Істина
Поема огненно-стиснена
Всемогутньому Слову
в любові присвячується
А що душа у кожному все життя
п’є?
А що душа у кожному
все життя
п’є?
Він є — і душа п’є
і це — життя моє
А це і є — Його
і творчість
і крилатість —
З життя — в Його життя і Творчість
випадати!!
Він Світло, й світить — а то більш імла
і обіймала
й відпадала
вона не вдержиться, розмащував
на світлих-білих на крилах!
Возри як бачив,
істина ще невимовною була!!
Він — мед
тепер погляньте уперед
Огонь — о грівсь
о мед — о спАхнув
і цвяховитість — і о білизна
вони то вірили — цей знав
палає проект віри — крутизна
Бог вчить щоб без гарантій —
й тому білизна
й «утверджуємо вірою — Христос воскрес!»
а Слово — є, це й ясно...
але з Небес — ! —
в слові злинати
і це є радість ізлинати
то це є радість і крилатість —
в Його Життя і Творчість
випадати!
це коли в серці —
Божа Мати!!
Це — мед, про це вам ангели
те ж скажуть наперед
життя є тільки на крилах
й що витворяв
я в житті тільки на крилах!
сум’яття —
я потом медом — й крильми спАхнув
що ангел якби в ямі —
ахнув
ці двірники кричали « О Аллах!*»
Отець все знав
Він бачив наперед
вся істина — ще невимовною була...
24.04.2022,
Воскресіння Христове,
Київ
* - згори наполягли,
щоб дурники замінити - на двірники
