Дні осінні подалися в даль
Он зима у вікна заглядає,
А дощів така сумна вуаль
Все кругом журбою накриває.
Чи то пісні хочеться душі,
Чи вина, що в келиху іскриться,
Щось сумні все пишуться вірші:
З старістю не хочеться зустріться?
Ні, неправда - старість як презент,
Не для всіх цей подарунок буде,
Зрозумієш враз, в один момент,
Що не всі зрадіють щастю люди.
В кожен вік свої є переваги,
Є у кожної пори свої права,
До життя не притупити спраги:
Дякуючи Богу, що жива.
Галина Грицина.