За столом, посварились сусід із сусідом
Зпересердя, кожен друга обзивав дідом
Хоч роки, ще ого-го, до молодиць гожі
Стали пики червоні, як під вікном рожі
Старий дід, сидів навпроти, ними пишався
В очах сльози, згадать, молодість намагався
Ой, мені б, ваші роки, не втрачав би шансу
Такі славні жіночки, а вони до «Шнапсу»!
Як телята до корови, от присмоктались!
Сказав вголос,- Досить пить, вже понажирались!
Дві сусідки, жінки славні, схожі на квочки
Тож спочатку не втручались, дивились мовчки
А коли, дійшло до бійки, стали наливати
По грам двісті кецнувши, пішли танцювати
Хапа кожна, чоловіка й тулить до себе
Нащо силоньку втрачать та ще й без потреби
Ходи сокіл, ходи ясний, жвавіший у бійці
Може нині, вже й догодиш, своїй милій жінці
Брали заздрощі старого, підкрутив вуса
Так за віком годиться, взяв обох за вуха
Вже хитрий погляд, всміхнувсь, змовчати не в змозі
Як воєвода, гучно крикнув на порозі
Забіяки! Ну, як півні!Гайда до хати!
Може й справді, настав час квочок потоптати…
Вслід дививсь, позаздрив дід, почухав брюхо
От мені б , молодому! Жаль не та житуха….
13.02.2022р.