А ви, сябри – ферштеери* Росії,
куди ви юрмищем ото йдете,
Пу-й-Ло обравши за свого месію?..
Чи в памку вам, що робите не те?
Ви ж споконвік були не Раша – Руссю,
нехай білішою, аніж шпаркий сусід.
Ми ж разом, вкупі вічно бути мусим,
крокуючи на Захід – не на Схід.
Не тратьте сили на дизайн держави
на кшталт оскаженілої РФ:
в тайзі дрімучій каркаючі ґави
підносять цесаря клапатий блеф.
Проникніть глибше в корені історій:
своє коріння й корені орди…
Іще яких вам треба категорій,
щоб не ходити більше вже туди?
В імперій всіх одна прерогатива –
справляти бал на жертвених кістках.
на біса вам така ось перспектива?..
Жыве дзяржава вольная ў вяках!
19.11,2021
_________
*такий, влучний щодо "сябрів", неологізм я вловив у Володимира Огризка,
який як дипломат добре володіє німецькою: verstehen (нім.) - розуміти.
Завжди поважав і любив сябрів, вважав їх і нас одним цілим. Сьогодення в голові не вкладається... Сильно бацькові голову останні вибори пошкодили! Це ж треба так за владу чіплятися!!!! Але дочекається і він, і Пу й ло долі Чаушеску!
Все ж бояться кари... І не тільки вони - їхні апологети теж! Цей вірш я двічі виставляв у СТИХИ.РУ. Оскаженілі пси росії рвали й метали. І обидва рази вірш був заблокований. БОЯТЬСЯ ПРАВДИ підлі ферштеери Пу-й-Ла.
Шановні друзі! Цей твір одночасно був опублікований і на російському сайті "Стихи.ру". В резутльтаті, розгорілася "бурхлива" дискусія... А щойно я довідався, що мого "шедевра" адміністацією сайту видалено! Ризикуючи бути заблокованим, я вдруге виставив цього вірша. Слідкую за його долею...
Цікаво, невже зміст його такий крамольний, чи попав, надіюсь, у десятку "вмерлого серця" закоханого русофіла?... А що ж тоді писати - укохкану (в "Русский мір") поезію чи мезззубу побутуху?
А Ви є на "Стихи ру"? Цікаво.. Зайду подивлюсь.. У мене там також, є сторінка, але під іншим псевдонімом і я там давно нічого вже не пишу.. Дістали! ті розбірки з кацапами..
Так, Олю! Але в основному російськомовні, якими я грішив ще в радянські часи. Та й рідненькою теж є. Публіка там особлива! У тому й інтерес! Папуаси, які ніяк не хочуть злазити зі своїх гніздовищ у тундрі!
Ви праві, Олексо.. Мої вірші там також, російськомовні.. Тому туди і не повертаюсь. Чомусь настільки остогидли путіноїди, що мій весь організм відмовляється сприймати російську мову.
Мені теж вона... гірчить, і "затикаю" рота тим, хто повертається до неї! Недавно ми були в селі Заболотному, де є нащ інститутстсський музей Данилу Заболотному. Всі заходи звичайно проводились уркаїнською, але яек тільки захмеліли у ресторації, так тутт же і "сповзли" на вражу... Не стерпів я, сказав про це публічно. Декому зіпсував отой "святковий" настрій, але в душі був вдячний своєму
Мені теж вона... гірчить, і "затикаю" рота тим, хто повертається до неї! Недавно ми були в селі Заболотному, де є наш інститутський музей Данилу Заболотному. Всі заходи звичайно проводились уркаїнською, але як тільки захмеліли у ресторації, так і "сповзли" на вражу... Не стерпів я, сказав про це публічно. Декому зіпсував отой "святковий" настрій, але в душі був вдячний... своєму козацькому корінню! Так і є! На кожному кроці треба стверджувати наше, українське
Дякую, Земляче, за гарний вірш. Ви правий. Виставте, будь ласка, його у фейсбуці, там більше читатимуть. Наше з Вами завдання формувати проукраїнські настрої.
Ой друже,за шмат гнилої ковбаси ... а тим більше за
дешевий газ, "бацька" душу продав. Якби він знав,
що чекає сябрів і всю Білорусь, коли весь світ битиме Московію, коли Сам Господь її каратиме за
Україну. Відригнеться й сябрам ця зрада кров"ю.
Дякую й Вам, Андрію! Мені ця тема болить давно. Сябри ж ті за ментальністю дуже близькі нам. Приходилось спілкуватись і навіть дуже! Шкодую, що у свій час не продовжив те спілкування.Між тим вони слідують більше букві... монархізму і авторитаризму, ми ж - вольні козаки степів. Та Ви праві, козачече: імперія сконає, якщо не зараз, то через кілька десятків років. Шкодуватимуть сябри, що не скористались нашим досвідом.
Бєларусь вже частина Росії
акція на білорусько-польському кордоні
затінила модерний аншлюс Росією Білорусі
подібне може статися
не тільки з сябрами але й хохлами не дай Боже
які обожнюють Росію зраджуючи українців
моє шанування
Дякую, Володимире, за такий небайдужий та стурбований відгук. Мені це цілком зрозуміло. Але сьогоденням історія ЕРЕФІЇ, як і наших, руських країн не зкінчуються. В Україні, на мій погляд, вже є "критична маса" мешканців, які не дозволять отим руськоязиким придуркам повершути коліщата іторії назад, на відміну від Сябрії... Якщо виключити елемент тотальної агрегії, звісно. Тус вже справа за нами та нашими друзями зі Штатів. Європа, певно, не зацікавлена мати Україну квітнучою та сильною. Бо козача вдача українців їм далася в знаки.))