рання осінь в очах
сніжна віхола в серці
радник спурхнув з плеча
крил стихаюче скерцо
хмиз наламаних стріл
сонця мертва амеба
повз тіней частокіл
під розхристаним небом
несповіданий гріх
юродиве сумління
котра пауза в грі
час збирати каміння
ланцюги зайвих слів
снів чужих епізоди
теплий затишний хлів
хижа посмішка згоди_
