Похолодало, випав сніг,
а я розтанула.
Пишучи про любов,
в сіре небо підглянула.
А побачила сонце,
що танцює
і зірки,
хто їх пісню почує?
Й народились рядки:
"Відчуваю,
на землі і над небом
кохаю...
Я просплю хмурі дні
і прокинусь бадьоро
в дні ясні,
"О, щастя, вся земля твоя,
вистачить тобі простору?",
Лише раз, оселиться любов
у серці,
і ніколи людина туди,
де не знала її,
не повернеться.
Душевна лірика! 
Щастя ЛГ! 
