Літа, ніби птахи злітають у вирій,
Енергію вміло сплітають у мирі,
Готуються тихо у небо злетіти,
Красою сумління душею прозріти.
Охоче злітають, щоб щастя піймати,
Юрливо осінню красу зустрічати.
Хорошим манерам - нетреба учити,
Обіймами осінь потрібно любити,
Додати у настрій любові ще келих,
Оздобити ніжно красу її велич.
Юпітером навіть прикрасити небо,
Кетяги калини та силу лелеки.
Роздмухать повітря, полинку здійняти,
Обіймами ніжно весь світ обійняти,
Красу милих квітів з'єднати із листям,
У далеч злетіти маніжну і чисту.
Є море любові у світі безмежнім,
Веселка заграє у серці бентежнім,
Жоржина всміхнеться - осіння красуня,
Елегію чути чарівним відлунням.
Полинем з тобою у чари осінні,
А далі подружимось зовсім нарівні,
Нотатки з красою зберем у рядочки
І ніжно впіймаєм її, як листочки.
Браво, Наталочко! Зачарували! Красиво! Майстерно! Полинем з тобою у чари осінні,
А далі подружимось зовсім нарівні,
Нотатки з красою зберем у рядочки
І ніжно впіймаєм її, як листочки.