Ти маг, мольфар, чи Каліостро?
Твій погляд кличе на дуель.
Між нами крок, я чую гостро:
Ця зустріч – справжній колізей.
В уяві розгорнувся бій,
Ти зором можеш спопелити,
Я ще пручаюся.. Постій!..
Дилема: вбити, чи любити?..
Таки любити.. – шепчеш сміло,
Від слів цих струмом пробирає,
Я розтікаюсь.. мліє тіло..
Любов тантрично нас звиває..
То штурмом ти мене береш?
Чи просто.. спраглими руками?..
Не усвідомлюю я меж –
Така електрика між нами..
Складаєм зброю.. я в раю..
В раю.. в аду, а чи в полоні?
МабУть, у пеклі.. бо горю..
Палаю в вогнищі любові..
Тривожно дихаєш.. Хмілію..
Напився ти мене до дна..
О, що це бУло? Тверезію..
Фантом любові, чи війна?..
Ну вона така і є, і повинна бути - сумарно (сукупно) )
Нічого він не відволікає, він поглядом своїм якраз фіксує те, що у вірші, те, про що ідеться, - ідею, суть, пролог та, може, епілог (тільки не середину з розвитком))..)
Ахах,
То ж містичні магічні створіння, щось там знають собі своє, і точно переконані в цьому!) "прицільно"-впевнені, словом)
хоча деякі з них "безпросвітні" пофігісти-флегмати, але не про таких зараз мова))
Дякую!)
До всього))
Та ж бо як все починається у вірші.. з "нарощування" градусів, напруги розвиток сюжету не до кінця був ясний - чи зненавидять вони ту зустріч, чи розійдуться, зустрівшись, згордувавши, чи навіть може байдужість певна витримана буде (хоч то тільки маска, а всередині насправді ще той "накал" у героїв вирував)), а поворот і розвиток [майже> несподіваний (проте утаємнено-запалено бажаний же) - розкрилися, піддалися, віддалися.. закрутило, вир))
Дякую! Розумі(ють)є (я).
Думала чи не написати вкінці "Фантом кохання", але хай так, як [вже> є.
Навряд із цього вірша можна подумати про Вселенську Божественну любов, чи до природи, чи просто людську одне до одного, бо тут очевидна любов гендерна..)
Навзаєм рада знайомству)
Любов то битва,ще й яка,
Куди там тим що в колізеї,
Душі невидима рука
Хапає так що вже твоє
Замало сили.Ось удар
І ти в полоні,
Кидає тіло твоє в жар.
Його любов в твоїх долонях.
Ууух!..
спопеляюче.., і чіпко
про жар - я ото вагалася чи "струмом", чи "жаром" хай пробирає/щоб пробирало)) але раз електрика - то хай уже буде струм))
Вдячна за Вашу таку небайдужість до мого вірша!
Та сюжет й ідея зрозумілі, думаю) мені подобається висвітлювати тему магнетизму у любові й певної навіть, не раз, кармічної зумовленості, [відчуття> фаталістичності, якщо такі мають місце)
це цікаво і небанально тим, що насичено, яскраво-емоційно, захопливо і пам'ятно)