Заграй мелодію, заграй!
Хай серце ніжно заспіває.
І не кажи мені "прощай",
Про дні розлук Господь лиш знає.
Про зло й добро, про біль і страх,
Що у віршах є між рядками.
І, наче той безжурний птах
Лети увись поміж хмарками.
Не бійся, що нема дерев
І квіти спалені війною.
Ми наберем води з джерел
І потече вона рікою.
Отам, де яма, пустота —
Там буде озеро й криниця.
А там, де були болота,
Ще виросте колись брусниця.
І повернеться пташеня,
Зігріє співом всіх довкола.
Збереться в хаті вся рідня
І не заплаче вже ікона.
25.05.2022 @ Галина Гук
Дякую Сокол, Яніта Владович, Катерина Собова за Ваші теплі відгуки. Хотілось кожному відповісти особисто. але поки не знаю як це можна здійснити. Не бачу опцій у себе на сторінці. Гарного вечора Всім і творчих натхнень писати нові вірші.