Первый в моей жизни опыт бомбоубежища
и у мамы он тоже первый
маме уступили стул принесенный сверху из школы
девочки напротив подвинулись освободили часть двухьярусных нар
и я сел туда со своим костылем
Кашляют неподалеку говорят смеясь
о Германии, в которую не успели уехать
Аэропорт здесь совсем недалеко
ведь город маленький, мы где-то на окраине
перед окружной
но и
центр здесь рядом
И аэропорт крохотный - он может стать важным
если разнесут все остальные
Приходят новые люди с детьми-пятилетками
школьницы говорят друг другу здесь весь девятый класс
Разговоры: мы не японцы
но многому уже научились
а в зале где мы танцуем
огромные зеркала
Множим сто яблок на ноль
получаем ноль
Куда подевались яблоки?
Кто съел их там в пустоте?
Мамо – дівчина теж посміхається –
там три туалети, а зайшла одна жінка
Тобто два вільні – показывает два пальца,
как знак победы
Прикидываю, на каких известных актрис
похожи девчонки
Кажется, на Леа Сейду и Марион Котийяр
но только в профиль
Кто-то включает на телефоне
игру со стрельбой и
полподвала требуют выключить звук
Молятся: нехай буде воля твоя
як на небі так і на землі
Звісно, краще, коли на небі
воля Божа, а не ворожа
Стає трохи нудно - скільки ще чекати?
Даже думаю теперь по-украински,
разговариваю с мамой – не всегда понимает
да и украинский мой не лучшего качества
Можна вважати все це великою прокрастинацією.
Сидел бы в это время за работой
или клевал уже носом, ложился спать
Будет ли так теперь каждой ночью?
Придется ли научиться спать днем, между сиренами?
Приходит малявочка, очень милый
Здається, брат найбалакучої з дівчат
Какое счастье, что мой в безопасности,
в Генуе - разрисовал там тризубами
окна и стены бабушкиной квартиры
Душно, как бы маме не стало плохо
Сегодня дважды пила лекарства от давления,
второй раз – когда собирали тревожный рюкзак
и не нашли ни черта нужного
Вот он, почти пустой, над головой:
только документы на квартиру в другом городе
который скоро оккупируют
Снова звуки сирены, предыдущую
мы здесь не расслышали
Галя-львовянка написала спасите нас
Фриц написал вывезите меня с котом в Тернополь пожалуйста
Я сижу в Тернополе ночь напролет
в школьном подвале
и боюсь представить что теперь в Киеве
Знаете, дорогие европейцы, введите войска
пока не поздно
хотя бы в эти западные земли
раз слабо спасать киевлян
Мы обеими руками за
только вы не ссыте, пожалуйста
А лучше закройте наше небо
чтобы вся эта дрянь по нему не летала
Сегодня говорили с утра
в тимзе с коллегами-швейцарцами
даже попытались перевести им фразу
"Иди на *** русский военный корабль"
Они удивлялись, что и у них в стране
тоже есть чокнутые, которые верят,
что во всём виноваты американцы и НАТО
"С гражданскими мы не воюем, мы их
освобождаем
денацифицируем
выводим крыс и мышей"
Шмаляйте, джавелины,
таких освободителей
Вышел подышать воздухом, тело ноет
Налет говорят в четыре
На ветках кустов развешаны
бумажные плачущие ангелочки
24-25.2.2022
+++++++++++++++++++++++
Авторський переклад:
* * *
Перший у моєму житті досвід бомбосховища
і в мами він теж перший
мамі запропонували стілець принесений згори зі школи
дівчата навпроти посунулися звільнили частину двоярусних нар
і я сів туди зі своєю милицею
Кашляють неподалік говорять сміючись
про Німеччину, до якої не встигли виїхати
Аеропорт звідси зовсім недалеко
адже місто маленьке, ми десь на околиці
біля окружної
але й центр тут поруч
І аеропорт крихітний ─ він може стати важливим
якщо розтрощать усі інші
Приходять нові люди з дітьми-п'ятирічками
школярки кажуть одна одній тут увесь дев'ятий клас
Розмови: ми не японці
але багато чого вже навчилися
а в залі де ми танцюємо
величезні дзеркала
Множимо сто яблук на нуль
отримуємо нуль
Куди поділися яблука?
Хто з'їв їх там у порожнечі?
Мамо ─ дівчина теж посміхається ─
там три туалети, а зайшла одна жінка
Тобто два вільні ─ показує два пальці
як знак перемоги
Прикидаю, на яких відомих актрис
схожі дівчатка
Здається, на Леа Сейду і Маріон Котіяр
але тільки в профіль
Хтось вмикає на телефоні
гру зі стрільбою і
півпідвалу вимагає вимкнути звук
Моляться: нехай буде воля твоя
як на небі так і на землі
Звісно, краще, коли на небі
воля Божа, а не ворожа
Стає трохи нудно ─ скільки ще чекати?
Навіть думаю тепер українською
розмовляю з мамою ─ не завжди розуміє
та й українська моя не найкращого ґатунку
Можна вважати все це великою прокрастинацією.
Сидів би в цей час за роботою
чи куняв би, або лягав спати
Чи так буде тепер щоночі?
Чи доведеться навчитися спати вдень, між сиренами?
Приходить хлоп'ятко, дуже миле
Здається, брат найбалакучішої з дівчат
Яке щастя, що мій у безпеці
в Генуї ─ розмалював там тризубами
вікна й стіни бабиної квартири
Задуха, хоч би мамі не стало погано
Сьогодні двічі пила ліки від тиску
удруге ─ коли збирали тривожний рюкзак
і не знайшли нічого потрібного
Ось він, майже порожній, над головою:
тільки документи на квартиру в іншому місті
яке скоро окупують
Знову звуки сирени, попередню
ми тут не розчули
Галя-львів'янка пише врятуйте нас
Фриц (Фріц?) пише вивезіть мене з котом в Тернопіль будь ласочка
Я сиджу в Тернополі всю ніч безперервно
у шкільному підвалі
і боюся уявити що тепер у Києві
Знаєте, любі європейці, введіть війська
доки не пізно
хоча б на ці західні землі
якщо вже слабо порятувати киян
Ми обома руками за
тільки ви самі не сціть, будь ласка
А краще закрийте наше небо
щоб уся ця погань по ньому не літала
Сьогодні розмовляли зранку
у тимзі з колегами-швейцарцями
навіть спробували перекласти їм фразу
«Иди на *** русский военный корабль»
Вони дивувалися, що й у них в країні
теж є очманілі, що вірять
буцімто в усьому винні американці й НАТО
«З цивільними ми не воюємо, ми їх
звільняємо
денацифікуємо
виводимо щурів та мишей»
Шмаляйте, джавеліни
отаких визволителів
Вийшов подихати повітрям, тіло ниє
Наліт кажуть о четвертій
На гілках кущів розвішені
паперові янголятка ─ вони плачуть
ID:
942866
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 20.03.2022 19:51:08
© дата внесення змiн: 22.03.2022 12:29:24
автор: Станислав Бельский
Вкажіть причину вашої скарги
|
