Місяць крізь штори у темній кімнаті,
Пише ніч темна свою увертюру.
Запам'ятав тебе в білому платті,
Так не критично ,та все таки гУру.
З медом печення і чай з обліпіхи,
Стримую сльози від гостриць тернових.
Краще б не було з тобою потіхи,
Не смакував би тих губ малинових.
Пострілом в серце посипалось щастя,
В ультрамариновім небі надія.
Переступити крізь гордість удасться,
Ти є мій всесвіт , життя мого мрія.
