Час віднімає усе, що боліло,
Все, що так довго вливалось у тінь.
Час віднімає усе, що любила,
Все, що здавалось ріднішим за плин.
Години летять у незвідані далі,
Звідки нікому нема вороття,
Аби розділити живі океани,
Що мали глибокі дитячі серця.
Лишається спомин, близький і далекий,
Що пахне зізнанням ясної свічі.
Та пам'ять безжально вбива силуети,
Аби загасити навічно вогні...