...Заплету у віночок слова,
Замережу у вузлик надії--
Хай ця щира оздоба моя
Випромінює радісні мрії...
Хай це буде мені оберіг,
Що сплету я на щастя і долю,
І покладу в душі на поріг
У широкім, життєвому полі...
Хай притягує добрих людей--
Я чекатиму всіх на гостину!..
У душі моїй повно ідей-
Пригощатиму всіх без упину...
Хай приносять і радість, і сміх,
А хто з сумом--також не поверну,
Не утішить когось--це є гріх,
Це є принцип,з якого не зверну...
Хай віночок приваблює тих
Хто в душі прагне щирого слова,
Я наділю пелюстками всіх,
Щоб цвіла між нас дружня розмова...
І нехай на поріг не пуска
Тих, хто може поранити душу...
Та чи є сила в мого вінка
Захистити,чи долю спокушу?..
Я не знаю,мабуть,що нема,
Мій віночок - легенький,як мрія...
Та є в мене молитва свята--
Щира віра моя і надія...
Я молитву в вінок доплету--
Хай мій Янгол поможе думками,
Я від серця його попрошу
І віддячу душі квітниками...
Хай цвіте мій віночок із мрій,
Де слова квітнуть,зрошені серцем,
Й не зміліє душа без надій--
Їх черпатиму людям відерцем...
