Старенька планета радіє обнові,
Верти́ться, мов юнка, на пальцях осі.
До личка притулює краплі перлові
Й дивується власній немерклій красі.
Геть щезли подушкою приспані зморшки,
Пропав назавжди за минулістю щем
Й крижини в озерцях змінили волошки…
А що ж так людей тягне знов до печер?
Сидроми проявлень того магнетизму
В злостивім оскалі первісних істот,
В мерзенній брехні та підлоті рашизму
Й «За мир виступаєш? Ти не патріот!»
Пусті їм прогреси й останні айфони –
Тож ненадивується ера нова:
Бравада та чванство для війн служить фоном.
Очолив печерних створінь сатана.
Старенька планета радіє обнові,
Верти́ться, мов юнка, на пальцях осі
І мислить: гармонії, шани й любові
Повинні запрагти створіння усі.
Життя, народившись, – прекрасне, мов квітка,
Зворушливо-ніжне, як в скрипки струна.
Варт людству затямити ясно і чітко:
ВЕСНА ж бо противиться римі ВІЙНА.
Валю Ваш вірш чудовий, глибоко емоційний - з одного боку щира неприхована злість до творців війни, з другої - ніжність і любов до життя, до весни, до землі, до миру !
Красиво, майстерно написаний. Перечитую і милуюсь.
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Весна, найкраща пора,
Несе людям красу й ласку.
Зла й ненависна війна,
Сльози несе миру й пастку.
Вони зовсім протилежні!
Гарно написано, дорога Валечко!
Дякую за гарний вірш!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мудрі рядки!
Життя, народившись, – прекрасне, мов квітка,
Зворушливо-ніжне, як в скрипки струна.
Варт людству затямити ясно і чітко:
ВЕСНА ж бо противиться римі ВІЙНА.
Дай Боже миру і щастя Україні!
Valentyna_S відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
́ 
