Я дуже чекаю, чекаю дзвінка,
А ти все не дзвониш чомусь.
Любове, скажи ну чому ти така,
Думками до тебе озвусь.
Мовчить телефон і здається, що ніч,
Мої всі читає думки.
Любове - я зустріч прошу віч - на - віч,
А ти все мені навпаки.
З'явилися зорі і місяць в вікні,
У тишу вслухаюся я.
Невже не подзвониш коханий мені,
Не скажеш коханій слова.
Десь чується подих таємний Землі,
Планети поснули мабуть.
Не спиться, не спиться сьогодні мені,
Так хочу дзвінок цей почуть...
І лише, коли, задзвонив телефон,
До нього я стрімко біжу.
О Боже, коханий невже то не сон,
У слухавку тихо кажу.
На іншому проводі чую слова,
Кохана пробач забаривсь.
У всьому мабуть винувата зима,
Коханням твоїм я зігрівсь...
Автор Тетяна Горобець
Почувся голос в телефоні,
І відлягло вже від душі,
Й відчулося тепло долоні,
Читаючи такі вірші.
Гарно, майстерно й любляче написаний вірш.
Щастя Вам, натхнення,сердечного тепла й любові!
Сердечно дякую мила Любонько замагію твоїх щирих слів!!! Яка я тільки рада, що ти завітала!!! Веселих тобі свят сонечко, з Різдвом і Новим роком!!! Здоров*я, щастя, радості тобі і твоїй родині! Нехай здійсняться всі бажання!!!
Нехай не слова зігрівають тебе,
А справжня і вірна любов.
Через усе життя вас двох проведе,
Нагадує про себе знову й знов!
Дякую, дорога Танюшко за такі приємні миті!
Щастя тобі великого, в руках не обійняти, а кохання- з ним тисячі кілометрів долати!
Щиросердечно дякую мила Валюшко!!! Твої коментарі завжди зігрівають мені серце і душу!!! Гарного тобі дня, сонечко, щастя та любові, нехай здійсняться всі бажання!!!
Я зразу пригадала кадри з фільму, де звучить пісня "Позвони мне, позвони", і така радість мене охоплює, коли довгоочікуваний дзвінок все ж таки лунає! Танечко, вірш - супер!