Ця війна зруйнувала світ,
ця війна обійшла канони,
стала зчорнена до воріт,
розсипаючи врем'я чорне.
Застилаючи все довкруж -
і стежки, і слова, і зодчих,
і неторканість світлих душ
у старечих руках праотчих.
Відбираючи в матерів
яснооких синів навіки,
що, зростивши у собі гнів,
прийняли його, наче ліки.
Аби кожна кацапська тінь,
що нівечила наші долі,
обернувшись на марну тлінь,
стала попелом десь у полі.
Де проз межі повзе весна,
продираючи враже лико,
цвіту першого білина
заливає свій розпач криком...
....
Ця війна зруйнувала світ.
Ця весна ще тримає віру,
розсипаючи білий цвіт
у чорнезну, глибоку прірву.
21.04.22 р.
