Російська мамо, ти ростила сина,
Казки він слухав, коли спав твої,
Це ти послала сина в Україну
Щоб він дітей вбивав тепер моїх?
Російська мамо, а ти справжня мати,
Чому не вчила ти його любить?
Він став дорослим, вміє воювати,
Як було б добре, щоб умів дружить.
Російська мамо, виросли б онуки,
Ними раділи б вдвох ми - ти і я,
Тепер між нами ця війна-змія,
Гіркі страждання вічної розлуки.
Російська мамо, сліз моїх не бачиш:
Мій син до неба Янголом злетів,
Не раз ще за своїм і ти заплачеш,
Твій вбитий тут, за те, що мого вбив.
Галина Грицина.