Хто я такий - і сам не знаю.
Звичайний в'язень у тюрмі.
Ну, а за що, мене спитають,
Тримають кати нас німі?
То вам спокійно відповім:
За те, що в рідний мені дім,
Неначе кара якась з неба,
Неначе вилізла із пекла,
Прийшла проклята та русня.
І що з собою принесла?
Лиш море крові, і смертей,
І розпач, гнів, і плач людей...
Були такі, хто не змирився,
Та до останнього молився,
Боровся сильно, із запалом,
Але в живих лишилось мало.
Тут перед вами я сиджу,
І все для того я кажу,
Аби лиш ви не забували,
Що то за вас ми всі вмирали.
