А я піду в чарівний сад де пада листя,
Зберу яскравий зорепад, як світ намиста,
Додам любові і тепла та ніжну мрію,
Складу з чарівності життя, як я умію
І перев'ю в єдину мить життєві чари,
Хай моє серце звеселяє, як стожари,
Чарівність милу збережу - я ж так хотіла,
Зітерти осені красу - я не посміла
За горизонтом новизна, на вітах іній,
Природа вабить неземна і згини ліній
І буде скоро малювать зима картину,
А я у серці залишу осінню днину.
І осінь в тебе чарівна,
На жаль вона нас покида.
В далекий край іде на довго,
Лишиться нам осіннє соло.
Дуже гарно та привабливо, майстерно та вишукано! Нехай зима швидко минає, а там весна принесе свою красу і веселий настрій!
Божої тобі ласки, творчого натхнення та море гарних миттєвостей, дорогенька!
... Чарівність милу збережу,і віршик новий напишу!
Прекрасно- Здорово - Неперевершено! Всього Вам найкращого в житті і творчості! З великою повагою
Іван Десятник
В осінні дні - і в дні весіннього розмаю-
Чарівність Ваша Вас не покидає..
Мабуть, зима додасть їй нових ліній -
І в нових нотах і у сяйві білім
Зими чарівність ляже на картину..
Сердечно дякую, Ірино, за привабливість та душевність. Зима точно ляже на картину, але написано багато віршів про осінь, тож буду ще ділитися осінніми чарами. А Вам бажаю просто прекрасних емоцій.