Буяє в розквіті весна.
Хіба хто може зупинити?
На Україні йде війна,
Й вона не може це спинити.
Поглянь на це, кривавий кат,
Нащо красу змішав із кров"ю?
Тепер вже інший аромат,
Пропахлий гіркою журбою.
Хоч на хвилинку зупинись.
А чи здригнеться камінь в грудях?
Весні квітучій посміхнись,
Це не побачиш у відлюдді.
Ти чуєш пташка он співає?
Це ти розрушив їй гніздо.
Тобі на зло не замовкає,
Нове збудує все одно.
Із чого зітканий твій образ,
Хто народив тебе на світ?
Чи пояснити людям зможеш,
Чом замість крові в тебе дріт?
Нащо на світі ти живеш,
Чи не напився ти ще крові?
Та до кінця ще приповзеш,
Почуй оце у людськім слові...
Все буде Україна!!! Господь почує наші молитви і пошле Ангелів нашим захисникам! І заквітує весна перемоги!!! Надійко, рада тебе бачити і читати твою поезію! Христос Воскрес!
Ти чуєш - пташка он співає?
ти зруйнував її гніздо.
Тобі на зло, не замовкає -
нове збудує все одно.
Влучно та правдиво, Надіє!
Але все у Божій волі: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945588