з тобою...
Братик і мама -
Люди єдині,
З ким я насправді щаслива.
Морда ж лукава
Демона нині
По особливому хтива.
Я не дозволю,
Щоби страждали
Мама і братик. Ніколи!
Вирвусь на волю,
Щоби всі знали,
Демона щоб побороли!
Ранок яскравий.
Люди у формі
Демона арештували...
Голос ласкавий:
- Сонце, ти в нормі?
Мамині ру́ки обняли...
Хмар вже немає.
Демон в полоні.
Вдячна за це я щоденно.
Та відбивають
Пульсом у скроні
Спогади за́вжди страшенно...
(Про систематичні зґвалтування.
Насправді довго думав написати щось на тему педофілії.
І слово демон довгий час здавалось
влучним для такої історії.
Часто переглядаю документальні передачі
про вбивства, маньяків, викрадачів.
І там ця тема теж постійно спливає.
До того ж гурт linkin park має чудову пісню new divide,
яку я подумки переробив і уявляю,
що це пісня-крик такої дитини,
яка замкнена поруч із тим,
хто мав би стати їй близькою людиною (тато, вітчим, дядько...),
а натомість став найбільшим страхом.
Все це і вилилось вчора у такий вірш.)
Я розумію, що вірш специфічний і ще не бачив віршів на цю тему. Та радий, що викликав у вас саме цей ефект. А іншого і бути не може, якщо ви людина і вам не чужі людські емоції і почуття.
Ну, сама тематика трохи затабуйована. Тут або власний негативний досвід на риму переносити, що дуже болісно. Я особисто не наважився.
Або імітувати чужі переживання з цього приводу, що може бути досить невдалою ідеєю. Пропускати крізь себе почуття жертви насилля не кожному до вподоби. Водночас є засторога, що окремі індивіди навпаки "смакуватимуть" це(
Насправді знайомий почав читати і не зміг дочитати, бо сказав, що уявив свою доньку на місці дівчинки... На щастя, я не смакую ці страждання) Навпаки, мені так хочеться захистити кожного, хто стикається із насильством (фізичним, психологічним, сексуальним). Якби ж можна це було зробити, то скількох знедолених можна було б врятувати...
...а зрештою все від браку любові: не любили їх - то вони не уміють любити самі. Хоча, звісно, від усвідомлення цього легше не стає...
В таких випадках у мене завжди виникає питання: а мати куди дивилася? Брак уваги, брак довіри, брак любові... ото і маємо світ, який маємо...
Знаєте, тут можна стільки написати. Про маму я теж міркував неодноразово. І часто в таких історіях мами просто раді, що поруч опинився чоловік (читайте: опора і захист), тому вони і уявити навіть не можуть, що їхні чоловіки здатні на щось подібне. З іншого боку, педофіли часто дуже хитрі і залякують дітей або купують їх. А втім, хіба матері не помічають стан своїх дітей? Це все дуже складна тема. Тут можна міркувати, питати цілу вічність. А чому люди виростають педофілами, я не можу сказати, бо не настільки обізнаний в цій темі. Знаю тільки, що високий ризик у тих, кого самих в дитинстві ґвалтували,а також у тих, в кого ствлась травма мозку. Зрештою, саме мозок відповідає за сексуальний потяг.
За всіх не скажу, але я особисто, як дружина і мама, не можу зрозуміти, як можна бути такою сліпчихою, щоб не помічати, що із твоєю дитиною щось негаразд. І, зверніть увагу, як ви самі написали: "раді, що поруч опинився" чоловік. Якби вона обирала його за покликом серця і по зрілих роздумах (а ще більше - покладаючись на Бога), то, певне, він би не "опинився". Упевнена, що у сім"ях, де люди мають Бога в серці, таких жахіть не твориться. Ну, втім, якби та якби... то ми б жили у раю...
Як я вже написав: про це можна довго міркувати) Підсумую лише, що бажаю кожній мамі і кожному татові помічати, коли у їхніх дітей щось не так. І допомагати їм. Зрештою, саме для цього батьки і існують.
Ну, це почуття дитини, над якою і здійснюють це насильство. І замість вітчима чи тата чи когось іншого вона використовує слово демон. Це ж бо справді демон для юної дитини. Тому від жіночої статі.
Психологія насильницьких актів ще не досліджена... Передовсім, що стосується демонічних персонажів. Певно, в цьому є щось звіряча, але... страх? Можливо той "демоши " ще не до кінця "здемонів"... Важлива тема, Сашку! Особливо в дні, коли насильницькі дії орків вже стали ледве не правилом... Чи караються демони сумлінням? Хочеться, щоб Взвернули увагу саме на "цей бік медалі"...
Вірш, як на мене, інтелектуальний і глибокий!
Чи караються сумлінням? Думаю, все індивідуально і в кожного по своєму. Мені навіть уявити, страшно, що переживають діти в такі періоди їх життя. І страшно, що таке відбувається щодня по всьому світу.
Цікаво, цікаво, цікаво вийшло.. Декілька раз перечитав...
Певний перепліт емоцій та відчуттів від прочитаного, що не можу віднайти вірні слова.
Якщо мені не зраджує інтуїція й розуміння прочитаного - вірш про зґвалтування?
Про жахливого "Демона", який знущався над дівчинкою?
Тяжкий вірш, але читати можливо. Добре, що кінець щасливий, хоча події - чисте зло.
Цікавий "присмак" лишився після прочитання...
Про систематичні зґвалтування. Насправді довго думав написати щось на тему педофілії. І слово демон довгий час здавалось влучним для такої історії. Часто переглядаю документальні передачі про вбивства, маньяків, викрадачів. І там ця тема теж постійно спливає. До того ж гурт linkin park має чудову пісню new divide, яку я подумки переробив і уявляю, що це пісня-крик такої дитини,яка замкнена поруч із тим, хто мав би стати їй близькою людиною (тато, вітчим, дядько...), а натомість став найбільшим страхом. Все це і вилилось вчора у такий вірш.
Дійсно, окрім як "демоном" таку істоту (не зможу назвати його людиною) не назвеш.
На привеликий жаль, в наш час ці явища надзвичайно розповсюджені...
Важко навіть уявити, що переживають діти, й як це відображається на їхньому майбутньому.
Щоб зрозуміти, що з ними відбувається в подальшому, треба досліджувати, вивчати ці питання. Єдине, що можу сказати, що педофілами якраз часто стають ті, у кого було щось подібне в дитинстві: фізичне і сексуальне насильство. А так, в будь-якому випадку потрібно працювати і з психологами, і з психіатрами.