Старий колгоспний сад пиляли швидко:
Гуло зо два десятки гострих пил,
Коріння яблунь витягли до нитки-
Тягли ж бо його сотні кінських сил.
А сад же цвів ! Котився травень лунко,
Сміявся сонцем, бджолами гудів,
І ніс за вітром смак гіркого трунку
Із цвіту й соку спиляних рядів.
Пташиний плач стояв , мабуть , в повітрі -
Не чуть було за гулом. Обірвав
Ті пИли вечір, і в нічній палітрі
Лиш сумно соловейко заспівав.
Та зранку знов було над чим тужити-
Ці сніжні кучугури - то гілля
Ще повне соку свіжого лежить там
Цвіт не осипався , і навіть не зів'яв.
На нього звично позлітались бджоли
Спішать , бо і нектар там і пилок,
Ось щиглик оглядається довкола,
Там зяблик щось шукає між гілок.
А в небі над усім цим - птАхи роєм
В пташиній паніці летять туди - сюди -
Свій дім не взнати у новІм покрОї
Нежданої , незваної біди.
Поплакали , та й далі із журбою
Шукать собі місця для гнізд нових.
А цвіт засох , посипався охрою,
І так , вмираючи, повільно сад затих.
Життя продовжується - сонях зацвітає
На місці яблунь . Вулики звезли.
Колише вітер поле золотаве.
Але чому ж немає там бджоли?
Чи то земля і досі стогне болем -
Мовляв, зажди , тут вчора смерть була .
Та сумно якось біля того поля
І не летить на ті місця бджола...
Це НЕПЕРЕВЕРШЕНО!!! Дійсно аж чіпляє душу!
Дуже-дуже гарно! Знаєте, так багато людей і так багато думок... У кожного своя історія-свій сад. Кожен підлаштує цю історію під себе. Особисто мене зачепило за живе... ДЯКУЮ! ДЯКУЮ! ДЯКУЮ!
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, сонечко, за такий емоційний відгук! Гарного тобі вечора !
махати шашками (бензопилами) то є метастази махновщини, що сьогодні рясно проростають до мізків олігархату. Споживацький підхід до живого то збочення.... а вірш гарний
Lesya Lesya відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за оцінку. Я ж як завжди, оспівала, що бачила. А як сказав тут один автор, в кожного саду свій вік. Просто був травень...