Високо на горі наш гетьман вельможний
І кошовий отаман стояли.
Їх обирали козаки…
Вони дивилися на краєвид своєї землі
Та на козаків…
Могутні козаки жили там.
Бо козаки воїни величні,
прославлені у віках.
Були відважні і сміливі
Відстоювали свій народ.
Щоб зазіхнути окупанти на Січ козацьку
не змогли.
Віками боремось за волю…
За наказом гетьмана чи кошового отамана
Козаки йшли на війну,
Бо на рідну Україну сунулися без упину
Ляхи, турки і татари, москалі та яничари.
Щоб палити все навкруги,
Щоб людей в неволю гнати.
Козаки скликали раду:
- не буде ворогу пощади.
Шаблі весело дзвенять
Вражі голови летять.
Так на ганяли страх,
Бо найкращі вояки - запорізькі козаки.
Так всі боялися козаків,
І тікали від них щодуху…
Були часи, коли прийшли ляхи з москалями
Або ляхи з москалями нападали на козаків
Та убивали їх
Або за наказом гетьмана
Козаків віддавали на працю ляхам з москалями
Просто гетьмана шантажували вороги
Та й не стало волі.
Тяжко били, катували люто,
продавали на каторгу в кайдани.
Працювали на ляхів з москалями безустанно.
Підкорятися катові не хоче
Безнесилений козак
Та брати козаки бігли визволяти своїх братів
з неволі
Клали голови катам,
Визволяючи в’язнів чубатих
І нарешті відродимо козацький рід нескорений,
Вільний і нездоланний.
Використання літератури:
1. Кокотюха А. Таємниця козацького скарбу : пригодн. детектив // А. Кокотюха ; ілюстр. А. Василенка. – К. : А-БА-БА-ЛА-ЛА-МА-ГА, 2010. – 223 с.
2. Від Володимира Мономаха до Романа Галицького : Київський літопис 1113-1199 / авт. пер. із старослов. мови, післямови, комент. та приміт. В. В. Яременко ; мал. Г. Якутовича – Київ : Веселка, 2015. – 506 с.
дякую, файно, патріотично
