То, не грім вдарив з ясного неба
І не гроза, блискавиця гуркоче.
Збудив гангстер хижий яструб амеба
І перервав в дитя милий сон - ноче.
Прокидайсь від сну моя дитино !
Пробач, що війна спалила тихий рай.
Немає в нас дому...НЛО звірино
Жене із хати в дику лють - в чужий край.
В холоднім лютні на краю зими
Ураганний град спалює все у дим.
Ридає дитя гіркими слізьми
Бо у згарищах, руїнах - згорів дім.
То, не грім вдарив з ясного неба
І не гроза, блискавиця гуркоче.
Збудив ганстер хижий яструб амеба
І перервав в дитя милий сон- ноче.
Лютують, понти вітри лютневі!
Сонечко зайшло за хмари в імлу.
Зронили цвіт садочки вишневі
Розстріляна весна ллє гірку сльозу.
У полум'ї вогню -Україна
Горить Київ , Харків, Ірпінь ,та Буча .
Стогне від болю земля ...в руїнах
На серці глибока рана пекуча.
Прийшли чужинці знищили наш рай
Скалічили долі спалили мрії..
Милий Боже ,захисти не карай!
Не дай, згинути, як лист в заметілі.
Нехай квітне небо, як льон синій
пломеніють маки червоні в житах.
І розіллється спів солов'їний
Ластівка збудує гніздечко свій дах.
Стріляють гармати на світанні
У весни зронений цвіт на землі.
Стоптані градом квіточки ранні
Юний паросток ,що росте на стеблі.
Хай колискову співає мати!
І дитині насняться солодкі сни.
Зростають у божій благодаті
Сини , дочки, як тополі , явори.
О, лелеко. прилети у наш край!
Принесе радісну звістку калині .
Хай цвіте ,розквітає тихий рай
І усміхається мати дитині.