UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Софія Пасічник: Природи дивограй - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Макс Дрозд, 05.07.2022 - 15:59
Софіє, от я й дібрався до Вас)))Як же гарно Ви пишете! Пейзажно, імпресіоністично. Світла людина-оптиміст) Я це зрозумів ще по нашому з Вами міні-діалогу в коментарях. Даруєте радість собі та людям   
Софія Пасічник відповів на коментар Макс Дрозд, 05.07.2022 - 23:16
"Дібрався до Вас" звузить мандражно, небезпечно-хвилююче)))    Довго ж "добирався", хлопець із "пташиним" прізвищем!)) ..Щирі подяки, Максе!!  Я би рада потішити Вас і себе новими світлими віршами, та ідей повітряні ниті наразі не влітають в оптимістичну мою голівоньку) реальність буденна лягла коленкором у життя мого фоліант
Макс Дрозд відповів на коментар Софія Пасічник, 06.07.2022 - 00:15
Птаха теж може заблукати)Особливо якщо її крила у вигляді прізвища пішли від бабусі, а не з народження) Як я люблю це слово - "коленкори" - воно таке незвичне, мов з якоїсь казки!  А я інколи по 2 тижні також нічого не пишу, а інколи за 1 день - 5 віршів! Хіба це нормально?) Все ще буде. І Перемога буде, й тоді - море світлих, позитивних віршів. Головне не втрачати віру та оптимізм, бо це єдине, що зараз усіх рятує))  
Софія Пасічник відповів на коментар Макс Дрозд, 06.07.2022 - 00:39
Яка авторка, такі й слова - незвичні, "мов з якоїсь казки"..))Хай це буде на сьогодні про Шехерезаду (чомусь спливла на ум, через свою "східну" нетутешність)), без болючої/болісної передісторії царя і його численних жертв (перепишу казку на свій лад, без попереднього сюжетного негативізму!)) Насправді я не жаліюся на відсутність Музи (просто граю словами) - приймаю дань життя, як воноа є: зараз є так, потім [буде> інак.., розуміючи, що на все свій час і період.. Отак по-філософськи і майже покірно-смиренно, із вдячністю Богу за те, що є.. У творчості немає "ненормальності", здається, це і хороший сублімаційний "відтік".. ну але аморальною її я теж не бачу P.S. Не блукайте - все ж у Вас (у птахів) є крила! І звичайно, буде!); не втрачаємо!) Я у цьому не сумніваюся, аніскільки)) амінь!) Сашко Негрич, 04.07.2022 - 13:45
Як я заздрю тим, хто пише пейзажну лірику... Ваш вірш теплий, добрий, світлий. Читаю - і відчуваю єднання з природою. Дуже круто 👏👏👏
Софія Пасічник відповів на коментар Сашко Негрич, 04.07.2022 - 13:56
Сашко, приємно, що завітали; гарно, що мій вірш породив у Вас такі відчуття! Дякую Вам! Спробуйте і Ви написати пейзажну
Штука, 22.06.2022 - 01:45
Чудовий ,живий вірш.у кожному рядку відчуватєься тепло та гармонія автора із природою та рідним краєм.  
Софія Пасічник відповів на коментар Штука, 03.07.2022 - 23:37
Тішуся, що провідчували мій витвір!  Рада Вашому візиту Спасибі!
Valentyna_S, 23.05.2022 - 23:19
 Даремно Ви заблокували можливість коментарів під останнім віршем. Мені дуже сподобався: не мертвий, життєвий, природний, багато експресії
Софія Пасічник відповів на коментар Valentyna_S, 25.05.2022 - 13:48
Пані Валентино, дякую за Ваш візит, рада йому! І за комплімент віршу! Заблокувала якраз через те, що Ви описали)) Він не потребує коментування, потребує звертання на нього уваги)) Ооооо, 22.05.2022 - 20:23
На мою думку, "шумлять степи, свищуть діброви" іде дещо в дисонанс з подальшим текстом.
Софія Пасічник відповів на коментар Ооооо, 23.05.2022 - 10:19
Дякую за Вашу думку, а чому так вважаєте? Природа багатогранна, емоційно-переливиста: то бушує-хвилює, то сонливо шепоче..) степи, поля, гаї, ліси, діброви.. моря)
Ростислав Свароженко, 21.05.2022 - 16:58
Насолодився поетичним дивограєм природи, незримими полчищами дива, і привабливою мавкою за хвоєю
Софія Пасічник відповів на коментар Ростислав Свароженко, 21.05.2022 - 17:03
Ростиславе, дякую за такий натхненний коментар! І за комплімент) Що мавка - то мавка, що дивограй - то дивограй: на природі так вже набулася, та у вирі (ба - полоні!) емоцій, що вже й забула що таке цивілізація  )) тепер треба "випірнати" у світ земний, мирський, зі своїми турботами насущними і структурою)) Важко/непросто подекуди бути мавкою, скажу я Вам - вкрай неземні то створіння!)  
ХристинаЧайка, 20.05.2022 - 22:32
Гарно, СофієВесь вірш світиться любов'ю до рідного краю! "Лиш тиша.. й спокій, що навколо.." І буде знов в нас так, обов'язково! Софія Пасічник відповів на коментар ХристинаЧайка, 21.05.2022 - 15:26
Дякую..До всього живого, самого життя, краю, Планети (хіба крім того самого кодла зла, що чинить біду в Україні).. Дай Бог, щоби було так всією нашою територією, і буде, вірю.. питання часу(( Софія Пасічник відповів на коментар Ales, 19.05.2022 - 21:25
Дякую, що розумієте, відчуваєте!.. Справді.. - Багатство тиші неоціненне - там стільки скарбів приховується!.. Годі й передати.. Ще й коли у природі їх черпаєш... Нічого більшого/більше й не треба тоді.. тільки злиття, повна, тотальна єдність тебе з природою..
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
