Правда, де ти..?
Ранком ранішнім мряка розстелеться...
І світ за очі - в росяні трави,
У садок, край дороги, де поле,
Де співають з волошками пави...
А від стежок - гіркі слізоньки,
І камінчики ніженьки колють...
На Купала віночок послала,
Річка хвилями лиш обіймала..
Червонітимуть зорі ранішні,
Вітер вимостить шлях до милого,
Чаклувала на чорнявого,
А вода показала сивого.
Ой, гадала, змалку-змалечку.
Не чекала, що буде непроханим.
Кропивою жалілася кралечка,
А з коханим - і в гречку, з горохами.
Правда, де ти..? Так щиро кохала я,
Так втішалася, була милою...
Ворожея за все поквиталася.
Він горіхом став, а я - сливою...
